Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Долар США United States dollar | |
|---|---|
 100 доларів |  1 цент |
| Держава(и): | Американське Самоа, Британська територія в Індійському океані, Американські Віргінські острови, Британські Віргінські острови, Гаїті, Гуам, Еквадор, Малі віддалені острови США, Маршаллові острови, Мікронезія (федеративні штати), Палау, Панама, Північні Маріанські острови, Пуерто-Рико, Сполучені Штати Америки, Теркс і Кайкос, острови |
| Банкноти: | 1$ 2$ 5$ 10$ 20$ 50$ 100$ |
| Монети: | 1¢, 5¢, 10¢, 25¢, 50¢, 1$ |
| Літерний код: | USD |
| Цифровий код: | 840 |
| Валютний курс (15.05.2010) | |
| 100 гривень | = 12,62 USD |
| Інша інформація | |
| Центральний банк: | Федеральна резервна система |
| Веб-сайт: | www.federalreserve.gov |
Етимологія
«Долар» походить від слова «Йоахімсталер», назви монети XVI століття, яку чеканили біля срібної копальні в м. Яхимів, на території сучасної Чехії. «Йоахімсталь» значить «діл (долина) Йоахіма». З часом «Йоахімсталер» скоротили до «талера», а датчани перетворили це слово в «далер». Англійці перетворили його в більш благозвучне для них слово «долар». Словом «талер» або «долар» називали різні монети в різні часи. У колоніальній Америці так називали іспанську срібну монету у 8 реалів. Коли уряд США запровадив власну валюту у 1785 р., то основою став долар (перші долари США почали карбувати у 1794 р., до цього в обігу були іспанські монети).Слово «бакс» або «бакси» походить від англійського слова «бакскін» — шкіра самця оленя. Ці шкури були одним з головних предметів торгівлі з індіанцями. Індіанець приїжджав до поселень білих, щоб обміняти шкури на необхідні йому речі (рушниці, патрони, сіль, інструменти, «вогняну воду» тощо), і білий торговець казав: «Це тобі коштуватиме три бакси», тобто три шкіри оленя. Пізніше слово стали використовувати як сленгову назву долара.
Інша версія пов'язує слово «бакс» з англійським «sawbuck» — козла для пиляння дров, на яку була схожа велика римська цифра X, зображена на зворотній стороні першої 10-доларової купюри випуску 1861 р.
Ще одна версія пояснює, що жаргонна назва «бакси» пов'язана з кольором зворотньої сторони банківських білетів США.
До 1861 року США практично не мали єдиної банкнотної системи. Більшість грошових операцій здійснювалися через приватні банки або через «дзвінку монету» (у цьому випадку під цей термін підпадають також золоті та срібні зливки). Тимчасові облігації «Treasury Notes», що випускалися Скарбницею США (US Treasury) у 1793—1861 рр. та швидко погашалися, повноцінними банкнотами вважати не можна. Після початку Громадянської війни обом ворогуючим сторонам знадобилися гігантські суми коштів готівкою. 17 липня 1861 р. Конгрес США ухвалив акт, яким зобов'язував Скарбницю випустити нові грошові знаки на астрономічну на ті часи суму — 60 мільйонів доларів. Замовлення було направлено до нью-йоркської друкарської компанії «American Bank Note Co.» Беручи до уваги, що акт 17 липня санкціонував випуск лише номіналів 5, 10 і 20 доларів, можна уявити, яку велику кількість банкнот треба було виготовити. Друкарі підійшли до справи з чисто практичного боку: вони перевірили, перш за все, запаси фарби у сховищах і виявили, що більше всього зеленої.
Таким чином і були емітовані мільйони банкнот із зеленою зворотною стороною. У народі вони одразу отримали назву «грінбеки» (від англ. «greenbacks» — «зелені спини»). Ця назва закріпилася за всіма видами американської валюти, незалежно від її кольору. Пізніше й сама Скарбниця перейняла цю традицію й тривалий час випускало банкноти лише із зеленим зворотом. Лише у 2004 році стали випускатися купюри інших кольорів. Зміни торкнулися купюр вартістю 10, 20 і 50 доларів США.
[ред.] Історія
- У 1792 1 унція золота коштувала 19,3 $.
- У 1834 за унцію давали вже 20,67 $, оскільки США не мали достатнього золотого запасу, щоб забезпечити всі надруковані гроші.
- До 1900 р. долар можна було вільно поміняти на золото та срібло.
- З 1900 по 1934 р. — тільки на золото (1,67 г за долар).
- З 1934 по 1975 р. обмін на золото провадився тільки для урядів іноземних держав (у 1934—1972 рр. 0,88865 г за долар; 1972—1975 рр. 0,81853 г за долар). Тобто за Бреттон-Вудським договором 1944 р. 1 унція = 35$, і тільки для урядів.
- З кінця 1960-х інфляція у США: 1971 - 38 $ за унцію, 1973 — до 42,22 $ за унцію.
- У 1971 р. президент США Ніксон скасував прив'язку долара до золота, що уможливило в 1976 ямайську систему плаваючих курсів.
- Як наслідок у 2008 ціна золота коливалась в межах 800-1000 доларів за унцію.
- За 30 років долар девальвував у 20 разів відносно золота.
- За період з 1995 по 2005 р. доларова сума в обігу зросла на 89 % й досягла $758.8 млрд.
- За станом на 30 вересня 2006 р. у світі існувало банкнот та монет на загальну суму $971 млрд 922 млн 146 тис. 480, з них $790 млрд 556 млн 11 тис. 806 у вільному обігу.
[ред.] Захист банкнот і їх виробництво
Долари традиційно захищалися від підробок. Папір для банкнот виготовляє тільки одна компанія, якій заборонено продавати її кому-небудь, окрім федеральної влади США. Формула фарби є секретом Бюро США з гравіювання і друку ( англ. Bureau of Engraving and Printing ). У 1990 році США почали виробляти долари, додатково захищені за допомогою мікродруку і захисних ниток. У 1996 р. захист долара була ще більш посилена. У 2003 р. з'явилася нова версія банкноти $ 20, в 2004 році - $ 50, у 2005 р. - $ 100, у 2006 р. - $ 10, у 2008 р. - $ 5.21 квітня 2010 р. офіційні представники Скарбниці США, Ради керуючих Федеральної резервної системи і Секретної служби США оприлюднили новий дизайн 100-доларової банкноти. Оновлена купюра зберегла традиційний зовнішній вигляд американської валюти, але дістала нові ефективні елементи захисту від підробок.[1] Нова 100-доларова купюра надійшла в обіг 10 лютого 2011 року, при цьому старі купюри залишаються в обігу.
Щоб успішно боротися з фальшивомонетниками, планується змінювати дизайн доларів кожні 7-10 років. При цьому мається на увазі, що старі купюри виводяться з обігу, хоча і залишаються дійсними та обов'язковими до прийому.
У США немає державного центрального банку. Право грошової емісії (випуску) мають 12 приватних банків - членів Федеральної резервної системи (заснована 23 грудня 1913 року). Територія США була розділена на 12 регіонів (Округів), кожен зі своїм федеральним резервним банком, які мають цифрове і літерне позначення в алфавітному порядку:
| Номер території | Буква | Розташування центру |
|---|---|---|
| 1 | A | Бостон |
| 2 | B | Нью-Йорк |
| 3 | C | Філадельфія |
| 4 | D | Клівленд |
| 5 | E | Річмонд |
| 6 | F | Атланта |
| 7 | G | Чикаго |
| 8 | H | Сент-Луїс |
| 9 | I | Міннеаполіс |
| 10 | J | Канзас-Сіті |
| 11 | K | Даллас |
| 12 | L | Сан-Франциско |
Щодня для виготовлення доларів вони витрачають приблизно 18 тонн фарби.
Приблизна вага однієї банкноти, незалежно від номіналу, становить 1 грам. Папір, з якого виготовляються долари, складається з 25% льняної нитки і 75% - бавовняної, тому не жовтіє з часом. Папір посилений синтетичними волокнами (до Першої світової війни цю функцію виконували шовкові нитки).
[ред.] Термін служби
Для того щоб банкнота прийшла в непридатність і порвалася, її потрібно зігнути 4 тисячі разів. За даними Федеральної Резервної Системи США, термін служби $1 банкноти складає приблизно 22 місяці.$5 «живуть» 24 місяці,
$10 - 18 місяців,
$20 - 25 місяців,
$50 - 55 місяців.
$ 100 є «довгожителем» і циркулює 60 місяців.
[ред.] Номінали
Всі федеральні банкноти США, випущені починаючи з 1861 року, до цього дня є законним платіжним засобом. З 1971 року скасовано забезпеченість долара США золотим резервом.У вільному обігу присутні і випускаються банкноти наступних номіналів:
- 1 долар;
- 2 долари (нерегулярний випуск) ;
- 5 доларів;
- 10 доларів;
- 20 доларів;
- 50 доларів;
- 100 доларів;
- 1 цент ( пенні );
- 5 центів ( нікель );
- 10 центів ( дайм );
- 25 центів ( квотер - четвертак);
- 50 центів ( халф - половина);
- 1 долар.
Також існують понині дійсні банкноти номіналом $ 500, $ 1000, $ 5000, $ 10 000 (їх боністична вартість набагато вище номіналу); і $ 100 000 (для внутрішніх розрахунків ФРС та Скарбниці).
На даний момент з усіх випущених банкнот номіналом 10 тисяч доларів, кількість яких відстежується ФРС і останній випуск яких був у 1944 (серія 1934 року), не вилучені з обігу тільки 130 штук. Тому їх вартість у каталогах зазвичай взагалі не вказується (раритет).
Купюри номіналом 500, 1000, 5000, 10 000 і 100 000 доларів друкувалися раніше. Вони використовувалися в основному в міжбанківських операціях і при розрахунках між злочинними угрупованнями. Проте з 1936 (серії 1934 та 1935 років) їх припиняють друкувати, а у 1969 вилучають з обігу за наказом президента Річарда Ніксона.
Банкнота найбільшого номіналу ($ 100 000) була випущена у 1934 році. Ці банкноти ніколи не ставали доступними широкій публіці і використовувалися для розрахунків між державними фінансовими структурами. Нині найбільша банкнота має номінал $ 100. Банкноти вартістю в $ 500, $ 1000, $ 5000 і $ 10 000 випускалися до 1946 р., а з 1967 р. офіційно виведені з обігу (через використання електронних банківських платежів).
Джерело
Немає коментарів:
Дописати коментар