22.02.2012, Finance.ua Віталій Княжанський, Алла Дубровик, Наталія Білоусова
Минулого тижня Світовий банк (СБ) у своєму звіті натякнув: уже незабаром його гроші можуть стати для України чи не єдиним джерелом міжнародного кредитування. Нібито у Вашингтоні втомилися від невиконаних обіцянок української влади, і МВФ вже всерйоз подумує про розрив кредитної угоди з Україною.
Стратегія партнерства з Україною на 2012-2016 роки, затверджена радою виконавчих директорів СБ, дає досить сувору оцінку стану української економіки і, зокрема, банківської системи, виносячи не менш суворий вирок: "Один з ключових макроекономічних ризиків пов'язаний з доступом до зовнішнього фінансування. Є ризик розірвання чинної угоди про кредит stand-by з МВФ, посилюються ризики для реструктуризації заборгованості, пов'язані з тим, що на 2012 рік припадають значні суми виплат з обслуговування боргу, в тому числі перед МВФ". СБ ставить Україні досить жорсткі умови для отримання фінансування: "Підвищення тарифів на енергоносії для домогосподарств і комунальних підприємств, вирішення структурних проблем в газовому секторі будуть перевіркою серйозності намірів уряду, особливо в переддень парламентських виборів в 2012 році". Простіше кажучи, не буде реформ - не буде і коштів для змін.
У стратегії наголошується, що загальна сума заборгованості України європейським банкам є високою, і банківська криза в Європі або зменшення банками частини кредитних коштів може призвести до фінансової нестабільності в Україні. "Банк не може ефективно пом'якшити ці ризики, - підкреслюють автори документа, - проте досвід кризи 2008-2009 років дає підстави вважати, що влада може швидко реагувати в період кризи, щоб відновити доступ до фінансування".
Чи зробив СБ якесь відкриття відносно українських проблем? Нагадаємо, що прем'єр-міністр України Микола Азаров ще на початку цього року заявив, що Україна в 2012 році зможе обійтися без нових кредитів МВФ, як вона це зробила в 2011 році. І все ж уряд, за його словами, сподівається відновити кредитування, щоб рефінансувати отримані в 2008-2009 роках кредити МВФ за попередньою програмою stand-by. За даними МВФ, виплати України цій фінансовій організації в 2012 році складуть 3,75 мільярда доларів.
Цікаво, що напередодні того дня, коли Стратегія партнерства СБ з Україною потрапила в ЗМІ, дуже значущу і навіть дещо несподівану заяву зробив глава Національного банку Сергій Арбузов. Він, звичайно, не став обговорювати намірів уряду піднімати чи не піднімати ціни на газ для населення, а говорив виключно про те, що входить в сферу відповідальності регулятора - про стабільність національної валюти. "Цього року НБУ також вживає необхідних заходів для утримання нормального - позитивного або нульового - платіжного сальдо, і можна з упевненістю говорити, що рух валюти також буде прогнозованим. Тобто, ми поки не бачимо передумов для глибокої девальвації чи ревальвації", цитує його сайт Нацбанку. "В даний час стабільності національної валюти нічого не загрожує, - продовжував Арбузов. - НБУ вживає всіх необхідних заходів для забезпечення стабільності платіжного балансу, від якого безпосередньо залежить стабільність національної валюти".
Якщо вірити молодому банкірові (високопоставлені співробітники НБУ говорять про нього як про професіонала з особливо вертким мозком), Україна має можливість і рішучість нормалізувати єдиний з макропоказників, який може сьогодні викликати занепокоєння. Здається, його слова призначалися саме Світовому банку і повинні були переконати міжнародних банкірів, що Україна - відповідальний і надійний партнер, який може вчасно і повністю обслуговувати свої зобов'язання.
Тим часом в Стратегії СБ звертає на себе увагу не тільки економічний аналіз українських реалій. Наполеглива, слідом за МВФ, вимога підвищити ціни на енергоносії для населення нагадує погано прикритий політичний тиск, що яскраво проглядається в вищенаведеній фразі про "перевірку серйозності намірів уряду, особливо в переддень парламентських виборів". Втім, деякі опитані "Днем" експерти прозоро натякали також на те, що і за економічними, і за політичними умовами кредиторів стоїть турбота про так званих "політичних в'язнів". Але є й інша думка: якщо владі так дорога доля країни та її людей, вона могла б і пожертвувати в ім'я їх своїми м'якими кріслами.
Проте джерело, близьке до уряду, сказало "Дню", що розірвання угоди про кредит stand-by зовсім не означає розриву відносин з МВФ. На думку експерта, ризик невиконання цієї угоди "вкрай невеликий". Крім того, він нагадав, що в історії України вже були випадки, коли доводилося відмовлятися від раніше укладеної угоди з МВФ. В цьому випадку починалися переговори про новий кредитний договір. І це було неодноразово, підкреслив співрозмовник "Дня". Зараз такий варіант теж теоретично можливий, але продовження чинної угоди прямо залежить від результатів переговорів з Росією про ціну газу. Існуючий рівень газових цін для населення підштовхує МВФ до виключно жорстких вимог щодо підвищення тарифів.
Але українська сторона не може на це піти, зазначає експерт. А оскільки сьогодні угоди з Росією щодо газу ще немає і ніхто не знає, якою буде ціна газу для України, дуже важко передбачати долю програми з МВФ. Як тільки таку угоду підпишуть, відбудуться додаткові переговори з Фондом, на яких уточнять траєкторію подальшого руху макроекономічної ситуації в Україні. МВФ наполягає, щоб ми, говорить джерело, привели свої фінанси в порядок або хоча б розповіли, яким чином будемо закривати бюджетні дірки і, перш за все, в бюджеті "Нафтогазу".
Щоб погасити суми боргу МВФ, що підлягають поверненню в цьому році, Україні не залишається варіантів, окрім пошуку джерел грошей для перекредитування. І найгірше те, що "інші" кредити будуть набагато дорожчими, стверджує джерело. І тут розповідає про наявний вихід: сьогодні перед Мінфіном і Нацбанком відкриваються нові можливості, якими треба буде обов'язково скористатися, - залучення заощаджень українських громадян в іноземній валюті. Перші успішні випуски таких облігацій показують, що це правильне рішення, переконує співрозмовник. Ось тільки комерційні банки, за його словами, поки що дуже неохоче надають цю послугу населенню. Їм набагато вигідніше позичати уряду під 9% кошти з депозитів населення, за які вони самі платять по 6%. Але навіть і це дешевше, ніж кредити, які можуть надати Україні приватні іноземні інвестори або Росія і Китай. Уряду, звичайно, вигідніше брати гроші там, де вони дешевші. Але все питання в тому, що в рік виборів він, природно, не піде на підвищення тарифів, резюмує чиновник.
Що буде з фінансовою безпекою країни, якщо кредитну угоду з МВФ таки буде розірвано? Хто вже готовий стати для нас альтернативним джерелом грошових вливань, і чим такий поворот подій загрожує нам і геополітичній карті світу? На ці та інші питання "День" попросив відповісти експертів.
Віктор Пинзеник, екс-міністр фінансів України:
- МВФ не приймав рішення скасувати програму. І, сподіваюся, не буде. Але ризики для такого сценарію існують. Уже рік як програма фінансування не працює. Вона зупинена. Сама зупинка програми є наслідком так званих оглядів програми і наступних візитів або консультацій, які в звичних, нормальних умовах завершуються виділенням наступного траншу.
Але так не може тривати вічно. Тим більше, що це вже другий, починаючи з 2008 року, випадок. У 2009 році програма зупинялася і потім була скасована. Правда, тоді це відбулося одночасно зі схваленням нової програми.
Причини обох зупинок однакові - невиконання завдань економічної політики, які зобов'язувалися виконувати.
Буде чи не буде працювати програма, у вирішальній мірі залежить від української сторони, від волі тримати слово (виконувати взяті зобов'язання). І потрібно позбутися ілюзій, що МВФ буде виконувати благодійні функції.
Уже зараз Україна стикається з проблемою втримання одного з фундаментальних балансів - потоків зовнішніх платежів (платіжний баланс). Торгова частина балансу в минулому році наблизилася до рівня 2008 року - 14,2 мільярда доларів (18,5 в 2008 році). За кредитними відносинами потрібно повернути протягом року понад 50 мільярдів доларів. Резерви - менше 31 мільярда доларів. Звідси зрозуміла надзвичайна наша вразливість від рефінансування старих боргів. А МВФ це і сигнал для інших, і власне гроші. Але, в першу чергу, потрібні сигнали з українського боку. Слова і заяви вже довіри не матимуть. На мою думку, буде діяти принцип: вранці - стільці, увечері - гроші, а не навпаки.
Віктор Лисицький, економіст, екс-голова групи радників голови НБУ:
- Якщо Україна втратить МВФ, то це спричинить за собою суттєві втрати на зовнішніх ринках. У першу чергу, скоротяться іноземні інвестиції, буде відбуватися згортання проектів співпраці з іншими країнами. Адже що б там не говорили про МВФ, його ставлення до країни є одним з визначальних факторів для рішення інвестора, мати справу з цією країною чи ні. Україні сьогодні зовсім невигідно давати зайві підстави для хвилювання своїм потенційним партнерам.
Я особисто не бачу економічних підстав для розірвання МВФ кредитного договору з Україною. Втім, він сьогодні перебуває під значним впливом політичних чинників. Світовий банк у своєму звіті написав, що в Україні немає діалогу влади з бізнесом. Це інтелігентне формулювання для громадськості, насправді ж вони прекрасно розуміють, що в Україні сьогодні відбувається перерозподіл власності та сфер впливу.
МВФ неодноразово зазначав, що його діяльність спрямована на підтримання монетарної стабільності. До питань демократії вони мають дуже опосередковане відношення. Одна справа - це демократичний лад, інша - монетарна стабільність. Кореляція між ними може бути дуже слабка. Це вже продемонстрував приклад Греції.
В межах поліпшення правил гри ми зможемо з ними домовитися. Але якщо вони переходять на мову політичних категорій, то вони тим самим підштовхують нас до більш тісного союзу з Росією. Світ конкурентний. Якщо Україні грошей не дасть МВФ, то, як раніше заявляв віце-прем'єр Сергій Тігіпко, дасть Росія і Китай. Основні генератори рішень у Вашингтоні повинні розуміти, що через свою впертість вони ризикують здати Україну своєму конкуренту і програти гру. Україна може стати ключовим партнером в конкурентній боротьбі США з Росією і Китаєм. Хай краще читають Бжезинського. Таке враження, що вони вже не пам'ятають, яким був світ 50 років тому.
Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку:
- МВФ діє абсолютно формально: якщо не виконується спільно погоджена дія - він не дає грошей, виконується - дає. Тут немає ніяких таємних мотивів. Якийсь політичний тиск, напевно, завжди є, але рішення пов'язані саме з цим. І якщо будуть виконані умови позики, співпраця відновиться.
Слово "розірве" означає якусь драматичність, тобто "я з тобою більше не граюсь". Так МВФ не діє. Поки він не буде давати грошей Україні, але й припиняти співробітництво у нього теж немає можливості, адже ми - члени МВФ. Мені здається, ця заява - зайва драматизація. Просто ми не виконуємо з об'єктивних причин умов договору, тому що це випливає з загальної, я б сказав, всієї конструкції політики нашого уряду, для якого кардинальна зміна системи управління, в тому числі економічного, важка. Він не в змозі проводити ліберальних реформ. МВФ вимагає, як правило, лібералізації державного управління. Наприклад, така проста вимога: витрачайте відповідно до коштів, тобто витрачайте доходи, а не втрати. Таку просту вимогу насправді виконати дуже важко. Вона суперечить популізму, корупції. Тому, напевно, не вийде виконувати ці вимоги. Значить, у нас будуть великі проблеми з МВФ, і навряд чи МВФ найближчим часом буде давати нам додаткові кошти. А слово "розірвати" - з лексикону сімейної сварки.
Володимир Лановий, екс-міністр економіки України, президент "Центру ринкових реформ":
- Я вважаю, угоду буде розірвано. Причини: перша - безперспективність надання кредиту, оскільки фінансова і макроекономічна ситуація в Україні лише погіршується, тобто маємо невідповідність цілей надання кредиту і результатів від його використання. Друга - боргова криза в Європі і брак ресурсів для підтримки некредитоспроможних держав. Третя - погіршення загального економічного і демократичного клімату в Україні.
Щоб змінити рішення Україна повинна змінити владу. Тому що потрібні зовсім інші підходи. Україна рухається не в той бік, у невідповідності з ринковими пріоритетами, пріоритетами громадянського суспільства, збалансованості фінансів. Все, що робиться, на жаль, руйнує і економічний, і соціально-економічний розвиток.
Зараз уряд нічого не зможе зробити, запропонувати, тому що вже допущені дефіцити бюджету, високі ціни на газ, - всі механізми рухаються і створюють дисбаланс у фінансах та валюті значно більший, ніж був у минулому році.
В цілому ж, уряд мав би, по-перше, зупинитися, схвалити профіцитний бюджет країни, створити умови стимулювання експорту (автоматичне повернення ПДВ і так далі). По-друге, зменшити купівлю газу в Росії. По-третє: зупинити кредитування банками дефіциту бюджету і проектів, які проводяться через стабілізаційний фонд, дати можливість збалансувати ліквідність банківської системи: знизити відсоткові ставки і збільшити її кредитоспроможність.
Якщо кредитний договір все-таки буде розірваний, то уряд буде змушений у цьому році знижувати ставку курсу гривні. У той же час, не буде ніякого кінця. Економіка гнучка. Буде поступова девальвація гривні: те, чого не хочуть урядові чиновники, бо їм потрібно віддавати міжнародні борги.
Джерело
Минулого тижня Світовий банк (СБ) у своєму звіті натякнув: уже незабаром його гроші можуть стати для України чи не єдиним джерелом міжнародного кредитування. Нібито у Вашингтоні втомилися від невиконаних обіцянок української влади, і МВФ вже всерйоз подумує про розрив кредитної угоди з Україною.
Стратегія партнерства з Україною на 2012-2016 роки, затверджена радою виконавчих директорів СБ, дає досить сувору оцінку стану української економіки і, зокрема, банківської системи, виносячи не менш суворий вирок: "Один з ключових макроекономічних ризиків пов'язаний з доступом до зовнішнього фінансування. Є ризик розірвання чинної угоди про кредит stand-by з МВФ, посилюються ризики для реструктуризації заборгованості, пов'язані з тим, що на 2012 рік припадають значні суми виплат з обслуговування боргу, в тому числі перед МВФ". СБ ставить Україні досить жорсткі умови для отримання фінансування: "Підвищення тарифів на енергоносії для домогосподарств і комунальних підприємств, вирішення структурних проблем в газовому секторі будуть перевіркою серйозності намірів уряду, особливо в переддень парламентських виборів в 2012 році". Простіше кажучи, не буде реформ - не буде і коштів для змін.
У стратегії наголошується, що загальна сума заборгованості України європейським банкам є високою, і банківська криза в Європі або зменшення банками частини кредитних коштів може призвести до фінансової нестабільності в Україні. "Банк не може ефективно пом'якшити ці ризики, - підкреслюють автори документа, - проте досвід кризи 2008-2009 років дає підстави вважати, що влада може швидко реагувати в період кризи, щоб відновити доступ до фінансування".
Чи зробив СБ якесь відкриття відносно українських проблем? Нагадаємо, що прем'єр-міністр України Микола Азаров ще на початку цього року заявив, що Україна в 2012 році зможе обійтися без нових кредитів МВФ, як вона це зробила в 2011 році. І все ж уряд, за його словами, сподівається відновити кредитування, щоб рефінансувати отримані в 2008-2009 роках кредити МВФ за попередньою програмою stand-by. За даними МВФ, виплати України цій фінансовій організації в 2012 році складуть 3,75 мільярда доларів.
Цікаво, що напередодні того дня, коли Стратегія партнерства СБ з Україною потрапила в ЗМІ, дуже значущу і навіть дещо несподівану заяву зробив глава Національного банку Сергій Арбузов. Він, звичайно, не став обговорювати намірів уряду піднімати чи не піднімати ціни на газ для населення, а говорив виключно про те, що входить в сферу відповідальності регулятора - про стабільність національної валюти. "Цього року НБУ також вживає необхідних заходів для утримання нормального - позитивного або нульового - платіжного сальдо, і можна з упевненістю говорити, що рух валюти також буде прогнозованим. Тобто, ми поки не бачимо передумов для глибокої девальвації чи ревальвації", цитує його сайт Нацбанку. "В даний час стабільності національної валюти нічого не загрожує, - продовжував Арбузов. - НБУ вживає всіх необхідних заходів для забезпечення стабільності платіжного балансу, від якого безпосередньо залежить стабільність національної валюти".
Якщо вірити молодому банкірові (високопоставлені співробітники НБУ говорять про нього як про професіонала з особливо вертким мозком), Україна має можливість і рішучість нормалізувати єдиний з макропоказників, який може сьогодні викликати занепокоєння. Здається, його слова призначалися саме Світовому банку і повинні були переконати міжнародних банкірів, що Україна - відповідальний і надійний партнер, який може вчасно і повністю обслуговувати свої зобов'язання.
Тим часом в Стратегії СБ звертає на себе увагу не тільки економічний аналіз українських реалій. Наполеглива, слідом за МВФ, вимога підвищити ціни на енергоносії для населення нагадує погано прикритий політичний тиск, що яскраво проглядається в вищенаведеній фразі про "перевірку серйозності намірів уряду, особливо в переддень парламентських виборів". Втім, деякі опитані "Днем" експерти прозоро натякали також на те, що і за економічними, і за політичними умовами кредиторів стоїть турбота про так званих "політичних в'язнів". Але є й інша думка: якщо владі так дорога доля країни та її людей, вона могла б і пожертвувати в ім'я їх своїми м'якими кріслами.
Проте джерело, близьке до уряду, сказало "Дню", що розірвання угоди про кредит stand-by зовсім не означає розриву відносин з МВФ. На думку експерта, ризик невиконання цієї угоди "вкрай невеликий". Крім того, він нагадав, що в історії України вже були випадки, коли доводилося відмовлятися від раніше укладеної угоди з МВФ. В цьому випадку починалися переговори про новий кредитний договір. І це було неодноразово, підкреслив співрозмовник "Дня". Зараз такий варіант теж теоретично можливий, але продовження чинної угоди прямо залежить від результатів переговорів з Росією про ціну газу. Існуючий рівень газових цін для населення підштовхує МВФ до виключно жорстких вимог щодо підвищення тарифів.
Але українська сторона не може на це піти, зазначає експерт. А оскільки сьогодні угоди з Росією щодо газу ще немає і ніхто не знає, якою буде ціна газу для України, дуже важко передбачати долю програми з МВФ. Як тільки таку угоду підпишуть, відбудуться додаткові переговори з Фондом, на яких уточнять траєкторію подальшого руху макроекономічної ситуації в Україні. МВФ наполягає, щоб ми, говорить джерело, привели свої фінанси в порядок або хоча б розповіли, яким чином будемо закривати бюджетні дірки і, перш за все, в бюджеті "Нафтогазу".
Щоб погасити суми боргу МВФ, що підлягають поверненню в цьому році, Україні не залишається варіантів, окрім пошуку джерел грошей для перекредитування. І найгірше те, що "інші" кредити будуть набагато дорожчими, стверджує джерело. І тут розповідає про наявний вихід: сьогодні перед Мінфіном і Нацбанком відкриваються нові можливості, якими треба буде обов'язково скористатися, - залучення заощаджень українських громадян в іноземній валюті. Перші успішні випуски таких облігацій показують, що це правильне рішення, переконує співрозмовник. Ось тільки комерційні банки, за його словами, поки що дуже неохоче надають цю послугу населенню. Їм набагато вигідніше позичати уряду під 9% кошти з депозитів населення, за які вони самі платять по 6%. Але навіть і це дешевше, ніж кредити, які можуть надати Україні приватні іноземні інвестори або Росія і Китай. Уряду, звичайно, вигідніше брати гроші там, де вони дешевші. Але все питання в тому, що в рік виборів він, природно, не піде на підвищення тарифів, резюмує чиновник.
Що буде з фінансовою безпекою країни, якщо кредитну угоду з МВФ таки буде розірвано? Хто вже готовий стати для нас альтернативним джерелом грошових вливань, і чим такий поворот подій загрожує нам і геополітичній карті світу? На ці та інші питання "День" попросив відповісти експертів.
Коментарі
Віктор Пинзеник, екс-міністр фінансів України:
- МВФ не приймав рішення скасувати програму. І, сподіваюся, не буде. Але ризики для такого сценарію існують. Уже рік як програма фінансування не працює. Вона зупинена. Сама зупинка програми є наслідком так званих оглядів програми і наступних візитів або консультацій, які в звичних, нормальних умовах завершуються виділенням наступного траншу.
Але так не може тривати вічно. Тим більше, що це вже другий, починаючи з 2008 року, випадок. У 2009 році програма зупинялася і потім була скасована. Правда, тоді це відбулося одночасно зі схваленням нової програми.
Причини обох зупинок однакові - невиконання завдань економічної політики, які зобов'язувалися виконувати.
Буде чи не буде працювати програма, у вирішальній мірі залежить від української сторони, від волі тримати слово (виконувати взяті зобов'язання). І потрібно позбутися ілюзій, що МВФ буде виконувати благодійні функції.
Уже зараз Україна стикається з проблемою втримання одного з фундаментальних балансів - потоків зовнішніх платежів (платіжний баланс). Торгова частина балансу в минулому році наблизилася до рівня 2008 року - 14,2 мільярда доларів (18,5 в 2008 році). За кредитними відносинами потрібно повернути протягом року понад 50 мільярдів доларів. Резерви - менше 31 мільярда доларів. Звідси зрозуміла надзвичайна наша вразливість від рефінансування старих боргів. А МВФ це і сигнал для інших, і власне гроші. Але, в першу чергу, потрібні сигнали з українського боку. Слова і заяви вже довіри не матимуть. На мою думку, буде діяти принцип: вранці - стільці, увечері - гроші, а не навпаки.
Віктор Лисицький, економіст, екс-голова групи радників голови НБУ:
- Якщо Україна втратить МВФ, то це спричинить за собою суттєві втрати на зовнішніх ринках. У першу чергу, скоротяться іноземні інвестиції, буде відбуватися згортання проектів співпраці з іншими країнами. Адже що б там не говорили про МВФ, його ставлення до країни є одним з визначальних факторів для рішення інвестора, мати справу з цією країною чи ні. Україні сьогодні зовсім невигідно давати зайві підстави для хвилювання своїм потенційним партнерам.
Я особисто не бачу економічних підстав для розірвання МВФ кредитного договору з Україною. Втім, він сьогодні перебуває під значним впливом політичних чинників. Світовий банк у своєму звіті написав, що в Україні немає діалогу влади з бізнесом. Це інтелігентне формулювання для громадськості, насправді ж вони прекрасно розуміють, що в Україні сьогодні відбувається перерозподіл власності та сфер впливу.
МВФ неодноразово зазначав, що його діяльність спрямована на підтримання монетарної стабільності. До питань демократії вони мають дуже опосередковане відношення. Одна справа - це демократичний лад, інша - монетарна стабільність. Кореляція між ними може бути дуже слабка. Це вже продемонстрував приклад Греції.
В межах поліпшення правил гри ми зможемо з ними домовитися. Але якщо вони переходять на мову політичних категорій, то вони тим самим підштовхують нас до більш тісного союзу з Росією. Світ конкурентний. Якщо Україні грошей не дасть МВФ, то, як раніше заявляв віце-прем'єр Сергій Тігіпко, дасть Росія і Китай. Основні генератори рішень у Вашингтоні повинні розуміти, що через свою впертість вони ризикують здати Україну своєму конкуренту і програти гру. Україна може стати ключовим партнером в конкурентній боротьбі США з Росією і Китаєм. Хай краще читають Бжезинського. Таке враження, що вони вже не пам'ятають, яким був світ 50 років тому.
Олександр Пасхавер, президент Центру економічного розвитку:
- МВФ діє абсолютно формально: якщо не виконується спільно погоджена дія - він не дає грошей, виконується - дає. Тут немає ніяких таємних мотивів. Якийсь політичний тиск, напевно, завжди є, але рішення пов'язані саме з цим. І якщо будуть виконані умови позики, співпраця відновиться.
Слово "розірве" означає якусь драматичність, тобто "я з тобою більше не граюсь". Так МВФ не діє. Поки він не буде давати грошей Україні, але й припиняти співробітництво у нього теж немає можливості, адже ми - члени МВФ. Мені здається, ця заява - зайва драматизація. Просто ми не виконуємо з об'єктивних причин умов договору, тому що це випливає з загальної, я б сказав, всієї конструкції політики нашого уряду, для якого кардинальна зміна системи управління, в тому числі економічного, важка. Він не в змозі проводити ліберальних реформ. МВФ вимагає, як правило, лібералізації державного управління. Наприклад, така проста вимога: витрачайте відповідно до коштів, тобто витрачайте доходи, а не втрати. Таку просту вимогу насправді виконати дуже важко. Вона суперечить популізму, корупції. Тому, напевно, не вийде виконувати ці вимоги. Значить, у нас будуть великі проблеми з МВФ, і навряд чи МВФ найближчим часом буде давати нам додаткові кошти. А слово "розірвати" - з лексикону сімейної сварки.
Володимир Лановий, екс-міністр економіки України, президент "Центру ринкових реформ":
- Я вважаю, угоду буде розірвано. Причини: перша - безперспективність надання кредиту, оскільки фінансова і макроекономічна ситуація в Україні лише погіршується, тобто маємо невідповідність цілей надання кредиту і результатів від його використання. Друга - боргова криза в Європі і брак ресурсів для підтримки некредитоспроможних держав. Третя - погіршення загального економічного і демократичного клімату в Україні.
Щоб змінити рішення Україна повинна змінити владу. Тому що потрібні зовсім інші підходи. Україна рухається не в той бік, у невідповідності з ринковими пріоритетами, пріоритетами громадянського суспільства, збалансованості фінансів. Все, що робиться, на жаль, руйнує і економічний, і соціально-економічний розвиток.
Зараз уряд нічого не зможе зробити, запропонувати, тому що вже допущені дефіцити бюджету, високі ціни на газ, - всі механізми рухаються і створюють дисбаланс у фінансах та валюті значно більший, ніж був у минулому році.
В цілому ж, уряд мав би, по-перше, зупинитися, схвалити профіцитний бюджет країни, створити умови стимулювання експорту (автоматичне повернення ПДВ і так далі). По-друге, зменшити купівлю газу в Росії. По-третє: зупинити кредитування банками дефіциту бюджету і проектів, які проводяться через стабілізаційний фонд, дати можливість збалансувати ліквідність банківської системи: знизити відсоткові ставки і збільшити її кредитоспроможність.
Якщо кредитний договір все-таки буде розірваний, то уряд буде змушений у цьому році знижувати ставку курсу гривні. У той же час, не буде ніякого кінця. Економіка гнучка. Буде поступова девальвація гривні: те, чого не хочуть урядові чиновники, бо їм потрібно віддавати міжнародні борги.
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар