На парламентських виборах 2007 року Партія регіонів була представлена першою п’ятіркою у складі Віктора Януковича, Раїси Богатирьової, Тараса Чорновола, Інни Богословської і Нестора Шуфрича. Ці люди гордо відстоювали "лінію партії” в телеефірах, їхні обличчя красувалися на біг-бордах та обкладинках журналів, їхні прізвища першими значились у бюлетенях, які виборці отримували в день голосування до Верховної Ради.
Однак після подій у парламенті 16 грудня стало очевидно, що найчисельніша та найпотужніша політична сила, яка привела до влади Віктора Януковича та стала базою для формування парламентської коаліції в уявленні багатьох людей матиме зовні іншу першу п’ятірку. Це люди спортивної статури, з обличчями, не спотвореними інтелектом: Олег Царьов, Дмитро Саламатін, Петро Цюрко, Владислав Лук’янов і Олександр Волков.
№1 Олег Царьов
У 2005 році пан Царьов пройшов до Верховної Ради та Дніпропетровської облради від Партії регіонів. Згодом він розповідав, що в список ПР його взяли тому, що він був керівником обласної парторганізації, а не тому, "що гарно вмів битися”. У 2006 брав участь у штурмі Дніпропетровської облради, але справжня популярність прийшла до нього після бійки у Верховній Раді під час ратифікації Харківських угод щодо продовження базування ЧФ РФ, коли він у світлому светрі направо й наліво розмахував руками, розправляючись із опозиціонерами.
Згодом у інтерв’ю він зізнався, що після тієї бійки йому було соромно. "Треба розуміти, що парламентарі не повинні вести себе так, ми не повинні перетворювати Раду в цирк. І з цим щось треба робити: порушувати кримінальні справи, позбавити депутатської недоторканності, якісь кроки ми повинні робити, не можна ж кидати шашки в парламенті. Я коли виносив шашки, опалив руки й ноги, з одягу цілою лишилася тільки спідня білизна”.
Але сором за попередню бійку не завадив Царьову знову активно демонструвати свої бійцівські здібності.
– Нам треба було розблокувати парламент для нормальної роботи, бо країна не може жити без бюджету, – уже без почуття сорому сказав після бійки Царьов.
№2 Дмитро Саламатін
Депутат-сумісник Дмитро Саламатін, один з найбільш злісних прогульників пленарних засідань ВР, керівник спеціалізованої держ компанії з торгівлі зброєю та воєнною технікою «Укрспецекспорт», під час бійні «вирішив» з’явитися у сесійній залі.
Уродженець Караганди, Саламатін розпочав свою трудову діяльність на шахті. На початку 90-х перебрався до Москви, працював у різних паливних компаніях. У 1999 році чомусь переїхав в Україну й уже у 2006 році став нардепом від ПР. Очевидно, устиг за цей час отримати українське громадянство (а може, ні?). Цікаво, що ця особа з таким потужним російським корінням робить у сфері торгівлі українською зброєю… Але це інше питання.
Під час ратифікації Харківських угод він відзначився тим, що зламав носа депутату Карпуку. А цього разу цей бойовик від ПР спочатку замахувався кріслом на опозиціонерів, а потім кинув його в бік трибуни, де перебував депутат Волинець, якому крісло розбило голову. Тим самим кріслом Саламатін також вдарив бютівця Володимира Бондаренка, який отримав гематому на руці.
№3 Петро Цюрко
Регіональщик Петро Цюрко в складі парламенту (вдруге) з’явився не так давно. Технолог з переробки та зберігання плодів і овочів, він став депутатом 27 квітня 2010 року, після того, як частина народепів-регіональщиків перейшла у виконавчу владу. Доти Цюрко вже встиг побувати (півтора року) нардепом від ПР – з квітня 2006-го по листопад 2007 року. 2007-го, перед достроковими виборами до парламенту, цей пан у рейтингу журналу «Фокус» посів 93-е місце в сотні найбагатших кандидатів у депутати.
Спочатку Цюрко заявив, що бійки в парламенті не було.
«До бійки я не готувався. На мені був піджак, але з мене його зняли, і я залишився у светрі. Участь у інциденті брали, хто більше – хто менше», - сказав політик.
А потім вирішив в звинуватити в бійці опозицію, мовляв, «ситуацію завжди провокують вони».
Відповідаючи на запитання, чому він ударив стільцем депутата від БЮТ Михайла Волинця, Цюрко зазначив, що не збирався робити цього, а просто вирвав стілець з рук іншого депутата, котрий хотів його вдарити, і викинув його.
«Я вибачаюся перед Волинцем, я поважаю цю людину, і я не спеціально його бив», – зазначив парламентар.
№4 Владислав Лук`янов
Цей нардеп став "героєм” телесюжетів і фоторепортажів після засідання ВР 11 грудня 2007 року. Під час голосування щодо кандидатури Юлії Тимошенко на пост прем’єр-міністра Лук’янов піднявся в президію парламенту й вихопив персональну електронну картку для голосування в тодішнього спікера ВР Арсенія Яценюка. Унаслідок цього коаліції не вистачило одного голосу для повернення до процедури затвердження Тимошенко на посаді прем’єр-міністра.
Регіональщик Лук`янов свого часу бився біля президії ВР із бютівцем (на той час) Ляшком.
Що ж до останньої бійки Лук’янов заявив, що депутати від Партії регіонів також є постраждалими.
«Тимошенківці влаштували в залі барикади зі стільців, і нам довелося їх розкидати. Коли ми проривалися, вони нас теж штовхали, хтось падав на ці стільці – у нас теж є і удари, і садна, але ми ж соплі не розвозимо і не скиглимо. А якщо хто отримав стільцем, то не треба було барикади з них влаштовувати. У підсумку ми зайняли президію й залишилися там ночувати», – розповідав він журналістам.
№5 Олександр Волков
Баскетболіст-депутат Волков теж частий учасник колотнеч у Верховній Раді. Окрім сутичок у парламенті, він також бере участь у бійках депутатів Київради. Наприклад, під час відомого чублення між депутатами від Блоку Кличка та Блоку Черновецького в жовтні 2009 року, у сесійну залу на підтримку команди Черновецького прийшли регіонали Волков і Тедеєв, які також взяли участь у штовханині.
Водночас Волков заперечує, що він бив бютівців під час останньої парламентської бійки.
«Я бив? Я особисто нікого не чіпав. Я навпаки акуратно допомагав їм вийти, щоб вони не спіткнулися», – повідомив журналістам екс-спортсмен. – Ну, була бійка, штовхалися. Але вони перебільшують. Той, хто казав, що в нього поламана щелепа, потім браво давав інтерв`ю журналістам. А я дуже добре знаю, що таке поламана щелепа – це харчування через трубочку».
…Протягом 2010 року Царьов зареєстрував один законопроект, а Саламатін і Цюрко – жодного! Саламатін узагалі за всю каденцію зареєстрував єдиний законопроект, датований ще 2008 роком, переймаючись увезенням на митну територію України культурних цінностей. У парламенті цей нардеп рідкий гість. З 95 поіменних реєстрацій пленарних засідань у період з 2 лютого по 21 жовтня 2010 року він пропустив 90! Царьов – 44, Волков – 39. Тож для деяких депутатів махання кулаками у парламенті і є основною професійною діяльністю.
Джерело
***
17.12.2010 Соня Кошкіна, Лівий берег
Погром у ВР: порівняйте обличчя тих, хто бив, та їхніх жертв (фото)
Ви думали, що стерв’ятники харчуються лише падаллю? І якщо БЮТівці зараз де-факто політичні трупи, значить – все закономірно? Ні.
Вибравши собі жертву, стерв’ятники здатні самі її умертвити. Перетворивши, таким чином, на падаль. Почитайте енциклопедії. До сьогодні здавалося, що бої під час ратифікації харківських угод – найвідчайдушні та найжорстокіші в українському парламенті.
Струс мозку, якщо хто-небудь запам’ятав, Доній лікував потім три місяці. Здавалося б, нема межі «досконалості».
В середу загін бійців-штурмовиків від Партії регіонів по-звірячому розправилися зі своїми колегами. Вчинили жорстоке, кроваве беззаконня. До того ж розправу ретельно спланували. Виправдати яку неможливо нічим. Тим більше – «політичною необхідністю». Показово: в перших рядах «бійців» від ПР завжди виступають одні й ті ж люди. Вони відмітились 27-го квітня, «засвітились» і тепер. Придивіться уважно до цих облич.
Дмитро Саламатін, керівник «Укрспецекспорту», за сумісництвом (у порушення Конституції) – народний депутат. «Славиться» тим, що нападає зненацька і дубасить жертву головою об стіну. Як варіант – стільцем об стіну.
Олег Царьов. Я пам’ятаю його з 2004-го – боїв за ЦВК (між першим і другом туром). Тоді депутат Царьов відмітився тим, що в одній з бійок зірвав з петель величезні двері; в іншій – кулаком проломив (!) стільницю. За шість років він свої «бійцівські» навики удосконалив...
Петро Цюрко, 208-й номер списку ПР. Особа позбавлена інтелекту.
Ельбрус Тедеєв. Без коментарів…
Продовжувати список?
Ще раз: придивіться до цих облич.
Це – не кримінальні авторитети 90-х. Не фізіономії з листівки «їх розшукує міліція». Це – народні депутати. Парламентарі, прости Господи. Еліта. За яку, між іншим, голосували люди. Це – однопартійці нашого Президента. Який, як перший номер списку ПР, ймовірно, повинен нести відповідальність за витівки своїх підлеглих. Це – суб’єкти, які захищені недоторканністю.
А тепер придивіться до облич їхніх жертв.
Юрій Гнаткевич, 70 років (!!!), пенсіонер.
Василь Кравчук, колишній керівник районної ради.
Володимир Бондаренко. Кадровий парламентарій. Через свою комплекцію, він, бідолашний, просто не встиг утікти.
Михайло Волинець. Шкіра й кістки.
Чи варті кров, переломи, струси, будь-кого іншого, будь-якої ідеології, трибуни, сесії?
Варті?! Вже не кажучи про етику парламентарів. Яка етика?! Змилуйтесь! Люди в своєму житті дві книжки прочитали: Абетку таа Кримінальний кодекс. І це, нажаль, не жарти.
Так от, про стерв’ятники. «Однією з властивостей цього птах а є те, як вона їсть вміст страусиних яєць. Для того щоб розбити тверду шкаралупу, стерв’ятники використовують каміння вагою аж до 500 г. Ці каміння вони знаходять інколи досить далеко від страусиних гнізд і прилітають з каменем в дзьобі до гнізда. Після цього вони починають кидати камінь по яйці, поки воно не розіб’ється. Після декількох невдалих спроб із занадто легким каменем стерв’ятники прилітають з новим, більш важким… Рідкий вміст яйця або вже розбитого зародку, стерв’ятники поїдають прямо на місці.»
А потім виходить Чечетов і щось лепече «про конструктивну роботу». Щоразу, спостерігаючи за цим абсолютним рекордсменом з підлабузництва Януковичу, хочеться нагадати Михайлу Васильовичу, як він боягузливо зливав Віктора Федоровича в ГПУ в 2005-му. Я навіть декілька разів нагадувала. Причому на ефірах. Але Михайло Васильович перебивав і знову співав Лідеру осанну . Як і його товариш Болдирєв. Спікери ПР – ні вам, ні нам.
«Стерв’ятники зовсім не бояться близькості людей і в деяких африканських селах часто сидять на дахах хат або на деревах, які ростуть поверед поселень.... Гнізда ... складають хаотичне враження, тим більше що стерв’ятники між гілок, які використовують як будівельні матеріали, охоче вплітають сміття, яке залишили люди. Нерідко можна побачити в гнізді кістки, папір, волокна мотузок. Дно гнізда стерв’ятники вистилають м’яким матеріалом та волоссям тварин. Залишки їжі, які добувають батьки (зазвичай, падаль) валяються в гнізді до повного гниття».
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар