3 вер. 2011 р.

ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ ПО-ДОНЕЦЬКИ

Марія ОЛІЙНИК, представник батьків учнів шкіл у судах, заступник голови Донецького облоб’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка

"Слово Просвіти". Всеукраїнський культурологічний тижневик Ч. 35 (620), 1-7 вересня 2011 р.

Сотні звернень батьків школярів до владних структур Донеччини, зокрема й до прокуратур м. Донецька й Донецької області, м. Макіївки, високий градус мітингів і пікетів, що тривають протягом 2011 року, слізні прохання батьків, дітей і вчителів, вимоги громадськості не закривати українськомовних шкіл, не дали результату. Більше того, в Макіївці вже на початку червня 2011 року у школах залишилися голі стіни: парти, комп’ютери, інше обладнання вивезли в невідомому напрямку, а зі школи № 27 навіть зняли табличку.

Звернувшись до суду і отримавши Ухвали від 13 та 22 липня 2011 р. про забезпечення адміністративних судових позовів, якими зупинено дії відповідних рад про ліквідацію українськомовних шкіл I—II ступенів № № 3, 27, 100 м. Макіївки та УКРАЇНСЬКОМОВНОЇ ШКОЛИ № 111 м. Донецька (Ухвала від 27 травня 2011 року), батьки учнів, громадськість, народні депутати України не можуть добитись їхнього виконання. Однак, згідно зі ст. 382 Кримінального Кодексу України “Умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджають їхньому виконанню — карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до трьох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років”.

Інформаційні запити батьків учнів шкіл до міських голів ігнорувалися, виконання Ухвал відкладалися на невизначений термін. Ось відповідь представниці батьківського комітету Г. Є. Назіповій від першого заступника Макіївського міського голови В. В. Полянського, датована 11 серпня: “…На Ваш запит, який надійшов до виконавчого комітету Макіївської міської ради 09. 08. 2011 р., повідомляємо, що всі заходи стосовно 2011/2012 навчального року в Макіївських загальноосвітніх школах I—II ступенів № 3, № 27, № 100, будуть здійснюватись після вирішення по суті адміністративної справи…”

У чому полягає “суть адміністративної справи”, владні чиновники (насамперед міські голови), прокуратура, освітні чиновники не пояснюють, але нахабно вдають, що Ухвал просто немає і виконувати їх вони не збираються, сподіваючись, що батьки не витримають і відступляться від свого рішення врятувати школи. Так само не існує для місцевої та обласної влади Постанови Кабінету Міністрів України № 315 від 19. 04. 2010 року, відповідно до п. 54 якої підлягає оптимізації мережа загальноосвітніх навчальних закладів I—II ступеня, в яких кількість учнів менш як 40, а загальноосвітніх навчальних закладів I—III ступеня, в яких кількість учнів менш як 100.

На час ліквідації у школах I—II ступенів м. Макіївки навчалися: в № 3 —114 учнів; в № 27 — 101 учень; в № 100 та у школі № 111 I—III ступенів м. Донецька — 240 учнів. Знехтувано чинним законодавством, згідно з яким навіть при ухваленні законних рішень щодо ліквідації та реорганізації навчальних закладів необхідно попередньо провести роботу із забезпечення належних умов навчання та виховання учнів, досягти узгодження всіх питань із батьками та завчасно вирішити питання працевлаштування педагогічних та інших працівників.

Батьки учнів шкіл, організації, що входять до Комітету опору диктатурі в Донецькій області й усі небайдужі, що зібралися 16 серпня 2011 року на акцію протесту, вимагали негайного виконання Ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2011 року й Ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2011 року, якими зупинено дію рішень Макіївської міськради № 6/1 та 6/2 від 25 березня 2011 р. в частині, що стосується загальноосвітніх шкіл I—II ступенів м. Макіївки № 3, 27, 100; Ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 травня 2011 р., якою зупинено дію рішення Донецької міської ради від 15. 04. 2011 р. про ліквідацію Донецької загальноосвітньої школи I—III ступенів №111, потребу невідкладної підготовки цих шкіл до нового 2011—2012 навчального року.

Далі події розгорталися так: 26 серпня суддя Ворошиловського районного суду міста Донецька Олег Орєхов під тиском міської ради був змушений провести незаконне засідання суду і розглянути позов представників міськради про відміну забезпечення позову, поданого 25 серпня разом із листом Донецького міського голови до судді з “проханням” терміново закінчити процес. Олег Орєхов відхилив клопотання міської ради і залишив у силі рішення про припинення ліквідації школи № 111 міста Донецька.

Про засідання суду не повідомляли позивачам, але інформація до них просочилася, і перед Ворошиловським судом зібралося близько тридцяти батьків з дітьми, які тримали плакат “Зупиніть беззаконня!”, а також представники Донецького обласного “Фронту Змін”, “Просвіти”, журналісти і правозахисники.

Засідання суду тривало близько години, суддя Олег Орєхов відхилив клопотання представників міськради.

В. о. голови Донецької організації “Фронту Змін” Сергій Чирін зателефонував позивачеві Ірині Кругловій, щоб повідомити про результат засідання суду. Вона подякувала юристам “Фронту Змін” за відстоювання інтересів дітей і розповіла, що ініціативна група батьків, з допомогою Донецького “Фронту Змін”, готують школу № 111 до Першого вересня. “Ми вже пофарбували стіни, повісили нову дошку для першокласників і продовжуємо готувати школу до нового навчального року. Це буде найдовгожданніший і найрадісніший День знань у нашій школі”.

А 29 серпня вже Донецький апеляційний адміністративний суд (суддя Компанієць І. Д). розглядав скарги батьків учнів шкіл № № 3, 27 і 100 міста Макіївки, оскільки Центрально-міський районний суд Макіївки відмовився визнати протиправним і не відмінив рішення Макіївської міської ради про ліквідацію шкіл. Під приміщенням суду знову зібралися батьки, сподіваючись, що суд задовольнить їхні вимоги й Першого вересня діти сядуть за парти в рідних школах, адже є рішення суду про припинення їхньої ліквідації!

Адміністрації цих навчальних закладів зобов’язані готуватися до нового навчального року, проте цього не відбувається. Директор школи № 100 зібрала батьків і запропонувала їм купити парти, оскільки старі вивезли зі школи ще на початку літа, у розпал випускних іспитів, тож надія тільки на батьківські кошти. Вона також запропонувала батькам “скинутися” для забезпечення школи матеріально-технічними засобами, необхідними для навчання. Куди поділися парти і решта майна школи, — директор не сказала. Проте, за словами батьків, їм відомо, що частину парт просто знищили, а частину — продали. Ось такий матеріальний, психологічний і адміністративний тиск терплять громадяни Донеччини, яким доводиться боротися з владою за виконання рішень… влади.

29 серпня Донецький апеляційний адміністративний суд підтримав Постанову суду першої інстанції — Центрально-міського районного суду міста Макіївки про законність ліквідації Макіївською міською радою українськомовних загальноосвітніх шкіл I—II ступенів №№ 3, 27 і 100.

Це здійснено Ухвалою колегії суддів у складі головуючого судді Ірини Компанієць, Світлани Жаботинської, Олександра Нікуліна в пожежному порядку — на “прохання” Макіївського міського голови Олександра Мальцева від 19 серпня: “невідкладно розглянути” апеляційну скаргу батьків учнів названих макіївських шкіл Олени Саєтової, Олени Ануфрієвої і Ганни Назіпової на Постанову суду першої інстанції від 3 серпня 2011 року (суддя Андрюшина) та “прийняти рішення”.

Батьки в апеляційній скарзі обґрунтували порушення норм законодавства, Конституції України відповідачем та просили апеляційний суд скасувати Постанову Центрально-міського районного суду м. Макіївки та направити на новий розгляд.

Судове засідання розпочалось о 10 годині і тривало до вечора. Ухвалу суду Ірина Компанієць зачитала о 19 год. 2 хв.

Це вже стало нормою в Донецьких судах: розглядати судові справи за “проханнями” влади, по яких очікується рішення на користь влади по 10, а то й більше годин і працювати понад норму робочого часу, навіть у державне свято!!! Досить згадати розгляд суддею Донецького окружного суду Тарасенком адміністративної справи за позовом Донецького міського голови Лук’янченка, який тривав цілу ніч з 17.30 23 серпня до 5.30 24 серпня, тобто 12 годин, і заборонив громадським організаціям святкувати 20-річчя незалежної України в Донецьку.

29 серпня суд відхиляв усі клопотання з боку представників батьків, зокрема — заявлений представниками позивача відвід судової колегії.

Розуміючи важливість порушеного питання та його соціальну значущість, батьки вважали, що, приймаючи рішення щодо ліквідації та реорганізації навчальних закладів згідно з чинним законодавством, необхідно попередньо провести роботу із забезпечення належних умов навчання та виховання учнів, досягти порозуміння з батьками.

Однак керівництво міста Макіївки, де розташовані школи №№ 3, 27, 100, а також Макіївська міська рада навіть не збиралися попередньо узгоджувати проблемні питання з батьками учнів. Вони діяли таємно від батьків і громадськості. Сором Партії регіонів з гаслом “Почую кожного” зізнаватися, що тепер вона воює з дітьми і глуха до них! Жодних зборів, на яких би обговорювалася доцільність ліквідації зазначених шкіл, не проводилось. Поза темою залишилися ради шкіл. Власне, невідомо, чи ці органи самоврядування існують, хоч украй потрібні для пошуку розв’язки критичних ситуацій…

Батьки наполягали, аби суд врахував той факт, що рішення про закриття трьох шкіл ухвалене міськрадою таємно, без обов’язкового обговорення з громадськістю, з батьками учнів шкіл, без висновків профільної депутатської комісії з порушенням регламенту Макіївської міської ради та Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Адже таке непросте рішення, як “Про Програму оптимізації навчальних закладів м. Макіївки” депутати розглядали і голосували в “Різному”! Крім цього, як ми зазначали раніше, своїм рішенням Макіївська міськрада порушила Постанову Кабінету Міністрів України № 315 від 19 квітня 2010 року. Позивачі також наполягали на тому, що, ліквідуючи ці селищні українськомовні школи, влада порушує закон про освіту, який визнає пріоритетне право батьків вибирати школу для своїх дітей.

Відповідачі надали в суд сотні ксерокопій ФАЛЬШИВИХ документів, які й апеляційний суд, і суд першої інстанції “із зав’язаними очима” приймали як докази без надання оригіналів для ознайомлення. У 2-х томах судової справи відповідачі невідомим чином, без обговорення, “накидали” близько 800 сторінок “доказів”.

Один із відповідачів — перший заступник Макіївського міського голови Володимир Полянський — категорично відкидав усі звинувачення про порушення законодавчих актів при ухваленні рішень про закриття шкіл. Зокрема він пояснив, що Постанова Кабінету Міністрів № 315 України для Макіївської міської ради не є обов’язковим документом для виконання місцевим органом влади.

Більш того, Полянський стверджував: “Закони України, укази Президента, ухвали Кабінету Міністрів, ухвали міністерств і відомств, інші нормативно-правові акти, зареєстровані в установленому порядку, виконуються органами місцевого самоврядування тільки в тій частині, яка їх торкається”.

Полянський також відкинув звинувачення на адресу міськради в тому, що школи оптимізують без проведення громадських слухань. За його словами, не “обов’язково”, щоб усі батьки учнів шкіл, що закриваються, були належним чином оповіщені про дане рішення міськради, для цього достатньо згоди 20 % батьків (якраз такі, сфабриковані радою документи були в суд надані), присутніх на загальних батьківських зборах школи.

Крім того, Полянський нарешті оприлюднив причину ліквідації українськомовних шкіл. Мовляв, це вимушене рішення міськради через скорочення фінансування сфери освіти в місті. Він відзначив, що учень кожної ліквідовуваної школи обходиться державному бюджету набагато дорожче за інших макіївських школярів.

“Біда примушує нас ухвалювати непопулярні, але зважені, законні, толерантні рішення (про закриття шкіл) для того, щоб дитина вчилася в місті Макіївці, здобувала якісну освіту. І тому рішення Макіївської міськради про оптимізацію мережі навчальних закладів ухвалене толерантно, гласно, зважено, демократично”, — запевнив, усупереч очевидним доказам і протестам батьків, перший заступник Макіївського міського голови.

“Найголовніше — це рішення міськради підтвердили і міська прокуратура, і Центрально-міський суд Макіївки, тому що воно законне, і саме це є основою для подальшого життя, і щоб не стукала біда в нашу Макіївську міську територіальну громаду. Якщо ми не ліквідуємо цих шкіл, нам нічим буде платити заробітну плату вчителям!” — заявив Полянський.

У Донецькій області 2011 року планувалося закриття 26-ти загальноосвітніх шкіл. За інформацією, ліквідовано 16, з них чотири справи перебувають у суді. Закриття шкіл відбувається згідно з “Регіональною дорожною картою з оптимізації мережі бюджетних установ і витрат місцевих бюджетів на їх утримання”.

Отак керує і реформує освіту правляча в Донецьку Партія регіонів. Про яке майбутнє влади йдеться, якщо вона оголосила війну українськомовним ДІТЯМ? І що це за незалежні судді, які виконують злочинні накази влади?!

P. S.
30 серпня 2011 року


Шановна пані Маріє!


Дякую, що Ви проявили наполегливість і написали мені листа.

Президент України дуже уважно стежить за ситуацією із закриттям шкіл. Це стосується не лише вказаних Вами шкіл у Макіївці та Донецьку, а й шкіл у всій Україні.

Президент України є гарантом захисту конституційних прав громадян, у тому числі й дітей та їх батьків.

Долю шкіл у Донецькій області вирішить суд. Батьки, які оскаржують рішення місцевої влади, публічно заявили, що мають намір оскаржити останнє рішення Донецького апеляційного адміністративного суду. Пропоную дочекатися остаточного рішення судових органів.

Згідно Конституції України жодна гілка влади не може втручатися в роботу судів. Глава держави не допустить жодного втручання ані місцевої, ані будь-якої іншої влади у роботу судових органів.

Президент неодноразово заявляв, що питання реорганізації роботи шкіл має проводитися лише після обговорення та рішення місцевої громади.


З повагою
"Прес-секретар Президента" України
(політична проститутка пахана)
Дарія ЧЕПАК

Джерело

Павло Глазовий: Мова і язик


Розмовляє наша мова
З Руським Язиком.
- Мы с тобой,- Язик говорить,-
Не в ладах живем.
Опечален мой двуглавый,
Мой родной орел
Тем, что ныне в Украине
Мало русских школ.
Малышей русскоязычных
Надобно беречь.
Ты же знаешь, как их портит
Народная речь.
- Отакої ! – каже Мова.
- Я ж сестра твоя,
То чого ж російським діткам
Шкодитиму я?
І чого ворогувати
Мові з Язиком?
- Да пойми, - Язик говорить,-
Речь же не о том.
Ты же знаешь, сколько русских
В Украине есть.
И других русскоязычных
Всех не перечесть…
- А вони, - питає Мова,-
Звідки прибули?
Ми сюди їх вербували
Чи за чуб тягли?
Чом твої російськомовні
Прагнуть увесь час,
Щоб не стали їхні дітки
Схожими на нас ?
Від столиці України
До найдальших сіл
Все ставало менше й менше
Українських шкіл...
- Ну так что ж ? – Язик питає. –
Я для всех родной.
Я – Тургенев, Достоевский,
Пушкин и Толстой.
- Не хвилюйся , - каже Мова.-
Ми шануєм їх.
Ти поглянь на руськомовних
Діточок своїх.
Подивися на сучасну
Молодь у містах
Та послухай краєм вуха,
Що в них на вустах.
Що їм Пушкін? Що Тургенєв?
Що для них Толстой?
Та для них уже й Чапаєв
Більше не герой.
Знаєш, скільки тут про нього
Наплели гидот?
Петька, Анка і Чапаєв –
Брудний анекдот.
Про Тургенєва й Толстого
Навіть річ пуста.
Де ти бачиш їхні книги?
Хто тут їх чита?
Від еротики й порнухи
Аж тріщать ларки.
Все ж то творять доморослі
Наші “русаки”.
Ти у нас російськомовну
Пресу переглянь.
Чим натоптана й набита
Та газетна дрянь?
Уяви, що твій Тургенєв
Прочитав би те,
Що братва російськомовна
Про жінок плете,
Як смакує походеньки
Безсоромних дам.
Він сказав би : - Это мерзость!
Это стыд и срам.
- Ты права, - Язик промовив.-
Слушай мой ответ.
Мне от этих щелкоперов
Тоже жизни нет.
Прикрываясь русской речью,
Этот гнусный сброд
Растлевает и позорит
Мой и твой народ.
Говорю тебе по-братски,
Истину любя:
Ты, сестра, от этой мрази
Береги себя.
Защищайся, отбивайся,
А не то – капут:
И тебя они угробят,
И меня сожрут.
- Ну спасибі , - каже Мова, -
За такі слова.
Триста літ мене чавили,
Але я – жива,
Бо мене оберігає
Божа благодать.
Є прислів'я : Бог не видасть –
Свині не з'їдять.

Джерело


 

Немає коментарів:

Дописати коментар