На найвищій в Україні споруді - астрономічній обсерваторії на горі Піп-Іван - розпочалися роботи з перекриття даху і встановлення вікон.
Про це у своєму ЖЖ повідомляє користувач zommersteinhof.
Вже замуровано цеглою частину вікон головного корпусу і тривають роботи по перекриттю будівлі. Робітники мешкають в одній із кімнат закинутої споруди.
 |
| Фото: zommersteinhof.livejournal.com |
За словами користувача, ротонду для телескопа ще не почали перекривати.
Потихеньку привозиться будматеріали, які робітники згромаджують у східних приміщеннях. Робітники витягають матеріали з допомогою мотузок.
За словами робітників, усю будівлю перекриють дахом, закриють віконні і дверні отвори і залишать так на два-три роки до повного висихання. Тільки тоді можна буде приступити до інших робіт.
 |
| Висота 2028 метрів робить обсерваторію найвищим в Україні місцем, де жили і працювали люди |
Астрономо-метеорологічна обсерваторія на горі Піп Іван, яку в туристичній спільноті ще називають Білий Слон, розташована на висоті більше 2 км над рівнем моря.
Після Першої світової війни в Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, оскільки розташована у великому місті Варшавська втрачала здатність для астрономічних досліджень.
У 1935-му затвердили проект будівництва метеорологічної обсерваторії в Карпатах, на горі Піп Іван, а влітку 1936 року почалася його реалізація.
 |
| Перекрита стеля |
Обсерваторію будували переважно з каменю-піщаника, будматеріали з залізничної станції Ворохта (70 км) підвозили кіньми й несли на руках або спині місцеві гуцули. Стіни обсерваторії мають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху й 1 м - на рівні верхніх поверхів.
Споруда має 2 поверхи зі східного (івано-франківського) й 5 поверхів - із західного (закарпатського) боку.
Її дах був покритий мідними аркушами. З південної сторони була ротонда, на якій розміщувався телескоп. Мідний купол телескопу розкривався автоматично.
У будівлі було 43 кімнати, включаючи конференц-залу, житлові приміщення, їдальню, кабінети, акумуляторну станцію й котельню в підвалі.
 |
Обсерваторію врочисто відкрили 29 липня 1938 року. Польські вчені зібрали значну кількість астрономічного матеріалу, який пізніше загинув у пожежі під час Варшавського повстання 1944-го.
Після приєднання Галичини до Української РСР на Піп Іван вирушила експедиція Академії наук України. 31 грудня 1939-го перший академік-астроном АН УРСР Олександр Орлов піднявся до обсерваторії.
На основі звіту Орлова президія АН УРСР постановила: Карпатську астрономічну обсерваторію (саме таку назву отримала споруда на горі Піп Іван) передати до складу АН УРСР (відповідно до постанови уряду УРСР від 2 січня 1940 року).
 |
| Обсерваторія на Попі Івані після відкриття в 1938 році. Знято з тодішнього чехословацького боку кордону, який проходив Чорногірським хребтом. Фото: shopopaloshow.livejournal.com |
До червня 1941 року українські вчені ще проводили на Чорногорі метеорологічні дослідження. Потім розпочалася німецько-радянська війна - і споруду на Попі Івані зайняли угорські війська.
З 1940-х років приміщення стоїть без даху і металевих частин. Більшість дерев'яних перекриттів провалилися під впливом високогірних погодних умов, але фундаменти й кам'яні стіни будівлі міцні і досі знаходяться у задовільному стані.
З 1996 року тривають українсько-польські переговори щодо відновлення і реконструкції "Білого Слона", з різними призначеннями відновленої споруди - від наукового до туристично-рекреаційного.
 |
| Знято у 2002 році приблизно з того ж місця. Зараз кордон по Чорногорі розділяє не Чехословаччину й Польщу, а Закарпаття та Івано-Франківщину. Фото: Павло Солодько |
У липні цього року повідомлялося, що Прикарпатський національний університет і Варшавський університет планують улітку почати роботи з консервації колишньої астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван у Івано-Франківській області.
Немає коментарів:
Дописати коментар