Вартість року навчання в деяких українських університетах вже сягає 25-30 тисяч гривень. Чесно вступити на бюджет, успішно склавши ЗНО, стає все складніше, враховуючи, що Міносвіти робить все можливе, щоб знівелювати цінність тестування і зменшити його вагу при вступі.
Тому нічого дивного, що все більше молодих українців цікавляться навчанням у Європі - ціни не набагато вищі, а подекуди й нижчі, плюс європейський диплом, плюс, як правило, комфортніші умови навчання і проживання, плюс багаторічний Шенген...
А сусідня Польща - та взагалі сама робить кроки назустріч. З квітня Корпорація “Українсько-Польський центр академічних обмінів” організовує екскурсії до польських університетів на дні відкритих дверей, щоб українські студенти, абітурієнти та їхні батьки змогли на власні очі побачити та оцінити умови та перспективи навчання в Європі. На одній з таких екскурсій побував УНІАН.
Семестр в європейському вузі - за 550 євро
В усіх державних вишах польські студенти вчаться безплатно. У них немає такого поняття, як контракт. За винятком заочників. Заочне навчання у країні платне для всіх. Мінімальна ціна контракту для іноземців, встановлена Міністерством освіти Польщі, – 2200 євро. Але Корпорації вдалося добитися пільг в університетах-партнерах і знизити вартість навчання до 1100 євро на рік. Це при тому, що студенти часто можуть отримати стипендію, і повністю покрити своє навчання і проживання у Польщі.
Українці, які мають карту поляка, вступають у виші на тих саме умовах, що й громадяни Польщі.
– Існують стипендії наукові, соціальні, на житло, особиста допомога ректора, – розповідає професор Вищої школи управління та адміністрації м. Ополє. – Хто добре вчиться, той заробить наукову стипендію. Бідний отримає соціальну. Головне – аби було бажання.
– Якщо середній бал за навчання вище 4,75, то студент приватного вузу звільняється від оплати, – розповідає студент з України Андрій, який отримавши диплом бакалавра Академії банківської справи НБУ, що у Сумах, нині здобуває вже другу магістратуру у Вищій школі управління та адміністрації.
Це при тому, що Вища школа – це приватний вуз.
До того ж ректор за проханням студента взагалі має право звільнити його від плати за навчання.
– Чи отримують приватні виші у Польщі якусь допомогу від Міносвіти, в тому числі і фінансову? – цікавлюсь у професора Вищої школи.
– У Польщі нема поділу між державними і приватними вишами. Отримати стипендію можна, як в державному, так і приватному виші. Дипломи однакові. Ми живемо на власні кошти. Але від міністерства частково отримуємо дотації на науку, обладнання, гранти. Також отримуємо кошти в рамках різних проектів Євросоюзу.
Сперечаєшся з викладачем – отримуєш відмінно
Неля навчалася у Вінницькому філіалі Київського національного університету культури і мистецтв. Наприкінці першого курсу дізналася про можливість здобути вищу освіту в Польщі на пільгових умовах. Пройшла всі випробування. І лише коли залишалося вирішити фінансові питання, розповіла про задумане батькам.
– Батьки знайшли гроші (хоч це було непросто для них) і дали мені шанс. Тепер все залежить від того, як я ним скористаюся, – розповідає Неля, нині студентка Вищої школи управління та адміністрації м. Ополє.
– А як з мовою, адаптацією, проблем не виникало?
– Я взагалі не знала мови. Але через півроку поляки у нас вже списували, – сміється дівчина. – Тут сперечаєшся з викладачем і отримуєш за це плюс. Тобто тебе цінують за те, що ти маєш протилежну точку зору і можеш її відстоювати. А у нас зазвичай існує тільки думка викладача і хибна…
Близько 70 українських хлопців та дівчат, скориставшись послугами “Українсько-Польського центру академічних обмінів”, наразі здобувають вищу освіту в Опольському університеті.
– У нас багато договорів з іншими університетами, дуже багато програм за обміном. Іноді більше буває місць, ніж бажаючих. Вже до такого дійшло, – розповідає проректор Опольського університету Стефан Марек Грохальський.
Цікавимося у пана проректора, як навчаються українські студенти.
– Вони достроково виконують покладені на них обов’язки. Для нас нема різниці між студентами з України і з Польщі. Двом вашим студенткам, щоправда, не пощастило у зарахуванні філософії.
Але філософія – складний предмет, тим паче польською… – посміхається пан професор.
Не склавши іспит чи залік у польському виші студент, як і в Україні, йде на перескладання. Якщо після кількох спроб отримати задовільну оцінку таки не вдалося, йому дають відтермінування на наступний семестр і тільки при найгіршому розвитку ситуації відправляють на повторний курс прослуховування лекцій з цього предмету. За який вже доводиться платити. Проте студента з університету не виключать…
У Польщі теж новий закон про освіту
У той час, як в Україні Дмитро Табачник намагається проштовхнути законопроект про вищу освіту, в якому пропонується тотальне контролювання вишів з боку міністерства і нема жодної згадки про Болонський процес, у Польщі підготували новий закон про освіту, який вступає в силу з 1 вересня 2011 року.
– За цим законом ми отримуємо дуже великі можливості. Те, що досі залежало від міністерства, вже буде залежати від нас, університетів, – розповідає пан Грохальський. – Прав у нас тепер багато, але і відповідальності багато. Цей закон закріплює норми, характерні для 21 століття. Він допоможе нам дуже швидко вирішувати проблеми студентів і випускників.
– В Україні держзамовлення розподіляється в кабінеті міністра. А за яким принципом польські університет отримують держзамовлення? – цікавимося у пана проректора.
– У нас дуже складна система держзамовлення, яка складається з багатьох компонентів, в тому числі кількості студентів, кількості наукових співробітників, кандидатів наук і т. д. В новому законі прописано, що ми не можемо більше, ніж на 2% збільшувати кількість місць для студентів, порівняно з минулим роком. Але можу сказати, що цього року нам держзамовлення збільшили.
За словами керівництва вишу, міністерство освіти фінансує університет на 80%. Решту ВНЗ заробляє саме, в тому числі це гроші від заочників і гранти.
– А яке у вас ставлення до відвідуваності студентами занять: суворе чи демократичне? – цікавляться українські абітурієнти.
– Демократичне, – з посмішкою відповідають професори, трохи дивуючись питанню.
Лекції в Польщі ніхто не примушує відвідувати і “енки” не ставить…
Студентське життя: у Лондон на вікенд за 50 злотих
Студентка Опольського університету Ніколєтта, яка знає російську, допомагає проводити екскурсію по вишу. Не втримуюсь, і роблю їй комплімент: яка гарна в неї сумочка.
– Це мені друзі з Великобританії днями прислали, – посміхається дівчина. – Скоро до них збираюся знову полетіти.
Ніколєтта розповідає, якщо завчасно забронювати лоу-кост, до квиток до Лондона для студента коштуватиме 50 злотих (менше 150 грн.). Тож чом би і не злітати на вихідні?
Навчаючись у країні Євросоюзу, в українських студентів відкривається безліч можливостей. Від елементарної змоги без проблем подорожувати Європою до можливості навчання за обміном у будь-якому виші ЄС. З другим, щоправда, складніше.
Erasmus (європейська програма співробітництва і розвитку мобільності у сфері вищої освіти) дозволяє всім полякам семестр чи два навчатися в обраному університеті ЄС. Офіційно на українців ця програма не поширюється. Але деякі польські університети практикують такі обміни і для іноземних студентів. До того ж, будь-який українець, навчаючись в польському ВНЗ, з другого курсу може без проблем скористатися програмою “Мост” – обмін між вишами Польщі.
За цією програмою більшість студентів мріють потрапити до найстарішого і найпрестижнішого університету Польщі – Ягелонського. В цьому питанні смаки поляків і українців збігаються
Впадає в око технічне оснащення університетів. Інтернет – всюди. І безкоштовно. Wi-Fi діє на території всіх вишів і у гуртожитків. У деяких університетах одразу на вході в рядок стоять комп’ютери з дротовим Інтернетом. Попитом вони користувалися в основному у студентів нашої української групи.
Про принцип роботи бібліотек українській молоді залишається тільки мріяти.
– Студенти в основному замовляють у нас книги он-лайн, – розповідає завідувачка бібліотеки
Вищої банківської школи у м. Хожуві. – Ми підбираємо літературу і відповідаємо, коли можна приходити працювати. Якщо у нас нема якихось видань, ми шукаємо їх в інших бібліотеках міста.
Якщо студент не встиг попрацювати з літературою в читальному залі, ми можемо дати йому книжки додому.
І тут одразу згадується бібліотека Вернадського. Прийшов, заповнив картки, сидиш в очікуванні потрібної літератури кілька годин, і нарешті чуєш у відповідь: це видання знаходиться у філіалі…
Житло для іноземних студентів у Польщі – не проблема. Всі державні виші мають так звані “академіки”, тобто гуртожитки. Місць зазвичай всім вистачає. В один з таких сучасних “академіків” заглянули і ми.
10-поверхове приміщення з буфетом, спортивним залом, ліфтами. Жити можна одному, вдвох чи втрьох. На кожні дві кімнати – власна кухня і ванна. На кожному поверсі – кімната для прання с сучасними пральними машинами. Нові гуртожитки обладнані кімнатами, адаптованими до потреб молоді з обмеженими фізичним можливостями – підтвердження європейського кредо про рівні шанси на отримання вищої освіти. Щоправда проживання у такому сучасному гуртожитку коштує 340-360 злотих (близько 1000 грн.) Можна знімати квартиру, це навіть обходиться дешевше.
Студентський парламент в університетах – це орган, який реально відстоює права молоді, а не як зазвичай у наших ВНЗ – рупор керівництва університету.
– Якщо студенти звернулися з якимись ініціативами до керівництва, воно просто не може їх не підтримати, – розповідає голова студпарламенту Сілезького університету у Катовіце Катерина. – У бюджеті університету передбачені певні кошти на студентське самоврядування, якими ми можемо користуватися на власний розсуд. Звісно, погоджуючи все зі студентами.
До речі, у Сілезькому університеті кожного року проходить цікава церемонія – “Лавр студентський”, своєрідний “Оскар”, який вручають викладачам, які покращують життя студентам. Все серйозно, з Інтернет-голосуванням, рахунковою комісією і урочистою церемонією.
Влаштуватися на роботу допоможе університет
Польські студенти зазвичай вдало поєднують навчання з роботою. По-перше, навантаження у них на порядок менше (в середньому відвідувати університет доводиться 3 дні на тиждень). По-друге, майже в кожному університеті Польщі існує Бюро кар’єри – структура, яка допомагає студентам працевлаштуватися. У бюро є своя мережа працедавців: фірми, банки, компанії і навіть державні установи. Університет отримує вакансії і підшукує відповідні кандидатури на ці місця серед бажаючих працювати студентів. Бюро кар’єри також вчить студентів правильно себе рекламувати, писати резюме.
– Для працедавця не достатньо гарного диплома, – розповідає директор Бюро кар’єри Вищої банківської школи м. Хожув Йоанна Дінгенс. – Він дивиться, чи був студент членом студпарламенту, які курси відвідував, чи брав участь у волонтерстві, які знає мови.
До речі, знанням англійської у Польщі нікого не здивуєш – це норма. А при прийомі на роботу вітається знання німецької чи французької.
PS
У 2011 році чисельність випускників старшої школи скоротиться порівняно з 2010 роком на 142,6 тис. осіб (на 42,1%) - з 338,4 тис. осіб до 195,8 тис. осіб. Це офіційні дані Міністерства освіти. Отож, є підстави думати, що українські вузи цьогоріч змагатимуться за абітурієнтів, і не лише між собою - вища школа сусідньої країни не дрімає... Але це лише один бік медалі. Бо інший, і куди важливіший, - чи захочуть повертатися молоді і освічені українці з чужих країв додому?
– Я не знаю, чи повернуся додому, чи залишуся тут. Я про це ще не думала, – розповідає українка Неля. – Я тільки можу сказати, що тут створені всі умови, для того, щоб студент навчався і робив собі кар’єру…
Джерело
Тому нічого дивного, що все більше молодих українців цікавляться навчанням у Європі - ціни не набагато вищі, а подекуди й нижчі, плюс європейський диплом, плюс, як правило, комфортніші умови навчання і проживання, плюс багаторічний Шенген...
А сусідня Польща - та взагалі сама робить кроки назустріч. З квітня Корпорація “Українсько-Польський центр академічних обмінів” організовує екскурсії до польських університетів на дні відкритих дверей, щоб українські студенти, абітурієнти та їхні батьки змогли на власні очі побачити та оцінити умови та перспективи навчання в Європі. На одній з таких екскурсій побував УНІАН.
Семестр в європейському вузі - за 550 євро
В усіх державних вишах польські студенти вчаться безплатно. У них немає такого поняття, як контракт. За винятком заочників. Заочне навчання у країні платне для всіх. Мінімальна ціна контракту для іноземців, встановлена Міністерством освіти Польщі, – 2200 євро. Але Корпорації вдалося добитися пільг в університетах-партнерах і знизити вартість навчання до 1100 євро на рік. Це при тому, що студенти часто можуть отримати стипендію, і повністю покрити своє навчання і проживання у Польщі.
Українці, які мають карту поляка, вступають у виші на тих саме умовах, що й громадяни Польщі.
– Існують стипендії наукові, соціальні, на житло, особиста допомога ректора, – розповідає професор Вищої школи управління та адміністрації м. Ополє. – Хто добре вчиться, той заробить наукову стипендію. Бідний отримає соціальну. Головне – аби було бажання.
– Якщо середній бал за навчання вище 4,75, то студент приватного вузу звільняється від оплати, – розповідає студент з України Андрій, який отримавши диплом бакалавра Академії банківської справи НБУ, що у Сумах, нині здобуває вже другу магістратуру у Вищій школі управління та адміністрації.
Це при тому, що Вища школа – це приватний вуз.
До того ж ректор за проханням студента взагалі має право звільнити його від плати за навчання.
– Чи отримують приватні виші у Польщі якусь допомогу від Міносвіти, в тому числі і фінансову? – цікавлюсь у професора Вищої школи.
– У Польщі нема поділу між державними і приватними вишами. Отримати стипендію можна, як в державному, так і приватному виші. Дипломи однакові. Ми живемо на власні кошти. Але від міністерства частково отримуємо дотації на науку, обладнання, гранти. Також отримуємо кошти в рамках різних проектів Євросоюзу.
Сперечаєшся з викладачем – отримуєш відмінно
Неля навчалася у Вінницькому філіалі Київського національного університету культури і мистецтв. Наприкінці першого курсу дізналася про можливість здобути вищу освіту в Польщі на пільгових умовах. Пройшла всі випробування. І лише коли залишалося вирішити фінансові питання, розповіла про задумане батькам.
– Батьки знайшли гроші (хоч це було непросто для них) і дали мені шанс. Тепер все залежить від того, як я ним скористаюся, – розповідає Неля, нині студентка Вищої школи управління та адміністрації м. Ополє.
– А як з мовою, адаптацією, проблем не виникало?
– Я взагалі не знала мови. Але через півроку поляки у нас вже списували, – сміється дівчина. – Тут сперечаєшся з викладачем і отримуєш за це плюс. Тобто тебе цінують за те, що ти маєш протилежну точку зору і можеш її відстоювати. А у нас зазвичай існує тільки думка викладача і хибна…
Близько 70 українських хлопців та дівчат, скориставшись послугами “Українсько-Польського центру академічних обмінів”, наразі здобувають вищу освіту в Опольському університеті.
– У нас багато договорів з іншими університетами, дуже багато програм за обміном. Іноді більше буває місць, ніж бажаючих. Вже до такого дійшло, – розповідає проректор Опольського університету Стефан Марек Грохальський.
Цікавимося у пана проректора, як навчаються українські студенти.
– Вони достроково виконують покладені на них обов’язки. Для нас нема різниці між студентами з України і з Польщі. Двом вашим студенткам, щоправда, не пощастило у зарахуванні філософії.
Але філософія – складний предмет, тим паче польською… – посміхається пан професор.
Не склавши іспит чи залік у польському виші студент, як і в Україні, йде на перескладання. Якщо після кількох спроб отримати задовільну оцінку таки не вдалося, йому дають відтермінування на наступний семестр і тільки при найгіршому розвитку ситуації відправляють на повторний курс прослуховування лекцій з цього предмету. За який вже доводиться платити. Проте студента з університету не виключать…
У Польщі теж новий закон про освіту
У той час, як в Україні Дмитро Табачник намагається проштовхнути законопроект про вищу освіту, в якому пропонується тотальне контролювання вишів з боку міністерства і нема жодної згадки про Болонський процес, у Польщі підготували новий закон про освіту, який вступає в силу з 1 вересня 2011 року.
– За цим законом ми отримуємо дуже великі можливості. Те, що досі залежало від міністерства, вже буде залежати від нас, університетів, – розповідає пан Грохальський. – Прав у нас тепер багато, але і відповідальності багато. Цей закон закріплює норми, характерні для 21 століття. Він допоможе нам дуже швидко вирішувати проблеми студентів і випускників.
– В Україні держзамовлення розподіляється в кабінеті міністра. А за яким принципом польські університет отримують держзамовлення? – цікавимося у пана проректора.
– У нас дуже складна система держзамовлення, яка складається з багатьох компонентів, в тому числі кількості студентів, кількості наукових співробітників, кандидатів наук і т. д. В новому законі прописано, що ми не можемо більше, ніж на 2% збільшувати кількість місць для студентів, порівняно з минулим роком. Але можу сказати, що цього року нам держзамовлення збільшили.
За словами керівництва вишу, міністерство освіти фінансує університет на 80%. Решту ВНЗ заробляє саме, в тому числі це гроші від заочників і гранти.
– А яке у вас ставлення до відвідуваності студентами занять: суворе чи демократичне? – цікавляться українські абітурієнти.
– Демократичне, – з посмішкою відповідають професори, трохи дивуючись питанню.
Лекції в Польщі ніхто не примушує відвідувати і “енки” не ставить…
Студентське життя: у Лондон на вікенд за 50 злотих
Студентка Опольського університету Ніколєтта, яка знає російську, допомагає проводити екскурсію по вишу. Не втримуюсь, і роблю їй комплімент: яка гарна в неї сумочка.
– Це мені друзі з Великобританії днями прислали, – посміхається дівчина. – Скоро до них збираюся знову полетіти.
Ніколєтта розповідає, якщо завчасно забронювати лоу-кост, до квиток до Лондона для студента коштуватиме 50 злотих (менше 150 грн.). Тож чом би і не злітати на вихідні?
Навчаючись у країні Євросоюзу, в українських студентів відкривається безліч можливостей. Від елементарної змоги без проблем подорожувати Європою до можливості навчання за обміном у будь-якому виші ЄС. З другим, щоправда, складніше.
Erasmus (європейська програма співробітництва і розвитку мобільності у сфері вищої освіти) дозволяє всім полякам семестр чи два навчатися в обраному університеті ЄС. Офіційно на українців ця програма не поширюється. Але деякі польські університети практикують такі обміни і для іноземних студентів. До того ж, будь-який українець, навчаючись в польському ВНЗ, з другого курсу може без проблем скористатися програмою “Мост” – обмін між вишами Польщі.
За цією програмою більшість студентів мріють потрапити до найстарішого і найпрестижнішого університету Польщі – Ягелонського. В цьому питанні смаки поляків і українців збігаються
Впадає в око технічне оснащення університетів. Інтернет – всюди. І безкоштовно. Wi-Fi діє на території всіх вишів і у гуртожитків. У деяких університетах одразу на вході в рядок стоять комп’ютери з дротовим Інтернетом. Попитом вони користувалися в основному у студентів нашої української групи.
Про принцип роботи бібліотек українській молоді залишається тільки мріяти.
– Студенти в основному замовляють у нас книги он-лайн, – розповідає завідувачка бібліотеки
Вищої банківської школи у м. Хожуві. – Ми підбираємо літературу і відповідаємо, коли можна приходити працювати. Якщо у нас нема якихось видань, ми шукаємо їх в інших бібліотеках міста.
Якщо студент не встиг попрацювати з літературою в читальному залі, ми можемо дати йому книжки додому.
І тут одразу згадується бібліотека Вернадського. Прийшов, заповнив картки, сидиш в очікуванні потрібної літератури кілька годин, і нарешті чуєш у відповідь: це видання знаходиться у філіалі…
Житло для іноземних студентів у Польщі – не проблема. Всі державні виші мають так звані “академіки”, тобто гуртожитки. Місць зазвичай всім вистачає. В один з таких сучасних “академіків” заглянули і ми.
10-поверхове приміщення з буфетом, спортивним залом, ліфтами. Жити можна одному, вдвох чи втрьох. На кожні дві кімнати – власна кухня і ванна. На кожному поверсі – кімната для прання с сучасними пральними машинами. Нові гуртожитки обладнані кімнатами, адаптованими до потреб молоді з обмеженими фізичним можливостями – підтвердження європейського кредо про рівні шанси на отримання вищої освіти. Щоправда проживання у такому сучасному гуртожитку коштує 340-360 злотих (близько 1000 грн.) Можна знімати квартиру, це навіть обходиться дешевше.
Студентський парламент в університетах – це орган, який реально відстоює права молоді, а не як зазвичай у наших ВНЗ – рупор керівництва університету.
– Якщо студенти звернулися з якимись ініціативами до керівництва, воно просто не може їх не підтримати, – розповідає голова студпарламенту Сілезького університету у Катовіце Катерина. – У бюджеті університету передбачені певні кошти на студентське самоврядування, якими ми можемо користуватися на власний розсуд. Звісно, погоджуючи все зі студентами.
До речі, у Сілезькому університеті кожного року проходить цікава церемонія – “Лавр студентський”, своєрідний “Оскар”, який вручають викладачам, які покращують життя студентам. Все серйозно, з Інтернет-голосуванням, рахунковою комісією і урочистою церемонією.
Влаштуватися на роботу допоможе університет
Польські студенти зазвичай вдало поєднують навчання з роботою. По-перше, навантаження у них на порядок менше (в середньому відвідувати університет доводиться 3 дні на тиждень). По-друге, майже в кожному університеті Польщі існує Бюро кар’єри – структура, яка допомагає студентам працевлаштуватися. У бюро є своя мережа працедавців: фірми, банки, компанії і навіть державні установи. Університет отримує вакансії і підшукує відповідні кандидатури на ці місця серед бажаючих працювати студентів. Бюро кар’єри також вчить студентів правильно себе рекламувати, писати резюме.
– Для працедавця не достатньо гарного диплома, – розповідає директор Бюро кар’єри Вищої банківської школи м. Хожув Йоанна Дінгенс. – Він дивиться, чи був студент членом студпарламенту, які курси відвідував, чи брав участь у волонтерстві, які знає мови.
До речі, знанням англійської у Польщі нікого не здивуєш – це норма. А при прийомі на роботу вітається знання німецької чи французької.
PS
У 2011 році чисельність випускників старшої школи скоротиться порівняно з 2010 роком на 142,6 тис. осіб (на 42,1%) - з 338,4 тис. осіб до 195,8 тис. осіб. Це офіційні дані Міністерства освіти. Отож, є підстави думати, що українські вузи цьогоріч змагатимуться за абітурієнтів, і не лише між собою - вища школа сусідньої країни не дрімає... Але це лише один бік медалі. Бо інший, і куди важливіший, - чи захочуть повертатися молоді і освічені українці з чужих країв додому?
– Я не знаю, чи повернуся додому, чи залишуся тут. Я про це ще не думала, – розповідає українка Неля. – Я тільки можу сказати, що тут створені всі умови, для того, щоб студент навчався і робив собі кар’єру…
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар