Що сталося?
У нас відбирають країну.
Влада не чує і не бачить своїх підлеглих громадян. А ми не віримо, що можемо хоч якось впливати на владу.
Що робити?
Зі слухняних підлеглих треба перетворитися на Громадян з великої літери. Стати господарями власної країни.
Ми не можемо кинути родини, роботу, дім і присвятити життя політиці. Але разом з родиною, друзями і сусідами привести до ладу власне місто чи село, а заразом і поставити у стійло розгнуздану владу – це не так вже й складно.
Треба лише знайти однодумців.
Нас позбавляють власної країни.
У останні роки влада в Україні перетворилася на ворога українського народу. У нас відбирають свободу, історію, Батьківщину. Принижують національну гідність, паплюжать одвічні цінності.
Злиденним і переляканим народом легше керувати, – і тому влада піднімає ціни, нищить підприємців, збільшує податки, заморожує зарплатні і пенсії.
Дії української влади все більше нагадують тактику орди: залякати, обкласти податями, реквізувати. Але згадаймо минуле! Хіба це перша орда на нашій землі?
За тисячі років своєї історії український народ бачив багато загарбників, але всі вони вимушені були врешті-решт піти геть. Кожен завойовник свого часу вмощувався на горбу українців на віки. Кожен виховував з нас рабів, говорячи, що українського народу немає, ділячи нас за регіонами, мовою, вірою, намагаючись зруйнувати національну єдність і зламати всіх поодинці. Але, попри все, ми зберегли себе і власну землю. А вони… Що, крім недоброї пам’яті, залишилося від них?
Невже ж тепер ми з вами дозволимо черговим зайдам панувати над собою тільки через те, що вони називають себе демократично обраною владою? Хіба вони, а не ми, – справжні володарі цієї землі?
«Правда зробить вас вільними» – каже Святе Письмо. Настав час правди. Настав час згадати, що ми – козацького роду. Згадати, що в Європі немає іншої країни, де за свободу пролилося стільки крові, як у нас.
Настав час повернути країну собі.
Долю країни вирішує не влада. Наше завтра – у наших з вами руках, і треба разом почати ним розпоряджатися. Майбутнє України визначають українці – інакше у неї нема жодного майбутнього.
Ми вважаємо українцями всіх, хто любить Україну, хто вважає її Батьківщиною. Тих, хто хоче, щоб його діти й онуки жили тут.
Ми прагнемо об’єднати українців для оновлення України. Разом ми забезпечимо нашій Вітчизні процвітаюче завтра.
Повернемо собі кожне село, містечко, місто, кожну вулицю і квартал!
Багато зайд бачила Україна, але вони панували лише доти, доки в народу не уривався терпець. Щоразу, коли в українцях прокидалося почуття господарів власної землі, непрохані гості тікали, ганебно підібгавши хвоста.
Але господар країни – це надто абстрактно. Це як у колгоспі, де все було спільне і водночас – нічиє. Для того, щоб повернути країну собі, треба стати справжнім господарем передусім на власному обійсті, власній вулиці, у себе в селі, місті.
Бо хто краще за нас самих упорається у власній хаті?
Ми не чекатимемо нового Вашингтона чи Пророка. Ми будуватимемо країну для себе і для власних дітей. Більше поту – менше крові. Бо тільки така, розбудована і доглянута справжніми господарями Батьківщина, зможе протистояти орді. Як сьогоднішній – владній – так і всім іншим зайдам.
Приєднуйтеся, якщо хочете повернути цю землю собі!
Якщо не зможемо відбудувати власну країну – довіку житимемо у чужій: ми, наші діти й онуки.
Хай Господь дасть всім нам сили для щоденної кропіткої праці заради Вітчизни!
Наприкінці літа 2010 року 77 громадських діячів, письменників, істориків, журналістів, правників, політологів, економістів та правозахисників зібралися у Холодному Яру для того, щоб виробити план спільних дій. Цей текст став результатом їхньої спільної роботи.
Історія Холодного Яру є символом державотворення. І нинішнє сторіччя не буде винятком. Саме тут стає зрозумілим, що країна сьогодні – це більше, ніж просто держава. На цій землі було багато держав – князівств, імперій і республік – вони ділили між собою наші землі або й частково об’єднували їх.
Але країна тут була лише одна. Бо державу творять чиновники і кати, а країну – люди. Люди, які з покоління в покоління живуть тут, орють землю, будують міста, творять культуру, вчать дітей любити свій рід, свій край, свій народ. Бо всі ми, незалежно від паспорту, завжди відчували себе громадянами України і прагнули відродити її для себе і своїх нащадків.
Тому сьогодні наша мета – це країна свободи і людської гідності, країна справедливості і взаємної довіри, країна знання і добробуту.
Але навряд чи таку країну нам подарують. Доведеться будувати її власноруч.
Наше найперше завдання – повернути людську гідність, впевненість у власних силах, віру у майбутнє. Це стане запорукою повернення відчуття господаря країни кожному з нас. Це спонукатиме до невпинної праці.
Не раз і не два ми повставали. Але, здобувши перемогу, кожного разу розходилися по домівках, впевнені у тому, що тепер все вже точно буде добре.
Зараз ми стали іншими. Ми розуміємо, що добре не буде. Добре не буде до тих пір, поки ми, не покладаючись на жодну владу жодного кольору, власноруч не побудуємо свою країну. У кожному обійсті, на кожній вулиці, у кожному селі чи місті.
Якщо ця влада не навчиться працювати з нами – ми створимо іншу. Паралельну владу – структури самоврядування і самоорганізації. Ті структури, які забезпечили виживання українців протягом сторічних окупацій і які кожного разу були джерелом відродження країни. Бо крім як боротися з владою чи чекати від неї на милість, треба навчитися будувати своє життя власноруч.
Наш шлях – самовіддана праця і невпинний поступ. Крок за кроком ми неухильно наближатимемося до мети. Невпинно шукатимемо однодумців. Ділитимемося досвідом власних перемог, робитимемо висновки з невдач.
Наш метод – самоорганізація. Нема пророків і диктаторів. Є думка громади – треба лише навчитися її формулювати і оприлюднювати.
Самоорганізація – єдина можливість порятунку країни. Те, що добре твоєму селу – добре і всій країні. Квітучі міста є запорукою стабільності держави.
Самоорганізація і політика. Ми – не політичний рух і не партія. Ми не будемо вас очолювати, давати вказівки чи обіцяти фінансування. Самоорганізація – це об’єднання людей а не партій. Партійність чи аполітичність, релігійність чи атеїзм не повинні заважати нам робити спільну справу з упорядкування власного дому.
Наші цінності.
1. Справедливість.
Це забуте слово насправді бринить тривожним дзвоником у кожному з нас. Українців об’єднує гостре відчуття справедливості. Справедливість – це одна з найвищих традиційних цінностей нашого народу.
2. Мораль і довіра.
Недовіра до влади крадіїв і брехунів є природною. Але хіба ми повинні припинити довіряти один одному? Ми ж не депутати. Ми ж не пнемося у владу. Якщо нема довіри у сім’ї, якщо сусід не може довіряти сусідові – хіба є у таких людей шанс на конструктивні дії?
Але справжня довіра з’являється як наслідок спільних дій. Саме спільні дії творять осередки порядності й довіри, які стають острівцями нової реальності, фундаментом розбудови власної країни.
3. Патріотизм.
Хіба наші близькі не найдорожчі для нас? Хіба вони не найкращі у наших очах? Повернути собі власне село чи місто – це і є шлях до відвоювання власної країни.
Пишаймося собою і земляками! Робитимемо все, щоб ми і справді були найкращими.
Справжні патріоти – це ті, хто вміють любити своє і поважати інше.
4. Взаємна допомога.
Якщо ми комусь допоможемо – він колись допоможе і нам. Це просте правило витіснили з нашого життя стосунки „купи-продай”. Але хіба між своїми – родичами, сусідами, земляками – все вирішується тільки за гроші?
5. Відкритість.
А хіба є інший шлях до взаємної довіри?
6. Терпимість.
Всі ми різні. Різної статі, віку, мови, звичаю. Але хіба ми не однаково хочемо бути щасливими? Кожен, хто прагне спільної мети, є нашим побратимом і однодумцем. Кожен, хто любить цю землю, цю країну, хто хоче, щоб його діти й онуки жили тут, заслуговує на пошану. Бо ми маємо спільну мету. Бо ми робимо одну справу!
7. Самовідданість.
Громадська робота не передбачає винагороди. Для досягнення треба віддавати те, що можеш, не сподіваючись на вдячність і навіть на оцінку. Бо найбільшою нагородою буде досягнення мети. А найбільшим щастям – розділити радість перемоги з тими, хто був весь цей час поруч. Ми прагнемо щастя для себе і власних дітей і не згодні на компроміси. А тому, віддаючи, ми не розраховуємо на дивіденди. Ми будуємо, а не торгуємо.
Країна спирається на громадян. Ми повернемо собі власну землю і примусимо державу працювати на нас. Бо влада розуміє тільки силу. А нас більше ніж їх.
Ми змінимо нашу країну – змінивши себе. Не біймося розпочати, не зважаймо на труднощі! Таких як ми — мільйони. Зробімо перший крок — вони підуть за нами.
Виконаймо заповіт Великого Кобзаря:
“І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі”.
Приєднуйтесь до нас, контактуйте з нами через інтернет-сайт: www.samo.org.ua, e-mail:samo.org.ua@gmail.com. Незабаром сконтактувати з нами безпосередньо можна буде в кожному місті.
Що ми пропонуємо.
Ми створюємо горизонтальну мережу з людей, в яких не вмерло почуття господарів власної землі і власної долі. Такі люди є у кожному населеному пункті України, і наша задача – познайомити їх між собою, дати можливість обмінятися досвідом та ідеями.
Ми об’єднуємо і поширюємо інформацію, узагальнюємо і розповсюджуємо вітчизняний та закордонний досвід, забезпечуємо консультації та підвищення кваліфікації учасників мережі.
Ми розширюємо географію ініціативи під час щотижневих зустрічей у нових містах і містечках України.
Ми шукаємо спільників серед громадських організацій і об’єднуємо зусилля однодумців всієї країни.
З чого почати.
1. Оберіть напрямок перших дій.
Якщо Вам близькі наші цінності і кінцева мета – почніть з визначення для себе напрямку діяльності. Це може бути:
- · те, чим Вам цікаво займатися – культура, мистецтво, просвіта, спорт;
- · те, що заважає Вам жити – сміття на вулицях, ями на дорозі, погана вода чи компанія „золотої молоді” – діток-бешкетників;
- · те, що загрожує Вам – тиск влади, свавілля податкової чи прокуратури, побори від ДАІ, пожежників чи СЕС;
- · те, що на Вашу думку потрібно усім – публічне обговорення проекту місцевого бюджету, звіт про використання коштів, зняття з посади голови адміністрації;
- · будь-що інше, що може бути цікавим не тільки Вам, а й місцевій громаді.
Без допомоги спільників Ваші зусилля можуть виявитися марними. Основа успішної самоорганізації – це вміння об’єднуватися заради справи.
Не Ви один страждаєте від тиску влади або прагнете знати, до чиїх рук прилипають бюджетні кошти. Не тільки Вас турбує занепад бібліотеки або клубу. Не тільки Вам буває гидко, а інколи й страшно ходити вулицями рідного міста, чи то купатися у ставку разом зі сміттям і старими шинами.
Не дивуйтеся, якщо знайдете спільників в осередку якоїсь партії чи навіть у місцевій раді. Почніть працювати, і Ви швидко довідаєтеся, чого вони насправді прагнуть – зробити справу або заробити політичні дивіденди.
Будь-яка дія повинна починатися з обговорення і вироблення спільного погляду на справу. Не жалкуйте часу на це. Спілкування народжує довіру. До того ж – навряд чи справа, за яку взялися Ви, є такою вже легкою і очевидною у виконанні.
3. Сміливо запозичуйте ідеї й досвід.
Розпитайте про схожі випадки знайомих, пошукайте приклади вирішення подібних проблем у ЗМІ та Інтернеті. Зверніться до нас за телефоном: +380 44 466 9606. У громадській роботі авторське право не реєструється, а використання чужого досвіду зекономить багато сил і зробить успіх ближчим.
4. Поставте реалістичну мету.
Не ганяйтеся за журавлем у небі. Незначний успіх стимулює, а недосяжна мета породжує розчарування. Відчутні позитивні результати потрібні не тільки Вам з однодумцями, але й тим, хто спостерігає за вами, не наважуючись поки приєднатися.
5. Складіть поетапний план.
Навряд чи Ви зможете передбачити всі варіанти розвитку справи. На кожному етапі реалізації плану обговоріть результат і скоригуйте подальші дії.
6. Не прагніть бути гетьманом самі і не дозволяйте очолити себе.
Громадянська робота – це робота на інтерес. Спроби підкорити когось закінчаться провалом справи. Тільки організована спільна дія зі свідомим і добровільним розподілом обов’язків буде ефективною.
7. Поділіться досвідом.
Повідомляйте про хід справ нас, щоб ми могли розповсюдити Ваш досвід. Порівняйте первинний стан справи і результат, якого Ви досягли. Відмітьте усіх, хто був поруч, не зважаючи на внесок – наступного разу вони зроблять більше.
8. Розвивайте почату справу або беріться до нової.
Спокійне життя – не для нас із Вами. Кожна невдача повинна перетворитися на фундамент наступних перемог. Ну, а кожна успішна справа сама штовхатиме вперед Вас і залучатиме все більше людей до кола однодумців.
Які напрямки самоорганізації ми вважаємо найперспективнішими.
- 1. Комунальне господарство. Як сприяти покращенню благоустрою території проживання та утримання житлово-комунального господарства? Як створити Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) та управляючі компанії? З чого складаються та якими мають бути тарифи за комунальні послуги, як боротися за справедливість у цій сфері?
- 2. Екологія. Як силами громадськості сприяти чистоті навколишнього природного середовища? Як організувати утилізацію сміття у вашому населеному пункті? Як боротися проти промислового забруднення у вашому регіоні? Як організувати і коли використовувати громадське прибирання простору вашого проживання?
- 3. Економіка та підприємництво. Як сприяти зростанню економічної ефективності (розвивати підприємництво та кооперацію, залучати інвестиції, розвивати ринок праці…)? Сільгоспвиробництво, збут і переробка. Ремесла. Зелений туризм. Як розвивати ринок послуг у вашому селі чи містечку?
- 4. Соціальний захист. Як вирішувати соціальні проблеми своїми силами? Догляд за дітьми, пристарілими, інвалідами, які проживають у вашій громаді. Організація громадських робіт для безробітних. Як збирати кошти для їх оплати соціальних ініціатив?
- 5. Інформація. Звідки отримувати суспільно-політичну інформацію та що з нею робити? Як організовувати вивчення досвіду інших громад і поширювати його? Як отримати доступ до Інтернет і що з ним робити? Які газети і журнали варто передплачувати і як їх найефективніше використовувати? Чим і як комплектувати книжковий фонд місцевої бібліотеки? Як налагодити випуск своєї самвидавної газети-інформлистка?
- 6. Освіта. Як силами громадськості сприяти якісній освіті дітей? Як створювати та організовувати роботу батьківського комітету школи? Як боротися з шахрайством в освітній сфері? Що таке «народна школа» та як її організувати? Як сприяти профорієнтації випускників та підтримувати таланти?
- 7. Культура. Як організовувати дозвілля, розвивати самодіяльну культуру?
- 8. Здоровий спосіб життя та спорт. Як сприяти поширенню здорового способу життя? Як залучати молодь до спорту та організовувати спортивні змагання всередині громади і між громадами?
- 9. Охорона здоров’я. Як сприяти медичному обслуговуванню жителів вашої громади? Поширення медичної інформації, організація диспансерного медичного обстеження. Забезпечення дешевими та якісними медикаментами.
10. Громадський порядок, розв’язання конфліктів. Як забезпечувати громадський порядок і здійснювати профілактику злочинності? Власні можливості та співпраця з міліцією. Виборний «громадський суддя», «дружинники».
11. Ваш новий, оригінальний напрямок. Запропонуйте, опишіть свій досвід, і тисячі людей підхоплять і розів’ють Вашу ініціативу.
Спільний результат.
Що ми з вами отримаємо від цих територіально та тематично розкиданих і, здавалося б, невеличких у масштабах країни дій?
На якому б напрямку роботи Ви не сконцентрувалися, якими б маленькими чи непомітними не були б Ваші успіхи, одного результату ми з вами досягнемо гарантовано. І цей результат – згуртована спільною дією громада людей. Людей, які вміють довіряти одне одному і попри різницю у поглядах бачити спільну мету.
Людей, здатних чесно і самовіддано працювати для своєї маленької батьківщини.
Таких людей не підманеш передвиборчими обіцянками. Вони не дозволять фальсифікацій виборів, навіть якщо право на фальсифікацію буде встановлене законом.
Такі люди не потерплять у владі зайд і пройдисвітів, призначених „згори”.
Такі люди насправді примусять працювати на себе так званих „слуг народу” – депутатів, чиновників і суддів.
Такими людьми повинні стати ми з вами.
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар