Новопризначений міністр оборони Дмитро Саламатін навряд чи асоціюватиметься у когось з порядком, спокоєм і гідністю. Виною тому буйний норов екс-керівника "Укрспецекспорта", який не раз замахувався на людей кулаками та пробіли в освіті. Так, схоже, Саламатіну бракує не лише витримки й вміння культурно вирішувати суперечки, а й елементарної грамотності.
У розпорядження ТаблоID потрапила копія документу, в якому саме Саламатін, якщо вірити джерелу, припустився помилки. Прикрість спіткала нинішнього міністра оборони на посту керівника підприємства з торгівлі продукцією військового та спецпризанчення.
Так, у 2010-му році замість завізувати документ із шапкою "ПОГОДЖЕНО" Генеральний директор ДК "Укрспецекспорт" словом "Згоден", Саламатін написав "Сгоден". При цьому джерело ТаблоID підтверджує, що і підпис, і саме слово з помилкою написано саме Саламатіним.
Найсумніше, що у 2006-му Дмитро Саламатінбув першим заступником Комітету з питань науки і освіти.
Втім, можливо, на посту міністра оборони йому вже не так важливо буде вміти писати. Та й босс, Янукович, в українській граматиці не дуже "проффесор".
 |
Новоспечений міністр оборони Дмитро Саламатін пише українською з помилками
|
Освіта: вища. 1989 року закінчив Карагандинський політехнічний інститут (гірський факультет, спеціальність: «технологія і комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин»). 1991-го закінчив курси перепідготовки кадрів у Московському гірничому інституті (спеціальність: «інженер-економіст»).
Кар'єра. З червня 1983 року по квітень 1985-го служив в армії. Трудовий шлях розпочав у травні 1985-го гірничим робітником очисного вибою на шахті імені Кузембаєва (виробниче об'єднання «Карагандауголь»).
У вересні 1989 року - серпні 1991-го працював гірничим майстром видобувної дільниці на шахтах «Сокурская» та імені Кузембаєва (ВО «Карагандауголь»).
З вересня 1991 року по квітень 1993-го був консультантом спільного підприємства (СП) «СІТЕК» (м. Москва).
У травні 1993 року - грудні 1994-го обіймав посаду комерційного директора ЗАТ «Русское топливо» (м. Москва).
З січня 1995 року по серпень 1996-го працював на посаді головного експерта ЗАТ «РОЛ» (м. Москва).
У серпні 1996 року - грудні 1997-го був головним консультантом компанії «Мілдер Інтернешнл ЛТД» (м. Москва).
З 1998 року трудився радником президента Міжнародного гірничого конгресу з питань взаємодії з України (на громадських засадах).
Як відомо, донедавна Саламатін був громадянином Росії. А за інформацією джерел "Української правди", він ще й є зятем колишнього першого віце-прем'єра РФ Олега Сосковця.
У квітні 1999 року Україна стала місцем його постійного проживання.
Політичні амбіції. У 2006-2011 роках двічі проходив до Верховної Ради України разом з партією влади. З квітня 2006 року по листопад 2007-го - народний депутат України V скликання від Партії регіонів (№ 88 виборчого списку). З травня 2006 року в складі фракції ПР. У липні 2006-го обраний першим заступником голови парламентського Комітету з питань науки і освіти.
У листопаді 2007 року - лютому 2011-го - народний депутат України VI скликання від Партії регіонів (№ 86 списку). З листопада 2007-го був членом фракції ПР. У грудні 2007-го обраний до парламентського бюджетного Комітету.
У червні 2010-го Указом Президента України Віктора Януковича призначений генеральним директором Державної компанії «Укрспецекспорт».
4 січня 2011-го Президент В. Янукович підписав Указ про призначення на посаду гендиректора Державного концерну «Укроборонпром», створеного постановою Кабінету Міністрів від 29 грудня 2010-го. Услід за цим призначенням у лютому того ж року Д. Саламатін склав мандат народного депутата.
8 лютого 2012-го Указом В. Януковича призначено Міністром оборони України. Д. Саламатін змінив на цій посаді Михайла Єжеля.
Компромат. Політик відомий як активний учасник усіх бійок, що відбувалися в стінах Верховної Ради України. Особливо «прославився» Д. Саламатін після звірячої бійки в парламенті в ході ратифікації Харківських угод, коли в запалі парламентської боротьби він переламав ніс народному депутату Володимиру Карпуку (фракція НУНС). Втім, списувати агресивність члена фракції Партії регіонів Саламатіна на сезонне загострення, мабуть, марно. Адже у серпні 2010-го просто в службовому приміщенні "Укрспецекспорту" Саламатін вдарив стільцем директора "Термохолоду" Юрія Кисельова.А в ході сутички, що спалахнула 17 грудня 2010-го між нардепами опозиційної і правлячої партій, зламав щелепу Михайлу Волинцю (фракція «БЮТ-Батьківщина»).
Родина. Політик одружений. Разом з дружиною Наталією Олегівною (1971 р.н.) - домогосподаркою, виховує трьох синів: Дмитра (1994 р.н.), Олега (1996 р.н.) та Степана (2002 р.н.).
Хобі. Д. Саламатін захоплюється хокеєм.
Тваринний погляд і оскали
У тих бандитів, що рвалися до «зали».
Вони готові навіть вбити,
Аби патрону догодити.
Їх показали на весь світ
Пилинки разом із зубами
Вони здували кулаками.
..............................................
З України роблять зону,
А правду скажеш, й по закону
Тебе відправлять в буцегарню,
А що ж "гарант", питайте Ганю.
За упокій поставлені свічки,
В крові роздерті сорочки,
А демократії «останки»,
Москві здадуть на забаганки.
Били по-звірячому жорстоко,
І що їм теє Боже око,
В Кремлі їх бог давно живе.
«Мочить их всех» - це не нове.
Мочили демократів в другу зміну,
А Путін мочить Україну.
Яник мовчить, мовчать і в Раді.
Мєдвєдєв, Путін - дуже раді.
Регіонали, зняли маски,
Коли з Кремлівської підказки,
Їм Севастополь віддавали,
Донецька хунта їх назвали.
Немає коментарів:
Дописати коментар