Чому сплять українські науковці

13.04.2012, УНІАН

Олександр Барановський,  кандидат фізико-математичних наук,
науковий співробітник Інституту математики НАН України

Не так давно Національна академія наук відзначила 50-річчя перебування Бориса Патона на посаді президента. З цього приводу керівник академії розповів, що сьогодні в ній розвиваються такі наукові напрями, як інтелектуальні інформаційні технології, генна інженерія, нанотехнології, зокрема біонанотехнології.

За останні роки в академічних інститутах «розроблено цілий ряд нових лікарських препаратів, медичних технологій та приладів для діагностики та лікування різноманітних захворювань», «світове визнання отримали створення нового напряму в оптиці — так званої сингуляторної оптики, українські досягнення в галузі фізики рідких кристалів, перші спостереження електричної активності надплинного гелію, що нещодавно вважалося неможливим». Але разом з тим «стає все важче забезпечувати світовий рівень досліджень, особливо, експериментальних, адже рівень бюджетного фінансування науки такий, що практично всі кошти витрачаються на заробітну плату, а на новітнє обладнання вже майже нічого не залишається».

Насправді ж, і на зарплатню вже не вистачає. Від 1 березня у відділі фрактального аналізу Інституту математики НАН України, де я працюю, через потребу економити бюджетні кошти звільнили співробітницю, що працювала на допоміжній (не науковій) посаді. Ще один колега, що працював на посаді провідного наукового співробітника, помер, чим мимоволі посприяв економії. Іншому співробітнику-пенсіонеру, що працював за контрактом на 0,75 ставки провідного наукового співробітника, ще в минулому році не продовжили контракт. Підозрюю, що на співробітниках економлять і в інших відділах. А весь інститут накрило ще й інше лихо: усі співробітники мусили в березні піти на 5 днів у неоплачувану відпустку.

Причина проста. У 2012 році на фінансування Національної академії наук із загального фонду Державного бюджету України передбачено 2 мільярди 438 мільйонів 974 тисячі 300 гривень (http://zakon.rada.gov.ua/go/4282-17). Згідно з постановою Президії академії № 22 від 27.01.2012 «Про бюджетне фінансування НАН України у 2012 році», це на 6 % більше, ніж у минулому році, але, з іншого боку, це лише близько 72 % від бюджетного запиту академії, який становить 3 мільярди 401 мільйон 300 тисяч гривень. Тому коштів на виплату зарплатні просто не вистачає.

Можливо, така ситуація склалася тільки в Інституті математики? Ні. Я розпитав колег з інших академічних установ. Завідувач лабораторії сильнокорельованих низьковимірних систем Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова (Київ) доктор фізико математичних наук Сергій Шарапов розповідає: «Уряд обіцяв, що зарплатня має збільшитися протягом року десь на 25%, а протягом перших двох місяців — на 8 чи 9%. Але інституту це технічно неможливо зробити, бо тепер грошей дали на рівні минулого року, крім того, зросла ціна комунальних послуг, за які сплачує інститут. Фактично, виходить, що тепер зарплатня така сама, як була у листопаді минулого року. Звичайно, на початку року грошей не вистачає завжди, бо вони надходять нерівномірно по місяцях. Але за останні роки вперше трапилося, що співробітників попросили написати заяви на відпустку за власний рахунок. У лютому ми були у відпустці 5 днів. Але це, здається, вже вийшло й забагато. Тому, можливо, в березні вже не буде потреби йти у відпустку. Дирекція інституту пояснює, що грошей дали мало та ще й надходять вони нерівномірно, але сподівається, що влітку фінансування інституту збільшиться на 40% порівняно з відповідним періодом минулого року. Про звільнення співробітників я не чув. Але в мою лабораторію мали взяти нову молоду співробітницю, за сумісництвом. Я ще торік написав відповідну заяву. Тепер всі такі питання заморожені. Десь усередині минулого року у нас закінчилася передплата на деякі наукові видання. Немає передплати на такі журнали як «Science», «Nature», «Physical Review Letters». У нашій галузі (і взагалі в науці) «Science» і «Nature» — це головні видання. На жаль, Академія наук не забезпечує нас доступом до них.»

Виконувач обов’язків завідувача відділу функціонального аналізу Інституту прикладних проблем механіки і математики імені Я. С. Підстригача (Львів) кандидат фізико- математичних наук Ростислав Гринів ситуацію у своєму інституті описує так: «Хоча уряд піднімає посадові оклади, вони не забезпечуються відповідним фінансуванням, і через те фактичні зарплати зменшуються. Зокрема, для виплати посадових окладів співробітникам інститут витрачає понад 90% отриманих бюджетних коштів, а на передбачені законодавством доплати за наукові ступені та вчені звання і за керівництво аспірантами грошей не вистачає. Нема мови про купівлю необхідних для роботи витратних матеріалів (паперу, картриджів), не кажучи вже про заміну застарілого чи зіпсованого найпростішого обладнання. Зовсім нема коштів на наукові відрядження. Поки що в інституті не було звільнень, але у травні матимемо позапланову атестацію — можливо, тоді з кимось попрощаємося. У вимушену неоплачувану відпустку співробітників у першому кварталі не проситимуть, але якщо покращень не буде, то уже з квітня, на додаток до зменшення передбачених законом доплат, доведеться це робити. Пенсіонери та сумісники можуть працювати в інституті лише за наявності додаткового фінансування (конкурсних проектів, яких стає щоразу менше), що може спричинити проблеми з підготовкою молодих науковців уже в недалекому майбутньому. Комунальні послуги інститут оплачує за рахунок оренди кількох кімнат, але через згортання підприємницької діяльності винаймачі йдуть, і знайти нових неможливо. Оскільки створений за рахунок оренди фонд на оплату комунальних послуг вже майже порожній через істотне зростання їхньої вартості, можливостей оплачувати високі комунальні видатки у наступному опалювальному сезоні просто не буде!»

Мій знайомий з Інституту гідромеханіки (Київ) розповідає: «Як професор я маю доплату 40% до окладу, а після вересня 2011 року платять тільки 5%. У минулому і в цьому році ми вже брали відпустку за свій рахунок по 2 дні 2 місяці. Надалі обіцяють у відпустки не виганяти, але й гарантій немає… Частина наших співробітників мають зарплатню не тільки з держбюджету, а й за господарчими договорами (інколи закордонними). Якщо врахувати дворазове подорожчання і те, що я втратив додаткову роботу в університеті, моя «купівельна спроможність» зменшилася вдвічі. Скорочення, здається, загрожує тільки пенсіонерам без наукового ступеня.»

Інший знайомий з цього інституту переповідає, що аналогічна ситуація в Інституті технічної механіки та Інституті геотехнічної механіки імені М. С. Полякова (Дніпропетровськ): «Людей відправляють у відпустку за свій рахунок на 2 дні в місяць. Про звільнення я особисто не чув.»

Подібна ситуація склалася і у вишах, і в інших наукових інституціях. Залишаються тільки два запитання. По-перше, чи Академію руйнують цілеспрямовано, щоб заволодіти її майном (щоб зруйнувати інтелектуальний потенціал України), чи просто прийшов уже її час і незабаром вона розвалиться сама навіть без будь-якого зовнішнього втручання? А по-друге, чому науковці досі сплять?

Джерело