Курс гривні, фінансова криза, стабільність фінсистеми України з О.Сугоняко

Finance.UA

Відеоінтерв'ю: Сугоняко О.А. президент АУБ, вересень 2011

27 вересня на FINANCE.UA відбулось відеоінтерв'ю з Президентом Асоціації украінських банків (АУБ) Олександром Анатолійовичем Сугоняко .
           Уже вдруге FINANCE.UA запрошує в студію одного з провідних економістів – Олександра Анатолійовича Сугоняко. Передумовами є такі питання як прогноз курсу національної валюти, економічні реформи та стабільність фінансової системи України.
Нагадаємо, що Олександр Анатолійович Сугоняко працював в команді розробників сучасної національної грошової системи України. З квітня 1993 року  - незмінний Президент Асоціації українських банків.
         Наш гість – організатор низки міжнародних і національних конференцій та автор книг "Банки: проростання крізь постсоціалізм", "Україна: повернення до себе" і численних публікацій з питань фінансів, економіки, політики; серії книг щодо проблем впровадження та стабілізації національної валюти і розвитку банківської системи. В 2003 році нагороджений почесним званням “Заслужений економіст України”.


Чи вважаєте Ви процес "дедоларизації" української економіки частиною економічної безпеки країни?



Про майбутню девальвацію гривні



Для чого піднімати зарплати і пенсії?

Запитання конкретно всій Еліті України.

Для чого піднімати зарплати, пенсії на 10-20грн., тоді як продукти, послуги на 10-20%, маже зробити інше- зменшити зарплати, пенсії на 10-20%, тоді як продукти 10-20% зменшуться.

Всі ВЕЛИКІ економісти приходять і придумують свій велосипед, і ще ніхто в новітній історії УКРАЇНИ не додумався до такого, то може спробуйте.

В НАС ВСЕ шиворот на виворот

Ваш прогноз щодо долі євро і взагалі європейського валютного союзу?

Зона євро - передчасно народжене дитя. З'явився монетарний центр, з'явилися квазіполітичні структури Євросоюзу (європарламент, президент), з'явилися до того, як утворилося міністерство фінансів, єдина бюджетна і податкова політика. З теорії відомо, що таке утворення не витримає першого ж фінансового загальносистемного потрясіння. Творення ж єдиного бюджетного органу, зараз, під час кризи, є дуже сумнівним. До того ж країни зони євро, як виявилося, по-різному ставилися до виконання Маастрихтських угод в частині дотримання дефіциту бюджету та інших фінансових показників. Цей різнокольоровий фінансовий калейдоскоп підтягнути під фінансові вимоги, яких дотримуються Німеччина, Швейцарія, Фінляндія, Норвегія – просто неможливо.

Можна зберегти зону євро, якщо піти на різке порушення вимог до фінансів. Тобто піти шляхом випуску євробондів, піти інфляційним шляхом «обслуговування» суверенних боргових зобов'язань і цим же шляхом вирішувати проблеми їх утримувачів. Тобто піти інфляційним шляхом, яким ходили Німеччина у 1923 році, а Україна - у 1993 році. І німці, і ми знаємо, яка це біда.

Знову сумна перспектива. 


Хотілося б дізнатися Вашу думку щодо реанімації "золотого стандарту




Ваші думки з приводу профіцитного бюджету?



Як ми можемо донести до влади ідею профіцитного бюджету?



Джерело