12 жовт. 2011 р.

Бесіда 104-річного Ворона

АлМаС- AlMaS



Андрій Ворон — простий український селянин з-під Мукачевого, який покинув цей світ у віці 104 роки, і то не через хворобу: укріпляв погріб після повені і його привалило колодою.…Доля нещадно пошарпала цього чоловіка. Навчався в гімназії, боровся за Карпатську Україну, роками переховувався в лісовій пущі Карпат, вивчав правництво в Румунії, жив у відрубному монастирі, відбував каторгу на Колимі. Поневірявся світами, брав участь у різних експедиціях, чого тільки не навчився. Згодом Андрій Ворон повернувся в рідне Закарпаття, поселився в родичів у старій хижі. Жив із саду-городу, майстрував по селах, оздоровлював людей. А у вільну годинку пописував дещо, так, про всяк випадок, може, кому згодиться...
 
«Десятиліттями я живу в одному місці. Роблю одну роботу. Веду бесіди з одними людьми. Сідаю за той же стіл у той же час і їм майже однакову їжу. Лягаю в один час в одне ліжко…Минають літа, але ніщо не міняється — ні довкілля, ні я. Бо не міняється моя душа. І це добре. Дивлюся на образи діда, батька, на своїх онуків і правнуків – і здається, що я на цьому світі був завжди. І буду вічно…»
 Андрій Ворон
Перші публікації про це в пресі мали значний і тривалий резонанс. Багато людей зізнавалося, що прочитане надзвичайно зацікавило їх і спонукало замислитись над своїм життям. Усі були одностайні в одному: записи Андрія Ворона хочуть прочитати в найповнішому обсязі, а ще краще – в окремій книжці. Отож закарпатський журналіст Мирослав Дочинець ретельно визбирав усі мудрі дідові крихти і подав на корисний пожиток читачів.
Я ж подаю значно скорочений варіант, відібравши найбільш цікаве і пророче. Книжка, основою якої є доволі прості поради (але скільки мудрості в них!) 104-річного Андрія Ворона, — не просто книжка рецептів чи порад щодо харчування. Це книжка філософії життя, де догляд за тілом є лише одним із важливих ланцюжків підтримки здорового духу. Ще античні греки розуміли, наскільки важливо у світі підтримувати баланс між працею й відпочинком. Поради Андрія Ворона часом нагадують поради людини абсолютно не з нашого часу — людини, яка винайшла свій вічний двигун здоров’я: фізичного, духовного, морального…
Навчися бачити довкола все живе і радіти йому – бадилині, дереву, птиці, тварині, землі, небу. Вдивляйся в них добрими очима і з уважним серцем – і відкриються тобі такі знання, які не знайдеш у книгах. І побачиш у них себе – упокореного і оновленого.
Шукай нагоди побути біля води. Вона зніме втому, промиє думку. З водою треба говорити, бо й вона говорить до тебе. Щоранку добре облитися водою. Спочатку гарячою – розігріти приспану кров. Потім холодною – закалити жили і нерви, розбудити серце. При цьому проси: «Змий з мене все гріховне, хворобливе, помисливе і лукаве. Дай мені силу, здоров’я і спокій».
Пий чисту воду, де тільки не повернешся, не чекаючи спраги. То перші ліки. Куди мене доля не вела, я найперше шукав криницю, джерело. Не пий солодкої і солоної (мінеральної) вод із пляшок. Перша роз’їсть печінку, друга замурує судини.
Солі цурайся. Є три найбільші білі шкоди для чоловіка: сіль, цукор і білий хліб. Ще й четверта є -горілка, якщо вона візьме гору над ним. Це не твоя їжа і не твоє питво. У земних плодах і зеленині досить солі і солоду. А мед уживай радо. Натщесерце з водою. І побачиш, що голова твоя буде світлою, а тіло легким.
Отже, сіль не вживати. Але добре тримати її там, де живеш і спиш. Усе життя під моїм ліжком, де узголів’я, лежить торбинка солі. Добре дихається і гарні сни. Цього навчив мене німецький доктор у таборі.
М’ясо, якщо кортить, їсти можеш. Але рідко. Не лакомся на свинину, не одного вона дочасу понесла на той світ. А тоненька скибка сала піде на хосен. Але не копти його. Нащо смолу споживати…
Погана їжа – ковбаса, смажена картопля, печиво, солодощі, консерви, маринади. Моя їжа – це крупи, квасоля, зеленина. Суди за звірами. Хижак наївся м’яса – ледве суне, лінивий. А кінь з вівса день воза тягне. Сарничка з трави аж літає.
Пости – найбільша благодать. Ніщо не кріпить і не молодить мене так, як постування. Кістки стають легкими, як у птиці. А серце веселе, як у хлопця. З кожним великим постом я молодшаю на кілька літ.
Але не їсти м’яса – ще не піст. Не «їсти» свого ближнього – ось перший крок до посту. Піст – це не традиція, не біблійний припис, не жертва Богу. Це вияв любові до Бога. Якщо вона більша за любов до смачних страв, питва і розваг…
Здоровому і поважному в літах (коли не піст!) не зашкодить краплина вина чи ковток чистої горілки. Але не більше, ніж на палець-два в келишку. Так, щоб лише рот сполоснути. Краще настоянку на хріні, часникові, павутинні, на глоді, калгані. А не питимеш – нічого не втратиш. Багато питимеш – утратиш усе. Будь завжди в такому стані, щоб Богу не було мерзко навідатися до тебе.
Якщо маєш добру жінку, радій. Це дарунок небес. Не сходься з багатьма – і для тіла мерзота, і для душі виснаження. Чари жіночі скороминущі, а туман в очах довго стоїть. Якщо немає жінки, не переймайся. Це другий дарунок долі. Так більше наблизишся до небес. Бо мало яка жінка настановлює чоловіка на благодатне.
Коли прикро на душі, треба багато ходити. Краще полем, лісом, над водою. Вода понесе твою журу. Але пам’ятай: найкращий лік для тіла і душі – піст, молитва і робота для рук.
Приймай радощі і знегоди з подякою. Все це милість Божа. Навіть випробовування. Бог ніколи не посилає більше, ніж ми можемо знести. Що більші випробовування, то більше від тебе хочуть. Через поле смирення прийдеш до тихої води. Благодать буде найвищою тобі заслугою.
Пити спиртне в малій мірі можна, але користі з цього ніякої. А втрат і клопоту може бути багато. Найрозумніше чинить той, який майже не п’є. Найгірше чинить той, що п’є рідко, але багато водночас. Великі дози спиртного руйнують.
Якщо пити, то що? Горілка збуджує кров, туманить розум і відбирає сили. Пиво в’ялить мозок і довго бродить у тілі. Вино в невеликій кількості звеселяє серце і гріє тіло.
Не нарікай на нужду, нещастя і невдачі. Це твої найкращі вчителі. Я помічав, що в таборах, де було голодно і холодно, люди чулися дуже здоровими і міцними духом.
Приймай усе, що випадає тобі на долю, як хворі приймають ліки. Уздоровлення тіла – ось смисл цих ліків. Приймай смиренно все, що з тобою стається, навіть найгірше, бо смисл гірких прикростей є духовне здоров’я і цілісність життя.
Не бійся смертного часу. Це ж тільки поклик від земної юдолі. І ти завжди мусиш бути готовий віддати Богу те, що від нього одержав.
Будь прив’язаний до тої землі, де прийшов на світ. Де вродився, там знадобився. Бадилина там найліпше росте, де впала насінина. Так і людина. Небесам було завгодно, щоб на цьому місці і в цей час з одної насінини батькової ти народився. Тому ти не сирота і не нікчема на цьому світі, а – обраний. Бог дав нам через свого Сина усе.
Будь при молоді – і сам молодшим будеш. Не засуджуй їх, а розумій. Не повчай, а навчай, коли маєш чому. Бо нерідко молоді і розумніші, і чесніші, і добріші за нас. Лише з душею слабшою. її треба кріпити. Якби моя воля, я б до урядницгва пускав тільки молодих. З ними і старим жилося б легше.
Не проси мале. Проси велике. І матимеш понад мале.
Молитви Андрія Ворона
Ранкова
(Отче наш…) Господи Icy се Христе, дав Ти мені добру нічку, дай мені і добру днинку. Укріпи мій дух і моє тіло, оберігай мене від усіляких бід, напастей, хвороб і спокус житейських.
Дай мені здоров’я душевне й тілесне, дай спокій моїй душі, доброту, чистоту, простоту, лагідність і гідність, поміркованість і скромність мого життя. І радість від життя – найвищого Твого дару. Втіху і задоволення від роботи, яку виконую.
Тобі одному вірю і служу, кланяюся Тобі і сподіваюся, що й надалі не залишиш мене у важку годину, як і досі не полишав мене своєю увагою і милістю.
За Тобою я як за стіною – спокійний, сильний, добрий, мудрий, тверезомислячий, працьовитий і працездатний, і втихомирений у час відпочинку.
Від Тебе в моїй душі вогонь любові, миру й доброти.
Господи, дай мені силу перебути втому дня і не образити душі ближнього свого. Керуй моєю волею й думками моїми. Пошли через Духа святого моїй душі багато світла, спокою, миру і радості. Дай мені з щирим спокоєм і мудрістю зустріти все, що я нині побачу, взнаю, почую і відчую. Нехай це піде мені на пізнання найвищої Твоєї істини, Господи. Амінь.
Вечірня
(Отченаш…) Господи Ісусе Христе Сине Божий. Уклінно дякую тобі за ще один день, котрий Ти мені подарував. За те, що укріпляв мене і оберігав від усього лихого. Прости мені вільні і невільні гріхи, якими за день засмутив Тебе через свою слабість, нерозумність і недосконалість.
Залишаюся за Тобою, як за стіною, і вручаю в Твої руки мою душу.
Хрест під себе стелю, хрестом вкриваюся, хрестом кланяюся і все зле від себе відганяю.
Господи, прости мене грішного і благослови. Амінь.
У важку хвилину
Господи Ісусе Христе Сине Божий, помилуй мене грішного.
Ангелу-хранителю
Милий мій Ангеле-хранителю. Уклінно дякую тобі за те, що був зі мною дотепер. І прошу тебе надалі бути при мені. Оберігай мене і мою родину від усіляких бід і напастей. Навчи мене гармонії душі й тіла. Будь посередником між мною і Богом. Коли Господь Бог сподобиться покликати мене на суд праведний, поможи прийти достойно і як належить. Амінь.
Золоті поради Андрія Ворона
Не переїдайте! Голодний звір хитріший і спритніший за ситу людину. З жменею фініків і квартою вина римські легіонери бігли в повній амуніції 20 кілометрів, врізалися у ворожі ряди і билися півдня без перепочинку… А від переситу і розпусти патриціїв римська імперія впала.
Найкраще, найздоровіше для людини житло – з глини. З того, що й сама зліплена. Найгірше – з бетону, в якому металева сітка.
Живіть там, де чисте повітря. Якщо це не вдається, бодай частіше бувайте там.
Коли їсте, не запивайте. Не пийте ні до, ні після їди.
Щоб не ходити з дитиною по лікарнях і аптеках, віддайте її в руки Природи. З малих літ навчіть ступати по землі босоніж. Це найсильніший гарт. Обгорі/іа дитина на сонці – це піде на користь, вкусила бджсіла чи мурашка – теж добре, пожалилася кропивою, покупалася в прохолодній воді, подряпалася колючкою, з’їла падалицю в саду – значить, загартувалася від недуг, стала міцнішою, сильнішою духом.
Коли ріжете овочі ножем, вони частково втрачають земну поживу Краще їх їсти і варити цілими. Цибуля вдвічі корисніша, якщо її роздушити руками або дерев’яною дощечкою.
Не переробляйся. Після кількох днів важкої роботи – перепочинок.
Чоловік, що живе з двома жінками (має коханок), вмирає набагато раніше, ніж його жінки.
Погана їжа-картопля, особливо смажена. Українці їдять багато картоплі, хліба, мучного, сала – і живуть недовго.
Щоб не було застуди, не мийтесь гарячою водою, споживайте щодня горіхи і часник, ходіть босоніж по насипаній на підлозі кукурудзі і багато спіть.
Робіть добро незнайомим людям.
Плекайте в собі внутрішнє чуття радості і зачарування життям.
Не переймайтесь тим, хто що думає і каже про вас. Будьте самі собі суддею в чистоті і гідності.
Не гнівайтесь на людей. Не судіть їх. Кожен прощений вами додасть вам любові до самого себе.
Не змагайтесь ні в чому ні з ким. Кожному своє. Бідний не той, у кого мало, а той, кому мало.
Ніколи не бийте дітей і не кричіть на них. Інакше з них виростуть раби.
Не сперечайтесь. У кожного своя правда і своя кривда.
Ніяке горе не є настільки великим, як страх перед ним.
7 благ
Один лікар допитувався, що мені дало многії і благії літа. Я поміркував і написав йому на клаптику паперу. Набралося 7 благ.
1. Помірне харчування,
2. Постійна помірна фізична робота, звичка багато ходити.
3. Чиста вода і чисте повітря.
4. Сонце.
5. Утримання, самообмеження.
6. Відпочинок.
7. Віра.
7 головних речей, яким треба навчитися:
1. Знайти радість у цьому житті.
Радість кожної подарованої тобі хвилини.
2. Принести радість іншим.
Бути людяним.
3. Прощати. Завжди.
Всіх і себе.
4. Каятися.
Звільнятися від гріха і помилок.
5. Сміятися. Обличчям і душею. До людей і до себе.
6. Дихати. Вільно, глибоко і з насолодою.
7. Спати. Вволю та із задоволенням.
7 заповітних рідин
1. Вода джерельна.
2. Зелений чай.
3. Сік з винограду (вино).
4. Чай з листя, цвіту і гілочок ягід.
5. Квас.
6. Узвар з дичок.
7. Капустяний розсіл.
Людяність
 Немає нічого понад людяність. Довговічність -це вміння довгий час залишатися людяним. А що таке людяність?
Якщо даєш опору іншим, ти й сам її матимеш. Якщо допомагаєш людям досягти успіху, ти й сам його досягнеш. Може людяність і приязнь і не дадуть тобі багатства, зате дадуть насолоду, що миліша за багатства.
Не старайся бути прикладом іншим. Шукай приклад поблизу.
Бути людяним – не означає всіх любити. Можна зневажати деяких людей, але залишатися з ними людяним – треба. Не для них – для себе. В цьому твоя чистота.
Не принось неприємностей у свій дім.
Дотримуйся звичаїв, обрядів. Бо це не просто традиція – це мости, якими ти йдеш болотом життя.
Найкраща музика – ріки, дерев, птиць… В міру весела і сумна. І вона не набридає, не втомлює.
Якщо ти тільки для себе, то чого ти вартий. І якщо не тепер, то коли?
Дитина входить у світ зі стиснутими кулаками: весь цей світ – мій, і бути йому в моїх руках. Людина покидає світ із розкритими долонями: ось, я нічого з собою не забираю. Я знаю: коли заплющаться мої очі, серце моє залишиться відкритим.
Не проси Бога, що має зробити для тебе. Проси, щоб навчив, що ти маєш зробити для себе.
лом.
Не соромся
Не соромся своїх батьків.
Не соромся своїх дітей.
Не соромся своєї роботи, якщо вона чесна.
Не соромся своєї вдачі.
Не соромся свого тіла.
Не соромся самого себе.
…І прийде спокій сили
Щасливий, хто має доброго і вірного товариша на довгі роки. Це подовжить і йому вік.
Спати вволю, але не більше 8 годин. Від пересипання млявість крові, а від застою крові частішають кров’яні удари.
Не читайте руйнівних газет. Кожна друга така. Краще взагалі газет не читати. Вони засівають в уми «чорноту».
Гроші. Гроші не головне. Але й здобути без них головне важко. Гроші не приносять щастя, але без них ще більше нещастя. Як ти до грошей – так вони до тебе.
Життя – гра. Один раз виграв, іншим разом програв. За що купив, за те й продав. Важливе обертається в порох, дрібниця стає Долею. Тому всерйоз не переймайся миттєвостями днів. Вони минуть. Усе мине.
Не ти для часу, а час для тебе. Не діли хвилину, годину. Не обганяй і не помножуй час. Скорися його звичайному і мудрому плину. І він винесе тебе, куди належить – у Вічність. Увійди в час, як у ріку, розчинися в ньому… Щоб простити минуле, пізнати теперішнє і розгадати майбутнє. І прийде спокій сили. І сила спокою.
Світ є таким, яким ти його бачиш, а не таким . як бачить сусіда і показує телевізор. Вір своїм очам і своєму розуму. Нехай не бентежать твоєї душі і не плутають твоїх кроків чужі погляди. Живи власною головою. Але правду і мудрість здобудеш лише в розмовах і міркуванням з іншими людьми. Це розвиває розум більше, ніж книги. Той, хто слухає, має вісім вух. Той, що спостерігає збоку, має вісім очей.
Будь відкритим. Дивися людям в очі. Це знезброює навіть звірів, не те що людей.
 Все тобі можна. Але не все потрібно. Все тобі дозволяється, але не все корисне. Вибирай, не те, що хочеться, а те, що потрібно. Я не покликаю тебе вибирати лише корисне. Життя буде пісним. Я, приміром, з корисного і красивого частіше вибираю-красиве. Серце бере гору над розсудом.
Перше слово вранці – Богу!
Цілитель
(Спогад С. Поляка про А. Ворона)
Дідо Андрій сидів на призьбі і трощив горіхи. Його довгі босі ноги впали в молоду кропиву, і я захоплено подумав: ти диви, не жалить! Проте це була лише скромна дрібниця поряд з тим, що розповідали про нього в селі. Челядь поважала і любила його тією любов’ю, що межує зі страхом і забобоном.
Ми привіталися. Баба врочисто почала розказувати старому про мою біду. Я сумирно опустив очі додолу, на свої ноги, рясно вкриті жахливими бородавками. Вони росли і множилися що не день, давно вже я не міг узутися.
Знахар слухав мовчки, дивився кудись попри нас байдужими очима. Тоді я ще не знав, що мудрість завжди трішки байдужа. Дивно, але жодного разу він не глянув на мої ноги – предмет лікування. Лише прогугнявив:
- Ти, Марто, йди. Дітвак най лишиться.
Баба поклала на поріг пляшку молока і кусень сала, пішла собі.
Ми довго стояли один проти одного. Старий пильно вивчав мене і, здавалося, що моя маленька постать розтопилася в цих глибоких вицвілих очах. Раптом горіх випав з його руки і цоркнув об дошку. Я мов би прокинувся. Тим часом дід схопив мене, переляканого, за вуха і наблизив до свого лиця так, що наші брови майже торкалися.
-Я тебе злікую, – прошипів таємниче. – Хочеш?
-Угу.
- Дуже хочеш?
-Угу.
- Маєш вчинити єдне невелике діло. Добре?
-Угу.
- Випросиш у попаді картоплину. Розітнеш її, одну половину з’їж, сирою, другу посади в городі. Кожен день поливай її досвіта і перед заходом сонця. Гадкуй! То буде твоє здоров’я. Коли картопля проросте, бородавки щезнуть. Все! Іди собі.
Знахар підняв горіх і мене більше не помічав. З тривожною бентегою кинувся я геть від глиняної халупи. Цілу ніч не йшов з думок дідо у довгій білій сорочці, клекотала його дивна бесіда.
Я зробив усе так, як він велів. А через два тижні заповітна картоплина пустила пагінець. У світанковому присмерку розглядав я свої зарошені ноги. Бородавок не було. Жодної.

Джерело

Немає коментарів:

Дописати коментар