1 лист. 2012 р.

Нацбанк: як задушити власну економіку

1 листопада 2012, Сергій Лямець, ЕП


Фото newsru.ua
Голова правління НБУ Сергій Арбузов
Д авайте на мить відвернемося від будинків відпочинку, які будує для себе Національний банк. Забудемо про тендери, які проводяться в цій установі. І не будемо задаватися питанням, на яких машинах їздить глава НБУ.
Зосередимося виключно на тому, що Нацбанк повинен робити за законом. Тут ми виявляємо багато "цікавих" цифр.
Один. Беремо вартість довгострокових кредитів у гривні. За класифікацією НБУ, до них відносяться всі позики строком більше року. Це те, що має право називатися кредитом, тому що покупка будинку для сім'ї або якісна інвестиція для підприємства можуть сплатити лише за кілька років.
Отримуємо просто жахливі результати.
Таблиця 1. Середні процентні ставки по довгострокових кредитах в гривні,% річних

Фізичні особи
Суб'єкти господарювання

Всього
Коротко-термінові
Довго-термінові
Всього
Коротко-Термінові
Довго-термінові
липень-грудень 2010
22,4
21,1
23,8
12,8
11,8
17,0
2011
24,1
24,4
24,4
14,4
14,2
15,8
2012
27,6
26,8
28,6
16,8
16,8
17,6
За час перебування нового голови НБУ Сергія Арбузова "біля керма", процентні ставки за кредитами в Україні постійно зростали. І якщо в 2010 році банкіри щиро вірили, що це явище тимчасове - поки Арбузов візьме владу в свої руки - то тепер ілюзії розвіялися.
НБУ при Арбузова - це НБУ дорогих грошей.
Більш того, статистику сильно "псують" кредити, які дають держбанки державним ж підприємствам. Наприклад, "Нафтогазу України" і підрозділам "Укрзалізниці". А ще - дуже дивні кредити на зразок тих 2,6 млрд грн , які отримали підприємства Андрія Клюєва для будівлі сонячних електростанцій.
А значить, реально кредити ще дорожче.
Про що говорять такі ставки?
Про удушення економіки власними грошима. Точніше, їх відсутністю.
Фото comments.ua
Як може розвиватися ця економіка, якщо підприємства не можуть узяти дешеві гроші в борг на кілька років? Тільки за рахунок власних грошей, яких за визначенням завжди мало. Та ще й Податкова полює на ці гроші, вимагаючи зробити авансові платежі з податку на прибуток та не відшкодовуючи ПДВ місяцями, а то й роками.
Є, звичайно, ще одне надійне джерело готівки - це державні гроші. Отримані чи то через держзакупівлі, чи то через розкрадання цих самих держкоштів. Часто між першим і другим немає ніякої різниці, і підготовка до Євро-2012 - яскраве тому свідчення.
Два. Давайте оцінимо результати політики "дорогих грошей".
Валовий внутрішній продукт - це показник того, скільки виробила економіка. У 2011 році був період нетривалого зростання ВВП - завдяки високим цінам на металопродукцію в світі, а також завдяки Євро-2012. Однак як тільки світові ціни на сталь і руду обвалилися, а багатомільярдні вливання в Євро-2012 припинилися, показник почав різко погіршуватися.
Таблиця 2. Стрімке падіння ВВП

ВВП у фактичних цінах , млн грн
Зміна реального ВВП ( у% до відповідного періоду попереднього року )
ІІІ кв. 2010
301251
103,3
ІV кв. 2010
307278
103,7
І кв. 2011
261878
105,4
ІІ кв. 2011
314620
103,9
ІІІ кв. 2011
376019
106,5
ІV кв. 2011
364083
104,7
І кв. 2012
296970
102,0
ІІ кв. 2012
351777
103,0
ІІI кв. 2012
н / д
98,7
Зверніть увагу на останнє число: в третьому кварталі 2012 року ВВП впав на 1,3%.
За цими цифрам видно, що в Україні абсолютно немає внутрішніх джерел зростання. Світові ціни на сталь йдуть вгору - ми на коні. Йдуть вниз - ми в нинішній скрутній ситуації.
Це, перш за все, вина численних урядів. Вони довгі роки спостерігали за подібною вразливістю нашої економіки, але за великим рахунком нічого не зробили. І уряди Юлії Тимошенко та Миколи Азарова - теж.
Але чому ніхто не питає, чи лежить відповідальність за подібний кошмар на Нацбанку? Адже якщо в країні немає великої кількості дешевих грошей, що тут може розвиватися? І якими темпами?
Володимир Стельмах. Фото tsn.ua 
Потрібно визнати, що Арбузов - аж ніяк не антигерой нашого часу. Він лише продовжує робити те, що робили його попередники. Зокрема, "подушити" економіку любив Володимир Стельмах.
Три. Погляньмо ще на один індикатор - промислове виробництво.
Ось воно, обличчя нової влади, вихідців з індустріального Сходу.
Таблиця 3. Промислове виробництво в Україні

Реалізація промислової продукції, млн грн
До попереднього місяця
2010


січень-липень
479 543,6
106,8
січень-серпень
553 649,2
109,7
січень-вересень
632 671,0
110,5
січень-жовтень
714 243,9
110,6
січень-листопад
797 794,3
110,6
січень-грудень
891 169,5
113,2
2011


Січень
79 126,0
110,0
січень-лютий
161 920,1
112,3
січень-березень
259 338,9
108,8
січень-квітень
349 825,0
106,0
січень-травень
438 397,5
109,5
січень-червень
530 176,8
109,9
січень-липень
622 563,7
109,8
січень-серпень
718 836,0
110,5
січень-вересень
813 483,0
107,3
січень-жовтень
910 697,1
105,2
січень-листопад
1 012 809,3
104,4
січень-грудень
1 120 325,4
100,2
2012


Січень
86 947,0
102,0
січень-лютий
178 626,8
101,6
січень-березень
279 252,7
98,9
січень-квітень
372 548,2
100,0
січень-травень
466 995,1
101,0
січень-червень
559 047,0
98,6
січень-липень
650 517,9
99,1
січень-серпень
742 522,0
95,3
Знову ж таки, яка тут роль процентних ставок за кредитами всередині України?
Чотири. Давайте спробуємо виправдати дії держави.
За законом, у Національного банку є тільки один головний біль. Це підтримка цінової стабільності.
Що мається на увазі під цим розлогим терміном, вже довгі роки намагаються зрозуміти кращі уми Києва, Хмельницького, Харкова та інших інтелелектуальних центрів України. За замовчуванням, всі вирішили, що мова йде про інфляцію.
Більше ніяких претензій НБУ не приймає.
А ось тут у нас все виглядає просто чудово. Ціни, згідно з офіційною статистикою, перестали рости.
Таблиця 4. Інфляція в Україні

 до відповідногоПеріод у Попередня року,%
2010

Липень
109,3
Серпень
109,2
Вересень
109,3
Жовтень
109,4
Листопад
109,4
Грудень
109,4
2011

Січень
108,2
Лютий
107,7
Березень
107,7
Квітень
108,1
Травень
108,7
Червень
109,2
Липень
109,4
Серпень
109,4
Вересень
109,0
Жовтень
108,6
Листопад
108,3
Грудень
108,0
2012

Січень
103,7
Лютий
103,4
Березень
102,9
Квітень
102,3
Травень
101,7
Червень
101,2
Липень
101,0
Серпень
100,9
Вересень
100,8
Зречемось від власного досвіду, що говорить про невблаганне подорожчання всього на 20-50% в рік. Давайте зробимо вигляд, що віримо статистиці уряду. Зрештою, офіційну інфляцію ми зіставляємо з такими ж "підмальованими" показниками ВВП і промислового виробництва.
З одного боку, маленька інфляція - це непогано. Є чим похвалитися перед МВФ - ми майже Європа.
Більш того, будь-які претензії до Нацбанку безпідставні. Конституційний обов'язок він виконує.
Але з іншого боку, це повний жах. Тому що стабільні ціни разом з падаючими ВВП і промвиробництвом - це симптоми стагнації економіки. Застою з ознаками розкладання, якщо по-російськи.
І на тлі гниючого тіла економіки Нацбанк потирає руки, бо з інфляцією в країні порядок.Та й не тільки він.
Для розуміння, низька інфляція - це практично неможливо для такої економіки, що розвивається, як Україна. Тільки якщо взятися модернізувати комунальне господарство або будувати соціальне житло, у нас може бути десятиріччя божевільного зростання. Воно буде супроводжуватися нормальною для таких процесів офіційної інфляцією - порядку 10%. Ну кому потрібні ці "підмалювання" на основі даних про сімейні труси, котрі стабільні в ціні? Все одно ж все дорожчає.
Замість допущення розумного зростання цін, Україна має політику "дорогих грошей". Яка, до речі, не має ніякого пояснення.
Адже за законом, Нацбанк має право "закручувати гайки" (прибирати гроші з економіки) лише в одному випадку - якщо існує загроза ціновій стабільності.
Але погляньте на цифри. З січня 2012 року в Україні ціни знаходяться в переднепритомному стані. Саме час зняти ногу з гальма. Але не тут-то було.
Чому ж таке відбувається?
П'ять. Відповідь відома. Нацбанк максимально прибирає гривню з обороту, щоб населення не скуповувало долари.
Але чи з тими  бореться НБУ? Давайте оцінимо декілька цифр.
Таблиця 5. Обороти готівкового валютного ринку в 2012

Населення продало, $ млн
Населення купило, $ млн
Зростання (падіння) резервів НБУ, $ млн
Січень
1021,2
1577,7
-556,5
Лютий
1067,1
1439,8
-372,7
Березень
1201,5
1745,6
-544,1
Квітень
1296
1505,2
-209,2
Травень
1358
1884,8
-526,8
Червень
1122,1
1862,7
-740,6
Липень
1538,9
2349,3
-810,4
Серпень
1618,8
2341,6
-722,8
Вересень
1108
2909,6
-1801,6
Всього
11331,6
17616,3
-6284,7
Дійсно, населення та малий бізнес скуповують величезна кількість валюти. За дев'ять місяців цього року резерви НБУ тільки завдяки цьому фактору "схудли" на $ 6,3 млрд. Виходить, "гривневий голод" не допомагає від попиту на валюту.
А в цей час на готівковому ринку ми спостерігаємо вкрай цікаву картину. Виявляється, поки в країні спостерігалася передвиборна лихоманка, банки посилено гралися з курсом. І він доходив в продажу до нової висоти - 8,3 грн / $.
Як же так? Адже тільки місяць тому НБУ покарав банки , який "розганяли" курс з 8 до 8,15 грн / $. Невже не спрацювало?
Повертаємося до тих подій. Численні експерти говорили, що основний "розгул" курсу влаштовували ... державні банки. Державними у нас є, нагадаємо, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк і ще кілька. Але покарав НБУ кілька приватних. Вони, звичайно, теж "крутили" курс долара, але аж ніяк не були призвідниками.
Хто ж забезпечив зліт курсу долара в цей раз? І чи дійсно немає підстав для девальвації.
Ми допускаємо, що девальвація відбувається, не припиняючись, вже пару місяців. І це робиться з благословення НБУ.
Тоді, пан Арбузов - будьте ласкаві, поверніть ліцензії покараним 10-ти банкам. Вони ж роблять те, що хоче регулятор.
Шість. На що ж в силах впливати Нацбанк? Для цього потрібно оцінити, які ще є фактори відтоку валюти.
Безумовно, це імпорт товарів. І справа не тільки в газі, який коштує Україні величезної кількості валюти. Тут дійсно НБУ не в силах ні на що вплинути - це до президента і прем'єра.
Таблиця 6. Поточний рахунок платіжного балансу в 2012, $ млрд

Разом
 Рахунок поточних операцій
-8164


 Баланс товарів і послуг
-8563
 експорт товарів і послуг
58941
 імпорт товарів і послуг
-67504


 Баланс товарів
-12655
 експорт товарів
45915
 імпорт товарів
-58570


 Баланс послуг
4092
 надходження
13026
 виплати
-8934


 Доходи (сальдо)
-1596


 Поточні трансферти (сальдо)
1995
І все ж. У нашій країні просто засилля товарів, вироблених в інших країнах. Стан власної промисловості ви можете бачити вище. А промисловість багато в чому "загинається" тому, що немає дешевих кредитів. А це вже - до Нацбанку.
А ось ще одна цифра. На офшорних схемах Україна щороку втрачає близько 100 млрд грн , або близько $ 12 млрд. Скажете, це не відповідальність НБУ? А ось це як сказати. Якби регулятор хотів зупинити цей процес, він хоча б спробував щось зробити .
Ми не закликаємо Сергія Арбузова ставати на шляху Ріната Ахметова або Ігоря Коломойського. Зрозуміло, що не та вагова категорія, і це буде рівнозначно тому, щоб намагатися зупинити "КАМАЗ" на повній швидкості.
Але з іншого боку, що НБУ робить замість того, щоб зупиняти виведення грошей за кордон олігархами? Правильно, він душить весь залишок економіки відсутністю грошей.
Що це? Небажання щось робити? Некомпетентність? Пофігізм? Або "виважена грошово-кредитна політика, спрямована на підтримку макроекономічної стабільності в умовах турбулентності світової економіки і збільшених ризиків"?
Ось і скажіть, що Нацбанк - не молодець.

Немає коментарів:

Дописати коментар