Хрещення Русі як закрите свято «елітного» православ’я

25 липня, 2013, Роман Малко, Український тиждень    Хрещення «Русскага міра» святкують окремо від Хрещення України-Русі. І це добре.

В останні вихідні липня Київ накриє грандіозна кількаденна VIP–вечірка з клерикальним душком. Головне паті відбуватиметься на Володимирській гірці коло пам’ятника князю Володимиру Великому за участю аж чотирьох вінценосних президентів і близько десятка патріархів. Найвінценоснішим без сумніву буде наш доморощений Віктор Великий, вибачте Віктор Федорович Янукович.



Що вони там всі робитимуть, можна буде побачити по телевізору. Але вже й сьогодні відомо, що святкуватимуть вони там найкруглішу зі всіх круглих дат, які лише можна висмоктати з пальця – 1025-ту річницю Хрещення Русі.



 
Простих смертних туди звісно не пустять, про що вже офіційно попередили. По-перше, аби не псували повітря. Таке вишукане товариство не гоже поганити, якимись божевільними немитими «вєрующими», що зазвичай полюбляють ходити на такі імпрези.
По-друге, Володимирська гірка може не витримати такого історичного тягару, бо ж відомо, що і патріархи і президенти люди не з легких. Вони носять на собі не тільки багато відповідальності, «благолєпія», золота та жиру, а й оточують себе численною охороною, яка в ваговому вимірі, напхана раціями, пістолетами і бронежилетами, перевищує будь-який здоровий глузд і здатна обвалити не лише Володимирську гірку, а й пів-Києва.
Ну і третя, або основна причина, чому пхатися на паті без особливого запрошення не варто. Вас там ніхто не чекає, бо це просто не ваше свято. Паті буде для своїх. Хрещення Русі – свято тільки для супереліти.




 
Попри гучні заяви про «перше свято вітчизни» жодного стосунку це «перше свято» до громадян, що населяють нашу вітчизну немає. Бо в тих хто святкує і в нас, вітчизни дещо різняться. Вітчизна Володі Путіна і Кіріла (Гундяєва) не зовсім та вітчизна, яку хрестив колись князь Володимир. А щодо Віктора Януковича, то він в вітчизнах не надто розбирається, бо народився в Єнакієвому, яке стосунок до жодного Хрещення в ті часи не мало.
А втім, еліті, яка вирішила «погульбанити» не потрібно вдаватися в такі тонкощі. Адже великим людям велика дорога, а маленьким - все що залишиться. Тому не дивуйтесь, що пересування столицею України під час елітної забави буде утруднене, а то й не можливе, вулицями будуть рискати тисячі голодних міліціонерів в пошуках опозиціонерів, розкольників і буржуазних націоналістів, а з блакитних екранів лунатимуть вітання зі святом Хрещення Русі «ісковєрканою» старослов’янською книжною мовою з вкрапленнями мордвинських і фінських слів.
І що найголовніше – головна мета заходу - добудова «Русскага міра» досягнута не буде. Бо івент-компанія, що взялася за підготовку святкування підійшла до справи не професійно, перетворивши гарний PR-задум в елітний закритий сабантуй, на який не те що забули запросити колег по цеху з інших конфесій, а й власних вірних.




 
Ну і нарешті про позитив цього свята. Бо ж завжди і в усьому треба шукати позитив. Зважаючи на те, що очікувати від квазі-влади, нашої, поки що квазі-української держави, якихось мудрих рішень та кроків, наразі не доводиться, залишається сподіватися, що немає зла, аби не вийшло на добре. Таке ставлення до своєї історії і своїх громадян, яке демонструють насельники печерських пагорбів і їх духовні наставники, що окопались в Києво-Печерській Лаврі, де займаються розбудовою «Русскага міра» для кремлівських покровителів, вилізе їм нарешті боком і виграють з того якраз ті, кого нині до столу не запрошують…
Одним словом - с празнічком!





Джерело