Спробуйте спостерігати за немовлям деякий час. Півгодини чи годину. І ви обов'язково зрозумієте, хто перед вами. Діти, навіть, у такому маленькому віці поводять себе по-різному. Коли ж діти починають усвідомлювати свою стать? І як?У ідеалі мама і тато повинні бути для дітей зразками жіночності і мужності. Тоді самовизначення дитини буде цілком природним.
А як ми з ними себе поводимо? Чи однаково батько доторкується до сина і до доньки? Коли він тримає на руках сина, чи враховує він, що перед ним майбутній чоловік. Якщо так, тоді не варто його особливо пестити. Це так?
Що ми дозволяємо дівчинці, а що ми дозволяємо хлопцеві?
Згадайте, як ви реагуєте, коли хлопчик починає плакати. Найчастіше ми кажемо: "Припини! Ти ж хлопчик. Хлопчики не плачуть!" А що ми кажемо, коли дівчинка починає кричати чи битися. Згадуєте? "Ти ж дівчинка! Хіба так можна?" І куди, на вашу думку, дитині подіти свій гнів чи сльози? Адже вони є. Вони вже виникли.
З малечку ми привчаємо хлопчика не виявляти свої слабкості. Кажемо: "Ти повинен бути сильним!" І це нормально. Чоловік повинен бути сильним. Але потім ми скаржимося на бездушність наших синів. Можливо, разом із необхідними словами про силу, важливо співчувати хлопцю тоді, коли йому важко. Можна сказати: "Я знаю, що ти сильний. Я вірю, що ти обов'язково вирішиш цю проблему. І я співчуваю тобі. Я знаю, що тобі зараз дуже важко. Чим я можу тобі допомогти?" Це дуже важливо робити.
Тоді хлопчик буде рости водночас і сильним, і чутливим. Він буде впевнений в собі та в своїх силах, з одного боку. А з іншого, він буде знати, що він може звернутися за допомогою, якщо йому буде важко. Коли ми кажемо дівчинці: "Не злись. Не бийся" тим самим привчаємо її мовчати, коли її ображають, приховувати свої почуття, терпіти. Звичайно не прийнято привчати дівчинку захищатися кулаками. Але все ж таки, дуже важливо навчити її захищатися. дівчинка має право відчувати злість.
Давайте визнаємо, що навіть виражати її, так само, як і хлопець. І, навіть, коли не вистачає слів, вона має право застосувати силу для захисту себе. Ми не маємо на меті переконати вас в тому, що потрібно вчити дівчинку битися. Важливо вчити її і іншим засобам захисту. Можна сказати їй: "Я бачу, що ти злишся і це нормально. Не треба битися одразу. Є інші способи захищати себе. Ти можеш сказати кривднику: "Мені не подобається, що ти мене ображаєш. Якщо ти будеш робити це далі, я буду захищатися." Можна сказати також, що ви готові допомогти їй придумати разом, як потрібно було вчинити в цьому чи подібному випадку. Таким чином, ви покажете дівчинці, що захищати себе - це гарно. Тільки важливо вибрати придатну форму.
Спробуйте побачити у своїй дочці чи в своєму синові не тільки об'єкт виховання, а і людину, з якою можна про щось просто поговорити. Поміркуйте разом з дитиною, і у вас з'явиться багато спільних занять. Тато з сином можуть разом ходити на футбол, на риболовлю. Мама з донькою можуть, наприклад, разом пройтися по крамничках, зайти в перукарню.
Більшість батьків продовжують пропонувати своїм дітям одні й ті ж іграшки. Для дівчаток — ляльки і столи з іграшковим посудом, для хлопчиків — вантажівки і пістолети. Часто саме дорослим стає складно прийняти той факт, що діти хочуть грати різними іграшками, і тоді можна почути діалоги, подібні цьому:
− Мама, купи мені ляльку!
− Ні, син, ляльки для дівчаток, а ти — хлопчик, хлопчики не грають у ляльки.
− Мама, ну купи мені ляльку!!!
− Гаразд, якщо тобі так хочеться ляльку, то чом би нам не придбати Кена або Людини-Павука?
− Мамо!?…
Якщо хлопчик цікавиться ляльками або дівчинка грає в ковбоїв — це зовсім не привід для хвилювань. У кожному з нас є риси, властиві протилежній статі, і їх дитина теж повинна освоїти. Дитина сама підкаже нам, чого б їй хотілося. Головне почути її. Важливо встановлювати стосунки і проводити час із кожною дитиною окремо. Іноді у дитини є потреба поспілкуватися з вами наодинці. У неї може бути до вас інтимне запитання.
Атож, не варто жорстко розмежовувати для дитини «жіночий» і «чоловічий» світи, фізичні і психологічні відмінності, нав'язувати малюкам різні іграшки, одяг, ролі в соціальних іграх (пожежники і рятувальники у хлопчачих і медсестри і вчительки у дівчачих) — чесно кажучи, не так вже ми і далекі один від одного. Головне, щоб поряд із малюком були батьки як зразки мужності і жіночності.
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар