Небезпечні харчові добавки?
В Україні близько 600 хімічних добавок дозволено використовувати у харчовій промисловості. Про це є відповідна постанова уряду, ухвалена у 1999 році. Багато хто вважає, що більшість із цих добавок, які позначаються літерою «Е» і трьохзначною цифрою, не є корисними для організму людини. Чим саме вони загрожують здоров’ю? Чи всі вони небезпечні? Хто і як в Україні контролює їхнє використання у продуктах харчування?
В Україні не проводили лабораторних досліджень, яким чином та чи інша харчова добавка впливає на людський організм, стверджує голова товариства захисту прав споживачів Владислав Андрющенко.
За його словами, на Заході це питання вивчали роками і, як наслідок, більшість добавок заборонили, заявив він, – в той час як в Україні Кабінет Міністрів дозволив їхнє використання.
«Україна, до речі, не виробляє цих добавок. Вони до нас постачаються з Заходу, а також з Китаю. От, наприклад, Е-320, 321 підвищує холестерин. Е-1000, 1005 погано впливає на шкіру… Якщо продукт містить більше від двох харчових добавок , то краще його не брати», - зазначив Владислав Андрющенко.
Суворий контроль за харчовими добавками ведеться у країнах ЄС
У країнах Європейського Союзу вміст барвників, консервантів, стабілізаторів, емульгаторів контролює ціла армія науковців, повідомляє кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі. Головна інстанція яка вивчає всі можливі наслідки споживання певних домішок – Європейська комісія.
Як пояснили Радіо Свобода фахівці цієї установи, дозвіл видається тільки тоді, коли продукт відповідає «золотому правилу з трьох пунктів». Перший – харчова домішка отримує дозвіл тільки у разі технологічної необхідності її використання. Другий – цей продукт не вводить споживачів в оману. І останній, але найголовніший, – домішка абсолютно безпечна для здоров’я людини.
Але й дозволу Єврокомісії вже недостатньо для використання домішки у виробництві. З нинішнього року останнє слово – за Європейським парламентом. Він же має право й заборонити домішку, яка вже використовується.
Якраз декілька тижнів тому Європарламент наклав вето на використання харчової добавки «тромбін» або, як його ще називають, «м'ясного клею» у виробництві м'ясопродуктів у державах-членах Євросоюзу.
Свинячий або яловичий тромбін використовується для «склеювання» м'ясопродуктів, наприклад, щоб сформувати стейк з окремих шматочків м'яса.
Проте євродепутати дійшли до висновку, що використання «м'ясного клею» може ввести споживачів в оману. До того ж комітет з питань захисту навколишнього природнього середовища Європарламенту відзначив, що продукти з використанням «м'ясного клею» можуть ще й мати чималий ризик бактерійного інфікування.
Заборонений у ЄС, дозволений в Україні
В Україні на державному рівні не проводили серйозного дослідження, яким чином та чи інша хімічна домішка впливає на організм людини, стверджує голова товариства захисту прав споживачів Владислав Андрющенко.
Але після клінічних досліджень у країнах Євросоюзу синтетичний барвник Е-102, або ж тартразин, був визнаний токсичним, таким, що Ввикликає алергію, і його заборонили використовувати у харчовій промисловості, каже Владислав Андрющенко. В Україні ж тартразин можна знайти у солодощах, додає він.
«Тартразин використовують у кондитерських виробах. А в усі лимонади додають бензоат натрію. Це хімічна сполука, яка запобігає псуванню води, тобто знищує бактерії. Потрапляючи у наш організм, бензоат натрію «вбиває» і наші корисні бактерії. Так ось: коли їсти тістечко і запивати його солодкою водою, це підвищує алергічну дію тартразину в кілька разів. Це відомо з літератури», – заявив Владислав Андрющенко.
Купуючи продукти, звертайте увагу на їхній склад
Офіційно дозволені харчові домішки не приносять великої шкоди здоров’ю людини. Крім цього, треба визначити, що розуміти під поняттям «харчові добавки» – ті ж таки сіль, цукор, олія підсилюють смакові властивості продукту і, до того ж, є природними консервантами, переконує Михайло Шуранов, прес-секретар однієї з мереж швидкого харчування.
«Ми виробляємо фірмові страви. Технологічна карта виробництва наших страв – це документ, який описує процес та інгредієнти, з яких виробляється продукція. Вони погоджені з відповідними департаментами Міністерства охорони здоров’я України», – наголошує Михайло Шуранов.
При Міністерстві охорони здоров’я України працює комісія, яка визначає, збільшувати кількість дозволених харчових добавок чи, навпаки, скорочувати цей перелік, зазначає Оксана, молодший науковий співробітник Лабораторії гігієни харчування Інституту медичної екології. «Наш інститут не визначає харчові добавки у продуктах. У нас є перелік, і ми дивимося, чи дозволений цей компонент чи ні», - пояснила вона.
Наразі сучасній людині практично неможливо скласти щоденний раціон з продуктів, які не мають харчових добавок, стверджує лікар-терапевт Маргарита Гофман. Тим більше, що під літерою «Е» і трьохзначною цифрою можуть ховатися і цілком безпечні для людини продукти – сіль, цукор, лимонна кислота. Важлива кількість та частота вживання «Е», пояснює лікар.
«Питання в дозі, так само, як і з ліками. Безумовно, ці добавки впливають на стан печінки. А її стан, в свою чергу, впливає і на різні види обміну: і на згортання крові, і на функціонування нервової системи, і на травлення. Але перший удар на себе приймає саме печінка», – розповіла Маргарита Гофман.
Отож, купуючи продукти, треба звертати увагу на склад, радить лікар-терапевт. «Добре, що у нас тепер зобов’язали виробників продуктів писати усі компоненти, але вони хитрять і пишуть дуже дрібно. Тому я раджу в супермаркети ходити зі збільшувальним склом і не соромитися – дивитися склад продукту», – зауважила Маргарита Гофман.
Більшість добавок з організму не виводяться
Щоб не засмічувати свій організм «хімією», Владислав Андрющенко радить не звикати до одних і тих самих продуктів.
«Головне – міняти продукти. Не «підсаджуватись» на щось одне. Бо хімічні добавки накопичуються в організмі. У нас є таке поняття – гранично допустима доза. І по ній визначають, які добавки впливають на організм. На Заході так не роблять. Там вивчають, як швидко добавки накопичуються у людському організмі, тому що більшість з них не виводяться», – зазначає Владислав Андрющенко.
Повістю уникнути продуктів з консервантами у наш час неможливо, кажуть дієтологи, але людина може зменшити кількість «хімії» на своєму столі.
Для цього слід відмовитися від пакетованих соків і молока, напівфабрикатів, а також майонезу і соусів – адже у них «ховається» найбільше харчових добавок.
За його словами, на Заході це питання вивчали роками і, як наслідок, більшість добавок заборонили, заявив він, – в той час як в Україні Кабінет Міністрів дозволив їхнє використання.
«Україна, до речі, не виробляє цих добавок. Вони до нас постачаються з Заходу, а також з Китаю. От, наприклад, Е-320, 321 підвищує холестерин. Е-1000, 1005 погано впливає на шкіру… Якщо продукт містить більше від двох харчових добавок , то краще його не брати», - зазначив Владислав Андрющенко.
Суворий контроль за харчовими добавками ведеться у країнах ЄС
У країнах Європейського Союзу вміст барвників, консервантів, стабілізаторів, емульгаторів контролює ціла армія науковців, повідомляє кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі. Головна інстанція яка вивчає всі можливі наслідки споживання певних домішок – Європейська комісія.
Як пояснили Радіо Свобода фахівці цієї установи, дозвіл видається тільки тоді, коли продукт відповідає «золотому правилу з трьох пунктів». Перший – харчова домішка отримує дозвіл тільки у разі технологічної необхідності її використання. Другий – цей продукт не вводить споживачів в оману. І останній, але найголовніший, – домішка абсолютно безпечна для здоров’я людини.
Але й дозволу Єврокомісії вже недостатньо для використання домішки у виробництві. З нинішнього року останнє слово – за Європейським парламентом. Він же має право й заборонити домішку, яка вже використовується.
Якраз декілька тижнів тому Європарламент наклав вето на використання харчової добавки «тромбін» або, як його ще називають, «м'ясного клею» у виробництві м'ясопродуктів у державах-членах Євросоюзу.
Свинячий або яловичий тромбін використовується для «склеювання» м'ясопродуктів, наприклад, щоб сформувати стейк з окремих шматочків м'яса.
Проте євродепутати дійшли до висновку, що використання «м'ясного клею» може ввести споживачів в оману. До того ж комітет з питань захисту навколишнього природнього середовища Європарламенту відзначив, що продукти з використанням «м'ясного клею» можуть ще й мати чималий ризик бактерійного інфікування.
Заборонений у ЄС, дозволений в Україні
В Україні на державному рівні не проводили серйозного дослідження, яким чином та чи інша хімічна домішка впливає на організм людини, стверджує голова товариства захисту прав споживачів Владислав Андрющенко.
Але після клінічних досліджень у країнах Євросоюзу синтетичний барвник Е-102, або ж тартразин, був визнаний токсичним, таким, що Ввикликає алергію, і його заборонили використовувати у харчовій промисловості, каже Владислав Андрющенко. В Україні ж тартразин можна знайти у солодощах, додає він.
«Тартразин використовують у кондитерських виробах. А в усі лимонади додають бензоат натрію. Це хімічна сполука, яка запобігає псуванню води, тобто знищує бактерії. Потрапляючи у наш організм, бензоат натрію «вбиває» і наші корисні бактерії. Так ось: коли їсти тістечко і запивати його солодкою водою, це підвищує алергічну дію тартразину в кілька разів. Це відомо з літератури», – заявив Владислав Андрющенко.
Купуючи продукти, звертайте увагу на їхній склад
Офіційно дозволені харчові домішки не приносять великої шкоди здоров’ю людини. Крім цього, треба визначити, що розуміти під поняттям «харчові добавки» – ті ж таки сіль, цукор, олія підсилюють смакові властивості продукту і, до того ж, є природними консервантами, переконує Михайло Шуранов, прес-секретар однієї з мереж швидкого харчування.
«Ми виробляємо фірмові страви. Технологічна карта виробництва наших страв – це документ, який описує процес та інгредієнти, з яких виробляється продукція. Вони погоджені з відповідними департаментами Міністерства охорони здоров’я України», – наголошує Михайло Шуранов.
При Міністерстві охорони здоров’я України працює комісія, яка визначає, збільшувати кількість дозволених харчових добавок чи, навпаки, скорочувати цей перелік, зазначає Оксана, молодший науковий співробітник Лабораторії гігієни харчування Інституту медичної екології. «Наш інститут не визначає харчові добавки у продуктах. У нас є перелік, і ми дивимося, чи дозволений цей компонент чи ні», - пояснила вона.
Наразі сучасній людині практично неможливо скласти щоденний раціон з продуктів, які не мають харчових добавок, стверджує лікар-терапевт Маргарита Гофман. Тим більше, що під літерою «Е» і трьохзначною цифрою можуть ховатися і цілком безпечні для людини продукти – сіль, цукор, лимонна кислота. Важлива кількість та частота вживання «Е», пояснює лікар.
«Питання в дозі, так само, як і з ліками. Безумовно, ці добавки впливають на стан печінки. А її стан, в свою чергу, впливає і на різні види обміну: і на згортання крові, і на функціонування нервової системи, і на травлення. Але перший удар на себе приймає саме печінка», – розповіла Маргарита Гофман.
Отож, купуючи продукти, треба звертати увагу на склад, радить лікар-терапевт. «Добре, що у нас тепер зобов’язали виробників продуктів писати усі компоненти, але вони хитрять і пишуть дуже дрібно. Тому я раджу в супермаркети ходити зі збільшувальним склом і не соромитися – дивитися склад продукту», – зауважила Маргарита Гофман.
Більшість добавок з організму не виводяться
Щоб не засмічувати свій організм «хімією», Владислав Андрющенко радить не звикати до одних і тих самих продуктів.
«Головне – міняти продукти. Не «підсаджуватись» на щось одне. Бо хімічні добавки накопичуються в організмі. У нас є таке поняття – гранично допустима доза. І по ній визначають, які добавки впливають на організм. На Заході так не роблять. Там вивчають, як швидко добавки накопичуються у людському організмі, тому що більшість з них не виводяться», – зазначає Владислав Андрющенко.
Повістю уникнути продуктів з консервантами у наш час неможливо, кажуть дієтологи, але людина може зменшити кількість «хімії» на своєму столі.
Для цього слід відмовитися від пакетованих соків і молока, напівфабрикатів, а також майонезу і соусів – адже у них «ховається» найбільше харчових добавок.
Немає коментарів:
Дописати коментар