Способи відмивання грошей в Україні

01.11.2011, ТСН

Найпоширеніші схеми відмивання коштів пов'язані з операціями по незаконному виведенню грошей за кордон та інвестування з офшорних зон.

У всьому світі проблему відмивання грошей пов'язують передусім з організованою злочинністю: наркокартелями, работорговцями, терористами. В Україні же є своя специфіка: легалізацією незаконно отриманих грошей займаються політики, чиновники і навіть правоохоронці. І є вона прямим наслідком глибокої тінізації економіки - від 60 до 80% ВВП знаходиться в тіні.

Наприклад, сьогодні ніхто не дивується з того, що міліцейський чин при офіційній зарплаті в 5 тис. грн їздить на Porsche, заступник мера може дозволити собі покупку вілли в Баден-Бадені, а найчесніший депутат, який до обрання працював простим журналістом, за рік роботи в Раді купує собі кілька квартир. Причому у наведених прикладах держслужбовці та слуги народу готові відзвітувати за джерело доходів так, що з точки зору закону підкопатися неможливо. Тобто десь вони гроші взяли, легалізували і тепер відкрито користуються матеріальними благами, пише Сегодня.
За даними Держфінмоніторингу, в Україну за останні дев'ять місяців відмито близько 32 млрд гривень.
Найпоширеніші схеми відмивання коштів пов'язані з операціями по незаконному виведенню грошей за кордон та інвестування з офшорних зон. Торік таким чином було легалізовано 27 млрд гривень.
На другому місці стоять операції нерезидентів з цінними паперами, де сума підозрілих операцій склала 8,3 млрд гривень.
Третє місце займає оформлення вантажів за підробленими документами або на фіктивні фірми (псевдоекспорт), що дозволяє відмивати близько 5,1 млрд гривень.
Операції страхування і перестрахування - 2,1 млрд грн, операції, проведені з використанням загублених або підроблених паспортів, - 1,6 млрд грн і приватизаційні процеси - 1,1 млрд гривень.
Наразі експерти прогнозують, що у зв'язку в набуттям чинності нового антикорупційного законодавства (вимагає від держслужбовців звітувати і за прибутки, і за витрати), в 2012 році відмивати гроші будуть набагато частіше. Або чиновникам доведеться вести життя підпільних мільйонерів.
Навіть неозброєним оком видно, що в Україні кількість банків і страхових компаній багаторазово перевищує потреби ринку. Викликає подив і кількість страхових - екс-голова правління компанії Generali Garant Юрій Лахно вважає, що їх не повинно бути більше 40-50, а не 450-ти, як зараз. По ідеї, з такою кількістю фінансових компаній, особливо якщо сюди додати ще й кредитні спілки, наша країна не тільки не повинна боятися фінансової кризи, а й перетвориться в другу Швейцарію. Чому ж цього не відбувається?
Значна частина фінкомпаній є ланкою в ланцюжку відмивання грошей і одночасного відходу від податків. Щоб грамотно перетворити "брудні" гроші в "чисті", використовується схема з безлічі фінансових операцій. А у випадку з фінустановою висока активність у розрахунках не викликає підозр з боку органів нагляду - через свої банки дуже легко проводити фіктивні операції.
Часто гроші виводять з країни і з використанням страхових. Укладається договір фіктивного страхування. Витрати на страхування відносять на валові і не платять податок на прибуток. А страхова компанія, в свою чергу, перестраховує ризики в закордонній компанії, виводячи кошти наприклад, в Монако.
Кримінальні структури часто легалізують "брудні" гроші за допомогою так званих конвертаційних центрів. В СБУ повідомили, що в цьому році тільки в Києві було ліквідовано діяльність 11 таких центрів, послугами яких користувалися понад 500 суб'єктів господарювання з різних регіонів України. Мережі фіктивних фірм використовували реквізити більше 150 підприємств, зареєстрованих з порушенням вимог чинного законодавства.
Відзначимо те, що якщо в минулі роки конвертаційні центри в основному займалися мінімізацією податків, використовуючи систему спрощеного оподаткування (на приватних підприємців списувалися гроші за нібито надані послуги), то в цьому році у зв'язку з фактичною забороною з 1 квітня юрособам працювати з підприємцями для мінімізації податків, переведенні в готівку та легалізації грошей стали використовувати фірми-одноденки.
У їх статутний фонд від імені підставних фізичних осіб (інваліди та малозабезпечені часто погоджуються на це за невеликі гроші) вносилися великі суми. Потім на ці фірми оформляли фальсифіковані пакети документів на безтоварні операції в галузях будівництва, транспорту, юриспруденції і маркетингу. Після того як гроші перекочовували з одного рахунку на інший, потім на третій (так кілька десятків разів), в результаті вони потрапляли на рахунок компанії, що замовила конвертацію у вигляді плати за легально надану послугу, наприклад, маркетингове дослідження.
Простий спосіб легалізувати гроші - витратити їх від імені клієнтів - фізичних осіб у власній мережі громадського харчування, торговому центрі, кінотеатрі і так далі. Деякі опитані нами експерти саме так пояснюють особливо високий інтерес інвесторів до будівництва всіляких розважальних закладів: це і бізнес вигідний, і "розчинити" в такому закладі можна скільки завгодно грошей. З виручки офіційно платяться податки, а прибуток є "чистими" грошима. Підрахувати ж, скільки реально було продано послуг в торговому центрі або страв у фаст-фуді, не під силу жодному з податківців.
Одна з найскладніших, але вигідних для злочинців і небезпечних для держбюджету схем - легалізація грошей, яка супроводжується незаконним відшкодуванням ПДВ. Її суть в тому, що експортер отримує "брудні" гроші від імпортера-нерезидента (зазвичай він знаходиться в офшорній зоні), а потім відправляє їх назад нібито за надану послугу / товар. Природно, не відразу, а після того, як ці гроші пройдуть через мережу фіктивних підприємств. Один з посередників зникає, не переводячи до бюджету ПДВ, отриманий від продавця. Але решта учасників схеми вимагають у держави повернення ПДВ.
Фактично рух товарно-матеріальних цінностей, транспортування і перетину ними кордону не відбувається, як і не надається ніяких реальних послуг. Однак за документами, які пред'являються до відшкодування ПДВ, все чисто. Як правило, у реалізації таких схем задіяні корумповані митники і прикордонники, які допомагають з оформленням документів.
Нагадаємо, 27 жовтня Україну виключили з чорного списку міжурядової групи по боротьбі з відмиванням грошей FATF, де країна фігурувала з 2001 по 2004 рік, а потім знову потрапила туди в минулому 2010 році.

Джерело