Чим відрізняється Західна Україна від Східної?

Мені однаково, чи буду 
Я жить в Україні, чи ні. 
Чи хто згадає, чи забуде 
Мене в снігу на чужині 
Однаковісінько мені. 
В неволі виріс між чужими 
І, неоплаканий своїми, 
В неволі, плачучи, умру. 
І все з собою заберу, 
Малого сліду не покину 
На нашій славній Україні, 
На нашій — не своїй землі.
І не пом’яне батько з сином, 
Молися, сину, за Вкраїну 
Його замучили колись. 
Мені однаково, чи буде 
Той син молитися, чи ні... 
Та неоднаково мені, 
Як Україну злії люде 
Присплять, лукаві, і в огні 
Її, окраденую, збудять... 
Ох, не однаково мені.

17.05.2012, Северин НАЛИВАЙКО, ГПУ

Донеччанин Владислав Кириченко став мільйонером у Москві. Чотири роки тому повернувся в Україну
Народився я в місті Горлівка на Донеччині. Три роки жив з дідом-бабою, потім батьки забрали у Донецьк. Там тоді вже не говорили українською. Українська на Донбасі зникла після війни. Мої баби ще не розмовляли російською. Я по мамі в п'ятому поколінні донецький. Справжній донецький. І говорю так, як говорили баба, прабаба і прадід. Українською.

В мені замолоду була дивна суміш комуністичного ідеалізму з українським націоналізмом. Тата викликали в школу, казали: "Що ж ви - комуніст, а дитина ваша сповідує якісь націоналістичні погляди?". А мені, дитині, було дивно, чому моя баба вживала незрозумілі українські слова. У років 6 мене взагалі заклинило, коли вона сказала: "На Різдво тітка приїде". Яке Різдво? Що за Різдво? Хрін його знає. Я знав 7 Листопада, Новий рік, 8 Березня.

Я сформувався як російськокультурна людина. Донецьк у 1970-х - цілком російськомовне місто, жодної української школи.

В 16 років поїхав у Москву, бо хотів бути космічним біологом, наукою займатися. А київський університет випускав тільки вчителів біології і хімії.

Заснував фірму Helicon - геноміка, генетика, біохімія, діагностика. Починаючи, частину комплектухи для лабораторій робив в Україні. Але тут це здохло набагато раніше. В Росії теж майже ніхто вже нічого не виробляє. Сировинна економіка і відсутність стратегії розвитку вбиває все, не кажучи вже про повний брак мізків і моралі.

В інституті була майстерня, а там - чоловік із 20 алкоголіків, з якими мусив пити гідролізний спирт. Приходжу: "Мені потрібні такі-то деталі". Вони: "Спочатку випий з нами". Розпадався Совок, нічого не було, а спирт - був.

У Росії зараз бізнесу не маю - тусуюсь там, приїжджаю ковтнути інтелектуального повітря. Акції переписав. Заробив і роздав у борг стільки, що можу спокійно не працювати дуже довго. Коли в Росії мав "вид на жительство" й офіційну роботу, щоб продовжити цей "вид на жительство", раз на рік мав здавати всілякі довідки про доходи. Тоді цілий відділ паспортного столу збігався на маю анкету: "У вас що, зарплата вища, ніж у Путіна?"

1985-го було в Москві нормальне українське життя. Зараз його нема. Якщо люди і їдуть зараз до Росії вчитися - то з прицілом лишитися. Ми були останньою хвилею міграції туди, з якої хоч хтось повернувся додому.

1997 року думав у Росії школу українську створити нормальну. Ніяк не міг порозумітися ні з посольством, ні з українським культурним центром у Москві. Плюнув, зрозумів: аби займатися українською організаційною діяльністю - треба їхати додому. Займатися українськими проектами в Москві - те саме, що Шухевич 1946-го зібрав би рештки своїх загонів - і на Красну площу. Який сенс?

Кононенка Юру три роки тому депортували з Росії - за розбудову української бібліотеки. Звинуватили, що тягає бандерівську літературу, "фашистську". У нього дружина й діти - росіяни, 40 років у Москві, а його тупо з потяга зняли, депортували - і все.

Я вважаю, що ніякої української діаспори в Росії бути не може. Росія - цивілізаційний проект на 1/6 території земної кулі. Вимагати від них, щоб були інакшими, неможливо. Тигр - хороша тварина, але харчується кроликами. Така його природа. Росія - тигр. Хворий, старий, розкладається, гієни його з'їдять, але він - тигр. У них свій шлях. Там треба докладати суперзусиль, щоб дитина говорила українською. В Америці простіше. І то вдома діти говорять українською, а тільки батьки відступили на два кроки - переходять на англійську. При тім, що діаспора в Канаді-Америці бандерівська, а в Росію ж комсомольці поїхали.

Росіяни люблять українців тільки як молодших братів, із салом, горілкою. Справжні українські герої - Шухевич, Бандера, Петлюра - це "фашизм". Найтолковіші мої друзі московські досі мучаться фантомними болями з приводу України. Риболовля чи полювання - після другої чарки завжди виринає українське питання. "Мы вашего Шухевича, конечно, понять можем. Простить - нет". 

Коли чую креольський варіант російської мови - що в Києві, що в Донецьку - дратуюся. Бо сам можу говорити російською нормального розливу - московсько-пітерським діалектом. Колеги приїжджають з Москви і чують, як кияни, особливо молодь, балакають м'явкаючим діалектом. Один москаль каже іншому: "Слышь, чувак, они типа по-русски говорят?". - "Думают, что по-русски".

Чим відрізняється Західна Україна від Східної? Нічим. Ще б одне покоління - і було б те саме, що в нас у Донецьку. Я бачу зараз на Галичині те, що було 40 років тому на Донбасі в етно-мовно-культурній ситуації. Майже всі пруться від шансону й не читають книжок. Для того, щоб позбути їх мови батьків, не вистачило рівно одного покоління.

Не вірю в демократію у здеградованих суспільствах. Демократичним шляхом в Україні нічого доброго не відбудеться. Ніколи. Рагулі за горілку та гречку завжди обиратимуть парламент, в якому більшість становитимуть свинорили. Янукович - те, чого хотіла більшість цього народу.

Перевіз родину в Україну з Москви 2008 року - після того, як старша донька розповіла, що Ющенко поїхав у гості до Саакашвілі, разом придумали Голодомор, а потім напали на Росію.

Якось зайшов у кімнату доньки. Дивлюся: 200 штук аудіокниг - усі російською. Дружина жартує: "Да вы ж индейцы, у вас даже аудиокниг нет". Тоді я викупив у Києві студію, що спеціалізувалася на запису аудіокниг. І почав робити український продукт.

Три альбоми Сашка Лірника випустили. Побачили: не продається, бо нема мережі дистрибуції українського контенту. Вирішили робити структуру, мережу розповсюдження - свої магазини, чужі магазини, пхатися на радіо. Це - проект, в якому я найбільше обламався в Україні. Недооцінив масштаби проблеми. Рівня деградації. Коли нема ринку, то ймовірність того, що "Наш формат" не буде збитковий - примарна.

За п'ять років видав під 200 аудіокниг. 300 тисяч доларів на цьому втратив.

Навіть якби не було торентів - все одно не пішов би бізнес. Якщо в нас такого хіта як Ліна Костенко продають 70-80 тисяч екземплярів, це - діагноз. У країні, з 50-мільйонним населенням, 1 відсоток - це півмільйона. Можете собі уявити якість популяції?

Мені дзвонять: "Така класна книжка "Холодний Яр", я от скачав, послухав. Чому ще не випускаєте?". Кажу: "Тому що ви скачали на шару, тому й не випускаю". Якби ви заплатити за український продукт 15 - 20 гривень, ми випускали б удвічі більше. Там 19 годин звуку. Дорогуща книжка, в кілька тисяч доларів обійшлася. Як вона може окупитися, коли купили 600 штук?

Неправда, що українці не купують, бо бідні. У мене є знайомі олігархи, які ніколи нічого не купують. Качають тому, що це - принцип. Просто патологічно жадібні.

В постіндустріальному суспільстві почалася економіка знань, але кожен народ обирає своє. Ізраїльтяни 2000 років очікували, коли з'явиться шанс реалізувати свої компетенції. Вони кажуть: "Усе, що в нас цінне - між вухами". Я колись був шокований. Був час, коли Україна становила третину населення імперії. Але, проаналізувавши етнічний склад професорів Московського університету, цілу ніч малював таблиці, графіки - і плакав, що в цього народу було настільки непопулярне навчання. Ми билися з усіма - Польщею, турками, Росією, - а тепер нас 50-мільйонна біомаса без політичної, моральної та інтелектуальної еліти. "Та що там дітям вчитися? Чоловік має мати коні, корову, город. То хай жиди вчаться".

Робимо переклад Генрі Форда. Мені кажуть: "Ти - божевільний, Форда 200 мовами вже переклали!" А я вважаю, що це - світоглядна книжка, яку має кожна людина читати своєю мовою. Те саме з книгою про сингапурського правителя Лі Куан Ю.

У Німеччині видають чотири книжки в рік на людину, в Україні - менше однієї. Коли ви у Франкфуртському аеропорту сидите - бачите, що троє з чотирьох щось читають - книжку чи з айпада. У Польщі - кожен другий.

Ніхто з родини не хотів повертатися в Україну. Старша дитина в школу ходила в Москві. Дружина взагалі росіянка. Людина, яка 20 років прожила в Москві, важко собі уявляє, що можна жити десь в іншому місці. Москва - третій Рим, і всьо.

Старша донька Дарина - чемпіон України зі сноубордингу. Грає на гітарі, математика, фізика - вихідних нема. Не дивиться телевізор. По приїзді віддав її в понтову школу 171-шу. А там син Бродського і решта, які на уроках гроші рахують. У того п'ять папірців по 200, а в того - 10. Вчителів матюкають. У Москві є притомні школи для дітей середнього класу, які читають книжки, в Києві - нема. Тільки для олігархів.

Я можу на амбразуру лягати, але дітей своїх робити такими аж патріотами - не впевнений, що варто.

Приїжджаю на заправку в Галичині. За три кілометри від музею, бляха муха, Романа Шухевича, серіал "Мєнти" крутять. "Передайте, - кажу, - власникові, що наступного разу приїду, лишу 200 доларів і розіб'ю вам телевізор".

Якщо Галичина слухає шансон, то їхні діти забудуть співати українських пісень на весіллі. Співатимуть Ґалкіна. Ситуація набагато гірша, ніж у Росії, бо в них є частина нормального інформаційного потоку. В Україні все просто лайно. Якщо дітей з дитинства годують лайном, то вони ніколи не зможуть споживати нормальну їжу. 

Нема жахливого українського націоналізму, який цькує все російське. Навпаки, толерантність у Львові та Франківську до росіян набагато вища, ніж у Донецьку, Одесі та Харкові - до українського. Комплекс старшого брата ми і створили. Бо вважали, що вони мають рацію, коли кажуть, що українці - рагулістичні, сільські, жлобуваті, тупі. Як із цим боротися? Вчитися. Бути розумними, дієвими, компетентними, професійними, конкурентними.

Не бачу великого прошарку людей, яким треба змін. Викладачі продають заліки, ректори - торгують "бюджетом". Податківці, міліціонери, олігархи, пенсіонери - в нас усі на всіх наживаються. Є синергійні суспільства - Японія, США. Україна - типовий приклад суспільства паразитарного.

У нас суцільна імітація - нема армії, нема медицини. Грець уже з наукою, але ж освіти немає! Зате півтора мільйона людей якогось біса отримують із моїх податків, кредитів МВФ стипендію й ліжко на п'ять років, а потім - довідку. А після цього їх не беруть на роботу, бо нічого не вміють.

Нігерія, Афганістан, Папуа Нова Гвінея вже ніколи не будуть в обоймі "золотого мільярда", так і залишаться сировинним придатком. Для мене найболючіше питання - чи ми цю точку неповернення також пройшли? Люди, які виїхали в Америку, вважають, що пройшли, що Україна - випалена земля.

Україна не здійснилася, бо ми не створили національної еліти. Пристосуванство і життя на хуторі виплекали містечкову свідомість, жлобський індивідуалізм. Американці - індивідуалісти конструктивні, а наш індивідуалізм - це агресивна форма рагулізму.

Європа за 25 років має дуже великий шанс загнутися через політику мультикультуралізму. Америку теж це накриє. А Китай і Японія лишаться супердержавами, бо не мають таких проблем. Поляків не накриє, вони в цьому плані озвірілі - українців депортували, євреїв депортували. Польща була у 1980-х на 98 відсотків польською. В них проблема мультикультуралізму не постане. І в нас її поки що нема. У Росії - є.

Якісними харчами Європу ми навряд чи забезпечимо. Я знаю ціну цьому населенню. Ти прокладаєш їм дорогу в селі, привозиш під город машину гравію - воно не вийде з лопатою розрівняти. А потім ще буде кричать, що сусіду вдвічі більше насипали.

В Україні від'ємна селекція дала такі плоди, що деколи стає страшно. Був такий Євген Чикаленко - український меценат. Деколи мені здається, що я - його реінкарнація, на жаль. Він видавав нещасну газету першу українську в Києві. Тягнув її кілька років, скільки грошей ставало, землю свою продавав. А винниченки-грінченки вважали його жлобом, який їм недоплачує за статті.

Людина має бути досконалою. Не в плані користування золотим унітазом. За дві тисячі років людство сформувало набір соціальних вимог та ідеалів. Треба бути розумним, досвідченим, соціально-відповідальним, любити батьківщину, ставити інтерес суспільства вище за особисте. Це в Україні дуже на часі. Коли треба - взяти в руки зброю, коли треба - вийти на демонстрацію, на толоку. Наш "Уніж" - це мекка соціал-перфекціонізму. Ми будуємо мікромодель України, в якій не бридко жити. Одна з місій "Кузні" - мрія мого життя: створити адекватне середовище небайдужих людей.

Коротка довідка:

Владислав КИРИЧЕНКО, 43 роки Народився в місті Горлівка Донецької області. 1992-го закінчив біологічний факультет Московського університету імені Михайла Ломоносова, 2005 року - Master of Business Administration Вищої школи економіки в Москві. Заснував 1997-го біотехтологічне товариство Helicon, що є лідером на російському ринку комплексного оснащення лабораторій для молекулярної біології.

Фінансував українську недільну школу в Москві, українські рок-фестивалі "Уніж", "Арт-Поле", "Мазепа-Фест", свято 65-річчя Української повстанської армії в Києві.

2006-го викупив аудіовидавництво "Книга вголос" і, перейменувавши в "Наш Формат", випустив близько 200 українських аудіокниг. Крамниці з такою назвою у Києві, Львові, Калуші продають українські книжки, музику, фільми, одяг, сувеніри. Також "Наш Формат" є найбільшим інтернет-магазином українського контенту.

Створив 2007 року Український науковий клуб, що гуртує вітчизняних вчених світового рівня. Тоді ж долучився до створення гуманітарно-інвестиційного проекту "Хмелева". В селі над Дністром із такою назвою діє зелений резорт і розсадник декоративних рослин. Там гостювали і творили Сашко Положинський, Олег Скрипка, Роман Коваль, Юрій Андрухович, Тарас Житинський, Оксана Забужко, Фома, музиканти Karbido, "ДахаБраха", PortMone.

2008-го у прикарпатському селі Уніж заснував союзівку "Кузня". Там відбуваються волонтерки, вишкільні табори й семінари. Мають постати конференц-зал, спортивний центр, бібліотека, музична студія, кампус.

Фінансує видання українською мовою світоглядної літератури.

З дитинства захоплюється тракторами, "у вільний час" керує агрофірмою. Через свою діяльність у різних країнах Європи, постійно перебуває в роз'їздах.

Дружина Юлія 1995-го закінчила Московський державний університет, кандидат біологічних наук. Подробиць особистого життя не розголошує.
 

Джерело

Самогубство в кредит

30.03.2013, Вікторія Бондарчук, для ЕП

Фото УП

Давня тема банкрутства фізичних осіб як способу позбутися банківських боргів знову актуальна.
Асоціація українських банків направила до Верховної ради зауваження та пропозиції до законопроекту №1145 щодо запровадження процедури банкрутства.
На думку АУБ, зазначений документ не може бути підтриманий банківською спільнотою.
Він, мовляв, збільшить дисбаланс у правовідносинах кредитор-боржник, чим посилить незахищеність прав банків, їх клієнтів та інвесторів.
Процедура банкрутства фізособи виписана у законопроекті у загальних рисах, що створює підґрунтя для масового ухилення від погашення своїх боргів з боку недобросовісних позичальників. За оцінками АУБ, розмір неповернення боргів банкам внаслідок дії цього документу може досягти 19-25 млрд грн.
Голова Асоціації антиколекторів та правозахисників України "Наша надія" Федір Олексюк з такою позицією не погоджується.
"Проблеми клієнтів, інвесторів та вкладників не у банкрутстві незначної частини фізосіб, частка кредитів яких в питомій вазі активів банків становить 5-30%, а в шахрайських легалізованих схемах викачування із системи значних коштів через офшори, колекторів та "чорний" факторинг", - говорить він.

Самогубство в кредит

До появи законопроекту №1145 від 21 грудня 2012 року законодавство не передбачало процедури банкрутства фізособи, яка не займається бізнесом. Питання банкрутства підприємця регулюють Цивільний кодекс і закон "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ініціатор законопроекту член депутатської фракції "Батьківщина" Микола Катеринчук пояснює необхідність його прийняття тим, що внаслідок економічної кризи обсяг проблемних кредитів у банківській системі перевищив 180 млрд грн, а тисячі позичальників потрапили в скрутне фінансове становище.
За його словами, кількість самогубств в Україні через неможливість погасити взятий кредит перевищила 200 осіб. Є випадки, коли суїцид коять сім'ї.
"Кредитні" людські історії вражають. На Хмельниччині жінка покінчила життя самогубством через 5 тис дол боргу, залишивши двоє дітей. Напередодні з виконавчої служби подзвонили і сказали, що наступного дня описуватимуть майно. Хоча закон прописує не дзвонити, а відправляти рекомендований лист.
У Києві через кредит 10 тис дол чоловік звів рахунки з життям, викинувшись з 13 поверху. У Дніпропетровський області через невиплачену позику чоловік застрелив дружину, собаку, а потім себе.
"Неофіційна статистика зафіксованих випадків суїцидів значно більша. Є випадки самопідпалів та приковування себе наручниками у приміщенні банку", - констатує юрист Міжнародної юридичної фірми Integrites Ольга Медведська.
Золота середина стосунків позичальника та кредитора повинна полягати у взаємній повазі, прогнозованості вчинків та солідарному розподілі ризиків.

Фото УП

"Коли я чую від банкірів, що людина, яка у 2006 році брала іпотеку в доларах для купівлі єдиного житла, є шахраєм, оскільки не може сплачувати за кредитом після кризи, я ставлю зустрічне питання. Якою була дюрація, тобто строк економічної окупності кредиту для кредитора, такого іпотечного кредиту терміном 15-20 років?
Виявляється, вона становить п'ять-сім років за рахунок суттєвого навантаження на позичальника. Однак більшість банкірів ховає очі від самого терміну "дюрація", - обурюється консультант проекту USAID Finrep Олексій Куценко.
Хто ж тоді шахрай - людина, що бере кредит на єдиних доступних умовах, чи установа, що такі умови пропонує?
"З моменту кризи в Україні на ліквідацію пішло більше десяти банків. Чи бодай один з них збанкрутував через проблеми із споживчим кредитуванням? Ні! Цей напрямок для них прибутковий, в тому числі за рахунок нехтування правами клієнтів", - зазначає експерт.
Загальний рівень фінансової та правової свідомості громадян лишається низьким, чим користуються кредитори, впевнений він.
Серед найбільш поширених випадків порушень банками прав позичальника, за словами Куценка, - нехтування вимогами законодавства щодо інформування споживача про сукупну вартість кредиту, включаючи супутні послуги.
Іноді це робиться через використання так званих оферт - заявок на кредит. Виходить, що не банк пропонує послугу клієнтові, а клієнт пропонує себе банку. Так ці договори виводяться з-під дії закону про захист прав споживачів.
Інший маневр - висування додаткових вимог, які не вписуються в закон. Зокрема, нав'язування страхування предметів застави в "акредитованих" компаніях.
Ще один спосіб - вимога страхувати життя. Цікаво, що для позичальників, які вже мають обов'язкове страхування життя за рахунок роботодавця, наявність кількох договорів страхування може вважатися страховим шахрайством.
Також банки встановлюють додаткові тарифи з порушенням вимоги про письмове інформування клієнтів.
Крім того, їх дурять шляхом використання "транзитних" рахунків для оплати кредиту та відсотків. Позичальник оплачує свій борг із зарахуванням грошей на транзитні рахунки, кошти з яких можуть списуватися із затримкою. Так позичальнику не дають можливості достроково гасити кредит.

Багаті не плакатимуть

Тим не менш, учасники ринку доволі песимістичні. На думку виконавчого директора Асоціації учасників колекторського бізнесу Артема Кучина, законопроект №1145 не допоможе громадянам позбутися фінансових зобов'язань, які виникли до 2009 року, - таких випадків більшість.

Фото УП

"При запровадженні процедури банкрутства фізособи встановлюється "ліміт входження" в неї - понад 170 тис грн, а це зовсім не більшість українських позичальників з боргами 10-20 тис грн. Крім того, є ризик зловживання нормами закону про банкрутство великими боржниками", - сказав він ЕП.
З ним солідарна Медведська. Вона констатує, що запровадження процедури банкрутства фізособи надасть додатковий інструментарій впливовим боржникам уникати відповідальності за своїми грошовими зобов'язаннями.
Серед позитивного у документі - запровадження інституту банкрутства фізосіб і вдосконалення закону про захист прав споживачів. Недоліків же значно більше.
Експерти зауважують, що документ не пояснює, чи вважатимуться погашеними при банкрутстві фізособи всі її борги, як при банкрутстві юридичних осіб. Крім того, фізична особа повинна мати право самостійно подавати на банкрутство, але одночасно мусить бути відповідальність за фіктивне банкрутство.
Черговість задоволення претензій створює значне коло для зловживань, в якому кредитори є останніми в черзі. Людина, оголошена банкрутом, теоретично може стати мером міста чи навіть президентом, оскільки їй не забороняється протягом п'яти років посідати виборні посади та працювати на державній службі.
"Якість документа погіршує вимога про страхування предмета застави лише у страховика, якого визначає кредитор. Це порушення закону про страхування. Така норма дозволить кредиторам приховувати майбутні платежі. Заборонити банку змінювати відсоткову ставку можна, а страховику тариф - ні", - каже Куценко.
Банкіри наводять численні приклади, коли позичальники, беручи кредит, не збиралися його гасити. Мова йде про загальний правовий нігілізм та відсутність культури відповідальності за свої вчинки.
В АУБ переконані, що наслідком прийняття законопроекту №1145 стане збільшення збитків банків та зниження ліквідності галузі, значне зростання загрози затримки платежів клієнтів та неповернення вкладів фізособам, пониження кредитної спроможності фінансових установ.
Також в АУБ наголошують, що передбачене законопроектом послаблення захисту прав банків гальмуватиме відновлення кредитування економіки, у тому числі надання іпотечних позик. Відсутність іпотечного кредитування призведе до подальшого скорочення будівельної та супутніх галузей.

Рятівний статус

Експерти зазначають, що законодавство щодо банкрутства фізичної особи давно діє в більшості країн Європи, США, Японії і Китаї. Наприклад, у США щорічно розглядається близько мільйона справ про визнання боржника - фізичної особи банкрутом. У цій країні інститут банкрутства найбільш поширений.
В Америці існують два основні типи банкрутства, що застосовуються до фізосіб.

Фото УП

Перший - банкрутство на підставі розділу 7 федерального кодексу про банкрутство. Його норми дозволяють списувати більшість боргів у частині, що перевищує вартість майна боржника. Інша їх частина погашається завдяки продажу майна. В першу чергу погашаються борги, забезпечені заставою.
Другий - ґрунтується на нормах розділу 13 федерального кодексу про банкрутство. Він дозволяє потенційним банкрутам виплачувати свої борги за затвердженим судом планом, розрахованим переважно на три-п'ять років.
Зазвичай передбачається сплата не всіх боргів, а основної їх частини, без сплати штрафів, процентів і навіть частини боргу. В кінці терміну, за умови добросовісного виконання плану, борги, що залишаються, "пробачаються" кредиторами.
Вказаний тип банкрутства застосовується переважно для погашення забезпеченого боргу з метою збереження за боржником заставленого майна.
За висновком експертів Буковинської державної фінансової академії, Чернівці, саме другий тип банкрутства у США можна вважати найкращою моделлю. Вона забезпечує персональний підхід до боржника, запобігає порушенню прав інших осіб, забезпечує більший ступінь гарантування повернення боргу.
В Німеччині закон про банкрутство діє з січня 1994 року. Справи про фінансову неспроможність юридичних і фізичних осіб розглядаються лише в суді. Судовий процес триває поетапно. Держава стоїть на стороні лише чесних громадян, які справді хочуть погасити борги.
Банкрутство триває шість років. Якщо за цей період фінансовий стан боржника не змінився, особі встановлюється статус "банкрутство фізичної особи", а всі боргові вимоги анулюються.
Також є особливий порядок провадження таких справ щодо вагітних - всі вимоги кредиторів будуть заморожені з моменту звернення такої особи до суду до виповнення дитині трьох років.
При доопрацюванні законопроекту №1145 доцільно використати досвід Німеччини у регулюванні процедури банкрутства фізособи, де рішення про можливість звільнення боржника від зобов'язань перед кредиторами приймається тільки після шестирічного "періоду поведінки добробуту" боржника.
На цей період боржник зобов'язаний гасити борг за рахунок трудової діяльності. Порушення умов "періоду поведінки добробуту" виключає прийняття рішення про звільнення боржника від зобов'язань перед кредиторами, зазначають в АУБ.
Скоріше всього, законопроект №1145 не знайде підтримки у парламенті. "У нинішньому вигляді документ не принесе користі боржникам і створить додаткові ризики для банківської системи", - резюмує виконавчий директор АКБУ.
Він переконаний: жоден закон не захистить позичальника від "акційних" умов кредитного договору. Такий захист може гарантувати тільки грамотність клієнта.

Джерело

Однажды Америка. Док. фильм 2012 г.

Это не империя колоний. Это не совсем империя в смысле экономики. Но это империя военных баз. Успех создаёт искушение. Чем богаче, сильнее и увереннее ты становишься, тем легче тебе поверить, что это было неизбежно, что это логично и неслучайно. Империя становится образом жизни.

Чалмерс Джонсон, консультант ЦРУ в 1967-1973 гг.

Год выпуска: 2012 
Страна: Казахстан 
Жанр: аналитика 
Продолжительность: 00:37:19 
Перевод: Не требуется 
Русские субтитры: нет 
Режиссер: Ярослав Красиенко

Это фильм казахстанского журналиста Ярослава Красиенко, показывает политическую систему США изнутри. Так сказать -- не с парадного подъезда.

Описание: Что будет с американским долларом? Почему все экономисты предсказывают наступление беспрецедентного экономического кризиса, а некоторые винят в этом Соединённые Штаты? Какую роль США играют в современном мире и в Казахстане?

Мы выяснили, чему учат в США наших студентов, почему за ними приглядывают спецслужбы. Кроме того, мы нашли в Вашингтоне штаб-квартиры всех неправительственных организаций, которые работают в Казахстане, и выяснили, откуда они получают деньги, зачем были созданы и кто ими руководит. Неизвестные подробности тайных операций Центрального разведывательного управления США, особенности работы американских масс-медиа и тайные пружины военных вторжений.

Світовий банківський бізнес

3 лютого 2013, Валентин Катасонов, fondsk.ru

Фото reuters.com

 

Совет по финансовой стабильности (Financial Stability Board - FSB), созданный в апреле 2009 года в разгар мирового финансового кризиса на саммите Большой двадцатки в Лондоне, опубликовал в конце 2012 года доклад о проводимых по всему миру теневых операциях банков и других финансовых организаций (1). В докладе дана оценка масштабов теневых операций в 2011 году. Их общий объем составил 67 триллионов долларов, что не намного меньше величины мирового валового внутреннего продукта в том же году. Цифра потрясает, она кардинальным образом меняет наше представление о структуре и устройстве всей мировой экономики…
Масштабы теневых операций банков растут с каждым годом. Самая ранняя оценка относится к 2002 году: 26 трлн. долл. Накануне мирового финансового кризиса (2007 г.) теневые операции составили уже 62 трлн. долл.
По мнению многих экспертов, именно все больший уход банков в "тень" усиливает неустойчивость мировой финансовой системы, становится "питательной почвой" для повторения глобальных финансовых кризисов.
Правда, авторы доклада пытаются придать своим оценкам и выводам некоторый оптимизм, утверждая, что доля теневых операций в общих оборотах финансовых организаций с 2007 года не увеличивается. Но и в 2011 году она составляла, по оценкам FSB, 25% совокупных оборотов всех банковских и финансовых организаций в мире.
Примерно такой же является доля теневого сектора банков и финансовых компаний по показателю активов. А ведь даже четверть мирового финансово-банковского бизнеса в "тени" - запредельно высокая величина.
В докладе отмечается, что лидерами по масштабам теневых операций являются финансовые организации США – 23 трлн. долл.
На втором месте – организации европейских стран, входящих в зону евро (22 трлн. долл.).
На третьем месте – финансовые организации Великобритании (9 трлн. долл.).
Таким образом, на финансовые организации всех остальных стран мира (Япония, Канада, Австралия, более десятка европейских стран, Китай, Индия, Россия, Бразилия, все развивающиеся страны) приходится 13 трлн. долл., или менее 1/5.
Что касается России, то здесь доля теневого бэнкинга оценивается экспертами на уровне среднемировых значений: 25-30% от оборотов и активов белого бэнкинга. Активы российской банковской системы, по данным Банка России, составляют 47 трлн. рублей (1,5 трлн. долл.), следовательно, в теневом бэнкинге находится активов на 12-14 трлн. рублей (380-440 млрд. долл.) (2)

Фото bfm.ru

США и Великобритания – главные зоны теневого бэнкинга

Цифры, содержащиеся в докладе FSB, очень примечательны на фоне постоянных заявлений государственных деятелей и политиков Запада о том, что основная часть мировой теневой экономики находится за пределами зоны обитания "золотого миллиарда".
Из данного доклада следует, что, судя по всему, не менее 90 процентов всего теневого финансово-банковского бизнеса в мире приходится на организации, зарегистрированные в зоне "золотого миллиарда".
Поэтому в черные списки ФАТФ (организация, действующая в рамках ОЭСР и занимающаяся вопросами борьбы с теневой экономикой и отмыванием грязных денег) в первую очередь надо вносить такие страны, как США и Великобритания.
Наиболее высокий относительный уровень теневых финансово-банковских операций зафиксирован в некоторых финансовых центрах и странах с признаками офшорных зон.
Теневые обороты финансово-банковских организаций по отношению к ВВП составили в Гонконге 520%, а в Нидерландах – 490%.
Отметим, что в целом по миру все теневые операции финансово-банковских организаций составили в 2011 году 86% мирового ВВП (по данным доклада FSB; по нашим оценкам - 96%).
На фоне среднемирового показателя явно выделяются две страны: Великобритания – 370% и США – 150%. Теневые операции обеспечивают банкам и финансовым организациям основную часть их прибылей.
В США, например, в первой половине ХХ века доля финансового сектора в общем объеме прибылей компаний всех отраслей экономики находилась на уровне 10%, в 70-е гг. прошлого века – 20%, а в настоящее время – более 50%.
В континентальной Европе уровень развития теневого бэнкинга более скромный (за исключением Нидерландов).
Авторы доклада к теневым операциям относят те, которые выпадают из поля зрения регулирующих и контролирующих (надзорных) органов.
Почему самые большие объемы теневых операций зафиксированы в Соединенных Штатах? Потому, считают авторы доклада, что там во времена президента Билла Клинтона была проведена либерализация финансового регулирования операций банков и других организаций.
Прежде всего, был отменен Закон Гласса-Стигала, который запрещал кредитно-депозитным организациям (коммерческим банкам) проведение высоко рисковых инвестиционных операций за счет средств вкладчиков.
Согласно этому закону, который был принят в 1930-е годы в условиях разразившегося тогда в Америке кризиса, высоко рисковые спекулятивные операции с ценными бумагами были выведены в так называемые инвестиционные банки (инвестиционные брокеры). Финансовые регуляторы не несли ответственность за спекулятивные операции таких банков, все риски ложились на инвесторов.
Отмена закона Гласса-Стигала и некоторые другие послабления финансового регулирования при Клинтоне привели к тому, что средства вкладчиков из банков стали уходить на фондовые рынки. При этом банковский надзор перестал "видеть" полный спектр операций банков, большая часть операций стала для такого надзора непрозрачными.
Все это ускорило наступление финансового кризиса сначала в Америке, а затем за ее пределами.

Фото iinsider.biz

Теневой бэнкинг США на основе данных ФРС

Оценки доклада FSB, относящиеся к США, можно дополнить последними цифрами из статистики Федерального резерва США.
По данным ФРС, на конец третьего квартала 2012 года совокупные активы частных депозитных институтов США (проще говоря, коммерческих банков) составили 14,76 трлн. долл., то есть были почти равны годовому ВВП страны.
При этом кредиты депозитных институтов (depository institution loans) составили 2,18 трлн. долл., а кредитные рыночные инструменты (credit market instruments) таких депозитных институтов – 11,29 трлн. долл. (Кредитные рыночные инструменты – это различные ценные долговые бумаги, обращающиеся как на фондовой бирже, так и за его пределами).
Денежные власти США отслеживают лишь небольшую часть активных операций американских банков, относящихся к традиционному кредитованию. Комиссия по ценным бумагам США более или менее отслеживает операции с ценными бумагами на фондовой бирже, а то, что за ее пределами, – покрыто большим туманом, вернее – тенью.
Можно отметить, что значительная часть операций американских банков с ценными бумагами вообще не отражается в их балансах. Тут возможны два варианта.
Первый вариант: банки часть своих операций относят к категории забалансовых или внебалансовых (off-balance sheet operations), о них не знают ни регуляторы, ни клиенты, ни партнёры таких банков.
Либерализация времен Клинтона создала возможность для широкого использования таких бухгалтерских хитростей как банкам, так и компаниям других секторов экономики. Уже вскоре после того, как был дан зелёный свет использованию таких хитростей, произошел крах энергетического концерна "Энрон", который вел двойную и даже тройную бухгалтерию.
Второй вариант: банки создают специальные "карманные" компании, которые предназначены исключительно для спекуляций с бумагами; соответствующие операции отражаются в балансах таких "карманных" компаний.
По данным ФРС, на конец третьего квартала 2012 г. общий объем так называемых кредитных рыночных инструментов составил 38,83 трлн. долл.
Таким образом, за пределами банков, которые условно можно отнести к белой экономике, имеются тысячи и тысячи компаний и фондов, которые в общей сложности ворочают бумагами в размере 27,54 трлн. долл.
По отношению к оценке ВВП США в 2012 году это составляет примерно 175%. В первом приближении этой цифрой и можно оценить масштабы теневого бэнкинга в Америке, а оценку FSB в отношении теневого бэнкинга США (150% ВВП) следует рассматривать как крайне консервативную.

Фото telegraph.co.uk

Механика теневого бэнкинга

Таким образом, участниками теневого бизнеса оказываются вполне легальные финансово-банковские организации, операции которых выпадают из поля зрения надзорных органов.
Среди таких легальных субъектов особенно выделяются хедж-фонды, взаимные фонды и некоторые виды инвестиционных фондов, которые почти на 100% выпадают из поля зрения регуляторов.
Сюда попадают также компании самых разных отраслей, активно торгующие на фондовом рынке (торгово-производственная деятельность для них играет роль маскировки и/или играет подчиненную роль).
Формально, различные виды фондов и компаний не относятся к банковской системе, но фактически являются продолжением этой системы, инструментами крупных международных банков.
Теневая банковская система (теневой бэнкинг) – это, по сути, та же инвестиционно-банковская деятельность, проводимая в рамках существующего законодательства, но через посреднические компании (фонды, трасты, созданные под специальные цели компании). Эти посредники, как правило, не имеют права привлекать вклады населения и не имеют банковских лицензий.
В остальном, их деятельность мало чем отличается от деятельности инвестиционного подразделения банка.
Использование таких "темных лошадок" существенно увеличивает гибкость предоставления финансовых услуг за счет того, что они практически неподвластны регуляторам.
Теневой бэнкинг, анализируемый в докладе FSB, отличается от классических теневых операций банков. Последние включают в себя операции по "отмыванию" "грязных" денег, перевод безналичных денег в наличную форму для обслуживания разных видов теневой экономики, финансирования терроризма, коррупции, увод прибыли в офшоры и другие подобные операции.
По данным ЦРУ, объем таких "классических" операций банков составляет 3-4 трлн. долл. в мировом масштабе. (К слову сказать, в России годовые обороты такого классического теневого бизнеса банков оцениваются величиной порядка 100 млрд. долл.).
Особенностью классических теневых операций банков является то, что в случае раскрытия махинаций банкиры несут за них юридическую ответственность, нередко уголовную. Теневой бэнкинг, описываемый в докладе FSB, относится к разряду легальных операций.
Совет по финансовой стабильности полагает, что распространенным видом легальных теневых операций является обратный выкуп активов в виде ценных бумаг (операции "репо"). Так, во время глобального кредитного кризиса один из крупнейших банков Уолл-стрит Lehman Brothers временно убрал с баланса 50 миллиардов долларов "проблемных" активов посредством сделок "репо". Подобным образом банк пытался убедить инвесторов в своей устойчивости и надежности.
Есть операции, позволяющие убрать с баланса "проблемные" активы не на время, а навсегда.
Среди последних особенно большой размах получили операции так называемой секьюритизации. Суть их в том, что банк свои кредитные требования (кредитные активы) переоформляет в ценные бумаги, реализация которых на финансовом рынке осуществляется через специальную посредническую компанию. Такая компания, естественно, создается самим банком и им же контролируется. Банк продает кредитные требования специальной компании оптом, смешивая кредиты разного качества.
Специальная компания "расфасовывает" эту смесь непонятного качества (чаще всего качество – ниже всяких стандартов) на "пакетики" из ценных бумаг и перепродает смесь в розницу разного рода доверчивым инвесторам на финансовом рынке. Образно выражаясь, осуществляется продажа "кота в мешке".
Именно так закладывались "фугасы" под американскую экономику в прошлом десятилетии: ипотечные кредиты банков преобразовывались в ипотечные бумаги, которые на фондовом рынке расхватывались как горячие пирожки.
Кончилось все кризисом 2008-2009. Таково вкратце описание секьюритизации, о которой в учебниках по экономике пишут как о "высшем достижении" современного "финансового инжиниринга".
Подробно растолковываются алгоритмы операций, но при этом не раскрывается мошенническая их суть.
В 99% случаев секьюритизация банковских активов оканчивается банальным надувательством публики, а то и масштабным кризисом. А банки формально оказываются тут ни при чем, выходят из воды сухими.

Фото occupycorporatism.com

Теневой бэнкинг, FSB и Банк международных расчётов

После финансового кризиса 2008-2009 многие страны ужесточили правила работы на фондовом рынке для различных видов финансовых организаций.
Этого оказалось достаточно для того, чтобы не допустить роста удельного веса теневых операций в общих оборотах финансово-банковских организаций, но недостаточно для того, чтобы сдержать рост абсолютных объемов теневых операций.
Как показывает практика, чем более строгими становятся требования по раскрытию информации и выполнению различных требований регуляторов, тем больше денег перетекает в сектор теневого бэнкинга.
Поэтому денежным властям приходится лавировать между Сциллой и Харибдой: с одной стороны, не доводить процесс регулирования банковского сектора до абсурда, чтобы не допускать полного ухода средств в "тень", а с другой - контролировать системные риски, источник которых в основном кроется именно в теневой финансовой системе.
Предполагается, что вопросы теневого бэнкинга будут обсуждаться лидерами G20 на саммите в Санкт-Петербурге в 2013 году. Совет по финансовой стабильности (FSB) намерен на этом саммите выступить с актуальными предложениями по борьбе с теневым бэнкингом.
В заключение коротко о FSB. Официально декларированная цель этой организации - координация на международном уровне действий национальных финансовых властей и международных организаций по разработке и практической реализации мер укрепления финансовой стабильности. Меры предусматривают мониторинг, регулирование и надзор со стороны финансовых властей банков и иных организаций, действующих на финансовых рынках (фондовых, валютных, кредитных, денежных, страховых).
В настоящее время FSB возглавляет Марк Карни (Mark Carney), управляющий Центрального банка Канады (Банка Канады).
Секретариат FSB расположен в Базеле в здании Банка международных расчетов (БМР). Де-факто FSB оказывается подразделением БМР – организации, координирующей деятельность центральных банков разных стран.
В рамках БМР действует комитет по банковскому надзору, разрабатывающий рекомендации для центральных банков и других финансовых регуляторов по предотвращению массовых банкротств банков и банковских кризисов. Эти рекомендации содержатся в объемистых документах, которые принято называть "Базель 1", "Базель 2", "Базель 3".
Рекомендации Банка международных расчётов по банковскому надзору фактически консервировали и продолжают консервировать сложившуюся в мире воровскую ростовщическую систему, порождающую кризисы (пример - мировой финансовый кризис 2008-2009). Это неудивительно: ведь БМР – организация, созданная самыми могущественными мировыми ростовщиками, но это уже тема отдельного разговора.
Можно лишь коротко сказать, что БМР наряду с Федеральным резервом является ключевой организацией мировой финансовой системы.
Есть подозрение, что FSB также не сможет выполнить возложенной на эту организацию миссии. По крайней мере, функционирование FSB в течение трех с половиной лет с момента учреждения и в малейшей степени не притормозило рост теневого бэнкинга в мире.

Фото flickr.com

(1) FSB Publishes Initial Integrated Set of Recommendations to Strengthen Oversight and Regulation of Shadow Banking. FSB Press release. 18 November 2012.
(2) Александра Лозовая, директор аналитического департамента "ИК Вектор секьюритиз" // Мнение.ру, 20 ноября 2012.
(3) Flow of Funds Accounts of the United States. Third Quarter 2012. Federal Reserve Statistical Release. – Wash., December 7, 2012, pp.75.
(4) Ibid., pp.76-77.

Джерело

Кіпрський землетрус

22 березня 2013, Сергій Щербина, Сергій Лямець, ЕП

Фото nytimes.com

 

Економічна криза у невеликій острівній державі, де живе всього 800 тисяч людей, сколихнула увесь світ. Принаймні, всю заможну Європу.
Кілька днів тому президент Кіпру - популярного серед представників колишнього СРСР офшору - захотів отримати з "клієнтів" трохи грошей. Трохи - це 5,8 млрд євро.
Цю не таку велику суму чиновники острова вирішили отримати одноразово, стягнувши податок з власників депозитів. Якщо вклад до 100 тис євро, планували отримати 6,75% від усіх грошей, якщо більше - 9,9%.
Достеменно невідомо, чи стосувалася ця пропозиція усіх вкладів - фізосіб і компаній, але відразу після оголошення про такий намір до банків кинулися вкладники, аби вивести свої гроші з кіпрських рахунків. Але зась: вони не могли цього зробити.
На 18 березня було анонсоване екстрене засідання парламенту, який повинен був схвалити примусове стягнення грошей. До прийняття рішення влада закрила всі банки і обмежила видачу готівки з банкоматів. Жителі острова вийшли протестувати.
Міністри фінансів країн єврозони заявили, що тягар одноразового збору не повинні відчути дрібні вкладники. Далі з'явилися пропозиції змінити формулу оподаткування - звільнити від оподаткування дрібні вклади і збільшити навантаження на великі.
"Дрібні" - це мешканці Кіпру, зазвичай не надто заможні. "Великі" - то іноземці, що використовують Кіпр як офшор. Вони тримають у банках острова кошти, які вивели із своїх країн. Ці люди за визначенням належать до заможних верств населення.
Схоже, в ту мить в українських власників бізнесів додалося чимало сивого волосся. Кіпріоти захотіли отримати 7-10% не від зароблених відсотків за банківським депозитом. Вони захотіли отримати ті гроші, які їм віддали на зберігання.

Компанії-нерезиденти, пов'язані з групою "Приват" Ігоря Коломойського

Afina Investments Ltd

Alan Investments S.A.

Albroath International Corp

Alexton Holdings Limited

Allstream Ventures Ltd

Almanzar Holdings Limited

Almas Limited

Athina Investments Ltd

Atra Inc.

Aulbrey Alliance S.A.

Ballioti Enterprises LTD

Barat Enterprises S.A.

Barrington Industries Ltd.

Basmino Management Ltd

Bishop Invest & Finance Inc.

Blue Island Group limited

Bocatoro enterprises ltd

Boscor Investments Ltd

Brotstone Ltd

Burrard Financial Corp.

Circe Ventures Limited

Clanton Consultings Limited

Claresholm Marketing Ltd

Clemente Enterprises Limited

Clenton Consulting Limited

Copland Industries S.A.

Deneiro Ventures Ltd

Directfield Ltd.

Domennium Enterprices Ltd

Duvall Limited

Edgar Alstorm Holdings S.A.

Express Times Limited

Exseed Investments Limited

Fayver Properties Inc.

Feral СА

Flink Investments S.A.

Gehold S.A.

Geveld Holdings INC.

Ghana Manganese Company Limited

Glos Trading Ltd

Grinton Management Limited

Hayden trading Inc.

Highlanders Alloys LLC

Huta Pokoj S.A.

Inofos Management Limited

Jarwin trade & finance corp.

Koresta Investments Ltd

Kreontas Commercial Ltd

Kronstaf Management S.A.

Lonar Enterprises Limited

Malton Industries Corp

Mantara Holdings Limited

Margaroza Commercial Limited

Matrimax Limited

Melchet Invest limited

Mildenhall Limited

Mint Data Holdings Limited

Mortondale Assets Limited

Moshona Investments Limited

Nevis Corporate Services Limited

New World Resources N.V.

Newell Industries Ltd

Newton Capital Enterprises Inc.

Nsuta Gold Mining Limited

Occidetal Management Co Ltd.

Olbi Production Ltd

Palmary Enterprises Limited

Paritate Banka, AS

Pontadel Limited

Portial Trading Limited

Preskona Management Limited

Products Limited

Profetis Enterprises Limited

Rafels Ltd.

Ralcon Commercial Ltd

Romannor Investments Ltd

Rosstock U.K. Limited

RPG Industries SE

S.T.C. Limited

Seiba Limited

Sepultura Holdings Limited

Soltex Limited

St. John Trading

Stalmag sp z.o.o. г.

Sturlak Investments Limited

Tapesta Limited

Torbock Holdings Limited

Transeurope Trade & Inv. Corp. Ltd

Trekin Investments Limited

Ulrich Limited

Varkedge Limited

Verblud Traders and Consultants Ltd.

Victorex Limited

Wadless Holdings Limited

Walltron Limited

Weavernal Holdings Ltd

Wisewood Holdings Ltd

Джерело: Державна податкова служба

Гарантії за цими вкладами були особливі. Кіпрські банки, безперечно, знали власників грошей. Хто б не ховався за підставними особами - номінальними власниками, він зобов'язаний назвати себе банку, в якому відкриває рахунок.
Отже, для них це звичайні вкладники, лише з підвищеним рівнем таємності. У багатьох випадках ці люди не хочуть гласності, тому сподіваються на порядність тих, кому довіряють свої збереження. І тут раптом таке. "Негідники. Це їм так просто не мине", - так відреагував на ці новини власник одного з кіпрських офшорів.
Його можна зрозуміти. Якби він знав, що на нього очікує така халепа, він зберігав би гроші на Британських Віргінських островах, на Джерсі чи деінде. Навіть Швейцарія, яка видала владі США та Німеччині прізвища власників офшорних рахунків, не дозволила собі займатися конфіскацією.
Події після оголошення фінансової війни почали розвиватися дуже бурхливо. Не дивно, що ідея "постригти" банківські рахунки особливо гостро була сприйнята саме у Росії. У деяких містах острова можна чути російську мову так само часто, як і грецьку. Реакція бізнесу РФ була однозначною: це експропріація.
Це не дивно - за даними Moody's, російські банки і компанії зберігали у банках Кіпру понад 30 млрд дол. Президент Росії Володимир Путін назвав наміри кіпрської влади "несправедливими, непрофесійними і небезпечними".
На диво, виклала свою точку зору Німеччина, але з інших позицій. Вона є головним донором єврозони, і дії кіпріотів могли зашкодити фінансовій системі ЄС. Зокрема, виник би надвеликий відтік вкладів, і рятувати кіпрські банки довелося б ЄЦБ.

Фото euronews.com

Цікаво, що владу Кіпру до таких дій підштовхнула саме Німеччина. Мітингуючі острова несли плакати, які звинувачували у втраті грошей саме Ангелу Меркель. Люди навіть вдерлися до подвір'я німецького посольства, і скинули прапор країни.
Отже, ініціатива стягнення податку з власників рахунків могла бути такою собі психічною атакою, призначеною для німців. Мовляв, давите нас - отримайте.
Треба віддати належне Німеччині: психічна атака проти неї не спрацювала. "Нам дуже шкода, але публічні протести не мають вимагати від нас прийняття нераціонального рішення", - зазначив міністр фінансів країни Вольфганг Шаубле.
Проте провідна країна єврозони таки стурбована: відтік вкладів з кіпрських банків доведеться перекривати ЄЦБ. В Євросоюзі нікому не потрібна ще одна Греція.
Що цікаво, українська влада проблеми Кіпру фактично не коментувала. Хоча за словами екс-заступників голови НБУ Ярослава Солтиса і Олександра Савченка на Кіпрі "зависли" великі гроші українського бізнесу. Савченко називав цифру 12-13 млрд дол, а Солтис казав, що це 25 млрд дол.
Вітчизняні олігархи зробили вигляд, ніби їм все одно. Однак, на відміну від Ріната Ахметова, Дмитро Фірташ хоча б не вдавав, що не має офшорів на Кіпрі.

Компанії-нерезиденти, пов'язані з групою СКМ Ріната Ахметова

Adeona Holdings Ltd

Celebrom Investments Ltd

Embrol Ukraine Ltd

ESPV Limited

Euroasia Telecommunication Holdings B.V.

Ferriera Valsider S.P.A.

Fluxcom Ltd

Majorone Trading Ltd

Medco Services Limited

Metalukr Holding Limited

Metinvest B.V.

Metinvest International S.A.

Omni International Ventures Ltd

Parallel Nafta Ltd

SCM Finance Limited

Starmill Limited

Starray Limited

Telnet Holding Ltd

Triore Ltd

Ucomline Holding Limited

Ukrainian Brewery Holding Limited

Ukrainian Machine Building Holding

Ultima Trading Group Inc.

UMG United Mineral Group Limited

USH Ukrainian Steel Holdings Ltd

Джерело: Державна податкова служба

Прес-служба групи СКМ Ахметова, який напевно полюбляє кіпрські схеми, заявила: "Рішення парламенту Кіпру про часткове списання коштів з депозитів у банках цієї держави ніяк не позначиться на фінансовому стані групи СКМ".
Фінансовий директор Group DF Дмитра Фірташа Ганна Овдієнко також особливо не переймалася: "На бізнесі Group DF це рішення не особливо позначиться. Ми не збираємося закривати наші кіпрські компанії, не плануємо робити будь-яких кроків щодо наших фінансових ресурсів на Кіпрі".
Олімпійській спокій випромінював і прем'єр Микола Азаров. За його словами, серйозного впливу на Україну наміри влади Кіпру мати не будуть. Втім, прем'єр не зміг назвати обсяг українського капіталу на Кіпрі.

Відмова від експропріації

Згодом парламент Кіпру відмовився підтримувати ініціативу свого президента. Ніби нічого й не сталося. Однак проблема незбалансованого бюджету країни залишилася. Видатки залишаються вищими, ніж доходи.
Насправді негаразди на Кіпрі почалися ще рік тому, а на початку 2013 року стало зрозуміло, що острову загрожує банкрутство. Ця країна входить у єврозону. Її банкрутство спровокувало б новий виток фінансової кризи у ЄС.
Острівна влада попросила допомоги у Євросоюзу, мотивуючи це необхідністю убезпечити євро. У минулу суботу в Брюсселі було ухвалене рішення про надання Кіпру допомоги від ЄС та МВФ у розмірі 10 млрд євро.
На фоні Греції, розмір допомоги якій обчислювався сотнями мільярдів, - це копійки. Але Європа зажадала, щоб острів забезпечив хоч якісь свої надходження. Зокрема, Німеччина від імені усіх країн ЄС вимагала урізати дефіцит бюджету. На тлі таких негараздів Кіпр залишався "податковим раєм", де обертаються грандіозні кошти.
Формально острів не є офшором, адже вступив до ЄС. Втім, там діє дуже вигідна схема оподаткування: ставка податку на прибуток 10%, а на деякі види доходів - 0%.


Український бізнес роками використовує Кіпр у своїх схемах "податкової оптимізації", під якою розуміють цілковите ухилення від сплати податків. Всі українські олігархи мають кіпрські компанії, які володіють найбільшими підприємствами, і де осідає прибуток від їх діяльності.
Щороку звідти заходять в Україну мільярди доларів, і десятки мільярдів йдуть туди з України, осідаючи на рахунках фірм-пустунок, створених фінансово-промисловими групами. Особливо їх приваблює те, що на Кіпрі майже нереально відстежити походження грошей та їх кінцевих власників. А схем "оптимізації" - безліч.
Достатньо сказати, що за 2010-2011 роки українські банки перерахували на Кіпр астрономічну суму - 51 495 млн дол. Це обсяг цілого державного бюджету.
Виведені гроші вертаються назад, але вже у вигляді "іноземної інвестиції". Офіційно Кіпр, який трохи більший за найменшу область України - Чернівецьку, є найбільшим інвестором у вітчизняну економіку.
І це тільки Україна. Скільки грошей виводиться на Кіпр, наприклад, Росією, взагалі важко уявити. У сусідів середземноморський острів також шалено популярний. Наприклад, існує навіть кіпрська "дочка" банку ВТБ, 75,5% якого належить державі Росія. Має свою кіпрську філію й український Приватбанк Ігоря Коломойського.

Компанії-нерезиденти, пов'язані з групою "Енергетичний стандарт" Костянтина Григоришина

Artamare Ltd

Azidano Ltd

Betaserve Holdings Ltd

Bikontia Enterprises Limited

Carlson Holdings Limited

Craftex Ltd

Doloriana Enterprises Ltd

Elekt Holdings Ltd

Energy Standard Fund Ltd

Energy Standard Group SA. То

Enmalon Enterprises Ltd

Grixtex Ltd

Herzgova Enterprises Ltd

Inter Growth Investments Limited

JDI Ltd

Jersonet Group Inc.

Karatano Ltd

Kedart Finance Limited

Lardonet Inc.

Larva Investments Limited

Malter Enterprises Limited

Manbrite Trading Limited

Metroimpex Ltd

Orlenia Holdings Limited

Pacific International Sport Clubs Limited

Palladium Limited

Parminter Group

Rosinante Enterprises Ltd

Seefont Holdings Ltd

Technolux Ltd

TecLine Invest AG

Torberg Beteiligungen AG

Trade-Invest Group Ltd

Zadano Ltd

Джерело: Державна податкова служба

Відтак, народилася ідея обкласти разовим податком. Однак влада Кіпру ніяк не могла наважитися на цей сенсаційний крок. Засідання парламенту з цього приводу кілька разів переносилося, а міністр фінансів республіки їздив до Москви з проханнями врятувати країну від дефолту.
Але кіпрські депутати відмовилися підтримати ці заходи. Втім, ввечері того ж дня центробанк Кіпру заявив, що фінустанови республіки лишатимуться закритими принаймні до 26 березня.
Влада "податкового раю" продовжувала пошук рішення. На ранок четверга з'явилася інформація, що уряд республіки обговорює загадковий "план Б", як зібрати 5,8 млрд дол для отримання міжнародної допомоги.
Як повідомляли ЗМІ, одним з варіантів є створення спецфонду, до якого близько 560 млн євро внесе кіпрський центробанк за рахунок продажу резервів золота, а близько 500 млн євро - кіпрська церква, яка запропонувала уряду закласти свою нерухомість.
Цього ж дня керівництво центробанку Кіпру почало заспокоювати світ. Заступник голови центральної фінустанови острова Евдокімос Ксенофонтос заявив, що депозити іноземних вкладників в кіпрських банках будуть захищені. "Це було б крадіжкою", - сказав він.
21 березня агентство AFP повідомило, що влада Кіпру остаточно відмовилася від ідеї оподаткування вкладів. Агентство зазначило, що такий збір не буде введений за будь-якого варіанту отримання допомоги від міжнародних кредиторів.
Згідно з повідомленням, лідери парламентських партій Кіпру після зустрічі з президентом країни Нікосом Анастасіадісом таки погодилися створити спецфонд на основі державних активів. Кошти такого фонду підуть на випуск держоблігацій.

Олігархи залишаться на Кіпрі

Начебто, нічого й не трапилося, але, як кажуть, у користувачів офшору "залишився неприємний осад".
Втім, як повідомляло агентство Reuters з посиланням на фінансових аналітиків, внаслідок "стрижки" на Кіпрі надходження в Україну іноземних інвестицій, левова частка яких має острівну прописку, може знизитися. Справді, чого можна чекати від країни, влада якої здатна заблокувати рахунки - фактично вкрасти чужі гроші?
Єдиним можливим рішенням є перенесення левової частини коштів до іншого офшору - нехай він навіть є дорожчим. Принаймні Британські Віргінські острови ніколи не намагалися вкрасти чуже. Але щодо України є один цікавий момент.
Законодавство нашої держави не вважає Кіпр офшором. Це єдиний виняток із загальних правил. Гроші, які виводяться на острів, не відстежуються як такі, що виводяться з країни, і з них не беруться додаткові податки. Тобто, Кіпр - це дірка у податковому полі України. Всі про це знають, але ніхто не наважується щось змінити.

Компанії-нерезиденти, пов'язані з групою "Фінанси та кредит" Костянтина Жеваго

Brown&Robbins LLC

Chalford Limited

Collaton Limited

Dem DECOmetal Internat Trading

EastCoast United Inc.

Ferrexpo AG

Ferrexpo Petroleum Holdings Limited

Fevamotinico S.а.r.l.

Forster Group Managment Inc

FS Trading Limited

Lavoy Alliance Limited

Lexgain Limited

Mullready Ventures Limited

Newport Inc.

Prize Financial Group LLC

Skopski Legury

Statex Corp.

Univita Inc

Vorskla Steel

Ferrexpo UK Limited

Ukraine Value Opportunites Fund

Eurimex Corp.

Vostion Group LLC

Джерело: Державна податкова служба

У минулі роки віце-прем'єр Сергій Тігіпко намагався законодавчо визнати Кіпр офшором. І що? Після того, як він попіарився з цією ідеєю, ініціатива кудись зникла.
Отже, для вітчизняних олігархів не залишається нічого іншого, як продовжити працювати з Кіпром. Але, мабуть, тримати великі гроші на рахунках банків цієї країни вони вже не будуть.

Хто гарантує безпеку

Відмова від скандальної "стрижки" є цілком зрозумілою. Позиція влади Кіпру в цьому питанні була уразливою: податок на дохід від депозитів - це одна справа, а вилучення відсотків з тіла депозиту могло спровокувати величезну кількість судових позовів з поганими для острова перспективами.
Отже, згодом гроші все одно довелося б повернути.
Те, що ініціатива "стрижки" виходила з Європи, де першу скрипку грає Німеччина, теж зрозуміло. Німеччина втомилася платити за "бідних родичів", щоб рятувати всю єврозону. Які саме гроші обертаються на кіпрських "пустунках" і осідають на місцевих рахунках, розуміють всі. Принцип простий, як двері: грабуй награбоване.
Однак таке рішення, за прогнозом одного з експертів ЕП, могло викликати масовий відтік депозитів з банків Кіпру. А це, у свою чергу, могло б створити країні набагато більші проблеми. "Відтік частини вкладів, який напевно станеться, може "завалити" банківську систему Кіпру", - сказав експерт.
Хоча податок і не був введений, очевидно, що відтоку коштів не уникнути. Така ціна різких заяв, яку острів змушений буде заплатити.
Останні події підштовхнули до обговорення ще однієї проблеми. На Кіпрі квітне інститут номінальних утримувачів, який так полюбляє, зокрема, й український бізнес.
Це коли, наприклад, номінальним власником української будівельної корпорації, яка отримує мільярдні держзамовлення, є якась кіпрська вчителька йоги або ризький бомж. Такий "бомж" діє, наприклад, на підставі генеральної довіреності від справжнього бенефіціара, яка захована десь у сейфі.
Розмови про ненадійність цього інституту точаться давно. Номінальний власник цілком може уявити себе справжнім власником. А далеко не всі реальні "дони" зможуть офіційно заявити, що всі острівні компанії і гроші - насправді їхні. Тоді виникнуть логічні питання про походження статків.

Компанії-нерезиденти, пов'язані з групою "Інтерпайп" Віктора Пінчука

Allied Steel Holding B.V.

Allied Steel S.A.

Brekstad Holdings Limited

Dandy Holdings Corporation

EastOne LLC

Epstein Corporate Resources S.A.

Garleston Company Limited

Interpipe Limited

KLW Wheelco S.A.

Mamton Holdings Limited

Mindori Enterprises Limited

Miralton Investment Limited

Onmont Consulting LTD

Podhal Investment Limited

Ramelton Holdings Limited

Salex Investments Limited

Sepco S.A.

Shasta Enterprises Ltd

Steelex S.A.

Styltex Trading Limited

Talam Enterprises Ltd

Tanferd Investments Limited

Джерело: Державна податкова служба

Та й нема сенсу присилати до Кіпру кілерів, аби покарати усіх номінальних утримувачів. Повернути активи це не допоможе. Цього не відбувається тільки тому, що держава, яка створила офшорну юрисдикцію, гарантує недоторканність власності і конфіденційність. Це один з базових принципів. Проте він не є непохитним.
Недавно одна з найпопулярніших фінансових гаваней - Швейцарія - ухвалила рішення про розкриття таємниці вкладів. Це змусило великий бізнес говорити про можливість переведення справ в Об'єднані арабські емірати або Гонконг.
Кіпр хотів піти ще далі, порушивши не тільки принцип конфіденційності, а й принцип недоторканості. "Різниця між вчинками Швейцарії та Кіпру: Швейцарія видала інформацію, а Кіпр лізе в кишеню", - заявив ЕП експерт однієї з міжнародних фінансових компаній.
Грубо кажучи, відібравши відсотки, Кіпр пішов би проти всіх "понять". А це загрожувало б усій "офшорній системі" світу, яка тримається на принципах конфіденційності та недоторканості. Кому вірити після такого?
Наразі постраждала репутація лише Кіпру, але які наслідки матимуть ці події, невідомо. Схоже, настають часи, коли будь-які гарантії не коштують паперу, на якому вони написані.

Джерело