Торгівля немовлятами в Україні

30/05/2011, Сайт Дніпродзержинська
Дети пропали! Почему власть молчит?

Страница для печати

 

ЗАЯВЛЕНИЕ ДЕПУТАТА ВИТАЛИЯ КУПРИЯ

 Считаю своим долгом информировать общественность о ситуации, которая сложилась вокруг пропажи детей из родильного отделения 9-ой городской больницы г.Днепродзержинска. Последние события в сфере расследования этого дела приводят к неутешительным выводам:  факты циничных и бесчеловечных преступлений подтвердились, и их масштаб ошеломляет.

Коротко о предыстории. На протяжении последних нескольких лет, в нарушении требований закона «О погребении и похоронном деле», должностные лица 9-ой горбольницы не передавали городской ритуальной службе КП «Днепродзержинский спецкомбинат» тела детей, которые якобы умерли на первой неделе жизни или родились мертвыми, и от захоронения которых отказались родители. Речь идет как минимум о 26 случаях в течение 2009 и первой половины 2010 года.

Захоронение, согласно закону, должно проводиться путем помещения гроба ребенка в могилу, место которой должно быть четко идентифицировано. И это логично, ведь отказ родителей от захоронения за собственные средства не означает отказа от принятых в обществе традиций поминать умерших людей в местах их захоронения. Родители и родственники умерших детей должны знать, где похоронены их дети и иметь право посещать их могилы.

К сожалению, в нарушение всех христианских норм и устоев общества, в Днепродзержинске умерших детей выбрасывали вместе с операционными отходами, приравнивая их тела к ампутированному пальцу или аппендиксу. Согласно документам ритуальной службы, 9-ая городская больница  за вышеуказанные полтора года не передала им НИ ОДНОГО! тела мертворожденного или ребенка, который умер на первой неделе жизни.  Делали врачи это по незнанию законов, или пытались скрыть более страшные преступления, сейчас устанавливает следствие в рамках возбужденного прокуратурой уголовного дела. Более детально об этом деле можно ознакомиться на сайте http://grad-dndz.info/node/2372 . Со своей стороны, я провожу собственное депутатское расследование, которое свидетельствует о следующих дополнительных фактах.

9-ая городская больница превратилась в перевалочный пункт детских трупов, которые по документам попадали в морг не только из г.Депродзержинска. Так, согласно Журнала учета умерших за 2008-2009 годы как минимум 5 детей попали в городской  морг из Врехнеднепровского района (см. таблицу), где еще несколько лет назад, видимо «по случайному совпадению», главрачом работала нынешняя главврач 9-ой горбольницы Чумаченко Нина Григорьевна. Невольно возникает вопрос: зачем везти трупы детей из Верхнеднепровска или Вольногорска для захоронения в Днепродзержинске, если эти населенные пункты имеют свои возможности для этого?

Дані Журналу обліку померлих, відповідальний паталогоанатом 9-ої міської лікарні Апостолова Людмила Олександрівна.

Реєстрація смерті в РАЦС	№	Прізвище померлого	Дата народження	Дата смерті	Примітки	Місце смерті
НЕМАЄ	11	Сорока	16.02.2009	мертвонародж	Плод	Вільногірськ
НЕМАЄ	25	Баркан	15.04.2009	мертвонародж	Плод	Вільногірськ
НЕМАЄ	26	Кісліна	25.04.2009	мертвонародж	Плод , аборт	Верхньодніпровськ
НЕМАЄ	28	Сотнік	11.05.2009	НЕМАЄ	Стать чоловіча, вага 2 кг, ріст 46 см	Вільногірськ
НЕМАЄ	44	Захарченко	06.09.2009	07.09.2009	Анемія, 3,6 кг, ріст 52 см	Вільногірськ

Весьма вероятно, что эта махинация была частью схемы по торговле детьми. Так, как один из вариантов, у молодых нуждающихся матерей за достаточно большие деньги (от 30 тыс. долларов США) покупались дети, затем оформлялась фиктивная смерть или мертворождение и якобы «трупы» поступившие в морг 9-ой больницы передавались для захоронения в ритуальную службу, но уже не районного центра, а в КП «Днепродзержинский спецкомбинат». В 9-ой больнице не существует записей поступления этих рожениц и истории их родов, в ЗАГСЕ  Заводского района г.Днепродзержинска не зарегистрированы факты смерти их детей. Акты же приема-передачи детей на захоронение преступниками не подписывались сознательно, чтобы усложнить поиски детей. То есть, концы в воду!

Безусловно, есть гораздо более мрачные версии случившегося. Матерей могли просто обманывать, говоря им, что их дети умерли. Взамен могли предлагать социально незащищенным и малообеспеченным семьям полную государственную поддержку в захоронении за бюджетный счет. Часть родителей шла на это, чтобы побыстрее смириться с горькой утратой и продолжать жить в надежде родить еще много здоровых малышей. Никто и подумать не мог, что их детей либо вышвырнут на помойку, либо используют в корыстных целях.

В поддержку версии о существовании укоренившейся в медицинской сфере преступной группировки указывают следующие обстоятельства. Так 18 апреля этого года в рамках следственных действий, предпринятых прокуратурой Днепропетровской области (следователь Денис Шевченко), было проведено вскрытие могилы на соцгородском кладбище Днепродзержинска. Эксгумация тела происходила в месте предполагаемого захоронения мертворожденного ребенка семьи Дамченко, который еще в январе 2009 года противозаконно не был отдан врачами 9-ой горбольницы матери для погребения. В присутствии пострадавших, следователя прокуратуры, журналистов и меня лично, работники кладбища разрыли могилу и… к большому удивлению присутствующих не обнаружили там ни тела ребенка, ни мешка с послеоперационными отходами. Начальник управления горздрава г.Днепродзержинска Сергей Логинов поспешил переложить всю вину за произошедшее на ритуальную службу, полностью заверив общественность в необоснованности обвинений медиков. Но то, что случилось 12 мая во время повторной эксгумации заставляет не только усомниться в словах г-на Логинова, но  является бесспорным доказательством как пропажи детей, так и сокрытием этого факта высшим руководством города.

При повторной эксгумации в 2-х захоронениях обнаружены мешки с операционными отходами 9-ой городской больницы. Детальное сравнение их содержимого (удаленных органов и тканей) с медицинской отчетностью позволило абсолютно точно идентифицировать, что одно из захоронений относится к январю, а другое – к февралю 2009 года. Именно в этот период по документам там должен был находиться и разыскиваемый ребенок Дамченко, и еще пятеро других по фамилиям Митюченко, Гупало, Харченко, Пирогов, Твердовский. На леденящем кровь фото видно, что вместо шести тел, в пакетах найдены останки только одного ребенка Харченко с биркой, на которой написана дата его смерти 15.01.2009.   Напрашивается вывод: за 2 месяца 2009 года преступная группировка использовала как минимум 5 детей для осуществления своих ужасных замыслов. Если учесть, что главврачом 9-ой городской больницы уже более 4 лет является г-жа Чумаченко, то можно предположить, что в целом речь идет об исчезновении более чем сотни детей. Определить были ли эти дети мертворожденными или живыми, какова их дальнейшая судьба, должно следствие. Нас же, рядовых жителей Днепродзержинска, интересует, до каких пор преступники будут разгуливать на свободе, бесчинствуя и скрывая следы одного из самых жестоких преступлений – торговли детьми и их органами?

Дополнительно, в результате повторной эксгумации в мешках с операционными отходами обнаружено не более 10 материнских плацент. В это же самое время, больничная статистика указывает на то, что за первые два месяца 2009 года в родильном отделении родило более 100 женщин. Куда девается плацента? Вопрос риторический.

Я уже писал о средней цене ребенка на черном рынке в сумме от 30 тыс. долларов США. Но следует отметить, что, пуская под нож беззащитное создание, преступники могут получить и дополнительную сверхприбыль. Согласно информации, предоставленной мне известной харьковской правозащитницей Татьяной Исаевой, при продаже препаратов из стволовых клеток с одного ребенка черные трансплантологи получают около 1 млн. долларов США. Если учесть выявленные в городе Днепродзержинске факты и добавить к ним наверняка существующие аналогичные схемы в других городах, то масштаб бесчеловечного бизнеса исчисляется в миллиардах.

Давайте посмотрим на проблему и с иной стороны. В результате проведенных эксгумаций, в г.Днепродзержинске в местах захоронения не найдены тела «умерших» детей. Почему городская власть не просто самоустранилась от поиска истины в этом вопросе, но и своими действиями оправдывает преступников? Сначала я с благодарностью отметил то, что на сессии горсвета в декабре 2010 года и мэр Днепродзержинска Станислав Сафронов и практически все депутаты поддержали мой запрос к прокурору Днепропетровской области, чтобы прекратить порочную практику выбрасывания детей с отходами. Каково же было мое удивление, когда через месяц в присутствии всего депутатского корпуса Станислав Сафронов ответил на мое предложение создать следственную комиссию по расследованию инцидента фразой типа «там все в порядке, пусть этим занимаются другие». Более того, после возбуждения уголовного дела, я указал на необходимость отстранения от должности в дисциплинарном порядке начальника управления горздрава Сергея Логинова за откровенную ложь и манипуляции с отчетными данными, касающимися детской смертности. Мэр не только не поддержал мою инициативу, но и вместе со своими советниками – гражданами США братьями Дубинскими - начал кампанию по сокрытию преступлений с целью помочь преступникам избежать наказания.

Планы Станислава Сафронова и братьев Дубинских вылились в пиар-проект – издание газеты «Кстати, Днепродзержинск». С целью придать событиям маловажный характер они наняли «опытного» куратора проекта – Станислава Дьяченко, который является по совместительству главным редактором уважаемой в городе газеты трудового коллектива ДМКД «Знамя Дзержинки». Теперь, сидя на двух стульях, г-н Дьяченко использует оборудование редакции и труд  ее журналистов для того, чтобы «отбеливать» преступников, распространяя циничную и оскорбительную ложь.

Так, в статье «Дело «Мертвых младенцев» или Как «правозащитник» кошмарит город»  Станислав Дьяченко под псевдонимом С.Строгий называет бабушку пропавшего ребенка Дамченко – «выдумщицей бабушкиных сказок об умершем плоде». 

Он обманывает читателей, рассказывая, что прокуратура признала действия врачей правильными, обвиняет людей, которые защищают детей, в ненависти к собственному городу и т.д. Я считаю, что использовать деньги представителей почетной профессии металлургов для оправдания пропажи детей является глубоко аморальным поступком, за которое нужно привлекать к ответственности. Мною было направлено письмо генеральному директору ДМКД Илье Буге с требованием уволить Станислава Дьяченко с занимаемой должности редактора газеты «Знамя Дзержинки». Уверен, что руководство комбината не станет покрывать человека, осмелившегося посягнуть на святое – жизнь наших детей!

На данный момент вырисовалась следующая схема организованной преступной группы: 1) исполнители - отдельные должностные лица 9-ой городской  больницы (паталогоанатом, акушер, главврач и т.д.); 2)те, кто скрывает преступление и покрывает преступников (начальник горздрава, мэр и его советники с поддержкой «карманных» СМИ); 3) ЗАКАЗЧИК (о котором пока неизвестно). 

Поскольку тема торговли детьми и их органами явно не городского масштаба, то очень бы хотелось узнать, до какого уровня дойдет следствие. По моей информации, преступники пока безуспешно предлагают правоохранителям взятки в размере шестизначных чисел, чтобы избежать наказания и разоблачения настоящего заказчика. В этом им фактически способствует мэр города Станислав Сафронов. Что (или кто) заставило его изменить свое мнение, став на сторону преступников? Насколько глубоко планируют внедриться в схему по торговле детьми советники мэра братья Дубинские? Уверен, что ближайшее будущее даст ответы на эти вопросы. Но на данный можно со смелостью утверждать, что рожать в Днепродзержинском роддоме стало безопасней – маловероятно, что преступники отважатся на возобновление своих черных дел. Я надеюсь, что все лица, причастные к преступлениям против детей, понесут заслуженное уголовное наказание в виде лишения свободы.   

Депутат Днепродзержинского горсовета                         Виталий Куприй
Редакция сайта:


ФОТОГРАФИИ С ЭКСГУМАЦИИ (МНИТЕЛЬНЫХ И СЛАБОНЕРВНЫХ ПРОСИМ НЕ СМОТРЕТЬ!) 

Джерело

Корреспондент: Крила Президента

09. 08. 2011, КорреспонденТ.net

Корреспондент: Крила Президента. АП доводить, що Янукович – не найдорожчий президент.

 

Оренду Falcon 900 для Президента в АП пояснюють його винятковими характеристиками 

 

Адміністрація Президента поясняє Корреспонденту, навіщо Віктору Януковичу дорогий вертоліт і літак, як у найбагатшої людини України. А також доводить, що Президент, в принципі, не дуже дорого коштує платникам податків України, пише журнал Корреспондент у №30 від 5 серпня 2011 року.

У минулому своєму номері Корреспондент порахував, скільки держбюджет витрачає на утримання Президента. Виявилося, що на ці цілі за два роки піде $ 124,5 млн. Значну частину цієї суми – $ 50 млн – складають додаткові витрати. Наприклад, оренда для Віктора Януковича вертольота класу люкс Agusta 139. Або оренда для глави держави бізнес-джета Falcon 900.

Корреспондент хотів, щоб представники Адміністрації Президента (АП) прокоментували питання про те, навіщо Януковичу потрібні спеціальні крила. Відповідь надійшла лише в четвер, на наступний день після того, як номер пішов у друк.

Корреспондент надає АП можливість пояснити факти, наведені в статті. Нижче журнал наводить витяги з коментарів, підписаних Денисом Іванеском, керівником Головного управління забезпечення доступу до публічної інформації АП.

Вертоліт

Що написав Корреспондент:

Яскравим прикладом такого підходу [закупівлі послуг для глави держави на тендері з одним учасником] стала оренда для Президента вертольота Agusta 139, який авіапідприємство України, що перебуває в підпорядкування ДУС [Головного управління справами Президента], найняло у компанії Центравіа 2 лютого цього року. <...>.

У "базі" подібні машини коштують $ 17 млн. Але вертоліт, що дістався Януковичу, повинен бути дорожчим, адже у нього спеціальна комплектація - шкіряний салон, двозонний клімат-контроль, система мультимедіарозваг, що включає в себе два монітори з діагоналлю близько 40 см, CD/DVD-програвач, супутниковий зв'язок і радіо.

Держбюджету ця диво-машина коштує 7,5 млн грн. на рік. <...>. У документах, які обґрунтовують необхідність подібної процедури, чиновники ДУС зазначили, що такий вертоліт в країні є лише в одному екземплярі. "Але от чому саме він підходить Президенту, пояснень немає", - уточнює Олекса Шалайський [керівник проекту Наші гроші, який відстежує використання держкоштів].

Витяг з коментаря АП:

Вартість однієї льотної години вертольота Agusta-139 є нижчою за вартість льотної години розроблених за радянських часів вертольотів Мі-8 МТВ1, які перебувають на балансі ДАП Україна і призначені для перших осіб держави.

Вертольоти типу Мі-8 МТВ-1 ДАП Україна мають такі основні льотно-технічні характеристики: кількість пасажирських місць – 9-11, крейсерська швидкість польоту – 220 км/год., максимальна дальність польоту (в залежності від комплектації та завантаження) – 550 км , середня витрата пального – 580 кг/рік.

Вертольоти Agusta-139 є одними з найкращих за технічними показниками та надійністю у своєму класі. Кількість пасажирських крісел становить 6-9, крейсерська швидкість польоту – 306 км/год., максимальна дальність польоту (в залежності від комплектації та завантаження) - 700-1.000 км, середня витрата пального – 280 кг/рік.

Тобто вертоліт Agusta-139 витрачає менше пального за можливості здійснювати польоти на більш далекі відстані. На одну годину польоту вертоліт Agusta-139 витрачає на 300 кг пального менше, ніж Мі-8, що при середній вартості палива складає економію 3.500 грн. (орієнтовно) на годину польоту.

Вертоліт Agusta-139 має чи не найкращі показники технічних засобів безпеки серед свого класу вертольотів: може безпечно продовжувати політ з одним двигуном, що не працює, на висоті до 3.800 метрів, здатен до 30 хвилин продовжувати безпечний політ за повної відсутності мастила в головному редукторі, конструкція паливного бака забезпечує збереження його герметичності у випадку аварії, а конструкція планера забезпечує зміщення при аварії головного редуктора в задню частину вертольота і збереження простору пасажирської кабіни.

При виконанні польотів на відстань 300-500 км година польоту на вертольоті Agusta-139 приблизно відповідає годині виконання такого польоту літаком, але суттєво дешевше.

Стосовно вертольотів типу Мі-8 МТВ1 слід також зазначити, що ДАП Україна свого часу було опрацьоване питання покращення йо льотно-технічних характеристик за рахунок капітального ремонту, встановлення сучасного пілотажно-навігаційного обладнання, додаткових паливних баків, сучасної допоміжної силової установки та покращення інтер’єру салону. Вартість цих робіт складає орієнтовно 3.200 тисяч доларів США в умовах спеціалізованого підприємства Російської Федерації. <...>.

Використання вертольота для виконання перевезень пасажирів однозначно скорочує час поїздок в порівнянні з автомобільним транспортом, робить їх мобільними. При цьому відбувається економія бюджетних коштів, пов'язана зі скороченням експлуатації автомобільного транспорту.

Економічний ефект, пов'язаний зі зменшенням автомобільних заторів при перекритті руху працівниками ДАІ для забезпечення проїзду кортежів, важко порахувати, але однозначно це позитивно вплине на поліпшення дорожнього руху та зменшить негативну реакцію учасників дорожнього руху. При використанні повітряного транспорту значно менше буде залучатися працівників правоохоронних органів за маршрутами поїздки. <...>.

Використання вертольотів для перевезень перших осіб дасть поштовх розвитку інфраструктури повітряного транспорту у м. Києві та інших містах.

Літак

Що написав Корреспондент:

19 липня Держуправління орендувало у тієї самої компанії Центравіа ще й так званий бізнес-джет – літак елітного класу малої місткості, призначений для приватних перевезень, - Falcon 900.

Бюджет платить за цю машину 8 млн грн. на рік. Як говорить Шалайський, в документах на проведення тендеру із закупівлі немає записки, яка аргументувала б потребу Президента в подібній послузі.

Причому Falcon взяли в оренду через кілька місяців після того, як авіапарк ДУС поповнився спеціально закупленим для потреб глави держави надсучасним літаком Airbus-319 на 40 місць.

Сергій Льовочкін, голова АП, майже відразу після появи Airbus розкритикував нове судно за маленьку місткість. Однак Falcon 900 ще менший – він здатен перевозити не більше 19 пасажирів, а комплектація літака, орендованого ДУС, взагалі розрахована на шість місць.

Витяг з коментаря АП:

Актуальність опрацювання питання залучення сучасних невеликих повітряних суден для виконання перевезень спеціальними авіаційними рейсами ДАП Україна постала через необхідність оперативного перевезення офіційних делегацій невеликої кількості осіб (до 10-12). Крім того, є необхідність їх перевезення до малих аеропортів, що також може бути вирішено за допомогою таких літаків.

На сьогоднішній день до авіаційного парку ДАП Україна входять 8 літаків, 6 з яких перебувають у технічно справному стані, та 4 вертольоти Мі-8. При цьому лише 2 літаки мають термін експлуатації менше 25 років. Cеред допущених до експлуатації та виконання перевезень спеціальними авіаційними рейсами літаків сьогодні найменшими за розмірами і максимальною злітною вагою є Ту-134А3 та A319CJ. Пасажиромісткість вказаних літаків становить від 26 до 37 пасажирів.

Не всі аеропорти України можуть прийняти ці типи літаків, а при погіршенні погодних умов виникають додаткові обмеження, що може призвести до зриву робочих планів керівництва держави та ставить під загрозу безпеку перевезень.

Так, одними з важливих характеристик літаків, що обумовлюють можливість зльоту/посадки на злітно-посадкові смуги в малих аеропортах, є мінімальна необхідна довжина такої смуги та її вантажонапруженість. Для літаків за типами необхідна довжина смуги становить (для зльоту/посадки відповідно): Іл-62М — 3.200/2.600 метрів, A319CJ — 1.800/1.325 метрів, Ту-134А3 — 2.500/2.200 метрів. Для Falcon 900 цей показник становить 1.300/1.200 метрів.

Що є важливим, враховуючи те, що окремі злітно-посадкові смуги в малих аеропортах України не мають достатньої довжини та значення вантажонапруженості, а також мають один курс зльоту/посадки (можливість здійснювати зліт або посадку тільки в одному напрямку смуги).

Зокрема, у декількох аеропортах України здатні прийняти літак типу Falcon 900 без обмежень, проте не можуть прийняти інші літаки, що експлуатує ДАП Україна: Чернівці, Ужгород, Тернопіль та інші (за сприятливих погодних умов та немаксимального комерційного завантаження літака можуть прийняти повітряне судно типу A319CJ).

Крім того, в окремих робочих поїздках кількість членів делегації становить близько 10 осіб, і використання великих повітряних суден <…> є економічно недоцільним. Так, середня вартість рейсів (в дві сторони), що можуть бути виконані на трьох типах повітряних суден, наприклад, з аеропорту Бориспіль до аеропорту Львів становить: Іл-62М — 340.300 грн., A319CJ — 176.000 грн., Ту-134А3 — 188.000 грн. За попередніми розрахунками, виходячи з наявних даних про вартість льотної години, видатки на виконання такого ж рейсу на літаку типу Falcon 900 складуть суму до 170.000 грн. або менше.

Вибір даного типу літака ґрунтується, серед іншого, на тому, що він є одним з кращих у своєму класі за показниками надійності, сучасних льотно-технічних та економічних характеристик. Літак оснащений трьома двигунами, що робить польоти значно безпечнішими.

Дорога влада

Віктор Янукович, на думку представників його Адміністрації, не такий вже й дорогий Президент, якщо витрати на його утримання порівняти з аналогічними видатками бюджетів деяких інших країн світу.

У попередньому номері Корреспондент підрахував, що до кінця 2011 року кожен день перебування Віктора Януковича на посаді глави держави буде коштувати держбюджету $ 170 тис. За два роки ці витрати потягнуть на $ 124,5 млн - це півтора бюджету Хмельницької області, в якій живе 1,3 млн осіб. Причому $ 50 млн із цієї суми підуть на додаткові потреби українського лідера, яких не було у його попередників, - оренду літака, вертольота, будівництво дороги до його резиденції в Межигір'ї та інше.

Адміністрація Президента (АП) відреагувала на матеріал Корреспондента і надіслала аналітичну записку. Цей документ свідчить, що гроші, які платники податків віддають на утримання Януковича, не такі й великі. Редакція утримується від коментарів з приводу відповіді АП та наводить її в повному вигляді.

Відповідь АП:

Скільки витрачається на утримання перших осіб держав світу?
 
Провідні країни світу щорічно витрачають неабиякі кошти, які спрямовуються на забезпечення діяльності їхніх очільників.

Не дивно, що найбільші витрати на фінансування діяльності президента несуть Сполучені Штати Америки. На утримання лише одного Білого дому, який є робочою резиденцією президента та місцем проживання його родини, в бюджеті на 2011 фінансовий рік закладено понад 60 млн. дол. США (ця сума включає зарплатню 487 працівників). Родина Ппезидента має право також використовувати заміську резиденцію для відпочинку "Кемп Девід", вартість утримання якої — 8 млн. дол. США на рік.

Всього ж на утримання виконавчого офісу президента США, що включає такі структури як офіс віце-президента США, Раду національної безпеки, Національну економічну раду, адміністративний офіс президента тощо (всього 1881 працівник), бюджетом на 2011 рік виділено близько 394 млн. дол. США.

Незалежні ж аналітики оцінили загальні витрати на діяльність президента США у 2010 році у 1,8 млрд. дол. США (включно із іншими бюджетними витратами — на заходи безпеки, роботу інших бюджетних установ, що забезпечують діяльність Президента тощо). Тобто один робочий день президента США коштує в середньому 7,2 млн. дол. США.

Значні витрати також несе і Російська Федерація. Загальна сума коштів, виділена на 2011 рік для забезпечення функціонування президента Росії, становить близько 277 млн. дол. США, тобто понад 1,1 млн. дол. США на один робочий день. Окрім цього, низка витрат на забезпечення діяльності президента РФ також передбачена іншими статтями федерального бюджету. Зокрема, бюджет містить окрему статтю „Забезпечення авіаційних перевезень вищих посадових осіб РФ”, якою передбачено виділення коштів на 2011 рік в сумі до 230 млн. дол. США.

Серед країн Європи цікавою є також інформація щодо Італії — витрати державного бюджету на утримання її президента за останні 10 років зросли на 125 млн. дол. США та складають у 2011 році 324 млн. дол. США, тобто майже 1,3 млн. дол. США на один робочий день. Попри фінансові труднощі, з якими стикається Італія останнім часом, цю суму зменшувати не планується.

На сьогодні відкрита інформація про щорічні витрати на утримання та забезпечення перших осіб держав є досить обмеженою. До того ж, існують відмінності у порядку обчислення таких даних у різних країнах світу. Затверджені у відповідних річних бюджетах доступні статті видатків на вказані цілі часто-густо відрізняються від даних незалежних (неурядових) джерел, ЗМІ тощо.
Витрати на забезпечення діяльності глав держав окремих країн наведені в таблиці.

Інформація щодо бюджетних видатків на утримання глав окремих держав

Країна	Видатки на один робочий день[1]	Річні видатки
Росія (бюджет Управління справами президента РФ на 2011 рік, за офіційними даними — закон про державний бюджет)	1,108 млн. дол. США	277 млн. дол. США
США (витрати на діяльність усього Білого дому разом із Радою національної безпеки, офісом віце-президента та усіма іншими офісами, включно з витратами на охорону і безпеку, у 2010 році, за даними незалежних аналітиків)	7,2 млн. дол. США	1,8 млрд. дол. США
Франція (витрати на утримання президента та його канцелярії у 2005 році, за даними ЗМІ)	648 тис. дол. США	162 млн. дол. США
Польща (витрати на утримання президента та його канцелярії у 2011 році, за даними ЗМІ)	244 тис. дол. США	61 млн. дол. США

---

[1] Із розрахунку — 250 робочих днів на рік.

***

Цей матеріал опубліковано в № 30 журналу Корреспондент від 5 серпня 2011 року.

Джерело

Дорогий "наш" президент

12.08.2011, Finance.ua

Янукович дорого обходиться українцям

У дисципліні "ціна першої особи для економіки своєї країни" Президент України випереджає лідерів найбільш розвинених держав Європи, і поступається президентам двох наддержав - Росії та США, пише видання Корреспондент.

Як пише журнал, якщо порівняти абсолютні цифри витрат різних країн на утримання свого першої особи, Віктор Янукович виявиться одним з найдорожчих президентів Європи.

Якщо проаналізувати, наскільки важким економічним тягарем є глава держави для економіки своєї країни, Президент України стрімко виривається в лідери. У цій дисципліні Янукович претендує на срібло в чемпіонаті Європи та бронзу у першості світу серед демократичних і частково демократичних країн.

Видання зробило такий висновок, зіставивши, скільки коштує день роботи керівників США і восьми держав Європи, і порівнявши ці цифри із середніми зарплатами в цих країнах. Для участі у неформальних змаганнях Кореспондент відібрав глав Франції, Німеччини, Росії, Чехії, Польщі, Фінляндії, США та України. Кореспондент не використовував у порівнянні закриті режими африканських і південноамериканських країн, де об'єктивну статистику знайти вкрай складно.

Янукович у цьому змаганні здобув бронзу - більше, ніж на нього, витрачають лише на Барака Обаму і Дмитра Медведєва. Офіційні витрати на один день роботи Президента України складають стільки ж, скільки за місяць отримують 675 українців з середньою зарплатою. У господаря Білого дому цей показник становить 1275, а у господаря Кремля - ​​977.

Показово, що навіть Ніколя Саркозі, номер четвертий у рейтингу абсолютних витрат від Корреспондента, обходиться французам значно дешевше, ніж українцям їх Президент: вартість утримання одного дня господаря Єлисейського палацу дорівнює 169 середнім зарплатам його співгромадян.

До розрахунків Кореспондент підштовхнула Адміністрація Президента, яка надала редакції аналітичну записку, опубліковану в минулому номері журналу. Цей матеріал став відповіддю на статтю Дорогий наш Президент, що вийшла в № 29 від 29 липня.

У своєму матеріалі Кореспондент підрахував, що до кінця 2011 року кожен день перебування Януковича на посаді глави держави буде коштувати бюджету $170 тис. У сумі ці витрати складуть $124,5 млн, причому $50 млн потрібно на додаткові потреби, яких не було у попередників Януковича, - оренду літака, вертольота, реконструкцію резиденцій, будівництво вертолітних майданчиків.

Відповідь Банкової, в якому чиновники показали, що витрати на президента США, Росії та деяких європейських країн значно перевищують $170 тисяч на день, Корреспондент опублікував без будь-яких коментарів. Тепер же редакція вирішила відкоригувати цифри, які могли ввести читача в оману і привести всі показники до єдиного знаменника.

Для цього Кореспондент перерахував витрати на всіх глав держав за єдиною методикою - виокремивши тільки ті гроші, які йдуть на забезпечення роботи державних лідерів і їх адміністрацій. Також Корреспондент поділив витрати на всіх президентів на 365 календарних днів (як і в початковій статті), а не на 255 робітників, як вважали співробітники АП. Розподіл лише на робочі дні автоматично збільшує базу для порівняння з Януковичем на 31% і спотворює адекватне сприйняття цифри витрат власне українського Президента. Тому витрати на один день роботи російського лідера тепер становлять $706 тисяч, а не $1,108 млн, як було зазначено в записці АП.

Джерело 

Українці в липні купили валюти на 2,9 мільярда доларів

12.08.2011, "КорреспонденТ.net"

 

Сукупний обсяг операцій на готівковому ринку в липні зріс на 8,5%(Reuters)

Українці в липні 2011 року купили в банків валюти на $ 865 млн більше, ніж продали, тоді як у червні - на $1,212 млрд, повідомляється на веб-сайті Національного банку України (НБУ).

Згідно з повідомленням, населення наростило продаж валюти банкам в липні  порівняно з червнем на 21,8% - до $2,058 млрд, а купівлю - на 0,7%, до $ 2,923 млрд.

Сукупний обсяг операцій на готівковому ринку в липні зріс на 8,5%  порівняно з червнем - до $ 4,981 млрд.

За даними НБУ, обсяг банківських вкладів фізичних осіб у вільно конвертованій валюті (ВКВ) минулого місяця збільшився на $176,9 млн і до 29 липня склав $ 17,942 млрд.

Джерело

Металевий присмак

12.05.2011, Дмитро Гриньков, Finance.ua

В січні далекого 2000 р. приватний підприємець Василь придбав з цікавості 10-грамовий зливок банківського золота за 50 грн. за 1 м. Про те, що покупка обійшлася всього в 500 грн. (близько $95), нагадала лише квитанція, яка завалявся у сейфі.

Зараз, після закінчення 11 років, Василь може здати в банк метал по 380 грн. за 1 г, тобто в 7,6 рази дорожче, ніж коли зробив покупку. А за злиток він може отримати в банку 3,8 тис.грн. (або близько $480).

Для порівняння: якби підприємець поклав тоді 500 грн. на депозит під фіксовану ставку в 15% річних з нарахуванням складних відсоткових виплат, то за 11 років його первісна інвестиція збільшилася б всього в 4,7 рази - до 2,3 тис.грн.

Втім, навряд чи нашому герою варто поспішати здавати свій злиток, адже дорогоцінні метали продовжують стрімко рости в ціні. Так, в кінці квітня вартість 1 трійської унції золота встановила новий рекорд - $1536.

Жовтий метал дорожчає вже 11-й рік поспіль, що є найтривалішим ралі з 1920 р. Тільки з початку поточного року золото виросло в ціні на 8%. Ще швидше зростає вартість іншого дорогоцінного металу - срібла.

Минулого тижня липневі ф'ючерси на цей метал додали в ціні 3,4%, досягнувши позначки в $47,5 за унцію, що є рекордом з 1980 р. З початку нинішнього року срібло подорожчало на 54%.

Гинуть за метал
Подорожчання дорогоцінних металів на міжнародних ринках сприяє їх популярності в Україні.

Станом на 4 травня банки купували золото в 10-грамових злитках по 363-396 грн. за 1 г, діапазон "продажних" цін аналогічних злитків становив 399-413 грн.


У цей же день 250-грамовий злиток срібла можна було здати по 8-12 грн. за 1 г, а продавали такі злитки банки по 13,1-14,5 грн. за 1 м.

У більшості фінустанов, опитаних Бізнесом, констатують збільшення обсягів імпорту банківських металів, а також обсягів реалізації ввезених злитків або монет. Так, в "VAB Банку" за I квартал продаж золота (у злитках і без фізичної поставки) виріс майже на 60% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

У січні - березні 2011 р. ПУМБ імпортував золотих злитків майже на 100 кг. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року обсяг ввезення металу збільшився в 5,5 рази.

При цьому в I кварталі банк реалізував золота більш ніж на 25 млн грн. (близько 70 кг). Обсяги реалізації дорогоцінних металів в Індустріалбанку за підсумками I кварталу поточного року збільшилися ще більше - в 7,4 рази в порівнянні з аналогічним періодом 2010 р. Банк "Фінанси та Кредит" у першій чверті поточного року завіз у країну 40 кг золота і більше 413 кг срібла.

Крім того, було імпортовано майже 5,4 тис. монет із дорогоцінних металів загальною масою приблизно 167 кг. За словами Ігоря Львова, заступника голови правління банку "Фінанси та Кредит", в I кварталі банк в основному продавав срібло (як у злитках, так і у вигляді монет).


Тоді коли в I кварталі минулого року зовсім не завозив срібних монет. Основними покупцями виступають фізичні особи. Обсяги реалізації срібла в I кварталі склали близько 480 кг, золота - близько 100 кг. Були продані також майже всі завезені в січні - березні монети.


У деяких банках срібло різко випередило за популярністю золото ще минулого року. Зараз дана тенденція слабшає. Наприклад, банк "Хрещатик" у I кварталі 2011 р. імпортував 643,7 кг золота і 1416 кг срібла. Для порівняння: за аналогічний період 2010 р. банк ввіз на територію України 620 кг золота і 3705 кг срібла.

Наведені дані свідчать про те, що імпорт золота залишився практично на тому ж рівні, тоді коли імпорт срібла скоротився більш ніж удвічі. Що стосується реалізації золотих злитків безпосередньо клієнтам, то тут об'єми і динаміка такі ж, як і з імпорту металів.

Цікаво, що деякі великі фінустанови покинули ринок банківських металів під час кризи. "З 2010 р. Укрсоцбанк не ввозив золото. Цей напрям не був затребуваним в країні, оскільки, згідно з даними експертів, обсяги реалізації дорогоцінних металів під час кризи знизилися до нуля", - відзначає Максим Петренко, начальник департаменту продажів центру роздрібного бізнесу Укрсоцбанку.

Втім, Укрсоцбанк планує вже найближчим часом відновити роботу з банківськими металами і прогнозує щомісячний обіг реалізації золота клієнтам на рівні 10 кг.

Депозитні залишки
Як правило, пересічні громадяни купують золоті злитки невеликих номіналів - до 50 р.

Наприклад, в Індустріалбанку середній обсяг однієї покупки в I кварталі цього року склав приблизно 35,4 м. У ПУМБі структура покупців золотих злитків така: 80% металу реалізується ювелірам і 20% - фізичним особам.

При цьому ювеліри в середньому разово купують 250-500 г, фізичні особи - 50 р. Аналогічний середній обсяг купівлі в банку "Фінанси та Кредит". У банку "Хрещатик" констатують, що сегмент покупців дорогоцінних металів на внутрішньому ринку залишається незмінним: 85-90% - це ювелірні компанії і 10-15% - фізичні особи.

Середній же обсяг купівлі одного клієнта визначити складно, відзначають у банку. "Якщо йдеться про фізичних осіб, то вони купують від 1 г до 3 кг. Якщо ми говоримо про ювелірні компаніях, то тут також дуже різні обсяги: від 200 г до 10-15 кг", - розповідає Ірина Павленко, начальник управління з роботи з дорогоцінними металами банку "Хрещатик".

Найчастіше клієнти купують банківські метали з метою подальшого їх розміщення на депозитах. Так, в "VAB Банку" приблизно 20% проданих золотих злитків клієнти вносять на депозитні рахунки. В результаті, за I квартал поточного року "золотий" депозитний портфель виріс на 29%. Середній розмір депозиту по банку становить близько 10,5 трійської унції (327 г, або 125 тис.грн.).

У Індустріалбанку на 1 квітня поточного року залишок з "металевих" депозитів дорівнював майже 3 млн грн. (близько 8 кг золота). При цьому середня сума одного "золотого" депозиту - близько 130 тис.грн. (342 г металу).


На "металевих" депозитах у банку "Фінанси та Кредит" осідає майже половина металів, реалізованих клієнтам. У підсумку, за I квартал 2011 р. портфель "золотих" депозитів збільшився і на 1 квітня перевищив еквівалент 125 млн грн., або 11 тис. трійських унцій (342 кг), що становить майже 2% всього депозитного портфеля банку.

Середній розмір депозитного договору в золоті на 1 квітня 2011 року склав 11,8 трійської унції (еквівалент 127,6 тис.грн.). Примітно, що більшість фінустанов ("VAB Банк", Індустріалбанк, "Фінанси та Кредит") не працюють з депозитами в сріблі. Обсяг "золотих" депозитів у банку "Хрещатик" станом на 1 квітня 2011 р. у гривневому еквіваленті склав 70,7 млн ​​грн., в сріблі - 296,6 тис.грн.

При цьому за I квартал нинішнього року обсяг депозитів у золоті в цьому банку виріс на 20,7 млн ​​грн., а в сріблі - тільки на 296,6 тис.грн. У банку відзначають, що депозити в сріблі клієнти почали відкривати тільки цього року.

Середня сума вкладу в золоті складає приблизно 500 г, в сріблі - 15 кг. У гривневому еквіваленті ці величини майже рівні між собою - по 190 тис.грн. кожна.

Як повідомив Максим Петренко, під час активної торгівлі золотом (2007-2009 рр.) близько 10% проданого Укрсоцбанком металу осідало на депозитах. При цьому, на думку експерта, левову частку "металевих" депозитів по всій банківській системі відкривали всього приблизно 30 клієнтів.

За словами Петренка, настільки великі клієнти зазвичай купують золото кілограмами і, не виносячи його з банку, залишають на депозиті. Тоді коли середньостатистичні громадяни купують, як правило, один-два злитки по 5-10 р.

Нагадаємо, що вклади у банківських металах не потрапляють під державні гарантії з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

Срібло vs золото
Як вже писав БІЗНЕС, попит інвесторів на срібло істотно активізувався на тлі його більш швидкого подорожчання в порівнянні із золотом. "Ще кілька років тому срібло купували виключно ювелірні компанії для використання у виробництві. Зараз клієнти починають проявляти інтерес до срібла в цілях інвестицій. Це видно за обсягом залучених цього року депозитів в сріблі", - відзначає Ірина Павленко, але при цьому підкреслює, що превалює інтерес все-таки до золота.

Інші банкіри також не поспішають присуджувати перемогу сріблу у віртуальній сутичці із золотом. Вони констатують різке збільшення попиту на срібло, але все ж зазначають, що золото, як і раніше більш затребуване інвесторами.

"Питання не тільки в тому, що срібло дорожчає швидше за золото. Просто срібло дешевше і, відповідно, дещо доступніше для дрібних інвесторів. Масового перемикання клієнтського попиту на срібло немає, - міркує Володимир Піщаний, менеджер з операцій з банківськими металами "VAB Банку". - Правильніше сказати, що з середини минулого року клієнти стали помітно більше уваги приділяти операціям зі сріблом в порівнянні з попереднім періодом (а не в порівнянні з золотом)".

Аналогічну позицію обстоює і Максим Петренко: "Золото посідало і посідає лідерські позиції в порівнянні з сріблом. Однак це не стосується монет. Срібні ювілейні монети більш популярні, оскільки більш доступні". Учасники ринку підкреслюють, що операції зі сріблом і раніше здійснюють дуже небагато банків.

Прогнози
За даними опитування, проведеного агентством Bloomberg, 18 з 21 трейдера, інвестора і аналітика очікують на збільшення вартості золота. Обумовлено це тим, що долар подешевшав щодо євро до мінімуму з грудня 2009 р., після того як 27 квітня Федеральна резервна система (ФРС) США оголосила про намір зберігати мінімальні відсоткові ставки протягом тривалого часу.

Після цієї заяви глави ФРС Бена Бернанке 1 унція золота за одну добу подорожчала на $15. "Поки Бернанке стоїть на чолі центробанку, долар дешевшатиме, а золото - дорожчатиме", - стверджує Едріан Дей, президент Adrian Day Asset Management.

Олександр Фомін, начальник управління казначейства Індустріалбанку, вважає, що ціна на золото в короткостроковій перспективі повинна досягти рівня в $1550 за 1 унцію. Банкір не бачить серйозних причин для зміни висхідного тренда вартості металу, тим більше в умовах девальвації долара і політичної нестабільності на Близькому Сході.

На думку Максима Салутіна, заступника начальника управління грошового обігу, неторгових і касових операцій ПУМБ, рівень в $1600 за 1 унцію виглядає цілком досяжним вже до кінця року.


Що стосується срібла, то учасники ринку констатують, що для припинення зростання цін на цей метал потрібні якісь дуже суттєві причини, наприклад, масштабна реалізація його з боку великих операторів ринку, які прагнуть зафіксувати прибуток на рекордно високих рівнях. При цьому рівень цін в $50 за 1 унцію срібла представляється метою найближчого майбутнього.

Водночас експерти не виключають корекційного зниження цін на срібло в середньостроковій перспективі.

За оцінками аналітиків Forex Club (України), у разі позитивних коментарів голови Європейського центробанку (ЄЦБ) Жана-Клода Тріше щодо можливості майбутнього підвищення відсоткових ставок, котирування золота отримають додатковий імпульс для зростання.

Рівнем опору (максимально можливий рівень) на найближчі п'ять торгових сесій стане ціна в $1595 за 1 тройську унцію. Але якщо макроекономічні дані з США виявляться позитивними і ЄЦБ не буде натякати на підвищення відсоткової ставки, американський долар може почати зміцнюватись, тим самим чинячи тиск на вартість золота.

У такому випадку підтримкою (мінімально можливий рівень) для дорогоцінного металу майбутнього тижня буде виступати рівень в $1510 за 1 унцію.

Якщо ж говорити про більш довгострокові прогнози, є думка, що через стимулювання економіки Японії золото може дорожчати швидше за усілякі прогнози. Пояснення таке: інвестори будуть скуповувати дорогоцінний метал в очікуванні на гіперінфляцію, оскільки Центробанк Японії (і не тільки) накачує економіку грошима.

Втім, за словами Роба Мак-Юена, голови ради директорів та генерального директора компанії US Gold Corp, зараз золото перебуває в середині "суперциклу", який завершиться до 2015 р.
Таким чином, на думку експерта, не виключено, що через три-чотири роки ціна на золото може досягти $5 тис. за 1 унцію. Даний прогноз заснований на історичній динаміці цін на золото і відносно вартості металу до фондового індексу Dow Jones з 1970 р.

Упущена вигода
Рік тому станом на 1 травня 2010 р. НБУ мав золотовалютні резерви на суму, еквівалентну $26,4 млрд. У тому числі у резервах були 26 т банківського золота менш ніж на $1 млрд, тобто 3,8% усіх запасів.

Якби Нацбанк на початку травня минулого року перевів в золото $25 млрд власних резервів, то через рік, продавши дорогоцінний метал, він зміг би заробити $7,4 млрд чистого прибутку.

Таким чином, прибутковість операцій з резервами склала б майже 30% річних, замість традиційних 3-4%. Показово, що за час "золотої лихоманки" НБУ докупив в резерви всього 2 т жовтого металу.

Ірина Павленко, начальник управління з роботи з дорогоцінними металами банку "Хрещатик"
- У зв'язку з ситуацією, що склалася на міжнародних ринках дорогоцінних металів, робити які-небудь прогнози дуже важко. Більшість світових аналітиків, що формують свій прогноз, як правило, в грудні за цінами дорогоцінних металів на наступний рік переглядають свої прогнози.
Якщо говорити про середні прогнози, зроблених в кінці 2010 р. на 2011 р., то мінімальна ціна золота повинна була скласти $1268, максимальна - $1632 за 1 унцію; мінімальна ціна на срібло - $22,93, максимальна - $38,36 за 1 унцію.

Водночас ми бачимо, що золото вже торгується в діапазоні $1500-1512 за 1 унцію і поки не досягло максимальної прогнозної ціни, а вартість срібла - в межах $44-47 за 1 унцію, тобто давно перевищила раніше прогнозований рівень максимальної ціни.

На початку березня багато аналітиків корегували свої прогнози щодо срібла і припускали, що ціна на цей метал до кінця року досягне рівня $50 за 1 унцію.

Очевидно, є всі передумови до того, що срібло може взяти цю висоту набагато раніше.

Ігор Львов, заступник голови правління банку "Фінанси та Кредит"
- У 2011 р. превалюють операції з банківським сріблом. Приміром, якщо в 2010 р. ми активно завозили золото (близько 1 т золота і близько 200 кг срібла), то в 2011 р. простежується інша картина. Тільки у I кварталі ми імпортували 413 кг срібла. Якщо так і далі піде, то ми вийдемо на показник в 1-1,2 т. Тенденція більшої популярності срібла буде простежуватися і надалі. До кінця року 1 унція золота, за прогнозами експертів, буде коштувати $1550, срібла - $80-100. Я цілком поділяю дані прогнози.

P.S. Минулого четверга, 5 травня, ціна на золото впала до $1480, а на срібло - до $35 за 1 унцію.


Джерело

За останні 100 років долар знецінився у 22,7 раза

05. 04. 2011, Марина МОРОЗ, Експрес

Сто рокiв тому за один долар можна було купити 63 кiлограми картоплi (за курсом валют 
та спiввiдношенням тогочасних цiн), 50 рокiв тому -- уже 8 кiлограмiв картоплi, а сьогоднi
-- трохи бiльше як кiлограм бульби. 

1 квiтня -- не лише День Сміху чи Дурня, але й День народження долара. Саме цього дня 1778 року нью-орлеанський бiзнесмен Олiвер Поллок придумав вiдомий знак долара -- $. 

За однiєю з версiй, лiтера "S" була взята з iспанської монети песети, а двi паралельнi палички символiзували Геркулесовi стовпи, на якi "спирається" державний герб Iспанiї. 

А що вiдбуватиметься iз "зеленим" у майбутньому, "Ескпрес" поцiкавився в Олександра Жолудя, економiста.


-- Як взагалi з'явився долар? Чому вiн дорiвнював тодi та що вартує зараз?

-- Загалом, слово "долар" є набагато давнiшим вiд самої грошової одиницi США. Примiром, цим англiйським словом  у часи середньовiччя називали дуже популярну європейську монету --  талер, яку почали карбувати в 1518 роцi. З часом ним стали позначати не лише талер, але й iспанське песо i португальський реал -- цi грошi були в обiгу в британських колонiях Пiвнiчної Америки, що згодом перетворилися на Сполученi Штати.

У будь-якому разi, саме США стали першою державою, що використала
термiн "долар" для позначення нацiональної грошової одиницi. Наприкiнцi XVIII -- на початку XIX столiття доларом почали вимiрювати вагу срiбла, а згодом i золота. Коли Федеральна резервна система США визнала долар єдиною грошовою одиницею, його вартiсть була такою: 20 доларiв за унцiю (31,1 грама) золота. А, наприклад, пiд час Великої депресiї, щоби зупинили дефляцiю, у населенння скуповували золото по 35 доларiв за унцiю.

Щодо нинiшньої його вартостi, то вона становить 1400 доларiв за унцiю золота, хоча цей показник постiйно коливається.

А скажімо 100 років тому,  у 1910 роцi один мiльйон доларiв за купiвельною спроможнiстю був еквiвалентний сьогоднiшнiм 22,7 мiльйона.

-- Яка нинi кiлькiсть доларiв у свiтi?

-- За виробництво, поширення та облiк цiєї грошової одиницi вiдповiдає
Федеральна резервна система США -- своєрiдний центральний банк Сполучених Штатiв. За даними тамтешнього мiнiстерства фiнансiв, станом на 30 вересня 2006 року в свiтi було 971 мiльярд 922 мiльйони 146 тисяч 480 доларiв, причому майже половина з них -- поза межами Америки. Вiдповiдно, на кожного жителя Землi припадало по 150 доларiв. А з 23 березня 2006-го ФРС США перестала публiкувати данi про кiлькiсть доларiв, що є в свiтовому обiгу...

Джерело 

Конец эпохи доллара  (фильмы)

Українські абітурієнти масово їдуть навчатися за кордон

09.08.2011, КорреспонденТ.net

Корреспондент: Вища іноземна. Українські абітурієнти масово їдуть навчатися за кордон

inShare

 

Марина Пономаренко (в центрі) після бакалаврату КПІ продовжує навчання в Польщі

Фото з архіву Марини Пономаренко

Польські, чеські, угорські та прибалтійські виші полюють за українськими абітурієнтами. Так «нова» Європа намагається уникнути дефіциту висококваліфікованих трудових ресурсів, пише Христина Бердинських у №30 журналу Корреспондент від 5 серпня 2011 року.

Не дуже напружене навчання, відсутність хабарництва і можливість помандрувати-повчитися в різних країнах Європи – ті бонуси, які отримала 24-річна Марина Пономаренко, бакалавр Національного університету Київський політехнічний інститут (КПІ), вступивши до університету польського міста Зелена-Гура.

Пройшовши конкурс, вона потрапила до безкоштовної магістратури на спеціальність "менеджмент". Але Польщею справа не обмежиться: студентка планує поїхати восени на півроку до Німеччини за програмою обміну, що фінансується ЄС, - підтягнути німецьку, здати сесію і повернутися в Зелена-Гуру, де їй зарахують результати іспитів.

Пономаренко – одна з 2,5 тис. українських студентів, які сьогодні навчаються в Польщі, і одна з 30 тис. співвітчизників, які вирушили здобувати вищу освіту за межі батьківщини. І їхня кількість зростає. Базу для цього зростання дає все більший інтерес до юних уродженців України з боку університетів "нової" Європи – Польщі, Чехії, Угорщини та країн Балтії.

Тільки перша з перелічених країн за останні три роки щорічно залучала в свої вузи по 300-400 нових студентів-українців, розповідає Наталя Макарова, експерт в секторі науково-освітнього співробітництва посольства Польщі в Україні. Щодо інших країн точних даних немає, але експерти одностайні: вихідців з берегів Дніпра там стає все більше.

Вузи найближчих західних сусідів доброзичливо налаштовані щодо студентів зі сходу з низки причин.

По-перше, за словами Наталі Тарченко, директора освітнього агентства DEC education, українські абітурієнти відомі своєю гарною базовою підготовкою, особливо з точних предметів. Тобто вчити їх простіше, та й самі вони старанніші.

По-друге, у нащадків Тараса Шевченка з'явилися кошти і бажання вчити своїх чад за кордоном. А ближній закордон хоче отримати ці гроші, тим більше що плата за навчання там невисока – близько 2 тис. євро на рік, що разів у п'ять-вісім менше, ніж розцінки визнаних світових лідерів, британських вузів.


Однак головне, що змушує університети колишніх соцкраїн поповнювати свої студентські лави українцями, - криза на ринку трудових ресурсів і відтік власних молодих фахівців до країн Західної Європи.

Тому в тій самій Польщі для українців діють 50%-ві знижки на навчання, а також програми безкоштовного навчання – аби юнак чи дівчина обрали для себе ту спеціальність, яка найближчим часом стане дефіцитною на місцевому ринку і вирішили залишитися на новій батьківщині.

Наука закликати
На сайті Вищої школи управління та адміністрації в польському місті Ополе інформація продубльована відразу кількома європейськими мовами, до яких нещодавно додалася й українська. Це данина необхідності, адже вже сьогодні, за словами Войчеха Дучмаля, проректора школи, тут здобувають вищу освіту 60 українців, які спеціалізуються на фінансах, банківському секторі та управлінні персоналом.

Але вуз готовий розширити лави своєї "східної" діаспори. "Наші мови схожі, тому українським студентам легко вчитися", - каже Дучмаль. А щоб адаптація пройшла якомога швидше, в університеті діють безкоштовні курси польської.


Мовної проблеми у випадку з більшістю країн сходу Євросоюзу дійсно немає. Та й в принципі потрапити сюди на навчання нескладно. Наприклад, приватні вузи Чехії та Угорщини, де вартість навчання складає приблизно 2 тис. євро на рік, приймають абітурієнтів без вступних іспитів, звертаючи увагу лише на аплікаційні форми, оцінки, а також сертифікати з англійської мови (IELTS та TOEFL), каже Тарченко.

У Польщі заради молоді з України пішли ще далі. Як переконалася Пономаренко, тут при вступі досить здати польську мову – інші оцінки їй, приміром, зарахували ще з її диплома КПІ.

Крім того, у багатьох місцевих вузах діє так звана промоція: якщо для інших іноземців навчання коштує 2,2-2,3 тис. євро на рік, то для українців, за словами Олексія Москаленка, голови правління корпорації Українсько-польський центр академічних обмінів, роблять знижку, що доходить до половини цієї суми.

Причому в останні роки зросла кількість університетів, готових навчати українців задарма. Так, за інформацією посольства Польщі, Варшавська політехніка у 2011 році виділила 60 безкоштовних місць для сусідів зі сходу, а Політехніка в Лодзі – 24.

Крім того, співвітчизників, які мають карту поляка – документ, що підтверджує їхні польські корені, – при вступі до держвузу прирівнюють у правах до громадян країни, що дає їм можливість претендувати на бюджетні місця.

Тому часом всі витрати, які несе молодий українець, який потрапив на навчання в польський вуз, - це 500 євро на місяць, які йдуть на гуртожиток, харчування, підручники і транспорт.

Той самий порядок цифр буде потрібен студенту з України в інших східноєвропейських країнах. Приміром, Дмитро Чорний, який рік тому закінчив вчитися в англомовній магістратурі Празького економічного університету, каже, що його місячний мінімум дорівнював 700 євро: 300 – плата за навчання, 100 – за гуртожиток, і ще 300 – на життя.

Приблизно так само йдуть справи, за словами Чорного, у 90% українських студентів у Празі – тобто у тих дівчат і хлопців, які, як і вони, жили в студентських гуртожитках. До слова, про це місце проживання у випускника магістратури в Празі, який бачив українські аналоги, залишилося дуже позитивне враження.

Кімнати в чеських студентських кампусах можуть бути двомісні – з окремою кухнею, ванною та туалетом. Ще один варіант – так званий трикімнатний бункер, коли на три кімнати припадає одна кухня і туалет з ванною. "Але в такому випадку кожна кімната розрахована на одного, плюс розміри кімнати великі – метрів по 18, ванна і туалет теж великі і сучасні", - розповідає випускник чеського вузу.

Ще одна дивина - в ті 100 євро, що студенти в Празі платять за гуртожиток, входить 50 Мб інтернет-трафіку. А ще, на відміну від України, в Чехії в місця компактного проживання студентів вхід відкритий цілодобово.

Також Чорний запам'ятав, що ставлення до іноземців в Празькому університеті було навіть краще, ніж до своїх, до чехів. "Наш "іноземний офіс" [деканат, що займається справами студентів з інших країн] вирішував за студентів будь-які питання, у той час як чехів послали б куди подалі", - розповідає він. У кожного з українців, наприклад, був свій buddy – студент-чех, який допомагає в питаннях комунікації із зовнішнім світом.

Живуть студенти весело
Проукраїнський лобізм вузів зі сходу Європи викликаний негативними тенденціями на місцевому ринку трудових ресурсів. Експерти кажуть, що в Польщі, як і в багатьох інших країнах сходу ЄС, зараз виник дефіцит технічних фахівців і професіоналів у сегменті комп'ютерних технологій.

Свої кадри настільки невблаганно йдуть на захід, що через кілька років нестача технарів досягне рівня 50-70 тис. осіб, а далі буде наростати, як снігова лавина. Запрошуючи студентів із сусідньої держави, поляки намагаються компенсувати цей кадровий голод, і тому саме технічні вузи частіше за інших надають українцям можливість безкоштовного навчання.

Тонкощі державного планування ринку трудових ресурсів залишаються поза полем зору студентів з України, які їдуть на захід. Перш за все вони тут бачать нові перспективи для спілкування та розвитку, а також можливість скористатися перевагами європейської системи освіти, більш практичної та вільної, ніж її вітчизняний аналог.

Наприклад, європейський студент як за мірками української вищої школи надзвичайно мобільний. У тій самій Польщі в рамках програми MOST будь-який учень може виїхати на два семестри в інший польський вуз. Тут немає проблем і з тим, щоб за спецпрограмою з'їздити до університету Німеччини або іншої країни Євросоюзу.

"Студент протягом своєї підготовки може побувати в різних вузах, у різних містах і країнах, і це сильно розширює його світогляд", - каже Москаленко.

За словами Чорного, подорожують по Європі всі українські студенти, які навчаються в Чехії. Улюблені напрями – Париж, Брюссель, Берлін, Відень і Рим: туди йдуть найбільші транспортні потоки, і легше знайти прийнятну ціну на лоукост.

Крім того, вузи східної околиці єврозони, як і університети "старої" Європи, вчать не теорії, а практиці. Тоді як в Україні небагато випускників вміють застосовувати отримані знання в реальних умовах, каже Леся Оробець, член парламентського комітету з питань науки і освіти.

Тому на першому робочому місці колишнім студентам доводиться вчитися всьому з нуля.
Європейська освіта ще й менш формалізована. "Тут ніхто не дивиться на оцінки. Важливо, що ти вмієш і що думаєш", - каже колишня київська студентка Пономаренко.

Ще один важливий плюс навчання за кордоном – у Європі немає повального хабарництва. В таких умовах навіть українці змінюються на краще. Приміром, Пономаренко стверджує, що "жодному польському чиновнику чи викладачеві не пропонувала щось "вирішити" по-нашому – соромно було".

 За всіх позитивних сторін освіта в східноєвропейських вузах має і недоліки. По-перше, тамтешній диплом дуже важко підтвердити в Україні – для цього потрібно здавати додаткові іспити і ті предмети, яких у сусідів просто не було. А по-друге, українські випускники західних вузів переважно готові залишитися на новому місці. Однак там вони потрапляють в більш конкурентне середовище, де у них менше можливостей для розвитку, ніж на батьківщині.

За словами 26-річного Ігоря Ісаєва, який рік тому закінчив магістратуру Варшавського університету за спеціальністю культурологія, більшість українців, які отримали вищу освіту в Польщі, залишаються там працювати зовсім не на престижних спеціальностях.

Для них важливо хоча б якось зачепитися – нехай навіть в call-центрах або в сфері послуг, тобто там, де вища освіта зовсім не обов'язкова. Ісаєв, який зміг отримати роботу журналіста на польському радіо, впевнений, що йому допомогла не тільки його наполегливість, а й те, що він знає кілька іноземних мов - окрім російської, української та польської ще й англійську з литовською.

Цей матеріал опубліковано в № 30 журналу Корреспондент від 5 серпня 2011 року.
 
Джерело

Китай вимагає замінити долар новою валютою

06.08.2011,  Фінанси.tochka.net

Влада Китаю обрушилися на Вашингтон з критикою через падіння кредитного рейтингу США.

ісля падіння кредитного рейтингу США, Китай, який є найбільшим кредитором країни, запропонував замінити долар новою резервною валютою.

Крім того, Пекін розкритикував Вашингтон за нездатність запобігти падінню кредитного рейтингу.

Заміна долара
Влада Китаю висловили впевненість, що світові потрібна інша резервна валюта, здатна замінити долар.

Таку заява була оприлюднена офіційним агентством Китаю Синьхуа після звістки про падіння кредитного рейтингу США.

"Пройшли часи, коли США могли кредитом забезпечити собі вихід з проблем, які вони самі і створюють", - повідомило Сіньхуа.

Про необхідність нової резервної валюти неодноразово говорила російська влада, пропонуючи як варіант російський рубль.

Японія зберігає спокій
Представники фінансових кіл двох найбільших партнерів США в Азії - Південної Кореї і Японії - відреагували на повідомлення про зниження кредитного рейтингу США досить спокійно.

Японія і Південна Корея висловили впевненість, що американські держоблігації як і раніше заслуговують на  довіру.

"Довіра до американських держзобов'язань і ставлення до їхньої інвестиційної привабливості з нашого боку не зміниться", - повідомив представник влади Японії, яка є другою після Китаю країною-кредитором США.

Крім того, високопоставлений представник Банку Кореї сказав агентству Reuters, що в найближчому майбутньому він не очікує будь-якої помітної реакції ринків.

У Південній Кореї вважають, що падіння рейтингу США - це один з декількох негативних сценаріїв, які розглядали ринкові аналітики.

Як повідомляв finance.tochka.net, кредитний рейтинг США знизився з позначки AAA до AA +. Аналітики побоюються, що зниження рейтингу може підірвати довіру інвесторів до американської економіки.

• ЧИТАЙТЕ: як падіння рейтингу США вплине на Україну

Нагадаємо, що напередодні нью-йорська фінансова біржа пережила найсерйозніше своє падіння акцій за три роки, нагадав інвесторам кризу 2008 року. Світовий ринок акцій втратив більше $2,5 трлн. сумарної капіталізації всіх компаній.

Джерело 

В Україні - "час злодіїв, шахраїв, політиканів і жебраків"

3-08-2011, Українська газета "ЧАС"

Нинішній час більшість українців визначають як час злодіїв, шахраїв (48%), політиканів (44%) і жебраків (40%).

Про це повідомила на прес-конференції директор Фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна, представляючи результати багаторічного проекту Інституту соціології НАН України "Моніторинг соціальних змін", який був початий в 1992-1994 роки. Вона зазначила, що в квітні 2011 року було опитано 1200 осіб за репрезентативною вибіркою.

За її словами, з цими оцінками солідарні мешканці всіх регіонів України. Вона додала, що лише незначна частина опитаних визначила наш час як час моральних авторитетів (11%), талантів (7,5%) і професіоналів (7%).

Результати опитування показують, що провідну роль у житті українського суспільства грають мафія, злочинний світ - 40% опитаних, підприємці, бізнесмени - 37%, лідери політичних партій - 31%, чиновники - 30%. Порівняно з 1994 роком зменшилася визнання населенням ролі робітників (з 23 до 15%), селян (з 21 до 10%), інтелігенції (з16 до 10%), керівників державних підприємств (з 16 до 11%) і сільгосппідприємств (з 11 до 5%). В той же час роль підприємців, бізнесменів у свідомості людей зросла з 24 до 37%, лідерів політичних партій - з 24 до 31% і мафії, злочинного світу - з 34 до 40%.

Джерело