Інтернет-версія газети "Галичина"
Як ми вже повідомляли, 9 травня на Прикарпатті відповідно до рішення останньої сесії облради пройде без червоних прапорів. Депутати заборонили публічне використання на території області антиконституційних червоних прапорів і доручили виконавчим органам влади забезпечити виконання цього рішення. Крім цього, обранці надіслали звернення Верховній Раді та Президентові України Вікторові Януковичу, в якому запропонували припинити дію Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років», визнавши 9 травня Днем пам’яті за мільйонами безневинно загиблих українців у Другій світовій війні.
Проте вже через кілька днів після того, у Страсний тиждень, коли християни згадують про зраду Іуди, Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» і ним узаконила вивішування червоних прапорів поряд із державними 9 травня. Як оцінюють прикарпатці таке рішення парламенту, дізнавався наш кореспондент.
Василь Марчук, політолог, директор Прикарпатського центру політичних та євроінтеграційних досліджень:
— Думаю, що таке рішення Верховної Ради прийнято під тиском проросійських сил, оскільки Росія в центрі своєї уваги, особливо напередодні президентських виборів, має чи не основним українське питання. Ставиться завдання тримати Україну в орбіті своїх інтересів. Це і георгіївські стрічки в минулому, це і червоні прапори сьогодні, це, зрештою, і «харківські угоди», а також спроба Митного союзу. Все це складові глобальної політики Російської Федерації домінування на пострадянському просторі, і не тільки.
Нам, українцям, необхідно пам’ятати, що ми живемо в незалежній самостійній державі і понад усе у нас — національні інтереси. Політика парламенту якось з цим не збігається. У наступному році будуть парламентські вибори, тож хай виборці добре думають, хто чиї інтереси відстоює і чи співзвучні вони з нашими національними інтересами.
Любомир Стринаглюк, засновник книгарні «Назарет»:
— Розцінюю таке рішення як черговий виклик українцям, патріотам і просто громадянам. Нас вкотре принижують і зачіпають наші національні почуття демонстрацією символів окупаційного минулого. Коли я дізнався про це рішення влади Януковича—Азарова, в мене було відчуття дежа вю. і я собі подумав, що розвішування червоних прапорів рівноцінне тому, якби в сучасній Німеччині чинна влада ухвалила розвішування нацистських символів поряд із державними. Усім зрозуміло, як би це сприйняв німецький народ. У нас натомість усе відбувається, як у театрі абсурду...
Галина Кравчук, пенсіонерка:
— Після такого рішення Верховної Ради, більшість обранців якої, сподіваюся, є українцями, виникає резонне запитання: невже вони, маючи незалежну державу і свій синьо-жовтий прапор, не мають гонору і національної гідності та воліють використовувати прапор чужої держави? Це справді лакейський жест на догоду чужій країні.
Іван Качанюк, священик настоятель церкви с. Фитькова Надвірнянського району:
— Я категорично проти того, щоб поруч з нашим національним синьо-жовтим прапором були червоні прапори завойовників, під якими приносили смерть, тортури, знущання, депортацію священиків, монахів, монахинь і вірних. Таке рішення, як на мене, просто несумісне з християнською мораллю з огляду на те, що під червоним прапором руйнували віру в Бога і любов до ближнього.
Євген Баран, голова обласної організації Національної спілки письменників України:
— Відповідь однозначно негативна. Перетворювати пам’ять про ту жахливу війну у політичні спекуляції на догоду сусідній державі, яка ігнорує і всіляко принижує Україну, є нерозумно і не по-державницьки. Тим більше червоний колір асоціюється із символом тоталітарної держави, що винна у смерті мільйонів українців, винищених і без цієї війни, а її правонаступники навіть не вибачилися за вчинене дике насилля над українською нацією.
Святослав Никорович, студент Прикарпатського національного університету ім.
В. Стефаника:
В. Стефаника:
— Історично вже так склалося, що 9 травня не для всіх є святом і не важливо, під яким прапором його святкуватимуть. Фактично те, що проголосували у Верховній Раді, є ніщо інше, як політична провокація. Це, по-перше, викликало масове обурення. По-друге, є спробою відвернути увагу народу від економічної кризи, яку влада обіцяла подолати «вже сьогодні». І насамкінець: цій владі пора вже подумати про добробут громадян...
Сергій Адамович, історик, депутат обласної ради:
— Ініціатори вивішування червоних прапорів поруч із державними 9 травня, ймовірно, ставили собі за мету відвернути увагу громадськості від жахливого падіння добробуту простих людей, розпаливши протистояння між різними регіонами. Мені здається, що такі дії депутатів йдуть на шкоду суверенітету, територіальній цілісності й недоторканності держави. Через одномоментний політичний інтерес депутати відкривають новий виток протистояння по лінії схід—захід. Так само зрозуміло, що червоні прапори — це залишення України в сфері постколоніальної історичної пам’яті, яка передбачає нав’язування корінним націям світоглядного сприйняття, мовляв, ви до нас і після нас нічого звитяжного в історичному розвитку не мали. Зазначу, що таку політику нав’язують своїм колишнім колоніям усі метрополії.
Івано-Франківська обласна рада, представляючи політичні симпатії прикарпатців (а відомо, що у нас дуже мало прихильників Партії регіонів, і тим більше — комуністичної ідеології), своїм зверненням заборонила використання радянської тоталітарної символіки 9 травня в межах області. Цим рішенням обласні депутати не ввійшли в конфлікт із відповідним законом Верховної Ради України, бо воно було прийняте пізніше, а виступили репрезентантами волевиявлення виборців краю.
Немає коментарів:
Дописати коментар