Або зізнання одного з творців
Cтосовно скандалу з Гарвардським Інститутом Міжнародного Розвитку (HIID), його розпуску, судового процесу з його 120 млн. доларів США; відповідачі пов'язані з Гарвардським Університетом та кланом Чубайса тощо.
Один з гравців що буде свідчити у судовій справі є чільним президентом Гарвардського Університету, на ім'я Ларрі Саммерс. Він є також колишнім головою Скарбниці США з часів адміністрації Клінтона, роботи комісії Ґора-Черномирдіна, комісії Ґора-Кучми, та їхньої зовнішньої політики "шокової терапії" та "ринкових реформ" для Східної Европи у пост-СРСР.
Згідно з твердженням Джозефа Штіґліца (Joseph Stiglitz, нещодавнього лавреата Нобелівської премії з економіки, колишнього головного економіста Світового Банку та колишній Голова Президентcької Ради з економічних питань), США таки впливають ("виправляють") вибори у країнах колишнього СРСР, зокрема у Росії. Вони роблять це через підтримку олігархів і через свою Державну Скарбницю та свій контроль в МВФ і Світовому Банку.
Україна є жертвою політики МВФ/Світового Банку та одержувачем їхньої обробки - "третєсвітизації". В зв'язку з виборами в Україні, що вже не за горами, стаття про «виправлення» виборів, приватизацію (тобто "варваризацію"), та МВФ-івські "Чотири Кроки до Прокляття" (з котрих нинішня Арґентина є у МВФ-івській Фазі Бунту) може бути цікавa.
Згідно наведеній у статті інформації про національних лідерів, що приватизують електричні компанії, Кучма приватизував шість державних електричних компаній, серед покупців яких був «міжнародний зацікавлений» покупець, що представляв собою кримінальне підприємство, яке зараз є предметом судового розгляду у США. Його назва Enron.
Щодо неодноразової неспроможности МВФ-реформ та сталої МВФ-відповіди, що вимагає продовження тої самої політики, стаття дає гарну метафору:
"Це наче як у середньовіччі", - каже один з втаємничених, - "коли пацієнт вмер, вони кажуть: бачте, він зупинив кровотечу надто рано, він все ще мав кров у собі." (Пригадаємо, що тоді головним засобом лікування було кровопускання - прим. пер.)
Залишається лише дивуватися, скільки економічної крови ще лишилося в Україні для "фінансових сатаністських вампирів"?
Стефан Лемишевський
P. S. Штіґліц був звільнений зі Світового Банку за те, що розбалакався.
[ www.infoukes.com ]
Ґреґ Паласт
ОДКРОВЕННЯ ПОСАДОВЦЯ СВІТОВОГО БАНКУ
Звинувачення колишнього головного економіста Світового Банку є ... - у тому числі як МВФ та Скарбниця США підправляли російські вибори.
"Це прирекає людей до смерти", - сказав мені колишній апаратчик. Це виглядало, як сцена з Le Carre. Блискучий старий аґент приходить з холоду, іде до нас, та у кількох годинах розмови опорожняє свою пам'ять від жаху здійсненого в ім'я політичної ідеології, яка, як він зараз розуміє, виявилася гнилою.
Та тут переді мною був далеко більший улов, ніж використаний розвідником часів Холодної Війни. Джозеф Штіґліц був головним економістом Світового Банку. Великою мірою новий світовий економічний порядок був втіленням його теорії.
Я "допитував" Штіґліца понад кілька днів, у Кембріджському Університеті, у лондонському готелі та, нарешті, у Вашінгтоні, у квітні 2001, під час великої наради Світового Банку та Міжнародного Валютного Фонду. Але замість головувати на зібранні міністрів та центральних банкірів, Штіґліц був виставлений геть за сині кордони поліції, так само як черниці, що носили великий дерев'яний хрест, болівійські лідери профспілок, батьки жертв СНІДу та інші антиґлобалісти. Людина, що була «центром», тепер опинилася «поза-».
У 1999 році Світовий Банк звільнив Штіґліца. Йому не було уготовано тихої пенсії; Секретар Скарбниці США Ларрі Саммерс, як мені сказали, зажадав публічної баніції на Штіґліца, що виcловив свою першу, тоді ще м'яку незгоду з ґлобалізаторським стилем Світового Банку.
Тут у Вашинґтоні ми завершили останні кілька годин виняткового інтерв'ю для The Observer та BBC TV's Newsnight про реальну, часто приховану, діяльність МВФ, Світового Банку, та власника 51% банку - Скарбниці США.
І тут, з джерел, які не можемо тут назвати (не Штіґліц), ми отримали стоси документів, позначених: "конфіденційно", "обмежений доступ" та "не може бути оприлюднене без Повновластей Світового Банку".
Штіґліц допоміг перекласти один з них з бюрократичного стилю: «Стратегію Допомоги Країнам». Існує Стратегія Допомоги для кожної бідної нації, виробленої, як стверджує Світовий Банк, після ретельного дослідження у кожній країні. Але згідно iз втаємниченим Штіґліцом, дослідження представників Банку складаються з близької інспекції 5-зіркових готелів даної нації. Це завершується зустрічею представників Банку з деякими міністрами-невдахами, що просять фінансів, яким вручається реструктурізаційний договір, вже написаний заздалегідь для добровільного підпису (я маю низку таких).
Коли економіка кожної нації індивідуально проаналізована, тоді, каже Штіґліц, Банк вручає міністру кожної нації ту саму 4-крокову програму.
Перший Крок: Приватизація - котру, як каже Штіґліц, вірніше називати Варваризацією. Місцеві лідери використовують вимоги Світового Банку не стільки для розпродажу державної промисловости, каже він, як для приглушення місцевої критики, коли вони щасливо громлять свої державні компанії з постачання електрики та води. "Ви би бачили їхні вилуплені очі", коли йдеться про перспективу 10% комісійних покладених до швейцарських банківських рахунків, “пошкрябаних” з кількох мільярдів збутової ціни національного майна.
І уряд США знав про це, звинувачує Штіґліц, принаймні у випадку найбільш великої варваризації із всіх – розпродажу Росії у 1995. Погляд Скарбниці США є таким, що все це було добре, тому що ми хотіли переобрання Єльцина. Нам не залежить, що це підкуплене обрання. Ми хочемо, щоби ці гроші (очевидно, отримані з приватизації - прим. пер.) пішли на кампанію Єльцина".
Штіґліц не є пліткарем, що любить порпатися у чужій брудній білизні. Він був у середині гри, членом кабінету Білла Клінтона, Головою Президентської Ради з економічних питань.
Найбільш підлим для Штіґліца виглядає те, що США підтримували олігархів, які нещадно обдирали індустріальне майно Росії, з тим ефектом, що різні корупційні схеми зрізали національний продукт майже у половину, що викликає депресію та виснаження.
Після прихватизації, другим кроком «один розмірчик-на-всіх рятівного плану» МВФ/Світового Банку для вашої економіки є Лібералізація Ринку Капіталів. У теорії, дереґуляція цього ринку дозволяє інвестиційному капіталові текти «у» та «з» країни. Нажаль, як, скажімо, у Індонезії та Бразилії, гроші просто текли «з» та «з». Штіґліц називає це обігом "Гарячих Грошей". Готівка входить «у» для спекуляцій у нерухомомості та валюті, тоді тікає «з» при першому подиху неспокою. Національні резерви можуть виснажитися за лічені дні, а й навіть години. Та коли це сталося, щоб спокусити спекулянтів повернути в країну вкрадені у нації капітали, МВФ вимагає в цих націй підвищити процентні ставки до 30%, 50% та 80%.
"Результат був передбачуваним", - сказав Штіґліц про приплив Гарячих Грошей у Азії та Латинській Америці. Вищі процентні ставки знищили майнові цінності, здичавіли індустріальне виробництво та виснажили національні скарбниці.
В цей момент МВФ тягне вже напівживу націю до Третього Кроку: Ринкові Ціни, фантастичний термін для підвищення цін на продовольство, воду та ґаз. Це призводить, передбачувано, до Кроку-Три-з-половиною: який Штіґліц називає МВФ-бунтом.
МВФ-бунт болісно передбачуваний. Коли нація "вибита із седла, [МВФ] користає з моменту та видушує останній фунт крови з неї. Вони підігрівають ситуацію доти, доки, нарешті, казан вибухає": так, коли МВФ у 1998 році ліквідував продовольчі та паливні субсидії для індонезійських бідних, Індонезія вибухнула в бунтах; але є й інші приклади: болівійські бунти через ціни на воду торік та цього лютого, бунти у Еквадорі через підвищення цін на ґаз, нав'язаних Світовим Банком. Складається враження, що бунт був вже вписаний в план.
І це справді так. Що Штіґліц не знав, так це те, що будучи у США, BBC та Observer отримали кілька документів зі Світового Банку, позначених цими набридливими попередженнями: "конфіденційно", "обмежено", "не підлягає розкриттю". Гайда звернімся до «Тимчасової Стратегії Допомоги Країнам» для Еквадору, у ньому Банк кілька разів стверджує - з холодною точністю - що вони очікували, що їхні плани спричиняться до іскри "соціальних заворушень", якщо вживати їхній бюрократичний термін для нації у вогні.
Це не є дивним. Таємний рапорт відмічає, що план зробити долар США еквадорською валютою кидав 51% населення нижче лінії бідності. План «Допомоги» Світового Банку просто закликає таки зустріти громадянські заворушення та страждати з "політичною рішучістю" - та все ж таки підвищеними цінами.
МВФ-бунти (під бунтами я маю на увазі і миролюбні демонстрації, що розганяються кулями, танками та сльозогінним ґазом) спричиняються до нової панічної втечі капіталу та урядового банкрутства. Цей економічний "підпал" має ту яскраву сторону, що іноземні корпораціі можуть тоді забрати залишки майна, як-от розпорошені гірницькі концесії або порти, за бросові ціни.
Штіґліц відмічає, що МВФ та Світовий Банк не є безкорисливим прибічником ринкової економіки. В той же час МВФ зупинив індонезійське субсидіювання закупівль продовольства, "коли банки хочуть когось підтримати, втручання (у ринок) вітається". МВФ виклянчив десятки мільярдів доларів, щоб врятувати індонезійських фінансистів та заразом США та банки, в яких вони позичали.
Вимальовується певна тактика. Є багато тих, хто втрачає у цій системі, але один ясний «вигравач»: західні банки та Скарбниця США, що роблять великі долари на цій божевільній новій маслобійці міжнародного капіталу. Штіґліц розповів мені про його нещасливу зустріч, у бутність його головним економістом Світового Банку, з новим президентом Етіопії, обраним на перших національних демократичних виборах. Світовий Банк та МВФ наказали Етіопії покласти гроші допомоги на рахунок у Скарбниці США, що виплачує жалюгідні 4%, в той час, як нація позичала у США долари під 12%, щоби нагодувати населення. Новий президент попросив Штіґліца дозволити йому використовувати допомогові гроші для відбудовування нації. Але ні, здобич пішла просто між склепіння Скарбниці США у Вашінґтоні.
Тепер ми прибуваємо до Кроку Чотири, що МВФ та Світовий Банк звуть: "стратегія зменшення бідності: Вільний Ринок". Це є вільний ринок за правилами Світової Торгової Організації та Світового Банку, Штіґліц-втаємничений порівнює вільний ринок СТО-стилю з Опіумними війнами. "Вони теж були за відкриті ринки", - каже він. Як у ХІХ ст., европейці та американці сьогодні зносять бар'єри на шляху свого збуту в Азії, Латинській Америці та Африці, водночас барикадуючи наші власні ринки проти продукції сільського господарства з Третього Світу.
В Опіумних війнах Захід застосував воєнні блокади, щоб примусити відкрити ринки для незбалансованої торгівлі. Сьогодні Світовий Банк може замовити фінансову блокаду або як тільки ефективну, або ж як смертельну.
Штіґліц особливо схвильований стосовно СТО-угоди про права на інтелектуальну власність. Саме тут, каже економіст, новий ґлобальний порядок "засуджує людей до смерти", нав'язуючи неможливі тарифи та вклади, що треба платити фармацевтичним компаніям за запатентовані ліки. "Вони не дбають", - каже професор про корпорації та банки, з якими він працював, "чи люди живуть, чи вмирають."
Між іншим, не будьте спантеличені сумішшю у цій дискусії МВФ, Світового Банку та СТО. Вони є взаємозамінні маски єдиної системи, що править ними. Вони зчепили себе разом тим, що неприємно названо "перемикачі". Взяти позику Світового Банку для школи вмикає вимогу прийняти кожну умову - їх в середньому є 111 на націю - виставлену Світовим Банком і МВФ. Фактично, сказав Штіґліц, МВФ вимагає у націй визнати торгову політику більш карну, ніж офіційні СТО-правила.
Штіґліц найбільш занепокоєний тим, що Плани Світового Банку, народжувані таємно та проваджувані екстремістською ідеологією, ніколи не відкриваються для дискусії або заперечень. Незважаючи на те, що Захід штовхає до виборів у всіх країнах, що розвиваються, його так звані Програми Зменшення Бідності "підривають демократію".
І вони не працюють. Продуктивність Чорної Африки під чуйним керівництвом МВФ з його структурною "допомогою" поїхала до дідька у мішок. Чи якась нація уникнула цієї долі? Так, каже Штіґліц, і вказує на Ботсвану. Питаю: "У чому ж їхня хитрість?". - "Вони наказали МВФ спакувати манелі".
"Добре", - тоді сказав я - "Пане тямущий професор, як же ж могли б ви допомогти націям, що розвиваються?". Штіґліц запропонував радикальну земельну реформу, атаку у саме серце "латифундизму," на лихварський процент, що вимагається олігархією по всьому світі, типово 50% зерна орендаря. Тоді я був вимушений спитати професора: чому ж коли ви були провідним економістом Світового Банку, Банк не слідував вашим порадам?
"Якщо ви зачепите [володіння землею], це спричинить зміну в потугах еліт. Це не є на порядку денному." Очевидно, що не є.
Остаточно, що штовхнуло його поставити свою роботу на кон, була неспроможність банків та Скарбниці США змінити курс, коли вони врешті зустрілися з кризами - невдачами та стражданнями, спричиненими їхнім 4-кроковим монетаристським mambo. Кожний раз коли їхні вільно-ринкові поради провалювалися, МВФ просто жадав ще більш вільно-ринкової політики.
"Це деякою мірою подібно до Середніх Віків", - розповідав мені втаємничений. "Коли пацієнт вмер, вони скажуть, що це тому, що він зупинив кровотечу надто рано, він все-таки ще мав трохи крови в собі."
Я виніс з моїх бесід з професором, що розв'язанням світової бідности та кризи є простим: усуньте кровосмоктунів.
ПІСЛЯМОВА
Перша версія вперше публікувалася як "МВФ: Чотири Кроки до прокляття" у Observer (Лондон) у квітні та інша версія у The Big Issue - журналі, який безпритульні лають на платформах у лондонському метро. The Big Issue надав рівне місце МВФ, чий шеф-представник по зв'язках з пресою написав:
"... Я знаходжу це неможливим відповісти з огляду на глибину та ширину пліткарства та дезінформації у [Паластовій] доповіді."
Звичайно що тяжко було для шефа-представника відповісти. Інформація (та документи) прийшла з нещасливої випадковости всередині його аґентства та Світового Банку.
Переклад з англійської, примітки в тексті -
Ернст Заграва, Яромир Трейтяк
web-джерело: San Francisco Bay Area Independent Media Center
Немає коментарів:
Дописати коментар