Українська анімація: коли повернуться герої дитинства?

14 червня, 2012, Роман Лебедь, BBC Україна

Мультяшні козаки стали одними із головних героїв українського інтернету останніми днями. Герої виготовленого в Києві радянського мультфільму змусили нагадати про себе тим, що 40 років тому "напророчили" перемогу українській футбольній команді спершу над Швецією, а тоді на Францією та Британією.

Саме такий порядок матчів збірної України вже у реальній турнірній таблиці Євро-2012. При чому, у шведів козаки виграли із рахунком 2:1, пропустивши перший гол - так само в понеділок  розгорталися події на НСК "Олімпійський". 

Вже цього року козаки можуть повернутися із новою серією

Після тріумфального повернення в інтернеті козаки обіцяють повернутися і на телеекрани - із 12-ма новими серіями про свої пригоди. Реінкарнувавши їх та інших героїв дитинства цілих поколінь, ентузіасти сподіваються почати відродження української анімації - після паузи у понад 20 років.

Державі - не до мультиків

"Ми тут розмовляємо чорт знає, про що", - Давидові Черкаському нелегко стримувати емоції. У 1960-80-их роках, працюючи художником Творчого об'єднання "Київнаукфільм", він створив мультфільми "Як козаки куліш варили", "Лікар Айболить", а за "Пригоди капітана Врунгеля" в 1978 році отримав Диплом Всесоюзного телефестивалю в Єревані.
Один з останніх пунктів його фільмографії - "Острів скарбів", завершений у 1988 році. З тих пір ні він, ні вся українська мультиплікація численними здобутками похизуватися не може:

"Взагалі немає мультиплікації - хіба не зрозуміло? Ніякої абсолютно, немає абсолютно ніякого фінансування. З дев'яностого року мультиплікація просто вмерла", - навідріз констатує митець.

Попри ці слова, творче об'єднання, у якому він колись працював, діє і донині, хоча й називається тепер Державна студія "Укранімафільм". Але її нинішній доробок важко порівнювати із радянськими часами, коли майстри об'єднання випускали більше десятка мультфільмів на рік.

Найуспішнішим результатом її роботи останніх років є мультиплікаційний фільм "Йшов трамвай дев'ятий номер", який в 2003 році відзначили на Берлінському кінофестивалі. А взагалі в 2000-их були роки, коли студія не випускала жодного мультфільму. Це означає лише те, що з бюджету не виділяли грошей. Держава є єдиним замовником студії із дорогим обладнанням та досвідченими майстрами. А коли замовлення немає - втриматися на плаву нелегко.

Як результат - в 2009 році студія опинилася на межі банкрутства, хоча зараз все ж продовжує роботу над кількома проектами.

Візитівка української анімації

Але, попри тривалий занепад галузі, українські мультики не залишають у спокої ентузіастів, які досі вірять у їхнє відродження.

Вже в грудні, за словами представників ініціативної групи українських аніматорів, до виходу на екрани підготують перший фільм із нового циклу мультфільмів "Як козаки..." - про пригоди Грая, Ока та Тура.

"Козацька серія про пригоди трьох запорожців є візитівкою української анімації. Перший фільм із цієї серії вийшов у 1967 році, а остання серія вийшла вже після розпаду Союзу - в 1995 році. Але, що дивно, попри такий тривалий період часу, ця серія користується надзвичайною популярністю і серед дитячої аудиторії, і серед дорослих", - розповів аніматор Олександр Вікен, який в радянські часи створив персонажа Петрика П'яточкіна, а тепер куруватиме новий проект про козаків.

За його словами, в 2007 році вже був готовий сценарій фільму "Як козаки в Тридев'яте царство ходили", але тоді справа так і не рушила далі. Тепер у планах - підготувати 12 серій із абсолютно новими історіями. Серед запропонованих сценаріїв - "Як козаки Атлантиду шукали", "Як козаки слонові допомагали", "Як козаки кориду заборонили" - за задумом, історичні персонажі потраплятимуть у смішні ситуації вже в 21-му столітті.
Нових козаків виконають у техніці класичної анімації.

Врунгель - і в 3D Врунгель

Інша справа із капітаном Врунгелем, та його друзями - Ломом і Фуксом. Цих персонажів мають намір повернути на екрани у вигляді повнометражного мультиплікаційного фільму, до того ж - у форматі 3D. Його творець - Давид Черкаський - переконаний, що новітні технології зовсім не нашкодять старим героям, а навпаки - дадуть їм нове життя:
"У Врунгеля вже є основа - батькам, які поведуть дітей на перегляд, він уже добре відомий. І тут є великий шанс одразу отримати хорошу реакцію", - у коментарі ВВС Україна сказав Давид Черкаський, який наглядатиме за роботою над новим мультфільмом.

Капітана Врунгеля хочуть вбрати у нову "одіж"

Митець нагадує, що в старих серіях "Капітана Врунгеля" у кадрі було справжнє живе море, оскільки з тодішніми технологіями було складно передати через анімацію хвилі. Тепер це можливо, і взагалі, працювати із 3D надзвичайно цікаво, каже Давид Черкаський.

Досвід роботи із 3D-анімацією в Україні вже є - зараз фактично готові 10 серій "Пригод компаса і будильника", які студія AFS виконала саме в такому форматі. До того ж, до роботи над "Врунгелем" планують залучити Сергія Кушнірова - українського мультиплікатора, який працював над "Алладіном" студії Волта Діснея.

"Цей персонаж має дуже хороший міжнародний потенціал. Море, капітани, пригоди", - пояснює Едуард Ахрамович, генеральний продюсер продюсерського центру "Барабас", який займатиметься проектом.

Створювати мультики у 3D, за словами фахівців, зараз навіть дешевше, ніж у класичному стилі, але загалом цей процес недешевий. Хвилина анімації, за словами Едуарда Ахрамовича, коштує 8-10 тисяч доларів.

І без державної підтримки "Врунгеля" оживити не вдасться, тому в міністерстві культури вже подали заявку на отримання грошей із бюджету. Якщо все вдасться - мультфільм обіцяють випустити в 2014 році.

Діамант, який слід зберегти

Хоча, щоб створювати мультики в Україні - не потрібні величезні суми грошей. Тут це значно дешевше, аніж за кордоном, важливо лише, аби суми, які виділяють, витрачали за призначенням. Та навіть більшою проблемою, за словами Едуарда Ахрамовича, є те, що нині існує значний скепсис стосовно можливостей української анімації:

 

На місце українських мультиків прийшли іноземні, 

але митці кажуть, що своє - краще

"Важливо, щоб була створена анімаційна індустрія в Україні, аби всі компанії, продюсери режисери і мультиплікатори спілкувалися між собою, щоб всі розуміли, що це можна зробити тут".

Втім, найсуттєвіша складова успішного національного продукту в Україні все ж є: "Все змінюється, все йде вперед, але головне в анімації - це творчість художника. Вона завжди залишається. Якими б не були комп'ютери і програми, персонажа потрібно вигадати," - каже заступник директора студії "Украніма" Олексій Пружанський, який керує там курсами анімації.

"Українська анімація - це колосальний діамант, який треба зберігати. Для цього потрібні інші покоління, вони повинні приходити, йти тим же шляхом, знаходити власний шлях, але все ж на базі того, що вже було створено".

За його словами, зараз надзвичайно важливо перейняти досвід від носіїв української традиції в анімації - а таких людей, які починали творчий шлях ще в 1960-их роках є достатньо. Цього року школу Олексія Пружанського закінчили 10 людей. Серед їхніх наставників - визнані майстри, як Олександр Вікен, Едуард Кіріч, або ж, на приклад, Володимир Гончаров і Ірина Смірнова.

"Треба, щоб росла молодь. А для цього необхідно, аби вона мала роботу, аби держава замислювалася, чи потрібна їй анімація і яка анімація - українська, чи може достатньо американської. Будь-ласка, візьміть "Том і Джеррі" - там 5 тисяч серій, їх можна показувати роками", - розповідає пан Пружанський.



На тому ж наголошує Давид Черкаський - за 20 років відсутності своїх персонажів та образів вакуум заповнили чужі. Вони, за словами автора, теж непогані, але своє кіно - рідніше і ближче. Його відсутність - велика проблема, яку зараз треба вирішити:
"Мати свій національний мультфільм - це головне. Тому що уряд не розуміє, хто їм прийде на зміну - ці дітлахи, які зараз ще в пелюшках, або 8-10 років їм. Ось це виховання, туди гроші вкладати треба!".

Джерело