Впливові гомосексуалісти Європи

22.05.2013, Український тиждень Тиждень.ua спробував порахувати політиків нетрадиційної орієнтації, які перебувають на високих посадах у своїх країнах.

Прем’єр-міністр Бельгії Еліо Ді Рупо, який перебуває при владі з 2011 року, став першим геєм, що очолив національний парламент в наш час. Ді Рупо ще в 1996 році оголосив про свою орієнтацію. Він відомий тим, що завжди носить червоний метелик або шарф.



Серед визначних політичних постатей в Фінляндії гомосексуалістом є лідер провідної політичної партії «Зелена Ліга», колишній міністр екології та нинішній депутат Пекка Хаавісто. З 2002 року він перебуває в одностатевому цивільному «партнерстві» з Нексаром Антоніо Флоресом, який працює стилістом в одному з перукарських салонів Гельсінки.



Ще один гомосексуаліст - мер Парижу Бертран Деланое через свою сексуальну орієнтацію ледь не пішов з життя. 2 жовтня 2002 року він брав участь у щорічному міському фестивалі та став жертвою маніяка-гомофоба, який заявив, що ненавидить політиків-соціалістів (Деланое є членом Соціалістичної партії Франції) і геїв. Злочинець завдав Деланое кількох поранень. Втім, вже через два тижні мер Парижу почувався добре і покинув лікарню.



Найвідомішим політиком нетрадиційної сексуальної орієнтації в Німеччині є нинішній міністр закордонних справ і голова однієї з провідних партій - Партії вільних демократів Гідо Вестервелле. Про його орієнтацію громадськість країни дізналась у 2004 році, коли він прийшов на прийом з приводу дня народження Ангели Меркель зі своїм партнером Міхаелем Мронцом. А 17 вересня 2010 року вони зареєстрували цивільне партнерство.



Так само геями є мери Берліну Клаус Воверайт і колишній мер Гамбурга та президент Бундесрату Оле фон Бойст.
Воверайт є автором крилатої характеристики Берліна «бідний, але сексуальний». З 1993 року він живе з нейрохірургом Йорном Кубіцкі.



Першою лесбіянкою-очільницею уряду у 2009 році стала прем’єр-міністр Ісландії Йоганна Сігурдардоттір. У свій час вона навіть була заміжня і народила двох дітей. Розлучившись з чоловіком у 1987 році, у 2002 році вона почала жити з журналісткою Йоніною Леосдоттір. Зразу ж після легалізації одностатевих шлюбів 12 червня 2010 року ісландським парламентом пара побралася.



Станом на травень 2013 року польський політик Анна Гродска є єдиною транссексуалкою-депутатом парламенту. Народилась Гродска чоловіком на ім’я Кжиштоф, а у 2010 році в Таїланді зробила собі операцію зі зміни статі.



Гомосексуалістом є також мер іспанського міста  Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія (Канарські острови) і колишній президент Канарських островів Херонімо Сааведра.



У Швеції серед провідних політиків бісексуалом є міністр з питань міграції і біженців Тобіас Білстрьом.



Відомим політиком-жінкою нетрадиційної орієнтації в Швейцарії є мер Цюріха Коріне Маух. Нині Маух живе зі своєю подругою, музикантом Джуліаною Мюллер. 

Джерело

---

Матеріали за темою:

• Гомосексуальні шлюби: французькі винятки?
• На сьогодні одностатеві шлюби дозволені в 11 країнах світу
• Депутати ПАРЄ закликали Раду відхилити закон про заборону пропаганди гомосексуалізму
• Тягнибок запевнив, що не проти існування гомосексуалістів
• Вітя, прівєт! Законопроекту про заборону пропаганди гомосексуалізму присвячується
• Експерт: закон про заборону пропаганди гомосексуалізму так само небезпечний, як і закон про наклеп
• В ООН стурбовані гомофобським законопроектом в Україні
• У ПАРЄ ухвалили декларацію, що засуджує український закон про заборону пропаганди гомосексуалізму
• ЄС нагадує Верховній Раді, що гомофобські закони суперечать міжнародним зобов’язанням України