10:03 25.08.2009 © Ф.Крюгер
Симптоматично: ніхто, крім С.Рахманіна у вечірньому ефірі 5 каналу від 24 серпня, не спромігся тверезо подивитися на т.зв. «незалежність» - балакучі голови еліти політичної нації та представників другої найдавнішої професії «тішилися» і «міркували» («міркувати» і «тішитися» - наймодніші слова окупаційного інформаційного простору республіки). До уваги аудиторії НО пропонується оновлений текст 2004 року. Прослідкувати, що витворила ця «незалежна республіка» протягом свого 18-річного існування не складно - все плаває на поверхні.
Культура. Республіка породила Вєрку Сєрдючку, Лободу і карподерешандруховичіжадан. Без коментарів.
Армія. Є безквартирні офіцери, є прозорі кордони. Немає ядерної зброї, немає Чорноморського флоту. ЗСУ практично ліквідовані.
Економіка. Мільйони працездатних українців в пошуках роботи емігрували. Рівень життя в країнах, що воювали (Хорватія, Сербія) вище, аніж в цій республіці. Еліта політичної нації безкарно краде в особливо великих розмірах, бо недоторкана.
Ставлення до навали мігрантів. Приязно-пріоритетне. Кожен померлий негр автоматично очолює хіт-парад новин.
Моральний клімат. Толерантність. Виваженість. Поміркованість. Безвихідь. Приреченість.
Офіційна ідеологія. Безпорадність назовні, українофобія всередині.
Причини існування. Республіка існує за рахунок мавпування. Аргументом на користь тих чи інших її кроків є наявність подібного в Російській федерації, або, меншою мірою, в ЄС. В разі припинення існування РФ цю республіку розіб’є параліч: зникне об’єкт мавпування.
Ставлення до історичної спадщини. Ця республіка не має минулого, - початок своєї “незалежності” вона датує 24-им серпня 1991 року. Традиційну Українську державність вона відкинула з власної ініціативи. Незалежна республіка немає з Україною нічого спільного, окрім того, що тимчасово розташована на її території.
Перспективи. Повільне загнивання, подібне на проказу.
Наявні процеси мають природній характер, ставитися до них слід з розумінням, проте прямих контактів доцільно уникати.
Паразитування цієї молодої незалежної республіки на тілі України носить тимчасовий характер.
Правий рух перебуває з нею в різних площинах, тому проблеми республіки є виключно її проблемами. Точка зору, що ця республіка є “останнім шансом” України, є шкідливою, оскільки дійсності не відповідає.
Правий рух національної та соціальної логічності прямує до відновлення Україною статусу Київської Русі – форпосту і бастіону традиційної білої цивілізації Європи, національної, культурної та расової ідентичності корінних народів континенту. Натомість республіка існує в якості бізнес-інструменту збагачення олігархічних кланів переважно неслов’янського походження. Різна природа, різні мотиви, різні цілі, - нічого спільного.
Називати речі своїми іменами, трансформувати слова в дії.
Немає коментарів:
Дописати коментар