Яценюк. Слово і діло

Скажи мне, кто твой друг, и я скажу тебе, кто ты                             Древнегреческий драматург и поэт Еврипид (480—406 до н. э.)

„По їхніх ділах ви пізнаєте їх” (Мт. 7,16)

ZIK

Відео з дня народження екс-прем’єр-міністра України за часів президентства Януковича Миколи Азарова, на якому нинішній прем’єр, лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк тепло вітає та цілується з Азаровим.

У 2007 році, коли було зняте відео, Микола Азаров обіймав посаду міністра фінансів в уряді Віктора Януковича. 

Серед гостей Азарова – екс-президент Леонід Кучма, а також Віктор Янукович, Раїса Богатирьова, Леонід Черновецький та відомі діячі Партії регіонів.
Як видно на відео, вітаючи Азарова, Яценюк називає його своїм особистим авторитетом.
«Нещодавно журналісти мені задали запитання про те, хто для мене є національним авторитетом. На превеликий жаль, я довго думав, але чіткого національного авторитета для країни так поки що не визначив. Але дуже важливо, Миколо Яновичу, що в мене є особистий авторитет. Я вам цього ніколи не казав, але ще в далекі 90-ті роки – це був кінець 90-х, коли Азаров очолював Державну податкову адміністрацію, вже з тих часів у мене почав формуватися образ справжньої державної людини. Він у мене безпосередньо асоціюється виключно з одним прізвищем. Я не хочу нікого прибільшити чи применшити, але це прізвище – Микола Азаров», – сказав Яценюк у своєму вітальному слові.
«Я хочу, щоб моїх 60 років було таких самих, як у вас», – додав він на завершення.
Після цього Арсеній Яценюк та Микола Азаров тепло обійнялися і розцілувалися.

Хто стоїть за вугільними скандалами та знеструмленням споживачів

26.12.2014, Наталка Прудка, Сергій Лямець, УП

Рекордну кількість відключень від електромережі державний диспетчер - НЕК "Укренерго" - здійснив 16 грудня, збільшивши втричі – до 6525 МВт – затверджений на цей день графік аварійних відключень потужністю 2116 МВт.
Це рівнозначно тому, що із єдиної енергосистеми держави враз були б виведені шість з половиною атомних енергоблоків-мільйонників (всього в Україні на 4-ох АЕС НАЕК "Енергоатом" працює 15 енергоблоків).
Відключення споживачів від електроенергії детонувало хвилю величезних протестів зі сторони промислових підприємств. Їх ніхто не попереджає про час, коли будуть знеструмлені, тому це завдає несподіваного удару по обладнанню та побутовій техніці.
Збитки від простою та псування обладнання вимірюються мільярдами гривень – промислові споживачі масово готують судові позови на їх відшкодування.
За словами адвоката Юлії Жигалюк, "відповідальність за збитки, завдані через перерву в електропостачанні та недотримання порядку переведення на аварійну (екологічну) та технологічну броню через дії (бездіяльність) електропередавальної організації відшкодовуються відповідно до законодавства України.
Це означає, що постачальник електроенергії зобов’язаний попередити споживача не пізніше, ніж за 3 робочі дні, перш як припинити повністю чи частково постачати йому електроенергію", - говорить Юлія Жигалюк.
Федерація роботодавців України розповсюдила заяву про наявність корупційних ризиків "на етапі визначення підприємств для відключень у разі виникнення такої необхідності". Чим обґрунтовані такі звинувачення?
І ще. Офіційно державний диспетчер заявив, що причиною стала зупинка енергоблоків на теплових електростанціях через відсутність палива та пошкодження обладнання.
Чому ж в дійсності раптом масово вийшли з ладу підготовлені до зими енергоблоки генеруючих компаній "ДТЕК Дніпроенерго" (власник Рінат Ахметов - 72,9%) та ПАТ "Центренерго", постачальником вугілля для якої були структури Олександра Януковича? Чому про підготовку до зими розмова йшла ще на початку літа, але з приходом морозу стало зрозумілим, що вугілля навіть не завезене на склад?
Дуже ймовірно, що причиною таких потужних збоїв стала не лише війна з російським агресором.
Навколо ринку вугілля відбуваються дуже дивні речі. Декілька сил змагаються за те, щоб постачати вугілля для України. Якщо дивитися на назви компаній, які претендують на організацію імпорту пального, то можна виділити декілька. Одна з них, яка, схоже, поки перемагає, - "ДТЕК" Ріната Ахметова.
Наприклад, щойно Україна почала імпорт вугілля з Південної Африки, як виник скандал з британською "прокладкою". Розмови немає, використання прокладки – це перша ознака корупції. Але головний ефект – це те, що імпорт вугілля з ПАР компанією "Укрінтеренерго" (контролюється товаришем Арсенія Яценюка – Андрієм Іванчуком) визнаний недоцільним. Чому? Начебто якість вугілля нижча, ніж потрібна. Хоча чиновники, що опікувалися процесом, стверджують, що південноафриканське вугілля було вологим внаслідок дощу, але згодом почало горіти дуже добре.
Далі, деякі непомітні сили ініціювали скандал навколо постачання вугілля з Росії. Начебто, це не патріотично або щось ще. Хоча імпорт газу та ядерного пального – це те ж саме. Як наслідок… вірно, вугілля з Росії компанією "ДТЕК" не постачається.
Далі, були новини про можливо постачання вугілля з Польщі та Казахстану. На диво, вже наступного ранку з'являються коментарі певних експертів, що казахське вугілля не є придатним для українських ТЕС. Може, і так. А може це також частина конкурентної боротьби, бо імпортувати газ знову збирається "ДТЕК".
А тим часом, такі виразні акценти. На тлі щоденних істерик про те, коли саме закінчиться вугілля на українських ТЕС, вчергове виник губернатор Луганщини Геннадій Москаль. Він закликав вивезти з підконтрольних йому територій 143 тис тонн вугілля. Вже готового, українського. За його словами, він вже звертався з цим проханням до уряду, але нічого не змінилося.
Раніше за нього, з аналогічною заявою виступили гірняки Львівської області. А у цій області немає замінованих та зруйнованих шляхів.
Отже, є певні ознаки боротьби за право імпортувати та постачати вугілля. Дивним чином при цьому страждають споживачі електроенергії. Адже свого часу Україна не зробила нічого, щоб зменшити долю струму, який виробляється тепловими станціями (майже 50%). Хоча якщо б ми мали ще більшу долю атомної енергетики (від сьогоднішніх 47%), чи більше альтернативних джерел (зараз близько 3-4%), то не отримали б таких проблем.
Але, зрозуміло, Ахметов є монополістом та довгий час мав вагомий вплив і на президента Віктора Ющенко, і не президента Віктора Януковича. Отже, він домігся збереження застарілих потужностей, і тепер за це має сплачувати вся країна. Але до цього, він ще (дуже на те схоже) приймає участь в кулуарних війнах за право постачати вугілля.
Отже, поведінка кількох груп впливу в енергетиці (одна з яких – це "ДТЕК" Ахметова) напряму загрожує енергетичній безпеці України, та завдає удару по економіці.
Ми не знаємо, що цікавить групу впливу, яку може представляти той же Іванчук. Проте є питання, які дуже цікавлять Ахметова. Перш за все, це підвищення тарифів на електроенергію, постачання тепла та інші комунальні послуги. Його "ДТЕК" навіть зараз є прибутковим, а після підвищення тарифів перетвориться у справжню золоту копальню.
Але представники Ахметова продовжують розповсюджувати в суспільстві думку, що енергетика знаходиться на межі колапсу – зокрема, через відсутність грошей на оновлення. Що треба підвищувати тарифи, бо інакше неможливо модернізувати генеруючі потужності – хоча в попередні роки "ДТЕК" мав усі можливості для оновлення потужностей, але не хотів цього робити. Тож окрім відключень, дончанин провокує ще одну неприємність для економіки.
Це вчергове піднімає низку питань щодо того, яку роль відіграє Ахметов в долі нашої держави. Колишній учасник "сім'ї" Віктора Януковича, що загравав із сепаратистами та допустив справжню трагедію на Донбасі, продовжує паразитувати на тілі економіки України.
Ми багато разів ставили питання представникам "ДТЕК", чи це вони стоять за енергетичними скандалами останніх часів. Жодного разу вони не відповідали на це питання. Отже, нам залишається лише робити певні припущення.
Не виключено, що задля успіху свого бізнесу певні групи впливу навіть здатні гратися з енергетичною безпекою України.

Війна розпалила апетити олігархів

Вже зараз впевнено можна стверджувати, що аварійних відключень в таких обсягах не повинно бути, адже фахові енергетики ще в серпні передбачили сценарій можливого осінньо-зимового колапсу. Щоб уникнути каскадної аварії, тоді ж розробили низку заходів, спрямованих на попередження аварійного знеструмлення споживачів.
Проте певні сили фактично заблокували постачання вугілля на теплові електростанції (ТЕС). Блокується також експорт російської електроенергії, що унеможливило б такі потужні аварійні відключення споживачів.
В умовах війни, коли енергосистема штучно доведена до межі краху, організатори та учасники цього дійства фактично стали державними зрадниками.
Все списувати на війну – це злочин, адже факти свідчать, що можна було б уникнути такого болісного удару по вкрай зубожілих споживачах та нашій промисловості, яка й без того перебуває в стані стагнації.
Від колапсу енергетику поки що рятує "небесна канцелярія", адже з потеплінням у грудні теплові електростанції скоротили обсяги споживання вугілля на десятки тисяч тонн (в морозну погоду станції спалюють щодоби понад 100 тис т).
Але, за прогнозами синоптиків, з нового року грянуть сильні морози. Якщо до того часу зажерливі конкуренти, інтереси яких відстоюють деякі представники з владного Олімпу, не вгамують свої апетити, на безпечне проходження осінньо-зимового максимуму навантажень 2014-2015 можна не сподіватися.
І комусь таки доведеться відповідати перед військовим трибуналом, адже факти свідчать про навмисні, а ще - не професійні дії на енергоринку України, що довело енергетику до катастрофічного стану.

Серпень: надзвичайний стан на енергоринку

Як зберегти енергосистему від розвалу? Це питання постало перед енергетиками та Кабінетом Міністрів на початку серпня 2014 року. Відразу після того, як в липні почалося різке падіння вуглевидобутку.
Внаслідок воєнних дій у липні видобуток вугілля скоротився на 16,2%, тоді як падіння за сім місяців становило лише 0,5%. Відчутно, але не критично. Інша справа, що антрацитове вугілля виявилося запертим на території АТО.
Що це означає? У виробництві електроенергії задіяні 14 ТЕС, з яких 7 працюють на газовому вугіллі, видобуток якого здійснюють на шахтах поза зоною АТО. Решта 7 станцій працюють на антрацитовому вугіллі, який видобувають лише на шахтах в зоні воєнних дій.
В умовах суцільних руйнацій стало неможливо доставити вугілля на станції. У серпні на складах ТЕС запаси вугілля були вдвічі менші, ніж потрібно до початку опалювального сезону.
В серпні поповнення зимових запасів повністю припинилося, тому в Україну почали імпортувати вугілля з Росії та Австралії, а також оголосили про майбутній імпорт з Південно-Африканської Республіки (ПАР) обсягом 1 млн тонн.
З огляду на це, за ініціативою енергетиків Кабінет Міністрів запровадив надзвичайний стан на оптовому енергоринку (ОРЕ), що дозволило змінювати алгоритм розподілу коштів ОРЕ. Учасникам ринку встановили "особливі умови купівлі-продажу електроенергії, а також її експорту або імпорту", - сказано в урядовому документі.
Особливими повноваженнями уряд наділив НЕК "Укренерго", яка здійснює оперативно-технологічне управління об’єднаною енергосистемою України. Проте "Укренерго" може діяти лише за погодженням з Міненерговугілля та з огляду на запаси палива на ТЕС.
Чи можна було уникнути такого сценарію? Чи можна було купувати чи завезти вугілля на станції заздалегідь?

В чиїх інтересах проведено кадрові чистки?

Скільки людей загине на операційних столах внаслідок знеструмлення лікарень, де давно вже немає ні резервних генераторів, ні палива для них. В сумний перелік смертей можуть потрапити і їхні родичі та друзі.
Але боротьба за надприбутки – непереборна рушійна сила для олігархів. Варто згадати, чим закінчилася історія з імпортом першої партії (250 тисяч т) африканського вугілля державною компанією "Укрінтеренерго" наприкінці жовтня?
З того часу поставки були зупинені. Водночас екс-міністра Юрія Продана залякували викликами до Генеральної прокуратури, а керівника "Укрінтеренерго" Володимира Зиневича посадили за грати нібито з причини закупівлі не якісного вугілля.
Дивно, але перша партія африканського вугілля успішно згоріла на теплових електростанціях.
Але – увага - чомусь наступні 3 партії (по 250 тис т кожна) вже викупить "ДТЕК" Рината Ахметова? Чи не йому не сподобалася поява на ринку вугілля державної компанії "Укрінтеренерго" та її керівника Володимира Зиневича?
До речі, 16 грудня Апеляційний суд Києва вже відпустив його під домашній арешт (раніше з Володимира Зиневича вимагали задаток 365,4 млн грн.). Схоже, скоро його виправдають за відсутність зловживань.
Сам Володимир Зиневич на своїй останній прес-коференції пояснив, що під час транспортування з Африки вугілля в танкері намочив дощ, тому його калорійність тимчасово впала на 20%, але вугілля висохне і вона відновиться. Скоріше за все, так воно й сталося, але вже втрачено майже 2 місяці.
Досталося на горіхи за вугілля з ПАР й міністрові Юрію Продану – йому наручники не вдягали, але з посади таки звільнили. І замінили непрофесіоналом в енергетиці – мабуть це буде кредит довіри за лояльність до одного з олігархів.

Юрій Продан. Фото kmu.gov.ua

 
Тепер Міненерговугілля керує інвестиційний банкір Володимир Демчишин - своїми надзвичайно некоректними коментарями він вже шокував журналістів та колишніх міністрів. В соціальних мережах надто бурхливо обговорюють його цитати, закликаючи парламентарів врятувати державу від загибелі.
Але з точки зору населення, дорогоцінний час втрачено. Поки олігархат воював за право постачати вугілля для ТЕС, споживачі всієї України потерпали від аварійних відключень.

Прогнозний дефіцит потужностей - 3000 МВт

А чому не припустити, що "ДТЕКу" хочеться розвернути аналогічні скандали на ринку електроенергії, та жодним чином не дозволити отримувати енергію з інших джерел, ніж від "ДТЕК"? Аналогічно можна припустити щодо інших груп впливу.
У вересні фахівці НЕК "Укренерго" розрахували прогнозний баланс виробництва та споживання електроенергії. Очікуваний дефіцит генеруючих потужностей через відсутність палива в осінньо-зимовий період вони оцінили від 1500 до 3000 МВт – це 10% від загального обсягу споживання.
Стало зрозуміло, що 10-відсотковий дефіцит потужності може призвести до масових відключень споживачів по всій країні, починаючи з листопада.
Дефіцит потужностей для виробництва електроенергії зумовлений тим, що з територій Донецької та Луганської областей, які знаходяться під контролем бойовиків, практично повністю припинено постачання вугілля антрацитової групи.
З метою недопущення відключення споживачів та економії вугілля, ще влітку були вжиті всі можливі технічні заходи з оптимізації структури виробництва та режимів роботи єдиної енергосистеми України. Переглянуто ремонтні програми енергогенеруючого обладнання з метою забезпечення максимальної кількості енергоблоків на період максимальних зимових навантажень.
Тоді ж розпочали поставки імпортного вугілля – російського та південноафриканського. Але з огляду на різке зростання споживання електроенергії після настання холодів та недостатніми обсягами постачання вугілля, запаси вугілля на складах станцій впали до критичного рівня. Хоча відповідно до прогнозного балансу мав би становити на початок 2015 року – 3,1 млн. т (газового вугілля – 1,7 млн. т, антрацитового -1,4 млн. т).
Відсутність палива на складах, пошкодження електричних мереж у Донбаському регіоні, обмеженість видачі потужностей Старобешівської та Зуївської ТЕС (до 900 МВт), повна зупинка Слав`янської ТЕС – проблеми, які здолають не скоро.
Через пошкодження електричних мереж Луганська ТЕС працює відокремлено від енергосистеми України.
Можна було б запустити газомазутні енергоблоки ТЕС, але тоді ціна виробленої електроенергії сягне 1,93 грн за кВт-г, що майже вдвічі вище, ніж на вугільних енергоблоках (0,9 грн за кВт-г).

Фото dtek.com

До речі, газомазутний блок 800 МВт витрачає від 3 до 4,8 млн. куб метрів газу за добу (в середньому 120 млн куб м за місяць). В разі, якщо такий блок запустять, то весь газ, який припасли для комунальних котелень, згорить на теплових електростанціях. А це недопустимо.
На думку енергетиків, з огляду на гальмування поставок вугілля з Росії та ПАР, єдиним засобом для збалансування енергосистеми міг би стати імпорт енергії з Росії за ціною, спів ставною з вартістю на оптовому енергоринку ринку України - приблизно 0,9 грн за кВт-г.
Відповідним наказом Міненерговугілля від 24.11.2014 "Про забезпечення надійної паралельної роботи ОЕС України" доручено НЕК "Укренерго" забезпечити імпорт електроенергії з Росії потужністю до 1500 МВт – це дозволить щомісячно економити близько 500 тис. т вугілля дефіцитної антрацитової групи.
Але далі цього справа не рухається. Натомість запущено маховик аварійних відключень споживачів, подвоївши прогнозний дефіцит потужностей.
Не зрозуміло, чому правоохоронні органи не помічають того, що діється і хто мав би відповісти за штучне гальмування з вирішенням проблеми, адже енергетика України балансує на межі прірви.
Також дивно, що проведені чистки в Міненерговугілля - енергетиків за освітою та професійною діяльністю звідти прибирають. Зокрема, наприкінці листопада екс-міністр Кабінету міністрів Остап Семерак заявив, що уряд звільнив заступника міністра енергетики та вугільної промисловості Вадима Улиду.
"Ми відреагували на рішення Міненерговугілля, яке схвалює імпорт електроенергії з Російської Федерації, відповідний дозвіл підписав заступник міністра Улида, його було звільнено", - заявив Семерак.
До речі, Вадим Улида після такої заяви власноруч написав заяву про звільнення. Дійсно, за його підписом було погоджено можливість закуповувати електроенергію з Росії двом компаніям, які на той час звернулися до міністерства – це "ДТЕК" та "Енергомережа".
Але погодження – це аж ніяк не дозвіл на імпорт, а лише підтвердження того, що Україні дійсно таки потрібно імпортувати електроенергію для покриття дефіциту. Цього ж вимагав і сам президент України - вимогу про необхідність експорту російської електроенергії ставить РНБО (Указ президента №876/2014).
Ще більший подив викликає те, що через тиждень після звільнення Вадима Улиди Кабінет Міністрів таки погодив тимчасовий імпорт компанії "Укрінтеренерго". Але пройшло вже майже 2 тижні, а віз і нині там, тобто, хтось штучно блокує імпорт з Росії. 
Прийде час і комусь таки доведеться відповідати за все скоєне, адже нікуди не зникнуть дані про те, що з метою уникнення колапсу в опалювальний сезон енергетики-професіонали підготувалися належним чином, але політики з олігархами запустили свій сценарій розвалу української економіки.



І цей клоун прем"єр міністр України...
Доля мільйонів людей в руках цього дибільного Кролика, а може й ворожого агента, бо влітку це бидло розповідало, що нам те вугілля не потрібно, а зараз настають енергетичні збої.
В сталінські часи Кролик би вже пішов на фарш. У країні війна, а злодії тільки думають як набити кишені краденим добром. Давно вже треба відповідати за свої справи або за злочинну бездіяльність.

"Кулю в лоб тобі" падло

Нехватка угля — диверсия Яценюка
Олігархічний уряд Яценюка
Новое правительство готовит налоговый геноцид? 
Розкуркулювання населення 
"Антикризові" закони уряду
Перша олігархічна війна нової влади  
Яценюк і корупція
Війна і зрада в Україні 3

100 найбагатших українців 2014

04.11.2014,  Телеканал ТВі

Бізнесмен Рінат Ахметов очолив Топ-100 найбагатших українців за версією видання "Новое время".
Його статки експерти оцінюють у $10,1 млрд – це майже чверть сумарного статку всіх учасників рейтингу.
Власники групи "Приват" Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський посідають у списку відповідно друге і третє місця.
До першої десятки увійшли також президент України Петро Порошенко і перший заступник голови Адміністрації президента Юрій Косюк.

Сумарний статок 100 найбагатших українців дорівнює 22% ВВП країни. Водночас у США, наприклад, сумарний статок 400 найбагатших американців еквівалентний 13% ВВП країни.
Лише 5 учасників рейтингу (серед них екс-мер Києва Леонід Черновецький) за минулий рік збільшили активи. Інші рахують втрати. У абсолютних цифрах більше за всіх за рік втратив Рінат Ахметов – $8,1 млрд. Ця втрата порівняна зі сумарною вартістю активів Віктора Пінчука (№5), Юрія Косюка (№8) і трьох мультимільйонерів групи "Приват" (Геннадія Боголюбова – №2, Ігоря Коломойського – №3 та Олексія Мартинова – №7) разом узятих.
У відносних цифрах більше за інших втратив власник холдингу УМХ Сергій Курченко. Бізнесмен-утікач втратив 89% вартості своїх активів. Власник банку "Дельта" Микола Лагун втратив 79% свого статку. Третє місце за обсягом втрат посідає Олександр Янукович – мінус 78%.
Видання "Новое время" порахувало, що українцеві зі середньою в країні зарплатою $267 доведеться працювати 3 млн 370 тисяч і 786 років, а також 7 місяців без урахування відгулів і лікарняних, аби заробити статок, порівнянний із капіталом Ріната Ахметова.
Аби потрапити хоча б на 100-й рядок списку, тому ж українцеві зі середнім доходом знадобиться 12 тисяч 484 роки і 4 місяці невтомної праці. Їжу, одяг, предмети побуту купити він зможе лише після досягнення мети.
Якщо ж продати всі активи всіх 100 найбагатших українців, вирученої суми вистачить лише на те, аби придбати у 30-річного підприємця зі США Марка Цукерберга 19% акцій Facebook.
Рейтинг "Топ-100 найбагатших українців" складений журналістами видання "Новое время" і аналітиками інвестиційної компанії Dragon Capital.

Бюджет 2015: чиновникам - все, людям - нічого

26.12.2014, Олена Астахова, Василь Саф'янюк, Факти, ICTV

Скорочення в бюджеті стосуються переважно соціальної сфери

Виникає чимало запитань. Наприклад, чому скорочення стосуються переважно соціальної сфери, тоді як державний апарат без копійчини не залишиться.
Для чого витрачати чималі гроші, приміром, на підготовку держслужбовців і наукові дослідження у галузі держслужби, якщо вже не один рік йдеться про доцільність скорочення кадрів.

Людям - затягувати паски, державному апарату - додаткові гроші. Ось таким проектом бюджету зустрічаємо наступний рік, який має стати одним із найскладніших. Як і за попередньої влади, найбільше дістанеться силовикам - додатково майже 15 мільярдів Міністерству внутрішніх справ
та 20 мільярдів  Міноборони. І ще майже мільярд Генпрокуратурі.



«Мені дуже шкода видавати їм збільшення навіть на 1 гривню. Чому? Можу сказати. Тому що найкращі приміщення, найкраще оснащення і на сьогоднішній день не вистачає найкращих мізків і вірності країні», - говорить народний депутат України Олександра Кужель.

При режимі проголошеної тотальної економії майже 200 мільйонів хочутьскерувати на підготовку службовців та  десятки мільйонів - на наукові розробки у сфері державного управління. Кошти закріпляють за ДУС, Мінекономіки, Мінфіном та Мінмолоді.

При цьому згортають програми доплат учителям - за класне керівництво та гуртки, обмежують дитяче харчування в школах та переносять з державного на місцеві бюджети  проблеми перевезення школярів.

«Не можуть одні діти їздити в школу за 20 км чи 10, а інші діти ходити пішки і вставати о третій годині», - говорить перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики Сергій Каплін.



На адмінреформу хочуть витратити мільярд 380 мільйонів гривень. Це - на ліквідацію майже 30 комісій, інспекцій та інших установ, які почав скорочувати ще попередній уряд.

«Якщо ми об'єднували три інспекції в одну, то ці три інспекції треба закрити, скоротити велику кількість людей, але створити маленьку інспекцію з меншою кількістю людей. Це точно дешевше, аніж утримувати тисячі людей, які не тільки отримували заробітну плату і споживали комунальні послуги», - каже перший заступник голови Комітету Верховної
Ради України з питань європейської інтеграції Остап Семерак.

Земельна реформа обійдеться у понад 40 мільйонів. А ще – 54  мільйонами урядовці хочуть поповнити статутний капітал «Украгролізингу», у рази зростають видатки на безоплатну правову допомогу - адвокатів та юристів.
За кошт платників податків держава боротиметься і з корупцією - майже на 400 мільйонів гривень,  каже експерт Ангела Бочі.

«Створюється нове Антикорупційне бюро, разом з тим існує Національне агентство з антикорупційної діяльності. Якщо на Антикорупційне бюро розраховано 249 млн. гривень, при тому, що там буде працювати незначна кількість осіб. А 122 млн. гривень передбачено на національне агентство», - зазначає Ангела Бочі, експерт з економічних питаньМіжнародного центру перспективних досліджень.

У проекті бюджету на наступний рік скорочують видатки на Верховну Раду, президента та уряд. Але експерти переконані: якщо держава хоче поповнити скарбницю - треба негайно обрізати утримання державного апарату.

Та як видно з проекту нового бюджету - апарат захищає себе краще за будь-яку армію.

Військовий комунізм Порошенка-Яценюка

25-12-2014, Андрій Вишинський

Где армия зависит от народа, там рано или поздно оказывается, что правительство зависит от армии
Антуан де Ривароль

Президент Петр Порошенко и премьер Арсений Яценюк решили добить средний класс Украины.

На протяжении многих лет идея налоговой амнистии создавалась для того, чтобы вернуть в Украину капиталы, выведенные за годы независимости в оффшоры.

Механизм предполагал, что они задекларируют все зарубежные активы, а взамен получат гарантии неприкосновенности своего имущества – в том числе, с них не станут взимать налоги.

По сути, отсюда и слово "амнистия". Взамен наши бизнесмены обязались бы платить налоги со всех заново заработанных денег. В идеале, вообще без использования механизмов оптимизации через оффшоры.

Странным образом, правительство Яценюка обернуло идею налоговой амнистии против населения Украины. Олигархи, особенно дружественные премьеру-"кулевлобу" Ринат Ахметов и Игорь Коломойский, странным образом забыты. Зато населению предлагается не просто задекларировать все доходы, но и заплатить с них огромные налоги. По ставкам, которые повышаются.

Это не называется амнистия. Куда уместнее аналоги времен военного коммунизма. Это были продразверстка 1920-х. У зажиточных и работящих сельских семей забирали все, самих зачастую убивали или отсылали в Сибирь. В этих действиях большевики опирались на люмпенизированные слои населения, которые не могли смириться с тем, кто кто-то имел собственный дом и пару лошадей для вспахивания земель.

Продразверстка делалась с пафосом, во имя спасения страны. С громкими лозунгами о классовой борьбе, буржуях и кулаках. Никто из руководителей Советской России не угрожал уйти в отставку, никто не подписывал коалиционные соглашения. Но в этом, пожалуй, вся разница.

Яценюк при немой поддержке Порошенко хочет изъять у населения страны нетрудовые, по его мнению, доходы. У того самого населения, которое они уже раскулачили при помощи девальвации, устроенной талантливым инвестиционным банкиром во главе Нацбанка. Того самого населения, которое финансирует солдат в зоне АТО, пока чиновники Минобороны занимаются "распилом" бюджетных миллиардов. Того самого населения, которое должно платить за газ дороже потому, что Яценюк не решился разрывать позорный контракт с "Газпромом".

Совершенно очевидно, что за спиной Яценюка стоит еще один "гениальный" инвестиционный банкир – Игорь Билоус. Глава Налоговой (ныне Государственной фискальной службы) не сумел и не захотел перекрыть схемы по уклонению олигархов от уплаты налогов. В Украине продолжают работать и обнал, и "налоговые ямы", и откаты при возмещении НДС. Продолжается взимание авансов по налогу на прибыль с убыточных предприятий.

Тем не менее, бездарное руководство ГФС чувствует себя более чем безопасно. И теперь набралось достаточно решимости, чтобы раскулачивать население и "белый" бизнес (по нему особые сюрпризы).

При этом группы влияния Порошенко и Яценюка уже распределили властные полномочия, и готовятся "сесть на схемы", чтобы "распиливать" государственные миллиарды.

Если после этих телодвижений не произойдет третий Майдан или военный переворот, случится нечто странное. Странно, если население и возродившаяся армия позволят талантам из правительства запустить руку в карманы миллионов людей. Пока что настроения для возмущений не созрели – они начнутся, когда население начнет получать "письма счастья" из Налоговой. Массовыми они станут, когда налоговики начнут начислять штрафы. А в открытую форму перерастут, когда начнут накладывать аресты на имущество.

Это радикальный вариант, но он вполне возможен. Очень рискованно в стране, которая истощена войной и обнищанием, устраивать продразверстку и раскулачивание. Большевики смогли справиться с народными восстаниями только при помощи мощной армии, готовой убивать собственное население. Вряд ли украинская армия пойдет за Порошенко, а тем более за Яценюком.

Игорь Билоус и Арсений Яценюк. Фото sfs.gov.ua

* * *

Кабмин в который раз обманывает Международный валютный фонд, США и Европу. Те уже выделили массу денег, и требуют в ответ проведения реформ. Вместо этого им опять подсовывают пустышку.

22 декабря Кабмин подал в Верховную Раду "пакет" законопроектов по так называемому реформированию налоговой системы. На самом деле, о реформе в нормальном понимании этого слова в этих законопроектах речь не идет. Речь в них идет о резком увеличении фискальной нагрузки на легальный бизнес и население.

Тем не менее, у Премьера Арсения Яценюка хватило пафоса, чтобы заявить: "Мы надеемся, что бизнес выходит из тени, мы снижаем ставки налогов".

"Пакет" подается под соусом сокращения количества налогов с 22 до 9, хотя на самом деле в основном имеет место механическое объединение существующих налогов, и даже введение новых.

Складывается впечатление, что весь коллектив Налоговой и Минфина сбросился идеями, с чего бы еще собрать денег в бюджет. Спросили даже у завхоза и уборщицы. Наверное, именно  так в средние века вводили налог на шторы, когда переставали работать налог на окна и шаровары.

Фискальных находок Кабмина настолько много и они имеют настолько нистемный характер, что стоит разобраться с главными нюансами задуманной Яценюком реформы по отдельности.

Начнем с внедрения косвенных методов определения доходов граждан. Официальным языком, метода контроля за расходами и доходами налогоплательщиков – физлиц при определении обязательств по налогу на доходы физлиц.

Идея для западного мира не новая, и в странах развитого капитализма вполне рабочая. Если человек купил себе автомобиль, то он обязан объяснить, откуда взял на это деньги.

Как водится, подход решили адаптировать в Украине. С той разницей, что наше государство не несет перед населением никакой ответственности за свои действия. А мегакоррупционеров и воров из бюджета ожидает разве что отставка. Громких "посадок" или даже процессов против чиновников-крохоборов не было даже со времен второго Майдана. А значит, наша страна не созрела для подобных новаций. Они будут болезненно затрагивать именно тех, кто не умеет прятать свои доходы – а это как раз обычное население.

Впервые правительство озвучило свою идею две недели назад. После утечки одного из вариантов будущего законопроекта №1578 в СМИ, кое-что в намерениях Яценюка экспроприировать активы соотечественников, которые их имеют, изменилось. Хотя костяк остался прежним.

Как будет происходить процедура проверки физлица, непонятно. По-прежнему предполагается, что порядок применения косвенных методов будет утверждаться не законом, а приказом Минфина. То есть, чиновниками по их усмотрению. То есть, абсолютно произвольно, от слова "произвол".

Закон никак не ограничивает Минфин в реализации подобных фантазий. Более того, на самом деле порядок будет писаться даже не Минфином, а самими налоговиками, которым Минфин традиционно делегирует это право.

Источник yablor.ru

С другими процедурными вопросами то же самое. Если в порядке, утверждаемом лишь приказом Минфина, появится понятие "активистов-люстраторов", которые получат право вламываться в дома и квартиры граждан, удивляться этому будет поздно. Весь Киев после Майдана только и говорил о "сотнях самообороны", которые ездили при пригородным домам, и шантажом отбирали у их жителей большие деньги. Говорят, доходило и до угроз оружием, и до выкрадывания детей с целью получения выкупа. Чтобы не ставить под удар светлые идеалы Майдана, об этих случаях не решались в открытую говорить на страницах СМИ.

Кого будут проверять, а кого нет? Тоже не понятно. Право назначать проверки граждан все еще закреплено за руководителями фискальных органов - от нынешнего главы ГФС Билоуса до владельцев фискальных княжеств в районах и городах.

Поводов для назначения такой проверки, правда, стало количественно меньше:

"39².4. Контролюючий орган має право призначити та провести документальну перевірку з використанням методу контролю за витратами та доходами, у разі наявності однієї з обставин:

39².4.1. вартість активів, що перебувають у власності платника податків, перевищує суму документально підтверджених та/або задекларованих джерел походження коштів або майна, використаних для придбання таких активів, в розмірі що перевищує розмір сорока мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня звітного року;

39².4.2. обсяг здійснених витрат платником податків перевищує суму документально підтверджених та/або задекларованих джерел походження активів, використаних для здійснення таких витрат, в розмірі, визначеному підпунктом 39².4.1 цього пункту."

Напомним, ранее предполагалось, что проверка могла проводиться в пяти случаях: "39².2. Контролюючий орган має право призначити та провести документальну позапланову перевірку з використанням методу контролю за витратами та доходами, у разі наявності однієї з обставин:

39².2.1. у власності платника податків перебувають активи, за якими платник податків не має документального підтвердження джерел походження коштів або майна, використаних для придбання таких активів;

39².2.2. платником податків здійснені витрати, за якими платник податків не має документального підтвердження джерел походження активів, використаних для здійснення таких витрат;

39².2.3. контролюючим органом виявлено факт недостовірності даних, повідомлених платником податків, щодо джерел походження коштів, майна або інших активів;

39².2.4. наявність у платника податків не задекларованих активів, доходів;

39².2.5. наявність у контролюючого органу інформації, отриманої у встановленому законодавством порядку, щодо перевищення суми понесених витрат у зв’язку з придбанням активів платником податків – фізичною особою, у звітному періоді, над сумою доходів, отриманих таким платником податку у цьому ж звітному періоді, в розмірі що перевищує розмір сорока мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня звітного року."

Голод в Поволжье - итог продразверстки. Фото livejournal.com

Как видим, это то же самое. Поводов назначить проверку у налоговиков остается достаточно. Причем, они очень размытые, и позволяют большую свободу трактовок.

Но главное – избирательность назначения проверок. Именно сам налоговик будет определять, назначить проверку или нет. Эта позиция оставлена без изменений.

Предусмотренную Конституцией презумпцию невиновности по-прежнему предлагается игнорировать.

По мнению Налоговой, при определении доходов граждан она не должна работать.

Налоговик сможет не только назначить проверку физлица. По ее результатам, он сам может вынести решение, не утруждая себя обращением в суд.

Если гражданин считает себя невиновным – это его проблемы. Это он должен идти в суд и бороться за свои деньги. Иначе налоговик запросто может требовать заплатить в бюджет 30% от превышения расходов над доходами. Стоимость актива фискалы будут определять также самостоятельно с помощью экспертов.

О масштабах коррупции, к которой приведет действие двух вышеописанных норм, остается только догадываться. Ведь получается, что:

1) руководящие сотрудники фискальных органов становятся богами в отношении сограждан;

2) какая-либо оппозиция (например, негативные высказывания о работе органов ГФС или конкретных должностных лиц) с помощью предложенного ноу-хау может пресекаться в зародыше. Иначе к ним придет проверка, с подозрением в уклонении;

3) все публичные деятели или, скажем, значимые бизнесмены попадают в серьезную зависимость от налоговиков. Это, кстати, касается и народных депутатов, которые готовы в порыве странных чувств поддержать Яценюка.

Другими словами, мы имеем дело с созданием авторитарной вертикали власти, построенной на основе налогового органа. Такого в Украине раньше не существовало, и даже создатель Налоговой Николай Азаров не мог мечтать о такой власти.

Ответственность за выявленное фискалами превышение расходов над доходами предложено даже увеличить.

Авторам законопроекта показалось мало облагать такое превышение побором по ставке 30%. В случае, если расхождения между расходами и доходами, насчитанные фискалами, превысят 10 размеров минимальных зарплат, они начислят уже 40%. Для понимания, 10х1280=12800 грн. То есть, купил iPhone – не крути им перед налоговым инспектором, иначе доплатишь 40% государству.

Что? Купишь на рынке? Еще одна прелесть новой формы контроля заключается в том, что теперь покупка товара ценой свыше 25 тыс грн (в следующем году это вполне может быть 1 тыс долларов) возможна лишь при условии предъявления паспорта и налогового кода. О такой покупке продавец обязан будет сообщить налоговикам.

Ни в одной стране мира подобной дикости нет, и быть не может. В Украине – будет. Имя автора – Арсений Яценюк. Вот он, главный коммунист.

А нечего быть буржуями!

Арсений Яценюк. Фото bigmir.net

* * *

Чтобы вся описанная выше прелесть начала действовать, нужно от чего-то оттолкнуться. Авторы по-прежнему предлагают для этого провести одноразовое добровольное "нулевое" декларирование активов налогоплательщиков. В их понимании, налоговую амнистию.

Если человек этого не сделает, его активы будут считаться на условном уровне 200 тыс грн. По курсу Нацбнка, это 12 тыс долларов, а по реальному курсу - меньше 10 тыс долларов. Вот так Налоговая предлагает оценить тот максимум, который мог иметь житель Украины (дома, квартиры, машины, наличные) за всю жизнь.

Казалось бы – так почему активы не задекларировать, если их вроде бы не собираются облагать налогом? Но тут и сокрыты нюансы налоговой амнистии имени Порошенко и Яценюка.

Ведь все, что выше 200 тыс грн, налоговики предлагают считать вновь заработанным. И хотят обложить это огромным сбором.

Если нажито более 200 тыс грн (а именно так у всех владельцев машин и квартир, купленных после 2000 года, когда взлетели цены на недвижимость), то предлагается заплатить государству уже 3%.

А вот это уже удивительно. Неважно, откуда у людей взялись деньги на квартиры и машины. Но этих денег уже давно нет. Тем не менее, их предлагают считать заработанными только что. И отдать государству.

Даже если это 3%, это не налоговая амнистия. Амнистия предполагает прощение всего, что было до этого, и обложение налогом новых доходов. Но никак не использование закона "задним числом". Предложение Порошенко-Яценюк - это продразверстка в действии.

Скажем, обычный человек получал зарплату либо зарабатывал деньги путем ведения бизнеса, платил все положенные налоги и накопил, например, 50 тыс долларов. С какого перепугу он должен отдавать государству 1,5 тыс долларов? Только потому, что государство решило, будто накопления свыше 10 тыс долларов незаконны априори?

Не хватает только люмпенов с вилами, которые ходят следом за налоговым инспектором и кричат "бей кулаков!" и "долой буржуев!"

Олигарх, налогов никогда не плативший, грабивший государство в ходе приватизации, госзакупок и т.д., и т.п., может заплатить 3% от награбленной суммы (а может заявить и большую сумму –с учетом награбленного в будущем) и получить индульгенцию!

* * *

Есть еще несколько моментов, которые указывают на изысканность идеи Порошенко-Яценюка.

Нюанс первый – нулевое декларирование предполагает наличие доверия к государству, как таковому. А доверия нет. В самом деле, почему не задекларировать собственное имущество в размере 10 млн грн, заплатить 300 тыс грн, и на много лет вперед иметь индульгенцию от Налоговой?

"На какие деньги квартира? А вот декларация, все уплачено". Более того, как сейчас обсуждается в Фейсбуке, подобная бумага станет отличным основанием для вывода денег за границу. Европейские банки получат очень даже официальное свидетельство законности происхождения капитала жителя Украины.

Фото antikor.com.ua

Но давайте смотреть в глаза реальности.

Совсем недавно государство предложило своим гражданам задекларировать имеющуюся в их собственности жилую недвижимость.

И клятвенно заверило, что облагать налогом на недвижимость будет только жилую площадь и только сверх установленного необлагаемого минимума.

Многие поверили. И теперь горько пожалели.

Правительство Яценюка "передумало", и предлагает облагать не жилую, а общую площадь.

И даже не только жилую недвижимость, а и нежилую – вплоть до собачьих будок (об этом подробнее в ближайшее время).

В самом деле, какие претензии? Обещание давал Азаров, Яценюк ничего не обещал.

Как можно верить такому государству? Как можно верить Яценюку, который меняет свое мнение по нескольку раз за время заседания Кабмина? И где гарантия, что с освобожденными от налогообложения активами не случится то же самое, что с недвижимостью – и освобождение как бы отменится?

Именно поэтому можно быть уверенным, что население Украины станет массово саботировать процесс декларирования.

Нюанс второй – особенности проведения нулевого декларирования предполагают наличие доверия не только к государству, но и конкретно к Государственной фискальной службе. А его еще меньше, чем доверия к премьеру-"кулевлобу".

Где гарантия, что базы данных с задекларированными активами завтра не станут продаваться в интеренете всем желающим? Где гарантия, что в результате к человеку в "гости" не придут очередные "майдановцы" или "люстраторы", и не попросят поделиться нажитым?

Такой риск в Украине еще выше, чем риск "передумывания" правительства. Подобная база может стоить от силы 300-500 долларов. Согласитесь, целые коллективы "люстраторов" сбросятся карманными деньгами, чтобы открыть новый "бизнес".

Нюанс третий – особенности проведения нулевого декларирования только теоретически не предполагают налогообложения задекларированных активов. На практике же могут привести к их экспроприации.

Так, если не хочется платить 3% с имеющихся наличных, при декларировании физлицо обязано разместить деньги их в банковском учреждении на срок не менее года.

Это при том, что еженедельно во все новые банки вводится временная администрация. Возврат средств гарантирован только в пределах 200 тыс грн, и только в гривне (по курсу Нацбанка в лучшем случае; скажем, банк "Дельта" при рыночном курсе 20 гривен за доллар умудряется выдавать деньги по 14). Кроме того, НБУ в судорожных попытках показать свой "профессионализм" постоянно производит манипуляции, направленные на изъятие у граждан иностранной валюты. Наконец, гривна стремительно девальвирует.

Тут уже прямая ответственность Порошенко – ведь именно он назначает главу НБУ. Валерия Гонтарева – конечно, талантливый инвестбанкир. Но как глава Нацбанка она полный провал. Даже если Гонтарева вычистит с рынка все "моечные" банки и создаст новую штатную структуру НБУ, это вряд ли добавит доверия гривне. А значит, оставшиеся банки и НБУ в новых штанах пойдут на дно вместе с "кулевлобом", который предлагает населению добровольно лишиться последних денег.

Размещение средств в банках на год приведет либо к полной потере этих денежных средств (полной экспроприации), либо к их "усыханию" до 200 тыс грн в непонятными временными сроками возврата из Фонда гарантирования. О валюте вообще можно забыть.

К социальной справедливости или чему-либо подобному такой механизм тоже не имеет никакого отношения.

Глава НБУ Валерия Гонтарева. Фото depo.ua

* * *

Совершенно очевидно, что косвенные методы определения доходов физлиц направлены не против олигархов - они защищены и могут быть даже в выигрыше. Они не направлены против политиков и чиновников - пока что эти люди просто защищены, потому что имеют властный ресурс, и налоговики их не коснутся.

Не направлен этот законопроект и против беднейших слоев – у них нет активов.

Удар направлен на остатки среднего класса. На тех жителей Украины, которые работают и пытаются хоть как-то обеспечить свою жизнь. Это не тот средний класс, который мы видим в американских фильмах. Это просто добросовестные работники, которые всю жизнь копили понемногу. Это семьи "заробитчан", которые конечно же не обязаны платить в Украине налоги, потому что в другой стране заработали отнюдь не миллионы, и на эти деньги содержат треть экономики нашей страны.

"Реформы" Яценюка-Порошенко – это позорнейшее явление, которое приведет к окончательному расслоению страны на привилегированный класс и быдло, которое обязано за все платить.

Как быть с идеалами Майдана? Спросите премьера и президента, которые за много месяцев так и не начали ни одной действительной реформы. Ведь реформа – это то, что приведет к запуску экономики, а не к ее разрушению. Пока что мы видели от Яценюка и Порошенко только "дай еще".

24 декабря, вечером народный депутат Оксана Продан на своей страничке в Фейсбуке сообщила о том, что Комитет по налоговой и таможенной политики одобрил "налоговые" изменения за рядом исключений, в число которых попали и косвенные методы определения доходов физлиц. По социальной сети разнеслось робкое "ура".

Напрасно. Комитет может лишь что-то рекомендовать. Принимать решение будет Рада, на которую оказывают нещадное давление правительство и президент. Яценюк и Порошенко. Запомните их имена на случай третьего Майдана.

Офшорний популізм Яценюка

27.12.2014, УП

Віталій Шабунін  
Голова правління Центру протидії корупції, експерт антикорупційної групи Реанімаційного пакету реформ

Під приводом боротьби з офшорами Уряд просуває в парламенті денонсування Конвенції з Кіпром "Про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи".

З цього приводу маємо що сказати.

Кіпр – не офшор.

В міжнародній практиці офшорною визнається юрисдикція, котра має нульові або дуже низькі відсоткові податкові ставки для нерезидентів та дозволяє ретельно приховати справжнього бенефіціара компанії чи трасту.

Це, переважно, острівні країни, які торгують секретністю та дозволяють іноземцям, які вливають капітал в країну, не сплачувати податки взагалі або платити абсолютний мінімум. При цьому, офшорні юрисдикції особливо не переймаються перевіркою легальності походження такого капіталу – навіть на вимогу іноземних правоохоронних та податкових органів. Вони обіцяють сильні гарантії секретності "великому інвестору". Хрестоматійним прикладом є Павло Лазаренко, який "інвестував" корупційно набуті сотні мільйонів в банк в Антигуа та траст в Гернзі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2011 визначено офіційний перелік офшорних зон, в якому Кіпру немає, а натомість, є країни типу Беліз, острів Гернзі, острів Мен, Монако, Британські Віргінські острови, Науру, Кайманові острови, Сейшельські острови та ряд інших класичних офшорів.

Кіпр, на відміну від вище названих офшорів, є країною-членом Європейського Союзу, на яку поширюються Директиви ЄС з питань протидії відмиванню грошей. Кіпр з часу вступу в ЄС скасував нульові податкові ставки для іноземців та припинив торгувати секретністю. Власника Кіпрських компаній без проблем можна розкрити, придбавши виписку з офіційного Кіпрського реєстру, що регулярно роблить ЦПК в своїх антикорупційних розслідуваннях.

Навіть якщо і вважати Кіпр офшором, денонсування угоди з ним не вирішить проблему відтоку корупційного та іншого нелегального капіталу з України.

Радше, навпаки, це створить бар'єр притоку доброчесного капіталу та доброчесних інвесторів, які, за умови глибокої економічної кризи, потрібні нам як кисень.

Угоди про уникнення подвійного оподаткування є стандартним міжнародним інструментом створення сприятливого інвестиційного клімату. Тобто, якщо ми хочемо привабити іноземних інвесторів вкладати в Україну капітал, маємо їм забезпечити вигідні та конкурентні умови оподаткування. По-суті, це – гарантія іноземному інвестору, що отриманий в Україні прибуток (після сплати основних податкових зобов'язань в Україні) можна буде вивезти з України без сплати додаткових високих податків. Якщо зараз угода дозволяє Кіпрським інвесторам платити від 5 до 15% з дивідендів, то після скасування угоди буде застосовуватися стандартна ставка 15% податку.

В реалії, Кіпр – це одна з 73 країн світу, з якими Україна ратифікувала подібні угоди, основані на рамковій Конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Серед них ще кілька членів ЄС: Великобританія, Нідерланди, Австрія, Греція, Швеція, Німеччина. При чому в багатьох угодах ставки оподаткування нижчі, ніж з Кіпром: від 5% до 10% оподатковуються дивіденди, які витікають у Великобританію, 0%, 5% або 15% – в Нідерланди, 5% або 10% – в Австрію, Грецію чи Німеччину. Нижчими ніж з Кіпром ставки по роялті є в угодах з Австрією, Німеччиною, Швецією (0% або 5%) та з Великобританією (0%).

Виникає логічне питання: чому денонсуємо угоду саме з Кіпром?

Якщо застосовувати логіку Уряду, то потрібно паралельно денонсувати угоди і з вище названими країнами-членами ЄС, де податкові ставки навіть нижчі! Але, напевно, денонсування якоїсь податкової угоди з Великобританією звучить не так популістично ефектно, як аналогічний правовий шабаш, вчинений щодо Кіпру.

Дуже не хотілося б стати свідками ініціативи масових скасувань податкових угод з країнами членами ЄС, адже тоді можна буде ставити хрест на Євроінтеграції.

Одностороння денонсація угод про уникнення подвійного оподаткування суперечить фундаментальним принципам Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Окрім того, Україна проявить справжнє невігластво, порушивши базовий принцип міжнародного права - pacta sunt servanta – договори повинні виконуватися.

Якщо ж Україна денонсує угоди про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром чи іншими країнам ЄС, то капітал перетече в Арабські Емірати, Китай, Корею та інші країни Азії, де діють ще вигідніші ставки оподаткування. Так, відповідно до угоди між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами, встановлюється ставка на рівні 5% для дивідендів, 3% для процентів, 0% або 5% для роялті. Угода з Південною Кореєю встановлює можливість оподатковувати дивіденди, проценти і роялті на рівні 5%. Дещо вищі ставки встановлюються в інших угодах, до прикладу, згідно з угодою з Китаєм, встановлюються ставки 5% або 10% на дивіденди та 10% на проценти та роялті.

Проте відтік капіталу в ці Арабські та Азійські юрисдикції в рази ускладнить можливість боротися з відмиванням грошей. Тут українські податкові та правоохоронні органи мають більш обмежений інструментарій (менше угод щодо співробітництва, ратифікованих конвенцій і т.д.) та менше напрацьованих зав'язків з місцевими органами щодо контролю за транзакціями. Це означає, що "сховати" гроші в азійських юрисдикціях буде значно простіше, а знайти їх там і повернути назад практично неможливо.

Та головне – брудні гроші осідають не на Кіпрі, а в глухих офшорах.

Типова схема виводу брудного капіталу з України виглядає приблизно таким чином:

Українська компанія реєструється на компанію на Кіпрі (чи в Нідерландах, Великобританії, Австрії), яка, в свою чергу, реєструється на класичний офшор: Беліз, Британські Віргінські острови, Антигуа, Джерсі, де інформація про власників компаній засекречена.

Власне, основні активи, в кінці кінців, осідають в цих острівних засекречених юрисдикціях. І найбільш ризикові транзакції проводяться саме там.

Денонсування угоди про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром жодним чином не відобразитися на найбільш ризикових транзакціях і на можливостях контролювати відтік капіталу в справжні офшори.

Наразі розірвати Конвенцію з Кіпром взагалі неможливо!

Прийняття закону про денонсацію Конвенції з Кіпром не означає її автоматичне розірвання. Ст. 27 Конвенції передбачає, що вона може бути припинена не раніше, ніж через п'ять років з дати набрання чинності, тобто, не раніше 2018 року. Навіть якщо закон в популістичний істерії приймуть, Конвенція буде діяти ще три роки.

Конвенція з Кіпром набрала чинності в Україні лише 7 серпня 2013 року, а окремі норми щодо податкових ставок почали застосовуватися лише з 1 січня 2014 року. Угода, яка відповідає на сьогодні усім вимогам модельної Конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку, замінила попередній недолугий договір між Кіпром та Радянським Союзом, який взагалі не передбачав оподаткування доходів. Власне, українці асоціюють Кіпр з ключовим офшором, бо роками і десятиліттями саме із-за старої радянської податкової угоди більшість корупційного капіталу інвестувалася в Україну через Кіпр.

Як реально потрібно боротися з відмиванням грошей через офшори?

Якщо Уряд і парламент шукають рецепт "деофшоризації" економіки та боротьби з відмиванням грошей, потрібно негайно припинити займатися "офшорним" популізмом та почати імплементувати вже прийняті у жовтні антикорупційні інструменти. Наприклад, створити публічний реєстр бенефіціарів або змусити фінустанови краще моніторити клієнтів з підвищеним ризиком – накладати серйозні санкції на банки, які не перевіряють власників компаній-клієнтів та не визначають джерело походження активів, якщо клієнтом є політичний діяч.

Публічний реєстр бенефіціарних власників компаній взагалі є ключовими міжнародними експертними організаціями універсальним рішенням "деофшоризації" економік.

І наостанок: ефективні закони повинні показувати громадянам не те, що "ваші гроші ніколи не будуть виведені на Кіпр", а те, що "ваші гроші ніколи не будуть вкрадені в Україні".

Для цього Уряду потрібно просто ліквідувати усі податкові та "ями" в Україні, через які з бюджету крадуться мільярди. Але, для чого змушувати закривати мільярдні схеми, які годують уже нинішніх очільників держави, якщо можна антикорупційний голод суспільства задовольнити офшорним популізмом навколо денонсування угоди з Кіпром?

Юстиція в Португалії

По матеріалам tvi24, Еxpresso, SIC

Заключний етап "фінансового генія" екс-прем"єр міністра José Sócrates 



В 2005 пообіцяв відновити 150 000 робочих місць втрачених у попередні 3 роки.
Безробіття в 2005 було 7.1% в кінці 2010 стало 11.1%. У 2011, коли він програв вибори, залишив у спадщину більше 700 000 безробітних.
Гарантував, що Португалія не потребує зовнішніх позик і дефіцит бюджету залишиться на 7%, насправді дефіцит бюджету збільшився та став у 2010  - 9.1%



2008-2009 José Sócrates почав продавати будівлі державних лікарень на суму 980 млн. євро, щоб зменшити дефіцит бюджету, тобто щоб приховати дерибан державних коштів. Які потім почали орендувати за астрономічні суми.
Будівля міністерства економіки була продана за 10,720 млн. євро і тепер орендується за 69.400 тис. євро/місяць. Нескладна арифметика показує, що за 12 років держава витратиь ці гроші на оплату оренди, а потім шахраї будуть отримувати чистий прибуток.
Будівля міністерства юстиції була продана за 4 млн. євро і тепер орендується за 29.300 тис. євро/місяць, ці гроші злодії отримають назад за 11 років.
Будівлі "Містечка Юстиції" ("Campus dе Justiça") коштують державі 50 млн. євро/рік оренди.
Міністерство Солідарності і Соціального Страхування платить 3 788 501,98 євро/рік оренди.
Будівля кабінету міністрів - 7 236 582 євро/рік оренди.  
Міністерство Внутрішніх Справ (Ministerio da Administração Interna) платить 10 млн. євро/рік оренди.

22 листопада 2014 José Sócrates був затриманий в аеропорту, коли прилетів з Парижу, де живе останні роки в люксовому районі номер 16 в квартирі площею 225 кв.метрів вартістю мінімум 2,25 млн. євро, зареєстрованій на друга дитинства Carlos Manuel dos Santos Silva, який також затриманий.



Декларований дохід - 44 тис. євро за 2011 рік виявився несумісним з життям по класу люкс і тратами по 15 тис. євро/місяць у Парижі.
Зараз знаходиться в попередньому ув"язненні за підозрою в коррупції, відмиванні грошей та фінансовому шахрайстві.
Йому загрожує від 2 до 12 років ув"язнення.

Справа Sócrates.Схема циркуляції грошей

   
Найцікавіше в цій схемі 20 млн. євро в швейцарському банку UBS, покупка на ім"я матері Maria Adelaide Sousa 3 квартир загальною вартістю 775 тис. євро та переказ матір"ю по частинам на рахунок José Sócrates 775 тис. євро.