Всупереч очікуванням спостерігачів, передвиборчий з'їзд Свободи пройшов з мінімумом радикальних заяв (фото - svoboda.org.ua)
Головний націоналіст України намагається провести до парламенту за списком групу соратників, в якій навіть мільйонери - перевірені бійці партії
Вперше в історії незалежної України націоналістична сила отримала реальний шанс пройти до Верховної Ради. За даними останніх опитувань , ВО Свобода за два місяці до дня голосування не дотягує до 5-відсоткового прохідного бар'єру зовсім небагато - близько 0,5%.Втім, за словами лідера партії Олега Тягнибока , ці цифри не відповідають дійсності: реальний рівень підтримки - не менше 8%. Перспектива появи під куполом Ради фракції націоналістів багатьох виборців радує, але ще більше - насторожує, якщо не лякає. Свобода досі не може позбутися іміджу праворадикальної організації, а поведінка окремих її представників на мітингах і телешоу не сприяють позбавленню від сумнівної слави. Сьогодні свободівці перебувають на межі потрапляння в Раду, але навіть у разі подолання прохідного бар'єру продовжувачі справи Степана Бандери навряд чи можуть розраховувати більш ніж на 5%. Це означає, що мандати народних депутатів отримають перші 15 учасників партійного списку. Редакція ЛІГАБізнесІнформ проаналізувала, хто ці люди і наскільки список Свободи відповідає задекларованого статусу чистої ідеологічної сили.
Під № 1 йде 43-річний Олег Тягнибок - лідер партії. Він же - основний спікер Свободи, оскільки не тільки давно відомий публіці, але і вміє тримати себе в руках у публічних дискусіях, чого не вистачає деяким його колегам. Тягнибок гарантовано міг би отримати депутатський мандат, якщо б пішов на вибори по одному з округів, наприклад, рідного Львова (так він потрапляв в Раду двічі - в 1998 і 2002 рр..). Тим не менш, зараз вибрав більш ризикований для себе похід до парламенту за списком. Втім, за його словами, всі припущення про те, що він розглядав варіант балотування по мажоритарці, позбавлені підстав. Зате в одномандатному окрузі на Львівщині (в Старому Самборі) обираєтьсямолодший брат лідера - 39-річний Андрій Тягнибок.
№ 2 у списку Свободи - народний артист України Богдан Бенюк, з віком змінив політичні уподобання з помірного буржуазного націоналізму на що не терпить компромісів соціальний націоналізм, який сповідує Свобода. У партії 55-річний Бенюк обіймає посаду заступника глави з питань співпраці з українцями за кордоном. Також він входить до фракції Свободи в Київській облраді, складається з п'яти осіб. Самого Бенюка не раз критикували за еластичність націоналістичної позиції, коли мова заходить про вигідному контракті на зйомки в російському кіно. Найбільше "народному Швейку" дісталося за роль недалекого і боязкуватий "хохла" у фільмі "Кандагар". Сам Бенюк закликає не змішувати його акторську діяльність і політичні погляди.
№ 3 - 40-річний Андрій Мохник, заступник голови Свободи з політичних питань, депутат Київської облради. Киянин, випускник КІБІ Мохник перейнявся націоналістичною ідеєю в середині 1990-х. Він цілком відповідає своїй партійній посаді "замполіта". Заступник боса партії поступається в харизмі, але більш-менш успішно замінює його на заходах (у тому числі в телешоу), на які не зміг дійти сам Тягнибок.
За словами Тягнибока, дорогий позашляховик Toyota Sequoia, на якому вона переміщується, насправді належить колишньому журналісту Мірошниченко
№ 4 - 36-річний Ігор Мірошниченко, голова обласної парторганізації в Сумській області та замглавреда партійної газети Свобода. У минулому - відомий спортивний телерепортер, прес-аташе збірної України з футболу на Чемпіонаті світу 2006 року в Німеччині. Вболівальник київського Динамо і прихильник політики Григорія Суркіса на посаді президента ФФУ Мірошниченко сьогодні відомий своєю зачіскою, участю в київських акціях Свободи, часто закінчуються бійками з міліцією, а також активністю в справі популяризації ідей націоналізму в електронних ЗМІ через свій блог. За словами Тягнибока, великий і дорогий позашляховик Toyota Sequoia, на якому вона переміщується, насправді належить Мірошниченко. У декларації про доходи кандидата такий автомобіль дійсно числиться, а, крім нього, ще один - BMW X5. До речі, у самого Тягнибока Toyota Sequoia в декларації вказана як орендована на безкоштовній основі.
№ 5 - Олександр Шевченко, викладач КНУ ім.Тараса Шевченка, доктор юридичних наук. 75-річний професор кафедри історії і держави не перший раз йде у Верховну Раду. У 1998 році спробував сили в мажоритарному окрузі в Святошинському районі Києва, невдало. У кар'єрі Шевченка, крім викладання є сторінка роботи перекладачем в Єгипті на будівництві металургійного заводу. А ще він, як повідомляється на сайті Свободи, 15 років намагався захистити докторську дисертацію, перешкодою до чого служили націоналістичні погляди.
№ 6 - Анатолій Вітів, заступник голови Свободи з питань партійної дисципліни, депутат Волинської обласної ради, менеджер луцького ПП "Мельники Є.І.". Нещодавно 52-річний партієць заявив, що Віктора Януковича чекає третій, не президентський, а тюремний термін, термін у випадку, якщо опозиція виграє парламентські вибори.
№ 7 - Олег Панькевич, заступник голови Свободи з питань роботи з депутатами, виборчими комісіями та спостерігачами, а також з питань національної пам'яті, голова Львівської обласної ради. 40-річний Панькевич - давній соратник Тягнибока, працював у нього помічником (ще з часів першого попадання в Раду у 1998 році). На відміну від більшості "Побратимів", у Панькевича є досвід роботи чиновником - в 2005-2006 роках він обіймав посаду голови Бродівської райдержадміністрації Львівської області.
№ 8 - Ігор Швайка, голова Харківської облорганізації Свободи. 36-річний партієць і приватний підприємець - обличчя і голос свободівців на сході України. Головний харківський націоналіст активно організовує та бере участь у партійних заходах не самого дружнього для Свободи регіону. Для популяризації партії та себе особисто використовує будь-які доступні медіаресурси, включаючи соціальні мережі. У 2010-му балотувався в мери Харкова, набравши логічне для Свободи в Харківській області кількість голосів на межі статистичної похибки. Каже, що на життя заробляє приватною юридичною практикою, але згідно декларації у 2011 році доходи кандидата склали нуль гривень.
№ 9 - 35-річний Павло Кириленко, голова Одеської обласної парторганізації і начальник відділу аналітики та дослідження товарних ринків ТзОВ Ватек ЛТД. Відповідаючи на запитання, що робить український націоналіст в Одесі, Кириленко відповідає, що бореться з українофобами. А також таврує ганьбою нинішніх партнерів Свободи по опозиції -Батьківщину і Фронт змін : за те, що ті на місцевому рівні потурають поверненню на герб Одеси червоної зірки, і за інші гріхи.
Офіційний мільйонер Кривецький - № 13 списку - володіє репутацією грошового мішка партії
№ 10 - Ігор Янків, 42-річний старший викладач Львівського держуніверситету фізкультури і депутат Івано-Франківської облради. Він же - глава так званого партійного суду Свободи.Поряд з Вітів відповідає за чистоту рядів партії. Молодший брат "особіста" Свободи - 26-річний Віктор Янків, заступник директора Львівської ДЮСШ № 3 - йде в Раду під непрохідним 174-м номером, але зате займає пост розпорядника передвиборного фонду партії.
№ 11 - 41-річний львів'янин Леонтій Мартинюк, заступник голови Свободи у зв'язках з громадськістю, депутат Львівської обласної ради. Один із засновників та ідеологів Свободи.У вільний від політики час - менеджер з реклами ТОВ Сфера Сім.
№ 12 - Руслан Кошулинський, 42-річний заступник голови Свободи з загальних питань, голова фракції у Львівській міськраді. Активний учасник скандальних сутичок з комуністами у Львові, які організували акцію під червоні прапори 9 травня 2011 року. Разом з соратниками по міськраді ініціював і втілив у життя заборона на продаж алкоголю у всіх торгових точках міста, крім барів, ресторанів, кафе і клубів.
№ 13 - Ігор Кривецький, заступник голови центрального передвиборчого штабу Свободи з економічних питань, депутат Львівської облради (правда, згідно з даними ЦВК, проживає в Києві). 40-річний кандидат і приватний підприємець за матеріальним станом помітно відрізняється від інших свободівців, тому, мабуть, і названий на ЗМІ "грошовим мішком партії". Згідно з декларацією, в минулому році він отримав 925 тис.грн. доходу, левову частину якого йому принесла здача майна в оренду (ще 724 тис. отримали члени сім'ї). У Кривецького лежить 12 млн.грн. на банківських рахунках, він володіє будинком площею 945 кв.м і автомобілем Bentley Continental вартістю близько 200 тис. євро. У членів сім'ї є квартира площею 459 кв.м. і 4 млн.грн. на рахунках.
Варто відзначити, що, крім Кривецького, в списку Свободи є ще один офіційний мільйонер - займає 18-е місце директор агрокомпанії Агрос-Віста, депутат Хмельницької облради Олександр Мирний. Згідно з декларацією, минулого року він заробив 7,5 млн.грн.
№ 14 - 36-річний Юрій Сиротюк, керівник прес-служби Свободи. У минулому журналіст, один із лідерів студентського націоналістичного руху в Західній Україні початку 1990-х. У минулому році Сиротюк опинився в центрі скандалу, необережно прокоментувавши участь від України у конкурсі "Євробачення" темношкірої співачки Гайтани .
№ 15 - Олег Гелевей, заступник керівника центрального виборчого штабу Свободи, депутат Київської облради. Співробітник юрфірми Бондарчук і партнери. Його називають спонсором партії в столичному регіоні. На даний момент центральний офіс Свободи розташовується в приміщенні, що належить йому. Дохід 47-річного юриста за 2011 рік, згідно з декларацією, склав 867 тис.грн., З низ 864 тис. - від відчуження майна, а 3 тис. - зарплата. У нього є будинок, три квартири, гараж, два автомобілі та причіп.
Давно ходять чутки, що Свободу фінансово підживлює чи то Партія регіонів, чи то хтось із близьких до неї олігархів. Свободівці всі чутки відкидають. Крім того, жоден не підтверджений документально
Відсутність не просто на прохідних місцях, але і взагалі в списку таких відомих свободівців, як Ірина Фаріон , Андрій Іллєнко, Юрій Михальчишин, Ірина Сех, а також членів партії, голів рад Івано-Франківської та Тернопільської областей Олександра Сича та Олексія Кайди, пояснюється їх участю у виборах в мажоритарних округах . За словами Тягнибока, навіть у випадку непотрапляння в Раду нового скликання списочників Свободи, позиції націоналістів буде захищати депутатська група, створена з свободівців-мажоритарників. Їх у кампанії-2012 у Свободи, за підсумками розподілу одномандатних виборчих округів з об'єднаною опозицією, 35 осіб.
Говорячи про Свободу, не можна не згадати давні версії про те, що націоналістичну партію фінансово підживлює чи то Партія регіонів , чи то хтось із близьких до партії влади олігархів. Свободівці всі чутки відкидають. Крім того, жоден не підтверджений документально.
Незважаючи на невисокий рейтинг, бонус Свободи в тому, що в парламенті цієї партії раніше не було. Невеликий відсоткове зростання, порівняно з усіма минулими виборами, в яких брала участь партія Тягнибока, можна пояснити не стільки вотумом довіри, скільки вотумом надії людей, які розчарувалися в відомих політиків, регулярно міняють партії та погляди. Одні виборці чекають від націоналістів безкомпромісності та вміння йти до кінця, особливо на тлі поведінки парламентської опозиції в дні прийняття мовного закону. Інші ж, не особливо вірячи в ідеї націоналізму, бачать в Свободі якусь ін'єкцію, необхідну для оздоровлення парламенту, заповнюваного кожного скликання тушками та тими самими обличчями.
Джерело
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар