Я - українець

Блог Грудиніної Наталі 


22.03.2012, Валентин Васильович Боровський

Я – українець! Я – аріїв нащадок,
І корені мої сягають крізь епохи.
Заповіли мені їх прадіди у спадок,
Й наймення укра суще від Дажбога.

Й далекий пращур ходячи за ралом
Для мене ниву зелом засівав,
Ходив на брань із піднятим забралом
І зрадою меча не оскверняв.

А я лиш частка древнього народу,
Піщинка з берега ревучого Дніпра,
Та в моїх генах гени мого роду
І нескоримий Дух Пророка Кобзаря.

Той дух від Байди нам передається,
Він сутність української душі.
І може статися, що він ще озоветься
Там, де колись святилися ножі.

Людської пам’яті не висохне криниця,
І не порветься в’язь епох і поколінь,
Й посіяне добро добром заколоситься,
І недруг не віб’є між ними гострий клин.

Й донині житиме душа мого народу,
Ніхто не заперечить цей народ,
Й пощезнуть покручі, манкурти і заброди,
І ненависників Вкраїни хоровод.





Джерело