Ціни зростають, а якість товарів, що продаються в Україні, лише погіршується. Як відзначають експерти, в нашій країні дуже слабкий контроль за продукцією, що потрапляє на прилавки.І в результаті - неякісні товари ґрунтовно псують здоров'я українців.
Низька якість, фальсифікат…
Наявність в магазинах прострочених і фальсифікованих продуктів стала системою. Ще кілька років тому у нас було не більше 3% бракованого хліба, а тепер - 15%. Кількість неякісних молочних продуктів взагалі б'є рекорди: 39-40%.
Споживачі найбільше скаржаться на якість складної побутової техніки, на товари, продані через інтернет. Як і раніше багато проблем з мобільними телефонами і дитячими товарами. А "бич" вітчизняної торгівлі - надмірна кількість прострочених продуктів харчування. За результатами проведеної експертизи, в магазинах можна зустріти товари, отримані "невідомо звідки", без супровідної документації.
Але фахівцям контролюючих структур удається перевіряти всього 3% товарів, що продаються на українському ринку, оскільки контроль - справа дорога. Так, для придбання лише експрес-лабораторій необхідно 27 млн. доларів. Але навіть в разі забезпечення всіма необхідними технічними засобами здійснити несподівану перевірку вдається не завжди. Перешкоджає закон, згідно з яким перевіряючі інстанції повинні попередити підприємство про свій візит за 10 днів...
У чиїх же інтересах працює даний механізм?
"Цікавий нюанс: у Україні зразки товарів для досліджень, куплені експертами в магазинах самостійно і надані для тестування виробниками, дуже відрізняються за своєю якістю, - розповідає Валентин Безрукий, президент Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз "Тест". - Неякісні товарів в Україні достатньо, і в їх числі, на жаль, багато ліків.
Наприклад, нещодавно ми проводили порівняльне тестування лікарських препаратів для поліпшення зору. Виявилось, що з семи зразків лише в одному дійсно була чорниця, яка поліпшує зір, в інших - буряк, використаний як барвник".
Який вихід?
"Якість української продукції, справді, з кожним роком стає все гіршою, - підтверджує тенденцію Андрій Близнюк, президент Торговельно-промислового союзу України. - Майже кожен другий товар в Україні виробляється за технічними умовами (ТУ), а не за Гостами. Аби впоратися з проблемою, потрібні сильні громадські організації, що роблять вплив на державну політику і вирішення відповідних структур влади, - як це відбувається в Європі".
Політика Єврокомісії у сфері захисту прав споживачів базується на дотриманні пріоритету інтересів споживачів над інтересами політичних сил і бізнесу. У нас же - все інакше. До того ж, українська влада не проявляє інтересу до потреб і вимог споживчого співтовариства.
"Скарги споживачів розглядаються держорганами довго і неефективно, багато системних порушень у сфері торгівлі і обслуговування залишаються без уваги уповноважених органів у сфері споживчої політики, а діяльність громадських об'єднань споживачів не отримує підтримки з боку держави, - пояснює Наталія Бородачова, керівник Інституту споживчих програм, віце-президент Всеукраїнської федерації споживачів "Пульс". - Все це ускладнює і без того нелегку ситуацію на споживчому ринку і у сфері державного захисту прав споживачів".
Соціологічні опитування підтверджують низьку обізнаність населення про свої права. Багато хто не знає навіть простого - того, що протягом 14 днів куплений товар можна повернути. Вони не вірять в успіх відстоювання своїх законних споживчих прав, втрачаються перед агресивністю представників недобросовісного бізнесу.
"Українське законодавство у сфері контролю якості товарів дуже недосконале, - додає Ірина Кравченко, директор департаменту споживчої політики Державної служби технічного регулювання України. - Країні потрібні громадські організації, що захищають права споживачів, що порушують питання вдосконалення законодавства. Нам необхідно домагатися прийняття прогресивних норм".
Державний захист споживачів від недоброякісних товарів, що гарантується Конституцією і Законом України "Про захист прав споживачів", залишається всього лише декларацією. Ринок рясніє усе більш дорогими і недоступними, а головне, небезпечними товарами, але держбюджет не передбачає належне фінансове забезпечення контролюючих органів. До такого висновку дійшли експерти. З'ясувалося також: 40% вітчизняних товарів вироблено "в тіні", а значить - проконтролювати їх якість неможливо, як і притягнути їх виробників до відповідальності. Втім, і при легальному виробництві питання відповідальності за порушення практично залишається відкритим.
"Якщо товари вироблені суб'єктами підприємницької діяльності (СПД), знайти виробника буває складно, виняток становлять ті випадки, коли він сам добровільно погоджується на діалог, - пояснює ситуацію Сергій Литвиненко, директор департаменту експертизи аналізу ефективності державної підтримки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. - Тому кількість скарг на товари в нашій країні не зменшується. А жителі сільської місцевості взагалі не знають, що таке захист прав споживача".
Найефективніший вплив на виробників неякісного товару, на думку експертів, - закритий гаманець споживача. Просто не потрібно купувати поганий товар - це найефективніший засіб боротьби. Але, на жаль, під час купівлі важко візуально оцінити всі властивості товару. Ось чому така важлива функція органів державного контролю - не допустити на ринок товари неналежної якості.
"Прикро, що українці не вміють боротися за свої права, просто не вірять в успіх, - вважає Олександр Ладигін, голова правління ВГО "Якість життя". Як показує практика, не більше 10% споживачів проявляють сміливість і звертаються в інстанції, які захищають їхні права". До речі, про свої права знають всього 5-6% нашого населення, тоді як в Європі грамотних споживачів - близько 65-80%.
Джерело
Низька якість, фальсифікат…
Наявність в магазинах прострочених і фальсифікованих продуктів стала системою. Ще кілька років тому у нас було не більше 3% бракованого хліба, а тепер - 15%. Кількість неякісних молочних продуктів взагалі б'є рекорди: 39-40%.
Споживачі найбільше скаржаться на якість складної побутової техніки, на товари, продані через інтернет. Як і раніше багато проблем з мобільними телефонами і дитячими товарами. А "бич" вітчизняної торгівлі - надмірна кількість прострочених продуктів харчування. За результатами проведеної експертизи, в магазинах можна зустріти товари, отримані "невідомо звідки", без супровідної документації.
Але фахівцям контролюючих структур удається перевіряти всього 3% товарів, що продаються на українському ринку, оскільки контроль - справа дорога. Так, для придбання лише експрес-лабораторій необхідно 27 млн. доларів. Але навіть в разі забезпечення всіма необхідними технічними засобами здійснити несподівану перевірку вдається не завжди. Перешкоджає закон, згідно з яким перевіряючі інстанції повинні попередити підприємство про свій візит за 10 днів...
У чиїх же інтересах працює даний механізм?
"Цікавий нюанс: у Україні зразки товарів для досліджень, куплені експертами в магазинах самостійно і надані для тестування виробниками, дуже відрізняються за своєю якістю, - розповідає Валентин Безрукий, президент Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз "Тест". - Неякісні товарів в Україні достатньо, і в їх числі, на жаль, багато ліків.
Наприклад, нещодавно ми проводили порівняльне тестування лікарських препаратів для поліпшення зору. Виявилось, що з семи зразків лише в одному дійсно була чорниця, яка поліпшує зір, в інших - буряк, використаний як барвник".
Який вихід?
"Якість української продукції, справді, з кожним роком стає все гіршою, - підтверджує тенденцію Андрій Близнюк, президент Торговельно-промислового союзу України. - Майже кожен другий товар в Україні виробляється за технічними умовами (ТУ), а не за Гостами. Аби впоратися з проблемою, потрібні сильні громадські організації, що роблять вплив на державну політику і вирішення відповідних структур влади, - як це відбувається в Європі".
Політика Єврокомісії у сфері захисту прав споживачів базується на дотриманні пріоритету інтересів споживачів над інтересами політичних сил і бізнесу. У нас же - все інакше. До того ж, українська влада не проявляє інтересу до потреб і вимог споживчого співтовариства.
"Скарги споживачів розглядаються держорганами довго і неефективно, багато системних порушень у сфері торгівлі і обслуговування залишаються без уваги уповноважених органів у сфері споживчої політики, а діяльність громадських об'єднань споживачів не отримує підтримки з боку держави, - пояснює Наталія Бородачова, керівник Інституту споживчих програм, віце-президент Всеукраїнської федерації споживачів "Пульс". - Все це ускладнює і без того нелегку ситуацію на споживчому ринку і у сфері державного захисту прав споживачів".
Соціологічні опитування підтверджують низьку обізнаність населення про свої права. Багато хто не знає навіть простого - того, що протягом 14 днів куплений товар можна повернути. Вони не вірять в успіх відстоювання своїх законних споживчих прав, втрачаються перед агресивністю представників недобросовісного бізнесу.
"Українське законодавство у сфері контролю якості товарів дуже недосконале, - додає Ірина Кравченко, директор департаменту споживчої політики Державної служби технічного регулювання України. - Країні потрібні громадські організації, що захищають права споживачів, що порушують питання вдосконалення законодавства. Нам необхідно домагатися прийняття прогресивних норм".
Державний захист споживачів від недоброякісних товарів, що гарантується Конституцією і Законом України "Про захист прав споживачів", залишається всього лише декларацією. Ринок рясніє усе більш дорогими і недоступними, а головне, небезпечними товарами, але держбюджет не передбачає належне фінансове забезпечення контролюючих органів. До такого висновку дійшли експерти. З'ясувалося також: 40% вітчизняних товарів вироблено "в тіні", а значить - проконтролювати їх якість неможливо, як і притягнути їх виробників до відповідальності. Втім, і при легальному виробництві питання відповідальності за порушення практично залишається відкритим.
"Якщо товари вироблені суб'єктами підприємницької діяльності (СПД), знайти виробника буває складно, виняток становлять ті випадки, коли він сам добровільно погоджується на діалог, - пояснює ситуацію Сергій Литвиненко, директор департаменту експертизи аналізу ефективності державної підтримки Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. - Тому кількість скарг на товари в нашій країні не зменшується. А жителі сільської місцевості взагалі не знають, що таке захист прав споживача".
Найефективніший вплив на виробників неякісного товару, на думку експертів, - закритий гаманець споживача. Просто не потрібно купувати поганий товар - це найефективніший засіб боротьби. Але, на жаль, під час купівлі важко візуально оцінити всі властивості товару. Ось чому така важлива функція органів державного контролю - не допустити на ринок товари неналежної якості.
"Прикро, що українці не вміють боротися за свої права, просто не вірять в успіх, - вважає Олександр Ладигін, голова правління ВГО "Якість життя". Як показує практика, не більше 10% споживачів проявляють сміливість і звертаються в інстанції, які захищають їхні права". До речі, про свої права знають всього 5-6% нашого населення, тоді як в Європі грамотних споживачів - близько 65-80%.
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар