Як зацікавити дітей наукою

04.03.2013, Галина Титиш, УП

 

Марія Башлик, фото з Facebook TEDxKyiv у 2012 році

 

Дитина переймається навіть маленьким дослідом, якщо вона зробила його сама.
На таке інтерактивне навчання за допомогою цікавих експериментів у 2010 році зробила ставку психолог Марія Башлик, розпочавши власний проект "Весела наука".
"Димова завіса", яка утворюється під час дослідів з сухим льодом, булькання води (якщо туди вкинути шматок цього льоду) і вистрибування корка з закритої посудини дітей розважало.
Але на цих найпростіших реакціях можна пояснити, що таке вуглекислий газ і як повітря може "виштовхувати".

Популярні і прості досліди з сухим льодом (заморожений вуглекислий газ)

Закордоном навчання через експерименти і застосування знань на практиці вже давно використовується для освоювання матеріалу. Дошкільнят батьки водять до інтерактивних музеїв і таким чином зацікавлюють наукою.
"Що робити, коли дитина вже йде до школи, її інтенсивно перед тим розвивали і вона прагне знань? Варіантів в Україні в принципі було обмаль", - пригадує Марія Башлик.
Її задум зрезонував з потребою ринку: у столиці сформована категорія батьків, які вкладають кошти у навчання мовам, мистецтву навіть попри кризу. На той час ніша наукових дослідів, вивчення фізичних і хімічних властивостей речей була зовсім не заповнена.

Згодом у "Веселої науки" з’явились конкуренти – від інтерактивного музею "Експериментаніуму", який відкрився минулого року і теж пропонує власні реактив-шоу, до проектів на зразок "Наука без скуки". Але Марія Башлик каже, що попри це в її компанії є подвійний ріст в кількості замовлень і прибутках.
"Тобто ринок ще не насичений. Наукові шоу нині  – це тренд. Від мильних бульбашок вже всі втомились і навіть є запит від дорослих на досліди і експерименти", - каже Марія.
Попри розважальну складову, киянка робить акцент на навчанні: "Ми були вже у 70% столичних шкіл. Іноді запрошують не лише батьки іменинників, але й вчителі. Наприклад, діти вивчали гідросферу, і вчитель географії попросив підібрати до цієї теми оригінальні досліди з водою".

Зацікавити маленького дослідника: експерименти, які можна самостійно провести вдома

	Дослід	Необхідні реактиви та обладнання	Проведення досліду	Пояснення
1	Кулька-самонадувайка	Пуста пляшка Повітряна кулька Лійка Сода – 1 ч.л. - Оцет – 3 ст.л.	1. Насипаємо у пляшку 1 ч.л. соди. 2. Через лійку наливаємо всередину пляшки 3 ст. л. оцту та швидко натягаємо кульку. 3. Міцно утримуємо кульку на пляшці, поки вона не припинить надуватися.	Між содою та оцтом відбувається хімічна реакція, в ході якої виділяється вуглекислий газ. Він і надуває повітряну кульку.
2	Зелена яєчня	Миска Куряче яйце Червона капуста Каструля Склянка Ложка	1. Розбиваємо куряче яйце у миску та ложкою відділяємо жовток в окрему ємність. 2.Вливаємо сік червоної капусти (1 ч. л.) в яєчний білок та перемішуємо. Щоб отримати сік, слід нашинкувати чверть червоної капусти, покласти у невелику каструлю, залити водою та прокип’ятити протягом 5 хвилин. В результаті ви отримаєте синю рідину, яку треба обережно злити в склянку. 3 З’єднуємо білок з жовтком та смажимо на пательні як звичайну яєчню.	Забарвлені соки рослин, фруктів та овочів як правило діють як індикатори на луги та кислоти. Індикатор – це речовина, що реагує на кислотність середовища зміною кольору. Так, сік червоної капусти в нейтральній воді має синє забарвлення, в кислоті він стає червоним, а в лужному середовищі стає зеленим. Білок курячого яйця має слабо-лужне середовище, тому зеленіє при змішуванні з капустяним соком.
3	Тайнопис	Папір Пензлик Молоко Свічка Запальничка	1.Намалюйте малюнок на папері, використовуючи молоко замість фарби. 2. Дайте малюнку просохнути. 3. Запаліть свічку та потримайте папір над вогнем (або скористайтеся праскою). Будьте обережні, щоби вогонь не запалив папір! Малюнок проявиться на папері коричневим кольором.	Молоко складається з білків, які при нагріванні спочатку згортаються, а потім згоряють швидше, ніж загориться папір. Завдяки цьому малюнок проявляється на папері, до того ж ви відчуєте запах, характерний для паленого білка.
4	Обмін рідинами	2 чарки Олія Вода Карта Тарілка	1. Налийте в одну чарку доверху води, а в другу – олію. Як поміняти рідини місцями, щоби жодна краплина не пролилася? 2. Для цього поставте чарку з олією на тарілку для безпеки. 3. Чарку з водою накрийте картою та, притримуючи рукою, поставте зверху на чарку з олією. 4. Обережно посуньте вбік карту, не виймаючи її повністю – олія почне мінятися місцями з водою. 5. Посуньте карту назад, повністю закривши отвір чарки, та роз’єднайте їх.	Вода та олія мають різну густину – олія легша за воду при однаковому об’ємі рідин. Коли ви поставили воду зверху над олією та трішечки відсунули карту – вода почне поступово витісняти олію нагору, а саме падатиме донизу. Поверхневий натяг, що утворився між щілиною, утвореною картою та стінкою чарок, не дасть рідинам розливатися – вони обмінюватимуться рідинами по краплині.
5	Банка-непроливайка	Банка Кришка для банки Ніж Марля Цупкий папір Миска	1. Попросіть батьків допомогти вам прорізати отвір в кришці для банки так, щоб до краю кришки залишилося близько 0,5 см. 2. Відріжте шматок марлі, який накрив би отвір банки, а зверху накрийте кришкою. 3. Наберіть у банку через марлю води. Накрийте отвір цупким папером та, притримуючи рукою, переверніть над мискою. 4. Через декілька секунд заберіть папір, тримаючи банку перегорнутою рівно горизонтально – вода не виливатиметься. Нахиліть банку – і вода виллється у миску.	Вода має властивість утворювати поверхневий натяг: верхній шар води найсильніше притягується до глибинних шарів і тому не виливається крізь маленькі отвори (як у марлі), а натягується між нитками і утворює випуклі "віконечка", доки повітря не витісняє воду з банку. Якщо усі "віконечка" заповнені водою – вода у банці триматиметься, якщо ви нахилили банку – повітря через вільні отвори заходить всередину і витісняє воду.

(поради Марії Башлик)

Бізнес-експеримент
"Нахімічити" такий цікавий бізнес-проект Марії допоміг чоловік. Саме він після чергового відрядження до Москви привіз звідти буклети про усілякі наукові шоу.
У Росії експерименти популяризувала "Сумашедшая наука", від якої з часом відділились інші проекти, київський "Експериментаніум" родом теж з Росії.
Грошей на покупку франшизи у канадської компанії у Марії не було, тому киянка вирішила робити все самостійно.
"Якось влітку 2010 року проходила акція на збір коштів для онкохворої дівчинки. Організатор сказала, що завершить акцію великим концертом. Але вона не знала, чим заповнити дитячу програму. Я запропонувала зробити наукове шоу. Буквально за 2-3 дні до початку свята почали все створювати нашвидкуруч", - пригадує Марія Башлик.
"Ми з чоловіком не актори, але вдягнули білі халати і виступали вдвох. Біля нас зібралося близько 60 осіб. Приблизно 30% дослідів тоді вийшли не найкращим чином: то вогонь гаснув, оскільки ми не врахували, що буде вітер, то пробку забули від колби – довелося затуляти вареним яйцем. Але попри те, що паралельно йшов концерт, діти сиділи біля нас до кінця і все, що змогли, розібрали на сувеніри – навіть пусту пляшку від оцту", - розповіла Марія.
Після цього вона остаточно вирішила розпочинати власну справу. Усі початкові капіталовкладення становили 150 тисяч гривень. Вже за півроку компанія почала період беззбитковості, хоча все робила самостійно. У новому помешканні "Веселої науки" досі є перші саморобні "повітряні гармати", зроблені зі звичайного відра, ще до того, як готові вироби з’явились на українському ринку.
"У першому нашому офісі творилось бозна що – ми там все випробовували. Під час другого набору персоналу вже брали фізиків і хіміків, молодих спеціалістів. Зараз у нас укомплектований штат: є і актори, що пройшли обов’язкове навчання з природничих дисциплін, і біологи, і хіміки, і кандидати наук. Вони молоді, перспективні, не зіпсовані роботою у державних установах, але з викладацьким досвідом", - каже Марія.

Марія Башлик: "Чим більше ми розширюватимемо межі експериментального простору для дитини – тим системнішими та глибшими будуть її загальні уявлення при світ"

Сучасні діти такі розумні, що їхні запитання непідготовленого інструктора можуть поставити у глухий кут. Тому до маленьких "професорів" Марія Башлик відправляє спеціалістів. Хоча сама вона свої знання черпала як з популярної літератури, так і з інтернету, вивчаючи іноземні сайти та методички від наукових наборів з описами дослідів. Їх вона пробувала відтворити, використовуючи при цьому максимально безпечні речовини.
"Є дослід "фараонова змія" – він дуже ефектний, але при цьому виділяються ртутні випари, тому ми його не демонструємо. Є дуже гарні досліди з сірчаною кислотою, але її можна випадково вилити і отримати опіки, тому такі експерименти ми також не ставимо", - пояснює Марія Башлик.

Наукові ігри
"Ми не показуємо наукові досліди як фокуси, якщо й беремось за таке, то дуже зрідка. Наші виступи переважно проводяться без музики, бо тут має бути живе спілкування. Нам цікава реакція дітей, діалог", - пояснює Марія.
Вона з колегами хоче, аби у дитини самостійно виникло питання, як таке можливо, щоби з перевернутої банки з водою, закритої марлею, вода не витікала.
"Дитина починає висувати версії: можливо, там клей, а може, там взагалі не вода. Ми демонструємо певний процес, що конфліктує зі здоровим глуздом, і тоді дитина включається у пошук закономірностей та пропонує власні варіанти", - розповідає Марія. І своїм франшизерам (їх вже двоє) "Весела наука" пояснює, що орієнтуватись треба саме на навчання.
"Наприклад, на заняття з харчового аналізу для старшокласників ми приносимо міні-магазин шкідливих продуктів. Діти можуть самостійно почитати етикетки, визначити за таблицею ступінь шкідливості різних барвників та консервантів і самостійно вирішити для себе, що можна їсти, а від чого варто відмовитись. Тоді ж ми приносили з собою відомих желейних ведмедиків, розтоплювали їх і за допомогою того, що вийшло, склеювали дві цеглини, які потім можна було підняти у повітря. Учні були вражені", - розповідає Марія.

Повітряна гармата, яку можна купити, і саморобна (праворуч)

Зробити дітям віртуальну подорож планетою з розповідями, де найбільше гейзерів чи вулканів, та зімітувати це під час дослідів - не по кишені більшості киян. Вартість одного такого годинного шоу коштує близько 2 тисяч гривень.
Але для тих, хто хоче зацікавлювати дитину дослідами, "Весела наука" проводить семінари. Участь у них теж не безкоштовна, але ціни вже не такі кусючі.
Зрештою, якщо не боятись бруду, можна експериментувати вдома за інструкцією з різних сайтів. Хоча для більшості складніших дослідів все ж потрібен інвентар і фаховий інструктор.
Марія Башлик радить починати знайомити дітей з дослідами вже з 3-річного віку: "Звісно, стартувати треба з найпростішого: можна спостерігати за тим, що відбуватиметься з бурулькою, якщо принести її додому, і зробити висновок, що вода і лід – це одне й те саме і що лід зникає в теплі".
"Щоби не відбити бажання вчитися, всі завдання і вправи повинні відповідати одній з двох вимог: або мати персональне значення для дитини, бути актуалізованими в її житті, або доставляти насолоду процесом виконання. Набагато приємніше вчити письму шляхом листування з далекими друзями, ніж просто виконуючи далеку від життя вправу", - каже Марія.

Cайти з корисною інформацією для батьків, які хочуть зацікавити дитину наукою:

http://physics03.narod.ru/ - сайт містить багато корисної та адаптованої для дітей інформації з фізики: казки про фізичні властивості речей, досліди та експерименти, фокуси та цікаві факти. 

http://adalin.mospsy.ru/l_01_10.shtml - сайт, на якому зібрані цікаві найпростіші досліди та спостереження за природою для дітей віком від 3 до 10 років, що допомагають пізнати навколишній світ.

http://simplescience.ru/ - ресурс для старших школярів та дорослих, де можна переглянути відео-експерименти з фізики та хімії, не всі з яких варто повторювати у домашніх умовах. 

http://www.alhimik.ru/kunst.html - ресурс для тих, хто вже вивчає хімію: цікаві досліди, сценарії, хімічні ігри, що стануть у нагоді при підготовці до тижня природничих наук в школі та поглибленого вивчення хімії. 

http://allforchildren.ru/sci/ - підбірка фізичних експериментів та хімічних дослідів для молодших школярів.

Джерело