22 вер. 2012 р.

Холодна осінь-2012: економіка "береться кригою"

19.09.2012, Ярина Сало, Катерина Іващенко, УНІАН


Середина вересня запам’ятається визнанням з боку влади тривожного стану вітчизняної економіки. Офіційна статистика зафіксувала падіння промвиробництва (на рівні показників початку кризи-2008), майже вдвічі сповільнились темпи зростання ВВП. В уряді намагаються зберігати оптимізм, а в країні хочуть зрозуміти, чи попри показовий оптимізм очільники мають план дій для мінімізації кризи, чи  вийде "як завжди"...
Промвиробництво: все нижче і нижче
На початку цього тижня Держстат повідомив, що в Україні спад промислового виробництва в серпні 2012 року порівняно з серпнем 2011 року становив 4,7%. За даними відомства, в січні-серпні 2012 року порівняно з аналогічним періодом 2011 року спад промвиробництва склав 0,4%, в серпні 2012 року проти липня – 1,8%. Несподіване падіння промвиробництва змусило експертів погіршити річні прогнози. Ще в червні, орієнтуючись на показники травня (тоді промвиробництво зросло на 1%), експерти передбачали річне зростання на 1,5%, а вже цього тижня дають ті ж відсотки, але зі знаком мінус – спад промвиробництва за підсумками року очікують на рівні 1,5%.
За даними Держстату, найбільше зниження обсягів промвиробництва в серпні 2012 року проти серпня 2011 року зафіксовано у виробництві коксу, продуктів нафтопереробки - на 33,2% і машинобудуванні - на 13,7%, зокрема спад обсягів виробництва машин та устаткування становив 14,4%, електричного, електронного та оптичного устаткування - 20,5%, транспортних засобів та устаткування - 9,6%
Також спад виробництва зафіксовано в металургійному виробництві і виробництві готових металевих виробів - на 12,5%, легкій промисловості — на 2,1%, обробці деревини і виробів з неї — на 0,2%.
Основне збільшення виробництва в серпні 2012 року проти серпня 2011 року зафіксовано в хімічній і нафтохімічній промисловості - на 10,3%, в т.ч. в хімічному виробництві - на 12,8%. Збільшення виробництва у видобувній промисловості становило 2,6%, зокрема у видобуванні паливно-енергетичних корисних копалини - 6,8%, при цьому у видобуванні корисних копалин, окрім паливно-енергетичних, зафіксовано спад - на 2,4%.
У виробництві і розподілі електроенергії, газу і води обсяги промвиробництва в серпні п.р. проти серпня 2011 року збільшилися на 5,1%, проти липня 2012 року — знизилися на 3,7%, а в січні-серпні 2012 року проти аналогічного періоду 2011 року - збільшення на 5%.
Такі показники зовсім не вписуються у плани влади. Згідно з прийнятою наприкінці минулого року Держпрограмою економічного і соціального розвитку на 2012 рік, збільшення промвиробництва в поточному році за песимістичними оцінками становитиме близько 4,5%, а за оптимістичним прогнозом - 8,3%.
*** Якщо підняти архів і подивитися показники за аналогічні місяці 2011 року проти 2010 р., то темпи падіння промисловості мають просто катастрофічний вигляд. Травень, червень, липень, серпень 2011 р. відзначались зростанням промисловості на рівні більше 8%. Зокрема, зростання промвиробництва в серпні 2011 року порівняно з серпнем 2010 року склало 9,6%. Поставимо в ряд у зворотному хронологічному порядку ще кілька невеселих для нашої промисловості цифр, яка цього року «падала» все літо: спад промислового виробництва в липні 2012 року в порівнянні з липнем 2011 року склав 0,9% (тоді як у липні 2011 р . проти липня 2010 р. зростання промвиробництва склало 8,7%)
У червні ц.р. спад промвиробництва проти червня 2011 р. склав 1,4% (у червні 2011 р. проти червня 2010 р. – зросло на 8,9%)
Ну і, нарешті, в травні ц.р. в порівнянні з травнем 2011 року виробництво зросло аж на 1% (втім, в травні 2011 р. проти травня 2010 р. - на 8,6%).
Такі низькі показники зростання промисловості, як цього року, були у нас напередодні кризи 2008 року - починаючи з тодішнього серпня.
Прогнози стають все гіршими
Промвиробництво показувало плюсові показники до травня цього року, а далі – лише мінус. Експерти прогнозували, що цянегативна тенденція збережеться, але спад на 4,7%  був для багатьох несподіваним.Аналітики "ІНГ Банк Україна»кажуть, що зниження промислового виробництва зумовлене в основному ослабленням глобального попиту на сталь.
«На нашу думку, основним чинником, що вплинув у серпні на динаміку промислового виробництва, стало падіння виробництва сталі (на тлі зниження попиту на сталь і залізну руду). Зокрема, за підсумками минулого місяця металургія знизила обсяги виробництва на 12,5% до минулого року», - відзначають аналітики.
Експерти також додають, що показник промислового виробництва перейшов у негативну площину (січень-серпень 2012 року проти аналогічного періоду 2011 року - спад 0,4%) вперше з початку цього року.
«У найближчому майбутньому ми не очікуємо відновлення зростання промислового виробництва, оскільки глобальний попит на основну експортну продукцію залишається низьким», - говорять аналітики «ІНГ Банк Україна».
Внаслідок несподіваного падіння промислового виробництва за підсумками серпня аналітики банку переглянули річний прогноз за даним показником до -0,1% р/р.
Інвестиційна компанія Dragon Capital також погіршила прогноз темпів зростання промислового виробництва в Україні в 2012 році з 0% до -1,5%.
«Враховуючи слабкі дані за серпень, ми знижуємо наш річний прогноз щодо темпів зростання промвиробництва до -1,5% р/р з 0%. Прогноз щодо української промисловості та економіки загалом на 2013 р., як і раніше, залежить від стану світової економіки. Ми поки що зберігаємо наш прогноз зростання промвиробництва наступного року на рівні +3,0% р/р», - повідомила головний економіст Dragon Capital Олена Бєлан.
О.Бєлан відзначила, що дані щодо промислового виробництва за серпень виявилися набагато гіршими за очікування. «Ми прогнозували зниження на 1,3% р/р, а консенсус-прогноз агентства Bloomberg становив мінус 1,5%, при цьому найістотніше зниження очікувалося на рівні 2,9%», - наголосила вона.
За словами О.Бєлан, зниження обсягів промвиробництва в першу чергу було зумовлене поглибленням спаду в металургії (-12,5% проти – 8,6% у липні) і машинобудуванні (-13,7% проти -7,4%) на тлі тривалого ослаблення зовнішнього попиту. Крім того, вона відзначила, що свою роль відіграла висока база порівняння: темпи зростання в експортно орієнтованій металургії та машинобудуванні, а також у промисловості загалом досягли максимуму в серпні 2011 р., а потім почали сповільнюватися через загострення проблем у світовій економіці.
Експерт повідомила, що у виробництві коксу та продуктів нафтопереробки (які Держстат розглядає як один сектор) і далі не відбулося позитивних зрушень – скорочення обсягів випуску в галузі становило 33% р/р.
«Більшість нафтопереробних заводів у країні простоюють, оскільки не можуть конкурувати з імпортними нафтопродуктами, які активно поставляються в країну, зокрема із Білорусі», - зауважила О.Бєлан.
Водночас, вона відзначила, що більшість інших секторів промисловості також показали негативне зростання, окрім хімії, виробництва електроенергії та видобутку енергетичних матеріалів.
Бєлан вважає, що починаючи з вересня темпи падіння промвиробництва повинні дещо скоротитися на фоні нижчої бази порівняння. «Проте навряд чи варто чекати якихось помітних поліпшень у секторі без відновлення зовнішнього попиту і/або вживання заходів для відновленню вітчизняної нафтопереробної галузі», - каже експерт.
Падіння промвиробництва вже позначилося на прогнозах щодо зростання ВВП. За словами керівника аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний Капітал Україна» (ICU) Олександра Вальчишена, зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України в III кварталі поточного року, з урахуванням даних по промисловому виробництву за січень-серпень, буде в кращому разі близько нуля.
«Статистичні дані підтвердили, що промисловість знаходиться в стадії стагнації. Це дає підстави говорити, що реальне зростання ВВП в III кварталі буде в кращому разі близько нуля», - сказав він.
При цьому О.Вальчишен не виключає, що в III кварталі 2012 року в порівнянні з аналогічним періодом 2011 року може бути зафіксовано спад ВВП на рівні до 1%.
Криза-2008 forever?! Або вільні роздуми на поставлену тему
Сухі статистичні дані спонукають до невеселих згадок-роздумів. Десь ми таке вже чули, десь вже таке бачили і відчували. І було це зовсім недавно. Ніби, потрапив на знайому виставу, знаєш сюжет і фінал; декорації, мізансцени, репліки, персонажі (прем’єри, президенти, депутати, експерти) - ті самі, однак актори - вже інші. І від цього, з одного боку, страшно й сумно - бо недавня історія мала сумний кінець, а з іншого - моторошно від химерних сподівань - а раптом нові актори "повернуть" виставу в інший бік. Але ж  хто-зна, в який.
Згадаймо - саме будівельна стала першою галуззю, в якій появились явні ознаки кризи в 2008 році. Будівельники першими заговорили про рецесію ще влітку 2008-го, коли вся країна спочивала на лаврах злету останніх років, а прем'єр Тимошенко навіть не встигла пообіцяти, що криза обійде Україну стороною.
До речі, оптимістичні сподівання прем’єра підживлювали інформаційний простір аж до середини жовтня. Хоча експертне середовище вже наприкінці того серпня-початку вересня свідчило: наслідки світової фінансової кризи викликали в Україні більший резонанс, аніж політичні події (колізія із можливими позачерговими парламентськими виборами).
Зрештою, вже у другій половині жовтня 2008 р. прем’єр заговорила про необхідність превентивних заходів для мінімізації наслідків кризи, і навіть призначила "невісток", винних за те що криза нас не омине... І вся друга половина того жовтня минула на фоні гіперактивної діяльності уряду(принаймні, таке враження складається, коли проглядаєшь ті новини) з мінімізації наслідків світової фінансової кризи, яка чомусь таки вдерлася до нас, хоча країна й стояла "осторонь світових фінансових процесів".
І ось, п'ять років потому дежавю: все літо уряд «виспівує» про те, що криза - це міраж, хоча благополуччя вітчизняної економіки підпирається переважно даними статистики, об'єктивність підрахунку яких змушує посміхатися. При цьому, цифри «офіційної економіки», скажімо, щодо інфляції, під час закупів у  магазині, викликають в електорату когнітивний дисонанс, а експерти все частіше волають про загрозливий стан справ і негативізують свої прогнози. При цьому, з кожним місяцем робота промисловості все виразніше демонструє реально важкий стан справ.Але "акценти" на позитив в месиджах посадовців розставляють майбутні парламентські вибори.
Зрозуміло, що реальність сьогоднення таки проб’ється назовні крізь пропаганду. І зрештою, уряд змушений  почати обережно говорити про рецесію, уповільнення темпів тощо. На Ялтинській Европейській стратегії, виступаючи перед іноземцями, Микола Азаров заявив, що "...по Україні дуже серйозно проходиться друга хвиля кризи, а я б сказав не друга хвиля, а криза, що продовжується..." Заява, як для вух українців - дуже резонансна.
На засіданні Кабміну 19 вересня прем'єр Азаров також заявив, що бачить ознаки рецесії і темпи економіки сповільнилися: за підсумками 8 місяців 2012 року зростання ВВП склало 1,5%, тоді як за підсумками 7 місяців складало 2%, а за підсумками шести - 2,5%.  Водночас, Азаров зазначив, що цей показник ВВП  хороший (?!), враховуючи негативний вплив на економіку України деяких зовнішніх і внутрішніх чинників:рецесії, яка почалась в цілому ряді країн світу, згортання міжнародних товарних ринків і ринків капіталу. Прем'єр додав, що негативно впливають на українську економіку також дорогі енергоносії і необхідність гасити раніше залучені великі борги.
Окремо акцентуємо на словах прем'єра, який відзначив зниження темпів зростання в ... будівництві.
Знову дежавю - поки все списується на рикошет підступної світової кризи. Або через те, що можновладці ще не призначили «винних», а на попередній уряд проблеми списувати вже не дуже переконливо, або тому, що потрібно будь-якою ціною дотягнути до виборів (щоб зберегти владу), а там вже із запізненням «побачити» кризу.
До речі, не можна виключати і такого сценарію: як тільки пройдуть вибори, саме нині діючий уряд «призначать винним» в економічних провалах і з шумом відправлять у відставку. На такий невеселий сценарій натякає «нестиковка» в оцінках ситуації прем'єром і президентом, яка проявилася кілька тижнів тому. На тлі ще зовсім недавніх прем'єрських реляцій про повальний позитив у країні, слова Януковича, що світова криза обов'язково зачепить Україну прозвучали знаково. Втім, через тиждень президент не забув скористатися ситуацією і на Ялтинській Європейській стратегії делікатно штовхнув Євросоюз, що став, за його словами, «новим центром світової кризи». Спроба побачити винних в українських бідах за межами країни може заспокоїти хіба що... нинішній склад уряду. Оскільки дає підстави сподіватися, що нинішні «вершки» дотримаються принципу «не виносити сміття з хати» і найбільш відома частина нинішнього Кабміну буде з пошаною відправлена ​​на заслужений відпочинок - в Раду.
На жаль, будь-який варіант розвитку як економіки в цілому, так і пертурбації у владних коридорах (парламентські вибори поки ще ніхто не відміняв), для пересічних українців виливається в одне слово - потрясіння. Поки "згори" до електорату долинають переважно заспокійливі мантри, а не сухий раціональний план вирішення економічних проблем в державі. Відчуття - все одно, що хворому казати "все буде добре, ти обов’язково одужаєш", не лікуючи його... Спочатку це заспокоює, потім - насторожує, потім - лякає, потім - викликає жорсткий протест і бунт. Але чи варто перевіряти "на жагу до життя" цілий народ?!
І ще. В Ялті прем’єр зазначив, що для боротьби з кризою необхідні нестандартні підходи і рішення. Цікаво - які? І чи розроблені вже ці "нестандартні рішення", чи це лише планування...

Немає коментарів:

Дописати коментар