Не секрет, що досягнення успіху в навчанні, як і в будь-якому іншому виді діяльності, залежить не тільки від здібностей людини, її знань, але і від прагнення працювати і досягати високих результатів. Іншими словами, від мотивації. Мотивом може служити інтерес до змісту, до самого процесу, а також до передбачуваного результату певного виду діяльності. Окрім цього не можна забувати про борг перед суспільством, самоствердження, матеріальні стимули тощо.
Тому, чим вищий рівень мотивації, тобто чим більше факторів чи мотивів спонукають людину до діяльності, тим більше зусиль вона схильна прикладати. Хотілося б зупинитися на мотивації пізнавального інтересу. Як правило, він включає в себе три складові: інтерес до змісту предмета, до процесу навчання і націлений на отримання необхідного результату - знань. Якщо одна з цих складових відсутня, людина отримує не знання, а певного роду інформацію.
Питання полягає в тому, яким чином можна мотивувати інтерес до пізнання.
Інтерес до пізнання зароджується разом з умінням мислити. Більш того, навчання здатності мислити - це безперервний процес практично всього життя людини.
Між тим цікаво співвідношення інформації і мислення.
Інформація є дуже важливою частиною соціальної активності. Інформації відводиться досить значна роль у процесі навчання. Її не важко викладати, а потім проконтролювати її засвоєння. Існує поширена думка: хто володіє інформацією, той володіє ситуацією. Але однієї інформації недостатньо - необхідне вміння мислити.
Мислення не може замінити інформацію, в той час як інформація цілком може замінити мислення. Тому людина, що володіє абсолютною (на його погляд) інформацією, має нею оволодіти, тобто впевнено використовувати для досягнення своїх цілей. Іншими словами подумати про те, яким чином ефективніше її використовувати або доповнити новими даними. Після цього інформація знаходить сенс і перетворюється в знання.
Певним мотивом для цього виступає розуміння. Відомо, що знати, ще не означає розуміти. Наприклад, для того щоб зрозуміти іншу людину, необхідно не тільки знати її мову, а й «говорити» її мовою, з її позиції. А для того, щоб зрозуміти яку-небудь подію, не достатньо мати про неї інформацію чи знати суть того, що відбувається, необхідно розглянути зв'язок з більш великими подіями, явищами або предметами та можливі наслідки цього зв'язку. Іншими словами, зрозуміти - означає погодитися з тими знаннями, які є, визначаючи можливі перспективи розвитку.
Звертаючись до мотивації пізнавального інтересу дитини, необхідно в першу чергу розвивати навички мислення і розуміння. Іншими словами не пригнічувати природну, вроджену цікавість до подій. Намагатися не видавати всю інформацію відразу. Скорочуючи обсяг, давати інформацію дозовано, тим самим мотивувати навчання навичкам мислення, через розуміння оптимального використання цієї інформації.
Як було вже сказано, мотивацією до певних видів діяльності можуть бути також самоствердження чи матеріальні стимули, які парою можуть зіграти досить значну роль у досягненні необхідного результату. Як правило, до них вдаються, щоб почати процес навчання. Але це вже інша сторона виховання або самовиховання. Що стосується інтересу до пізнання, то його потрібно розвивати поступово, ненав'язливо, я б сказала, акуратно втягуючи людину в захоплюючий світ невідомого. Крок за кроком відкриваючи нові горизонти незвіданого, людина набуває впевненості у своїй значимості, силі і спроможності.
А що може бути приємнішим, ніж відчуття своєї самодостатності, причому незалежно від віку?
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар