Організатори та причетні до вбивств людей на Майдані: плани та прізвища

24.02.2014, УП

Снайперами на Інститутські були бійці підрозділу спецоперацій ВВ та спецпідрозділу "Омега", а допомогу в підготовці спецоперації надавав колишній перший заступник ГРУ Російської Федерації.

Про це заявив депутат Геннадій Москаль, який навів документи, отримані за допомоги працівників СБУ ат МВС.

"Матеріали про злочинну діяльність правоохоронців допомагали збирати на свій страх і ризик патріотично налаштовані працівники МВС та СБУ. Врешті решт у мене на руках опинилися плани спецоперацій по силовому розгону акцій протесту "Бумеранг" і "Хвиля", - написав він.

"Я вирішив оприлюднити частину планів "Хвиля" та "Бумеранг" — документи, які доводять, що снайперами на вул.Інститутській були бійці підрозділу спеціальних операцій внутрішніх військ, яким керує полковник С.Асавалюк, та бійці підрозділу внутрішніх військ "Омега"", - повідомив Москаль.

"Вказівку на застосування зброї колишній міністр МВС В.Захарченко дав спецпідрозділу ГУБОЗ МВС "Сокіл", - підкреслив він.

Крім того, він надав прізвища та номери телефонів керівників підрозділів, що брали участь у силовому розгоні акцій протесу.

"На підставі цих даних Генпрокуратура має відкрити кримінальні провадження", - наголосив він.

"Після цього я добровільно передам слідчій групі ГПУ решту матеріалів, які вказують на причетність до кривавих подій міністра МВС В.Захарченка (котрий особисто заявив 20 лютого, що віддав наказ про застосування бойової зброї), його заступника В.Ратушняка, начальника департаменту громадської безпеки МВС О.Крикуна, командувача внутрішніх військ МВС С.Шуляка, в.о. начальника ГУМВС у м.Києві В.Мазана, голови СБУ О.Якименка, його першого заступника В.Тоцького, начальника УСБУ в Києві та Київській області О.Щоголєва, командирів підрозділу СБУ "Альфа", - додав він.

"Допомогу в підготовці спецоперацій МВС та СБУ надавав колишній перший заступник ГРУ Російської Федерації, котрий проживав у готелі "Київ" (його проживання й харчування оплачувала СБУ). Українська влада задіяла фахівця з Росії, оскільки наш очільник СБУ виявився льотчиком, а міністр МВС — ОБХСС-ником", - додав він.

"Всі дані росіянина будуть надані Генпрокуратурі, а ступінь його вини хай визначає слідство. Крім того, я готовий передати Генпрокуратурі матеріали, які вказують, що при силовому розгоні акцій протесту МВС та СБУ діяли, як організоване злочинне угруповання", - повідомив Москаль.

"План "Бумеранг" і "Хвиля" доповідався вищому політичному керівництву країни і вводився в дію з його схвалення", - зазначив він і висловив настороження і обурення, "що на сьогоднішній день, нікому з високопосадовців не вручено повідомлення про підозру, ніхто з них не затриманий і не арештований". 

Вказані "позивні", які раніше звучали у записах з рації

Українська правда

Боротьба з корупцією чи зведення рахунків?

14.04.2012, Дмитро Шурхало, Радіо Свобода

«По таких фігурантах, як Філіпчук, Іващенко, Луценко, Тимошенко рішення ухвалювалося в Адміністрації Президента». Не плутайте боротьбу з корупцією зі зведенням політичних рахунків – Геннадій Москаль

Фото: Дмитрий Алексеенко, Фокус 

Перший заступник парламентського комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією депутат-нашоукраїнець Геннадій Москаль вважає, що зараз організована злочинність почуває себе значно комфортніше, ніж у часи президентства Леоніда Кучми чи Віктора Ющенка. Про причини цього, а також про особливості боротьби із корупцією, відбір опозиційних кандидатів та новий Кримінально-процесуальний кодекс Геннадій Москаль розповів в інтерв’ю Радіо Свобода.
​
– Запитання на «Суботню Свободу» формують наші читачі на нашій сторінці у мережі «Фейсбук». Одне з них: як зараз живеться в Україні організованій злочинності та кримінальним авторитетам?

– Я б сказав, що набагато легше, ніж було при Кучмі та при Ющенкові. Питання в тому, що сьогодні для них – повний рай і повна свобода. Деякі області сьогодні повністю контролюються кримінальними авторитетами, кримінальними угрупуваннями. І це не тільки я кажу.

– Контролюються через голів облдержадміністрацій чи паралельно?

– Голів облдержадміністрацій, мерів міст, голів райдержадміністрацій. Координують, керують ними і, будемо казати, наставляють на шлях істинний кримінальні авторитети. Це визнав сам Президент, коли дав доручення, після поїздки в Запоріжжя, розібратися з кримінальною ситуацією, тому що група кримінальних авторитетів захопила там владу. Таке в Миколаєві, в багатьох інших областях. У Сумах злодій у законі на прізвисько (по-російськи «поганяло») Лєра фактично через своїх підлеглих контролює всю область: губернатора, мера, голів районних державних адміністрацій. Слухайте, такого не було за 20 років незалежності України.

– Чому спецслужби допустили до такої ситуації? Очевидно, і міліції це стосується, а Ви – генерал міліції.

– Вибачте, а хто в міліції буде боротися з організованими злочинними угрупуваннями, з організованими групами, зі злодіями в законі чи кримінальними авторитетами? В міліції лишилися працівники, які працюють 1-3 роки. Це діти. Після закінчення школи вони закінчили університет чи академію МВС, прийшли, у них ще дитинство в голові. Їм би де за день заробити пару копійок, щоб ввечері піти на дискотеку.

– Але ж є керівництво – не таке молоде, більш досвідчене.

– Керівництво таке саме. Сьогодні вся система правоохоронних органів – прогнила. Вся цілком корумпована. І людина рано приходить на роботу з однією метою і цілий день думає, де заробити гроші, а не як навести лад в суспільстві чи навести лад у державі. Тому такий сьогодні контроль, така кадрова політика. При всій повазі до донецької землі, вона сьогодні не може родити стільки міліціонерів і керівників правоохоронних органів. Куди не глянеш – донецькі, донецькі й ще раз донецькі. Хай вони і беруть всю відповідальність на себе. Я дивився сьогодні статистику: фактично підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю вичерпали себе. Показники впали. Удвічі менші, навіть порівняно з минулим роком.

– Але ж багато порушено кримінальних справ за фактами корупції.

– Де? Покажіть.

– Принаймні, звітують про це – про корупційні розслідування. Навіть цілий Інститут соціології Національної академії наук викликали на допити.

 – Інформаційний привід і направлення кримінальної справи до суду – це дві великі різниці. Я можу вам сьогодні авторитетно заявити, що 90 відсотків усіх корупційних правопорушень, про які складено протоколи органами міліції, то є не більше, ніж голови сільських рад або депутати сільських рад. І пов’язані ті справи з незаконною роздачею землі, видачею якихось довідок фіктивних. Як правило, це – 90 відсотків усіх справ. Хоча, по ідеї, 90 відсотків цих справ мали б бути на вищих керівників нашої держави.

– Є ж справа голови Держфінпослуг Василя Волги, вже передана до суду.

– Не плутайте боротьбу з корупцією зі зведенням особистих політичних рахунків. Це є абсолютно різні речі. Якщо комусь людина не догодила, під виглядом боротьби з корупцією…

– Це ви скажете і про керівника Держслужби зайнятості, який теж за ґратами?

– А, вибачте, Партія регіонів, коли його перезначала, не бачила, хто він такий?

– Але ж реально викрили. І не попередня влада, а ця!

– Ой, я вас прошу. Якщо ми на одному цьому пану Галицькому скажемо, що ми покінчили з усіма – мабуть, сьогодні радіослухачі з нас будуть сміятися.

– І який Ви бачите вихід із ситуації?

– Жодна країна не поборола корупцію такими методами, якими сьогодні бореться Україна. Спочатку ухвалюють закони, потім через Конституційний суд їх пом’якшують. Явно бажання у влади боротися з корупцією немає. Немає сьогодні політичної волі вищого керівництва держави.

– Тобто, вихід – переобирати владу?

– Зміна влади і прихід лідера, який би мав політичну волю навести лад. Більше абсолютно нічого не треба.

– А чи не повториться історія з переходом опозиційних депутатів у провладні? Ви ж зараз опозиціонер. До наступного парламенту разом з опозицією йдете?

– Я прийшов разом з опозицією і сьогодні разом з опозицією.

– Та невже? Ви були і головою облдержадміністрації за Президента Кучми, і керівником міліції.

– Якби ми сьогодні всіх звинувачували, хто де робив…

– Я вас ні в чому не звинувачую. Просто Ви не були в опозиції при Кучмі.

– При Кучмі опозиції як такої не було. Опозиція при Кучмі почалася зі зникненням Георгія Гонгадзе. Це є початок опозиції.

– Після того, як Тимошенко втратила владу, багато з її соратників пішли на співпрацю з чинним Президентом.

– Я дуже радий, що воно так сталося. Знаєте чому? Я сьогодні не міг би пережити, якби ці моральні потвори керували би мною, якби Тимошенко стала президентом. Подивіться, хто пішов. Та не пішли ті, які прийшли у партію за ідейними міркуваннями. Пішли ті, які хотіли дорватися до корита через те, що Тимошенко стане президентом.

– Чи знову таких пристосуванців не набереться критична маса?

– Критичної маси вже не буде. Зараз йде проціджування через дуже рідке сито. Але ніхто не може сьогодні сказати, що десь якийсь негідник не заведеться у тій чи іншій партії опозиційній. Але сьогодні керівництво партій, виборчі штаби роблять все для того, щоб таких негідників не було.

– Чи не повториться історія Ющенко-Тимошенко, тільки тепер в ролі Ющенка – Яценюк?

– Ні. Такого не буде.

– На чому ґрунтується така Ваша впевненість, що такого вже не буде?

– Іде дуже ретельний підбір. Ви бачите, що до кожної людини сьогодні придивляються з різних позицій…

– Але я хотів би зауважити на амбіціях Яценюка й Тимошенко.

– Повірте мені, що сьогодні не до амбіцій і Тимошенко, яка перебуває в ізоляції, і Яценюку, якому сьогодні потрібно не допустити зрадників до участі у виборах чи в партійних, чи в мажоритарних. Бо це ж його авторитет, як і авторитет Турчинова. Тому що другий раз уже виборці не пробачать. Якщо ви вже вдруге помилилися – що ви за лідери?

Сьогодні якраз ідеться про формування якісного списку. Такого списку, який користується довірою у населення, який би набрав 226 голосів, тобто абсолютну більшість, щоб мати можливість сформувати більшість у Верховній Раді, вибрати спікера із числа опозиції, голів комітетів.

– Верховна Рада ухвалила новий Кримінально-процесуальний кодекс. Цей кодекс написаний не зараз, а кілька років тому. І один колишній урядовець розповідав, що свого часу, коли запропонували цей кодекс за Президента Ющенка, то, серед іншого, проти був і Юрій Луценко. На той час він був міністром внутрішніх справ, а ви були його радником. Це Ви йому нарадили тоді бути проти Кримінально-процесуального кодексу? Бо зараз йому було б значно легше, якби цей кодекс діяв.

– Йому було б легше? Та нікому не вірте! Рішення приймаються не за Кримінально-процесуальним кодексом, новим чи старим.

– Принаймні, він би не сидів до вироку суду.

– Хто вам це сказав? Ніхто ні за новим, ні за старим кодексом не скасовував судам взяття під варту людини.

– Але під заставу можна було б вийти!

– А зараз що, не можна випустити? Подивіться, Яценюк давав мільйон, партія зібрала мільйон, більше ста депутатів – здається, 120 – звернулися в суд, що беруть його на поруки. Суд це врахував?.. Новий Кримінально-процесуальний кодекс ніяк не може вплинути на прийняття політичного рішення. По таких фігурантах, як Філіпчук, як Іващенко, як Луценко, як Тимошенко не приймалося рішення у відповідності до Кримінально-процесуального кодексу. Рішення приймалося в Адміністрації Президента. Вирок там писався. Тому суддя тільки виконував технічні функції.

– Але ж новий Кримінально-процесуальний кодекс передбачає зростання ролі судді. Тобто, суддя більше вирішує, ніж зараз.

– Суддя вирішує стільки, скільки йому дозволяє Адміністрація Президента. Ні менше й ні більше. Якщо він буде вирішувати більше, то він завтра стане перед Вищою радою юстиції або перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів і знайдуть причини: чи за порушення присяги, чи за порушення норм матеріального, процесуального права просто його звільнити з роботи. І на тому буде все. Не вірте в доброго царя.

– І в конструктивний Кримінально-процесуальний кодекс теж не вірити?

– Не вірте.

– А що тоді для пересічного громадянина зміниться зі зміною кодексу?

– Я думаю кожен сидить вдома і дивиться, з чого було б варто починати реформи. Мабуть, реформи варто було б почати з житлово-комунального господарства. Але за ті реформи ніхто не береться, тому що тут потрібні великі кошти.

– Невже кримінально-процесуальне законодавство не треба змінювати?

– Потрібно змінювати. Але перед тим, як його змінювати, спочатку треба було написати новий Закон «Про адвокатуру», новий Закон «Про прокуратуру». Тому що в такому вигляді, в якому сьогодні існує прокуратура, її немає в жодній країні світу. Треба реформувати Службу безпеки – забрати від неї слідство, всяку організовану злочинність, боротьбу з економічною злочинністю і зробити класичну контррозвідку, яка є у всіх країнах світу. Далі реформувати всі правоохоронні органи. А потім уже ухвалювати Кримінально-процесуальний кодекс.

– У нас корумпована вся ця система: і правоохоронна, і судова. Тому деякі адвокати висловлюють таку думку: хабарі тепер треба буде носити не прокурорам, а суддям. В цьому плані щось зміниться?

– Зміниться, якщо буде змагальність. Хто сьогодні такий адвокат? Нехай на мене не ображаються, бо я теж маю свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю. І добре знаю: сьогодні адвокат – це той, що бере гроші у свого підзахисного і несе їх судді. Це є посередник.

– Фінансовий посередник?

– Так. Йому не треба знати: чи він буде виступати в суді за новим Кримінально-процесуальним кодексом чи за старим. Все одно на сьогодні адвоката в суді ніхто не слухає.

 – Новий Кримінально-процесуальний кодекс це вирішує?

– Не вирішує.

Джерело